Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
Cовременный перевод WBTC
А Цар І́род тоді підні́с руки, щоб декого з Церкви гноби́ти.
Примерно в это время царь Ирод стал преследовать некоторых из тех, кто принадлежал к церкви.
А бачивши, що подо́балося це юдеям, він задумав схопи́ти й Петра. Були ж дні Опрі́сноків.
и, увидев, что это приятно евреям, решил схватить и Петра. Было же это в дни праздника Пресных Хлебов.
І, схопи́вши його, посадив до в'язниці, і передав чотирьом чвіркам воякі́в, щоб його стерегли, бажаючи вивести людям його по Па́сці.
Схватив Петра, он бросил его в темницу и приказал отряду из шестнадцати солдат охранять его, ибо намеревался после Пасхи вывести его к народу на суд.
Отож, у в'язниці Петра стерегли, а Церква ре́вно молилася Богові за нього.
Петра держали в темнице; церковь же усердно молилась о нём Богу.
А як Ірод хотів його ви́вести, Петро спав тієї ночі між двома́ вояка́ми, закутий у два ланцюги́, і сторо́жа пильнувала в'язницю при две́рях.
Ночью, накануне того дня, когда Ирод собирался вывести его к народу, Пётр спал, скованный двумя цепями между двумя воинами, а стражники у ворот охраняли темницу.
І ось ангол Господній з'явився, і в в'язниці засяяло світло. І, доторкнувшись до боку Петрового, він збудив його, кажучи: „Мерщі́й встава́й!“ І ланцюги́ йому з рук поспада́ли.
Внезапно ангел Господний явился в темницу и озарил её светом. Дотронувшись до Петра, он разбудил его, сказав: "Встань скорее!" И цепи упали с рук Петра.
А ангол до нього промовив: „Підпережи́ся, і взуй санда́лі свої“. І він так учинив. І каже йому: „Зодягнися в плаща свого, та й за мною йди“.
Тогда ангел сказал ему: "Оденься, и надень сандалии". Пётр сделал так. Ангел сказал ему: "Надень плащ, и следуй за мной".
І, вийшовши, він ішов услід за ним, і не знав, чи то правда, що робилось від ангола, бо ду́мав, що видіння він бачить.
Пётр вышел за ним, не зная, что всё, что делал ангел, происходило наяву, ибо полагал, что это видение.
Як сторо́жу минули вони першу й другу, то прийшли до залізної брами, що до міста веде, — і вона відчинилась сама ім. І, вийшовши, пройшли одну вулицю, — і відступив ангол зараз від нього.
Пройдя мимо первой и второй охраны, они подошли к железным воротам, которые вели в город, ворота открылись перед ними, и они вышли. Когда они прошли одну улицу, ангел неожиданно оставил его.
Сказав же Петро, оприто́мнівши: „Тепер знаю правдиво, що Господь послав Свого ангола, і видер мене із рук Іродових та від усього чека́ння народу юдейського“.
Тогда Пётр, придя в себя, сказал: "Теперь воистину знаю: Господь послал ангела Своего и спас меня от руки Ирода и от всего, что, как ожидал народ иудейский, должно было случиться со мной".
А зміркувавши, він прийшов до сади́би Марії, матері Івана, званого Ма́рком, де багато зібралося й молилося.
Убедившись в этом, он пошёл к дому Марии, матери Иоанна, которого называли также Марком, где собралось и молилось много народа.
І як Петро в фіртку брами постукав, то вийшла послухати служни́ця, що звалася Ро́да,
Пётр постучал в ворота, и служанка по имени Рода вышла посмотреть, кто там.
та голос Петрів розпізнавши, вона з радощів не відчинила воріт, а прибігши, сказала, що Петро при воро́тях стоїть!
И узнав голос Петра, от радости она забыла открыть ворота, а вбежала в дом и объявила, что Пётр стоит у ворот.
А вони їй сказали: „Чи ти навісна́?“ Та вона запевняла своє́, що є так. Вони ж говорили: „То ангол його!“
Но ей сказали: "Ты не в своём уме". Она же настаивала на своём, а они говорили: "Это ангел его".
А Петро й далі стукав. Коли ж відчинили, вони його вгледіли та й дивувалися.
Пётр же продолжал стучать и, когда отворили дверь и увидели его, все изумились.
Махнувши ж рукою до них, щоб мовчали, він їм розповів, як Господь його вивів із в'язниці. І сказав: „Сповістіть про це Якова й браттю“. І, вийшовши, він до іншого місця пішов.
Дав им знак рукой, чтобы они молчали, Пётр объяснил, как Господь вывел его из темницы, и сказал: "Расскажите об этом Иакову и другим братьям". Потом он отправился в другое место.
Коли ж настав день, поміж вояка́ми зчинилась велика тривога, що́ то сталось з Петром.
Когда настал день, среди воинов поднялось немалое волнение: что произошло с Петром?
А Ірод, пошукавши його й не знайшовши, віддав варту під суд, і звелів їх стра́тити. А сам із Юдеї відбув в Кесарі́ю, і там перебува́в.
Ирод искал Петра, но не нашёл его и, допросив стражников, приказал их казнить. Он отправился из Иудеи в Кесарию и оставался там некоторое время.
А І́род розгніваний був на тиря́н та сидо́нян. І вони однодушно до нього прийшли, і вблагали царсько́го постельника Вла́ста, та й миру просили, бо їхня земля годувалась з царсько́ї.
Ирод был сильно разгневан на жителей Тира и Сидона. Они же все вместе пришли к нему и, склонив на свою сторону Власта, личного прислужника царя, просили мира, так как получали продовольствие из страны царя.
Дня ж призначеного І́род убрався в одежу царську́, і на підвищенні сів та й до ни́х говорив.
В назначенный для встречи день Ирод в царском одеянии воссел на престол и обратился с речью к народу.
А на́товп кричав: „Голос Божий, а не лю́дський!“
Народ кричал: "Это голос Бога, а не человека!"
І ангол Господній ура́зив знена́цька його, бо він не віддав слави Богові. І черва́ його з'їла, і він умер.
Ирод принимал это, как должное, и не восславил Бога. За это ангел Господний поразил его, и он умер, источённый червями.
Слово ж Боже росло та помно́жувалось.
Слово же Божье распространялось и крепло, и число верующих всё возрастало.