Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
Новый русский перевод
А в Антіохі́ї, у та́мошній Церкві були ці пророки та вчителі́: Варнава й Семен, званий Ні́ґер, і кіріне́янин Луцій, і Манаї́л, що був вигодуваний із тетра́рхом Іродом, та ще Савл.
В церкви Антиохии были пророки и учители: Варнава, Симеон, называемый Нигер,80 киренец Луций, Манаин, получивший воспитание вместе с правителем Иродом, и Савл.
Як служили ж вони Господе́ві та по́стили, прорік Святий Дух: „Відділіть Варнаву та Са́вла для Мене на справу, до якої покликав Я їх!“
Однажды, когда они служили Господу и постились, Святой Дух сказал:
— Отделите мне Варнаву и Савла для дела, к которому Я их призвал.
— Отделите мне Варнаву и Савла для дела, к которому Я их призвал.
Тоді, попо́стивши та помолившись, вони руки поклали на них, і відпустили.
И они после поста и молитвы возложили на них руки и отпустили их.
Вони ж, послані бувши від Духа Святого, прийшли в Селевкі́ю, а звідти до Кіпру відпли́нули.
Эти два апостола, посланные Святым Духом, пошли в Селевкию, а оттуда отплыли на Кипр.
Як були ж в Саламі́ні, то звіщали вони Слово Боже по синагогах юдейських; до по́слуг же мали й Івана.
Они прибыли в Саламин и там возвещали слово Божье в иудейских синагогах. Иоанн тоже был с ними и помогал им.
А коли перейшли аж до Па́фи ввесь о́стрів, то знайшли ворожби́та одно́го, лжепророка юде́янина, йому на ім'я́ Варісу́с.
Они прошли весь остров и пришли в Пафос. Там они встретили одного иудея по имени Вар-Иисус, который был колдуном и лжепророком.
Він був при проко́нсулі Сергії Па́влі, чоловіку розумнім. Той закликав Варнаву та Са́вла, і прагнув послухати Божого Слова.
Он был с римским проконсулом Сергием Павлом, человеком большого ума. Проконсул пригласил Варнаву и Савла, желая услышать слово Божье.
Але їм опирався Елі́ма ворожби́т той, — бо ім'я́ його перекладається так, — і намагавсь відвернути від віри проко́нсула.
Но колдун, которого также звали Елима (что значит «чародей»), действовал против них и пытался отвратить проконсула от веры.
Але Савл, що й Павло він, перепо́внився Духом Святим і на нього споглянув,
Тогда Савл, он же Павел, исполнившись Святого Духа, посмотрел прямо на Елиму
і промовив: „О сину дияволів, повний всякого пі́дступу та всілякої злости, ти во́рогу всякої правди! Чи не перестанеш ти плутати про́стих Господніх доріг?
и сказал:
— Сын дьявола, враг всякой праведности, полный лжи и нечестия! Неужели ты никогда не перестанешь искривлять прямые пути Господни?
— Сын дьявола, враг всякой праведности, полный лжи и нечестия! Неужели ты никогда не перестанешь искривлять прямые пути Господни?
І тепер ось на тебе Господня рука, — ти станеш сліпий, і сонця бачити не будеш до ча́су!“ І миттю обняв того мо́рок та те́мрява, і став він ходити навпо́мацки та шукати повода́тора.
Рука Господа обращена против тебя, ты будешь поражен слепотой и некоторое время не будешь видеть солнечного света.
И сразу же его окутали мрак и тьма, и он стал метаться из стороны в сторону, ища кого-либо, кто бы повел его за руку.
И сразу же его окутали мрак и тьма, и он стал метаться из стороны в сторону, ища кого-либо, кто бы повел его за руку.
Тоді той проко́нсул, як побачив, що́ сталося, увірував, і дивувався науці Господній!
Когда проконсул увидел, что произошло, он уверовал, изумленный учением о Господе.
І, як від Па́фа Павло й ті, хто з ним був, відпливли́, то вони прибули́ в Памфілійську Пергі́ю. А Іван, відлучившись від них, повернувся до Єрусалиму.
Отплыв из Пафоса, Павел и его спутники прибыли в Пергию в Памфилии.81 Там Иоанн оставил их и возвратился в Иерусалим.
А вони, пішовши з Пергії, прийшли до Пісідійської Антіохії, і дня суботнього до синагоги ввійшли й посідали.
Из Пергии они пошли дальше, в Писидийскую Антиохию. В субботу они пришли в синагогу и сели.
А по відчита́нні Зако́ну й Пророків, старші́ синагоги послали до них, переказуючи: „Мужі-браття, якщо маєте слово потіхи для люду, промовте!“
После чтения из Закона и Пророков начальники синагоги передали им:
— Братья, если у вас есть что-либо сказать в назидание людям, то говорите.
— Братья, если у вас есть что-либо сказать в назидание людям, то говорите.
Тоді Павло встав, і давши знака рукою, промовив: „Послухайте, мужі ізра́їльтяни, та ви, богобійні!
Павел встал и, сделав жест рукой, сказал:
— Израильтяне и все боящиеся Бога, выслушайте меня!
— Израильтяне и все боящиеся Бога, выслушайте меня!
Бог цих Ізраїлевих людей вибрав Собі отців наших, і підвищив наро́д, як він перебува́в у єгипетськім кра́ї, і рукою поту́жною вивів їх із нього,
Бог израильского народа избрал наших отцов. Он возвысил народ во время пребывания его в Египте и могучей рукой вывел их оттуда.82
а вигубивши сім наро́дів в землі ханаа́нській, поділив жеребко́м їхню землю між ними,
Он истребил в Ханаане семь народов84 и отдал их землю в наследие нашим предкам.
ма́йже що по чотириста й п'ятидесяти ро́ках. Після того аж до Самуїла пророка Він їм суддів дава́в.
На это ушло около четырехсот пятидесяти лет. Затем, до времени пророка Самуила, Бог давал им судей.
А потім забажали царя, і Бог дав їм Сау́ла, сина Кі́сового, мужа з Веніями́нового племени, на чотири десятки років.
Потом народ попросил себе царя, и Бог дал им из рода Вениамина Саула, сына Киша. Саул правил лет сорок.
А його віддаливши, поставив царем їм Дави́да, про якого й сказав, засвідчуючи: „Знайшов Я Давида, сина Єссе́євого, чоловіка за серцем Свої́м, що всю волю Мою він виконувати бу́де“.
Потом, отстранив Саула, Бог сделал царем Давида. Он свидетельствовал о нем: «Я нашел Давида, сына Иессея, человек этот Мне по сердцу, он исполнит все Мои желания».85
За обітницею, із його насіння підняв Бог Ісуса, як спасі́ння Ізраїлеві,
Из потомков Давида Бог, согласно Своему обещанию, призвал Спасителя Израилю — Иисуса.
як Іван — перед самим прихо́дом Його — усьо́му наро́дові Ізраїлевому проповідував хрищення на покая́ння.
Перед пришествием Иисуса Иоанн призывал к крещению в знак покаяния весь народ Израиля.
А коли свою путь Іван виконав, то він промовляв: „Я не Той, за Кого́ ви мене вважаєте, але йде он за мною, що Йому розв'язати ремінця́ від узуття́ Його я недостойний“.
Заканчивая свое служение, Иоанн говорил: «За кого вы меня принимаете? Я не Он. Но за мной идет Тот, у Кого я не достоин даже развязать ремни сандалий на ногах».
Мужі-браття, сини роду Авраамового, та хто богобоя́зний із вас! Для вас було по́слане слово спасі́ння цього́.
Братья, дети рода Авраама, и те, кто боится Бога! Эта весть спасения была послана к нам!
Бо ме́шканці Єрусалиму та їхня старши́на Його не пізнали, а пророчі слова — які щосуботи читаються — вони спо́внили при́судом,
Жители Иерусалима и их начальники не узнали Христа, они осудили Его и тем самым исполнили слова пророков, которые читаются каждую субботу.
і хоч жа́дної провини смерте́льної в Ісусі вони не знайшли, все ж просили Пилата вбити Його.
Они не нашли в Нем никакой вины, за которую Он был бы достоин смерти, и все-таки выпросили у Пилата разрешение казнить Его.
Коли ж усе ви́повнилось, що про Нього написане, то зняли Його з дерева, та й до гробу поклали.
Когда они исполнили все, что было о Нем написано, они сняли Его с дерева и положили в гробницу.
Він з'являвся багато днів тим, що були поприхо́дили з Ним із Галілеї до Єрусалиму, і що тепер вони свідки Його перед лю́дьми.
и еще много дней те, кто пришел вместе с Ним из Галилеи в Иерусалим, видели Его. Они сейчас — Его свидетели перед народом.
І ми благовістимо́ вам ту обі́тницю, що да́на була нашим отцям,
Мы провозглашаем вам сейчас эту Радостную Весть: то, что Бог обещал нашим отцам,
що її нам, їхнім дітям, Бог виконав, воскресивши Ісуса, як написано в другім псалмі: „Ти Мій Син, — Я сьогодні Тебе породив!“
Он исполнил для нас, их детей, воскресив Иисуса. Во втором псалме написано:
«Ты Сын Мой,
сегодня Я родил Тебя».86
А що Він воскресив Його з мертвих, щоб більш не вернувся в зотлі́ння, те так заповів: „Я дам вам ті милості, що обіцяні вірно Давиду були!“
А о том, что Бог воскресил Его из мертвых, так что тело Его уже никогда не увидит тления, Он сказал так:
«Я дам вам святые и неизменные благословения, обещанные Давиду».87
Тому́ то й деінде говорить: „Не даси Ти Своєму Святому побачити тлі́ння!“
И в другом месте Он говорит:
«Ты не дашь Твоему Святому увидеть тление».88
Бо Давид, що ча́су свого послужив волі Божій, спочив, і злучився з отцями своїми, і тлі́ння побачив.
Давид в своем поколении исполнял Божий замысел. Давид умер, его похоронили с его отцами, и тело его истлело.
Але Той, що Бог воскресив Його з мертвих, тлі́ння не побачив.
Но Тот, Кого Бог воскресил, избежал тления.
Отже, мужі-браття, хай відо́мо вам буде, що про́щення гріхів через Нього звіщається вам.
Поэтому, братья, я хочу, чтобы вы знали, что благодаря Ему вам сегодня возвещается прощение грехов,
І в усім, у чому ви не могли ви́правдатись Зако́ном Мойсеєвим, через Нього випра́вдується кожен віруючий.
и во всем, в чем Закон Моисея не мог вас оправдать, каждый верующий получает оправдание в Нем.
Отож, стережіться, щоб на вас не прийшло, що в Пророків провіщене:
Смотрите, чтобы не случилось с вами того, о чем сказано у пророков:
„Дивіться, погордю́щі, і дивуйтеся та пощезайте, бо Я ді́ло роблю́ за днів ваших, те ді́ло, що йому не повірите ви, якби хто розповів вам!“
«Посмотрите, насмешники,
изумитесь и погибните,
потому что Я совершу в ваши дни такое,
чему бы вы никогда не поверили,
если бы вам рассказали об этом».89
А як стали вихо́дити вони, то їх про́шено, щоб на другу суботу до них говорили ті самі слова́.
Когда Павел и Варнава покидали синагогу, их попросили говорить о том же в следующую субботу.
А коли розійшлась синагога, то багато з юдеїв та й із нововірців побожних пішли за Павло́м та Варнавою, а вони промовляли до них і намовляли їх перебувати в благодаті Божій.
Собрание разошлось, но многие иудеи и благочестивые люди из обращенных в иудаизм пошли за Павлом и Варнавой. Те говорили с ними и убеждали их и дальше жить, доверяясь благодати Божьей.
А в наступну суботу зібралося майже все місто послухати Божого Сло́ва.
В следующую субботу почти весь город собрался, чтобы послушать слово Господа.
Як юдеї ж побачили на́товп, то напо́внились за́здрощів, і стали перечити мові Павла та богозневажати.
Когда иудеи90 увидели столько народа, они исполнились завистью и стали с оскорблениями возражать тому, что говорил Павел.
Тоді Павло та Варнава мужньо промовили: „До вас перших потрібно було говорить Слово Боже; та коли ви його відкидаєте, а себе вважаєте за недостойних вічного життя, то ось до поган ми зверта́ємось.
Тогда Павел и Варнава решительно сказали им:
— Слово Божье следовало в первую очередь возвещать вам. Но так как вы отрицаете его и не считаете себя достойными вечной жизни, мы обращаемся теперь к язычникам,
— Слово Божье следовало в первую очередь возвещать вам. Но так как вы отрицаете его и не считаете себя достойными вечной жизни, мы обращаемся теперь к язычникам,
Бо так заповів нам Господь: „Я світлом поставив Тебе для поган, щоб спасі́нням Ти був аж до кра́ю землі!“
как и повелел нам Господь. Он сказал:
«Я сделал тебя светом для язычников,
чтобы через тебя спасение достигло концов земли».91
А погани, почувши таке, раділи та Слово Господнє хвалили. І всі ті, хто призначений був в життя вічне, увірували.
Когда язычники слышали это, они радовались и славили Господа за Его слово, и все предназначенные к вечной жизни уверовали.
І ширилось Сло́во Господнє по ці́лій країні.
Слово Господне распространилось по всей той области.
Юдеї ж підбили побожних впливових жінок та значніших у місті, і зняли́ переслі́дування на Павла та Варнаву, та й вигнали їх із своєї землі.
Иудеи92 подговорили благочестивых женщин из знатных семей и начальников города, и те возбудили преследование против Павла и Варнавы и выгнали их из своих пределов.
Вони ж, обтрусивши із ніг своїх порох на них, подалися в Іконі́ю.
Тогда они отряхнули пыль со своих ног во свидетельство против них и пошли в Иконию.