Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
Cовременный перевод WBTC
А в Антіохі́ї, у та́мошній Церкві були ці пророки та вчителі́: Варнава й Семен, званий Ні́ґер, і кіріне́янин Луцій, і Манаї́л, що був вигодуваний із тетра́рхом Іродом, та ще Савл.
В церкви в Антиохии были пророки и наставники: Варнава, Симеон, называемый Нигером, Луций из Киринеи, Манаил, воспитанный вместе с правителем Иродом, и Савл.
Як служили ж вони Господе́ві та по́стили, прорік Святий Дух: „Відділіть Варнаву та Са́вла для Мене на справу, до якої покликав Я їх!“
Когда они служили Господу и постились, Святой Дух сказал: "Отошлите ко мне Варнаву и Савла, ибо они должны исполнить назначенное Мною".
Тоді, попо́стивши та помолившись, вони руки поклали на них, і відпустили.
И, после поста и молитвы, пророки и наставники возложили на Варнаву и Савла руки и отправили их.
Вони ж, послані бувши від Духа Святого, прийшли в Селевкі́ю, а звідти до Кіпру відпли́нули.
И вот, посланные Святым Духом, они пришли в Селевкию, а оттуда отплыли на Кипр.
Як були ж в Саламі́ні, то звіщали вони Слово Боже по синагогах юдейських; до по́слуг же мали й Івана.
Прибыв в Саламин, они провозгласили слово Божье в еврейских синагогах; Иоанн же был с ними, и помогал им.
А коли перейшли аж до Па́фи ввесь о́стрів, то знайшли ворожби́та одно́го, лжепророка юде́янина, йому на ім'я́ Варісу́с.
И прошли они через весь остров до Пафа, где встретили волшебника и лжепророка, иудея по имени Вариисус.
Він був при проко́нсулі Сергії Па́влі, чоловіку розумнім. Той закликав Варнаву та Са́вла, і прагнув послухати Божого Слова.
Он был служителем губернатора Сергия Павла, человека разумного. Сергий Павел послал за Варнавой и Савлом и пожелал услышать слово Божье.
Але їм опирався Елі́ма ворожби́т той, — бо ім'я́ його перекладається так, — і намагавсь відвернути від віри проко́нсула.
Но Елима-волшебник (ибо так переводилось имя Вариисуса на греческий язык) всячески препятствовал им в этом и пытался отвратить губернатора от веры.
Але Савл, що й Павло він, перепо́внився Духом Святим і на нього споглянув,
Тогда Савл, также прозванный Павлом, исполнился Духа Святого, посмотрел прямо на него и сказал:
і промовив: „О сину дияволів, повний всякого пі́дступу та всілякої злости, ти во́рогу всякої правди! Чи не перестанеш ти плутати про́стих Господніх доріг?
"О полный коварства и зла, сын дьявола, враг добродетели! Перестанешь ли ты извращать прямые пути Господни?
І тепер ось на тебе Господня рука, — ти станеш сліпий, і сонця бачити не будеш до ча́су!“ І миттю обняв того мо́рок та те́мрява, і став він ходити навпо́мацки та шукати повода́тора.
Слушай же! Рука Господа на тебе, ты ослепнешь и не будешь видеть солнца до времени". И тотчас же глубокая тьма опустилась на него. И ходил он, как потерянный, стараясь найти себе поводыря.
Тоді той проко́нсул, як побачив, що́ сталося, увірував, і дивувався науці Господній!
Увидев это, губернатор исполнился веры, ибо поражён был проповедью о Господе.
І, як від Па́фа Павло й ті, хто з ним був, відпливли́, то вони прибули́ в Памфілійську Пергі́ю. А Іван, відлучившись від них, повернувся до Єрусалиму.
Павел и те, кто был с ним, отплыли из Пафа и прибыли в Пергию, город в Памфилии, Иоанн же расстался с ними и возвратился в Иерусалим.
А вони, пішовши з Пергії, прийшли до Пісідійської Антіохії, і дня суботнього до синагоги ввійшли й посідали.
Они продолжали свой путь из Пергии и, прибыв в Антиохию Писидийскую, в субботний день вошли в синагогу и сели там.
А по відчита́нні Зако́ну й Пророків, старші́ синагоги послали до них, переказуючи: „Мужі-браття, якщо маєте слово потіхи для люду, промовте!“
После того как был прочитан закон Моисеев и писания пророков, главы синагоги послали сказать им: "Братья, если у вас есть слово наставления к народу, то говорите".
Тоді Павло встав, і давши знака рукою, промовив: „Послухайте, мужі ізра́їльтяни, та ви, богобійні!
Тогда Павел встал и, подав знак рукой, сказал следующее: "Народ Израиля и вы, все остальные, почитающие Бога, слушайте!
Бог цих Ізраїлевих людей вибрав Собі отців наших, і підвищив наро́д, як він перебува́в у єгипетськім кра́ї, і рукою поту́жною вивів їх із нього,
Бог израильского народа избрал предков наших и возвеличил наш народ, когда тот жил ещё странником в Египте, и силой руки Своей вывел их из той земли.
а вигубивши сім наро́дів в землі ханаа́нській, поділив жеребко́м їхню землю між ними,
Истребив семь народов в земле Ханаан, Он дал израильтянам землю в наследие.
ма́йже що по чотириста й п'ятидесяти ро́ках. Після того аж до Самуїла пророка Він їм суддів дава́в.
Всё это произошло за четыреста пятьдесят лет. Затем дал Он им судей вплоть до пророка Самуила.
А потім забажали царя, і Бог дав їм Сау́ла, сина Кі́сового, мужа з Веніями́нового племени, на чотири десятки років.
Потом они стали просить царя, и Бог дал им Саула, сына Киса из семьи Вениамина, который правил сорок лет.
А його віддаливши, поставив царем їм Дави́да, про якого й сказав, засвідчуючи: „Знайшов Я Давида, сина Єссе́євого, чоловіка за серцем Свої́м, що всю волю Мою він виконувати бу́де“.
А когда отстранил его, то поставил над ними царём Давида, о котором Он свидетельствовал: "Давид, сын Иессея, пришёлся Мне по сердцу, и он исполнит всё, что Я велю ему".
За обітницею, із його насіння підняв Бог Ісуса, як спасі́ння Ізраїлеві,
И из его потомства Бог, как и обещал, даровал Израилю Спасителя Иисуса.
як Іван — перед самим прихо́дом Його — усьо́му наро́дові Ізраїлевому проповідував хрищення на покая́ння.
Перед Его приходом Иоанн призывал весь израильский народ креститься в доказательство того, что они покаялись в грехах.
А коли свою путь Іван виконав, то він промовляв: „Я не Той, за Кого́ ви мене вважаєте, але йде он за мною, що Йому розв'язати ремінця́ від узуття́ Його я недостойний“.
Выполняя назначенное ему, Иоанн сказал: "Как вы думаете, кто я? Я не тот. Он идёт вслед за мной, Тот, у Кого я даже не достоин развязать ремень сандалии".
Мужі-браття, сини роду Авраамового, та хто богобоя́зний із вас! Для вас було по́слане слово спасі́ння цього́.
Братья мои, сыновья рода Авраамова, и все остальные, почитающие Бога! Это послано было нам слово спасения.
Бо ме́шканці Єрусалиму та їхня старши́на Його не пізнали, а пророчі слова — які щосуботи читаються — вони спо́внили при́судом,
Жители Иерусалима и их предводители не признали Иисуса спасителем и осудили Его, исполнив таким образом слова пророков, провозглашаемые каждую субботу.
і хоч жа́дної провини смерте́льної в Ісусі вони не знайшли, все ж просили Пилата вбити Його.
И хотя они не нашли основания, чтобы приговорить Его к смерти, всё же просили Пилата убить Его.
Коли ж усе ви́повнилось, що про Нього написане, то зняли Його з дерева, та й до гробу поклали.
Они сотворили всё то зло, которое, как сказано в Писании, должно было случиться с Иисусом, а потом сняли Его с креста и положили в гробницу.
Він з'являвся багато днів тим, що були поприхо́дили з Ним із Галілеї до Єрусалиму, і що тепер вони свідки Його перед лю́дьми.
и в продолжение многих дней Он являлся тем, кто пришёл вместе с Ним из Галилеи в Иерусалим. И теперь они свидетели Его перед народом.
І ми благовістимо́ вам ту обі́тницю, що да́на була нашим отцям,
Мы же принесли вам благую весть о том, что обещание, данное нашим предкам,
що її нам, їхнім дітям, Бог виконав, воскресивши Ісуса, як написано в другім псалмі: „Ти Мій Син, — Я сьогодні Тебе породив!“
Бог исполнил для нас, их детей, воскресив Иисуса из мёртвых, как и написано во втором псалме: "Ты Сын Мой, сегодня Я стал Отцом Твоим".
А що Він воскресив Його з мертвих, щоб більш не вернувся в зотлі́ння, те так заповів: „Я дам вам ті милості, що обіцяні вірно Давиду були!“
О том же, что Он воскресил Иисуса из мёртвых, чтобы Тот не обратился в тлен, говорил Бог так: "Дам вам святые и непреложные благословения, обещанные Давиду".
Тому́ то й деінде говорить: „Не даси Ти Своєму Святому побачити тлі́ння!“
Он и в другом псалме говорит: "Не допустишь, чтобы Святой Твой обратился в тлен".
Бо Давид, що ча́су свого послужив волі Божій, спочив, і злучився з отцями своїми, і тлі́ння побачив.
Но Давид, послужив в своём поколении воле Божьей, скончался, был похоронен со своими предками и обратился в тлен.
Але Той, що Бог воскресив Його з мертвих, тлі́ння не побачив.
Тот же, Кого Бог воскресил из мёртвых, не обратился в тлен.
Отже, мужі-браття, хай відо́мо вам буде, що про́щення гріхів через Нього звіщається вам.
И потому, братья, знайте, что через Иисуса вам возвещается отпущение грехов ваших, и во всём, в чём вы не могли быть оправданы по закону Моисея,
І в усім, у чому ви не могли ви́правдатись Зако́ном Мойсеєвим, через Нього випра́вдується кожен віруючий.
будет оправдан через Него каждый верующий.
Отож, стережіться, щоб на вас не прийшло, що в Пророків провіщене:
Так берегитесь же, чтобы с вами не случилось сказанное пророками:
„Дивіться, погордю́щі, і дивуйтеся та пощезайте, бо Я ді́ло роблю́ за днів ваших, те ді́ло, що йому не повірите ви, якби хто розповів вам!“
"Слушайте же, глумливые, дивитесь и сгиньте, ибо Я свершаю нечто такое в ваши дни, во что не поверите. И вы не поверите этому, даже если объяснят вам".
А як стали вихо́дити вони, то їх про́шено, щоб на другу суботу до них говорили ті самі слова́.
Когда Варнава и Павел выходили из синагоги, их попросили рассказать об этом и в следующую субботу.
А коли розійшлась синагога, то багато з юдеїв та й із нововірців побожних пішли за Павло́м та Варнавою, а вони промовляли до них і намовляли їх перебувати в благодаті Божій.
После собрания многие иудеи и многие из обращённых в иудейство язычников, чтивших истинного Бога, последовали за Павлом и Варнавой, те же говорили с народом и убеждали их оставаться в милости Божьей.
А в наступну суботу зібралося майже все місто послухати Божого Сло́ва.
В следующую субботу почти весь город собрался послушать слово Господне.
Як юдеї ж побачили на́товп, то напо́внились за́здрощів, і стали перечити мові Павла та богозневажати.
Но увидев толпу, иудеи преисполнились зависти и стали возражать против того, что говорил Павел, и хулить его.
Тоді Павло та Варнава мужньо промовили: „До вас перших потрібно було говорить Слово Боже; та коли ви його відкидаєте, а себе вважаєте за недостойних вічного життя, то ось до поган ми зверта́ємось.
Но Павел и Варнава смело сказали: "Вам в первую очередь должно было быть принесено слово Божье, но раз вы отвергаете его и не считаете себя достойными вечной жизни, то теперь мы обратимся к язычникам,
Бо так заповів нам Господь: „Я світлом поставив Тебе для поган, щоб спасі́нням Ти був аж до кра́ю землі!“
ибо так повелел нам Господь: "Я сделал Тебя светом для других народов, чтобы Ты принёс спасение всей земле".
А погани, почувши таке, раділи та Слово Господнє хвалили. І всі ті, хто призначений був в життя вічне, увірували.
И радовались язычники, услышав это, и прославляли слово Господне. И все, избранные для жизни вечной, уверовали.
І ширилось Сло́во Господнє по ці́лій країні.
И распространилось слово Божье по всей той местности.
Юдеї ж підбили побожних впливових жінок та значніших у місті, і зняли́ переслі́дування на Павла та Варнаву, та й вигнали їх із своєї землі.
Но иудеи настроили набожных почтенных женщин и первых людей города так, что те начали преследовать Павла и Варнаву и изгнали их из своих пределов.
Вони ж, обтрусивши із ніг своїх порох на них, подалися в Іконі́ю.
Павел и Варнава отряхнули пыль с ног своих на этих людей и пошли в Иконию.