Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
Cовременный перевод WBTC
І трапилось, що в Іконі́ї вкупі ввійшли вони до синагоги юдейської, і промовили так, що бе́зліч юдеїв й огре́чених увірували.
В Иконии они, как обычно, пришли в еврейскую синагогу и говорили так убедительно, что уверовали многие иудеи и язычники.
Невірні ж юдеї підбу́рили та роз'ятри́ли душі поган на братів.
Но некоторые иудеи не поверили и отравили умы язычников, внушив злобу против братьев.
Та проте довгий час пробули́ вони там, промовляючи мужньо про Господа, що свідо́цтво давав слову благода́ті Своєї і робив, щоб знаме́на та чу́да чинились їхніми руками.
Павел и Варнава пробыли там долгое время и смело говорили о Господе, Который во свидетельство Своей благодати творил их руками знамения и чудеса.
А в місті наро́д поділився, — і пристали одні до юдеїв, а інші тримались апо́столів.
Население города разделилось: одни были с иудеями, другие с апостолами.
Коли ж кинулися ті погани й юдеї з своїми старши́ми, щоб зневажити їх та камінням побити,
Когда же язычники и иудеи вместе с их предводителями задумали посрамить и побить Павла и Варнаву камнями,
то, дізнавшись про це, вони повтікали до міст лікао́нських, до Лі́стри та Де́рвії, та в околиці їхні,
то апостолы, узнав об этом, ушли в окрестность городов Листра и Дервия, в Ликаонии,
А в Лі́стрі сидів один чоловік, безвладний на ноги, що кривий був з утроби своєї матері, і ніко́ли ходити не міг.
В Листре жил человек, не владевший ногами. Он был калекой ещё от рождения и никогда не ходил.
Він слухав, як Павло́ говорив, який пильно на нього споглянув, і побачив, що має він віру вздоровленим бути,
Этот человек сидел и слушал речи Павла. Павел посмотрел на него и, увидев, что есть у того вера получить исцеление,
то голосом гучни́м промовив: „Устань просто на ноги свої!“ А той скочив, і ходити почав.
громко сказал: "Встань на ноги". И калека вскочил и стал ходить.
А люди, побачивши, що́ Павло́ вчинив, підне́сли свій голос, говорячи по-лікао́нському: „Боги людям вподі́бнились, та до нас ось зійшли!“
Тогда люди, увидев, что сделал Павел, закричали на своём языке: "Боги в образе человеческом сошли к нам,"
І Варнаву вони звали Зе́всом, а Герме́сом Павла, бо він провід мав у слові.
и назвали Варнаву Зевсом, а Павла — Гермесом, так как из них двоих говорил он.
А жрець Зе́вса, що святиня його перед містом була, припрова́див бики та вінки до воріт, та й з наро́дом прино́сити жертву хотів.
За городскими воротами стоял храм Зевса. Жрец этого храма привёл быков и принёс венки к воротам и хотел вместе с народом принести жертвы в знак поклонения апостолам.
Та коли про це почули апо́столи Варнава й Павло, то роздерли одежі свої, та й кинулися між наро́д, кричачи
Услышав об этом, Варнава и Павел разорвали одежды и с криком бросились к толпе,
та говорячи: „Що́ це робите, люди? Таж і ми такі самі смерте́льні, подібні вам люди, і благовістимо́ вам, — від оцих ось марно́т наверну́тись до Бога Живого, що створив небо й землю, і море, і все, що в них є.
восклицая: "Люди, что вы делаете? Мы не боги, а такие же, как и вы! Мы пришли к вам с благовестием, чтобы от этих пустых вещей вы обратились к живому Богу, создавшему небо и землю, и море, и всё, что в них.
За минулих родів попустив Він усім народам, щоб ходили стежка́ми своїми,
Прежде Он позволял каждому народу идти своим путём,
але́ не зоставив Себе Він без свідчення, добро чинячи: подавав нам із неба дощі та врожайні часи́, та напо́внював їжею й радощами серця наші“.
хотя постоянно напоминал о Себе, творя добро: посылал вам с неба дожди, давая вам урожай в плодоносное время, даруя вам пищу, а сердца ваши наполняя радостью".
І, говорячи це, зале́две спинили наро́д не приносити їм же́ртов.
Даже такими словами Павел и Варнава едва сумели удержать толпу от жертвоприношения им.
А з Антіохі́ї та з Іконі́ї посхо́дились юдеї, і, підбуривши на́товп, камінням побили Павла, та й за місто геть виволікли, мавши думку, що вмер він.
Но в это время пришли из Антиохии и Иконии иудеи и настроили толпу против апостолов. Они побили камнями Павла и выволокли его за город, думая, что он умер.
Коли ж учні його оточили, то він устав, та й вернувся до міста. А наступного дня він відбув із Варнавою в Де́рвію.
Когда ученики собрались вокруг него, он встал и пошёл в город, а на следующий день вместе с Варнавой отправился в Дервию.
І, як звістили Єва́нгелію тому містові, і учнів багато придбали, вони повернулися в Лі́стру, та в Іконі́ю, та в Антіохі́ю,
И благовествовали они в том городе и приобрели много учеников, а потом возвратились в Листру, Иконию и Антиохию,
душі учнів зміцняючи, просячи перебувати в вірі, та навча́ючи, що через великі у́тиски треба нам вхо́дити у Боже Царство.
укрепляя души учеников и побуждая их оставаться твёрдыми в вере. Они говорили: "Через множество страданий надлежит нам войти в Царство Божье".
І рукопокла́ли їм пресві́терів по Церквах, і помолилися з по́стом та й їх передали Господе́ві, в Якого ввірували.
Избрав в каждой церкви старейшин, Павел и Варнава после молитвы и поста передали их на милость Господа, в Которого те уверовали.
і, звістивши Господнє Слово в Пергі́ї, вони в Атталі́ю ввійшли,
и проповедовали в Пергии, потом спустились в Атталию,
а звідти поплинули в Антіохі́ю, звідки були благода́ті Божій віддані на ді́ло, що його й закінчи́ли.
а оттуда отплыли в Антиохию, из которой прежде по благодати Божьей, были посланы свершить то, что было ими исполнено.
А прибувши та скликавши Церкву, вони розповіли, як багато вчинив Бог із ними, і що відкрив двері віри поганам.
Прибыв туда и собрав всю церковь, они рассказали обо всём, что сотворил через них Бог, и как Он открыл язычникам дверь веры;