Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
New International Version
А як за́колот стих, то Павло скликав учнів, і, потішивши та попрощавшись із ними, вибрався йти в Македо́нію.
Through Macedonia and Greece
When the uproar had ended, Paul sent for the disciples and, after encouraging them, said goodbye and set out for Macedonia.
When the uproar had ended, Paul sent for the disciples and, after encouraging them, said goodbye and set out for Macedonia.
Перейшовши ж ті сто́рони та підбадьо́ривши їх довгим словом, прибув до Гелла́ди,
He traveled through that area, speaking many words of encouragement to the people, and finally arrived in Greece,
і прожив там три місяці. А як він захотів був відпли́нути в Си́рію, то змову на нього вчинили юдеї, тому він узяв думку вертатись через Македонію.
where he stayed three months. Because some Jews had plotted against him just as he was about to sail for Syria, he decided to go back through Macedonia.
Ра́зом із ним пішов Со́патер Піррів із Верії, Аристарх та Секунд із Солу́ня, і Гай дерв'яни́н, і Тимофій, а з азійців — Ти́хик та Трохим.
He was accompanied by Sopater son of Pyrrhus from Berea, Aristarchus and Secundus from Thessalonica, Gaius from Derbe, Timothy also, and Tychicus and Trophimus from the province of Asia.
Вони відбули́ напере́д, і нас дожидали в Троаді.
These men went on ahead and waited for us at Troas.
А ми відпливли́ із Филипів по святах Опрі́сноків, і прибули́ днів за п'ять у Троа́ду до них, де сім день прожили́.
But we sailed from Philippi after the Festival of Unleavened Bread, and five days later joined the others at Troas, where we stayed seven days.
А дня першого в тижні, як учні зібралися на лама́ння хліба, Павло мав промову до них, бо вранці збирався відбути, і затягнув своє слово до пі́вночі.
Eutychus Raised From the Dead at Troas
On the first day of the week we came together to break bread. Paul spoke to the people and, because he intended to leave the next day, kept on talking until midnight.
On the first day of the week we came together to break bread. Paul spoke to the people and, because he intended to leave the next day, kept on talking until midnight.
А в го́рниці, де зібралися ми, було багато світел.
There were many lamps in the upstairs room where we were meeting.
Юнак же один, Євти́х на ім'я́, сидів на вікні. Його обгорнув міцний сон, бо задовго Павло промовляв, і він сонний хитну́вся, і додолу упав із третього поверху, — і підняли́ його мертвого.
Seated in a window was a young man named Eutychus, who was sinking into a deep sleep as Paul talked on and on. When he was sound asleep, he fell to the ground from the third story and was picked up dead.
Зійшов же Павло та до нього припав, і, обнявши його, проказав: „Заспокойтесь, бо душа його в ньому!“
Paul went down, threw himself on the young man and put his arms around him. “Don’t be alarmed,” he said. “He’s alive!”
А вернувшись, він хліб переломив і спожив, і бе́сіду довго точив, — аж до до́світку, потім відбув.
Then he went upstairs again and broke bread and ate. After talking until daylight, he left.
А хлопця живим привели́, — і зраділи немало.
The people took the young man home alive and were greatly comforted.
А ми наперед пішли до корабля, та в Асс попливли́, щоб звідти забрати Павла, — бо він так ізвелів, сам бажаючи пішки піти.
Paul’s Farewell to the Ephesian Elders
We went on ahead to the ship and sailed for Assos, where we were going to take Paul aboard. He had made this arrangement because he was going there on foot.
We went on ahead to the ship and sailed for Assos, where we were going to take Paul aboard. He had made this arrangement because he was going there on foot.
А коли він із нами зійшовся в Ассі, ми взяли його та прибули́ в Мітіле́ну.
When he met us at Assos, we took him aboard and went on to Mitylene.
І, відплинувши звідти, ми назавтра пристали навпро́ти Хіо́су, а другого дня припливли́ до Само́су, наступного ж ми прибули́ до Мілету.
The next day we set sail from there and arrived off Chios. The day after that we crossed over to Samos, and on the following day arrived at Miletus.
Бо Павло захотів поминути Ефе́с, щоб йому не бари́тися в Азії, бо він ква́пився, коли буде можливе, бути в Єрусалимі на день П'ятдесятниці.
Paul had decided to sail past Ephesus to avoid spending time in the province of Asia, for he was in a hurry to reach Jerusalem, if possible, by the day of Pentecost.
А з Мілету послав до Ефесу, і прикликав пресвітерів Церкви.
From Miletus, Paul sent to Ephesus for the elders of the church.
І, як до нього вони прибули́, він промовив до них: „Ви знаєте, як із першого дня, відколи прибув в Азію, я з вами ввесь час перебува́в,
When they arrived, he said to them: “You know how I lived the whole time I was with you, from the first day I came into the province of Asia.
і служив Господе́ві з усією покорою, і з рясни́ми слізьми́ та напа́стями, що спіткали мене від юдейської змови,
I served the Lord with great humility and with tears and in the midst of severe testing by the plots of my Jewish opponents.
як нічо́го кори́сного я не минув, щоб його вам звістити й навчити вас прилюдно і в дома́х.
You know that I have not hesitated to preach anything that would be helpful to you but have taught you publicly and from house to house.
І я сві́дчив юдеям та ге́лленам, щоб вони перед Богом покаялись, та вві́рували в Господа нашого Ісуса Христа.
I have declared to both Jews and Greeks that they must turn to God in repentance and have faith in our Lord Jesus.
І ось тепер, побуджений Духом, подаю́сь я в Єрусалим, не ві́даючи, що там трапитись має мені,
“And now, compelled by the Spirit, I am going to Jerusalem, not knowing what will happen to me there.
тільки Дух Святий в кожному місті засвідчує, кажучи, що кайда́ни та муки чекають мене.
I only know that in every city the Holy Spirit warns me that prison and hardships are facing me.
Але я ні про що не турбуюсь, і свого життя не вважаю для себе цінним, аби но скінчи́ти доро́гу свою та служі́ння, яке я оде́ржав від Господа Ісуса, — щоб засві́дчити Єва́нгелію благода́ті Божої.
However, I consider my life worth nothing to me; my only aim is to finish the race and complete the task the Lord Jesus has given me — the task of testifying to the good news of God’s grace.
І ось я знаю тепер, що обличчя мого́ більш не будете бачити всі ви, між якими ходив я, проповідуючи Царство Боже.
“Now I know that none of you among whom I have gone about preaching the kingdom will ever see me again.
Тому́ дня сьогоднішнього вам свідку́ю, що я чистий від крови всіх,
Therefore, I declare to you today that I am innocent of the blood of any of you.
бо я не вхилявсь об'являти вам усю волю Божу!
For I have not hesitated to proclaim to you the whole will of God.
Пильнуйте себе та всієї ота́ри, в якій Святий Дух вас поставив єпи́скопами, щоб пасти́ Церкву Божу, яку власною кров'ю набув Він.
Бо я знаю, що як я відійду́, то вві́йдуть між вас вовки люті, що ота́ри щадити не бу́дуть.
I know that after I leave, savage wolves will come in among you and will not spare the flock.
Із вас самих навіть мужі постануть, що будуть казати перекру́чене, аби тільки учнів тягну́ти за собою.
Even from your own number men will arise and distort the truth in order to draw away disciples after them.
Тому́ то пильнуйте, пам'ятаючи, що я кожного з вас день і ніч безпере́стань навчав зо слізьми́ ось три роки.
So be on your guard! Remember that for three years I never stopped warning each of you night and day with tears.
А тепер доручаю вас Богові та слову благода́ті Його, Який має силу будувати та дати спа́дщину, серед усіх освячених.
“Now I commit you to God and to the word of his grace, which can build you up and give you an inheritance among all those who are sanctified.
Ні срібла, ані золота, ні одежі чиєїсь я не побажав.
I have not coveted anyone’s silver or gold or clothing.
Самі знаєте, що ці руки мої послужили потребам моїм та отих, хто був зо мною.
You yourselves know that these hands of mine have supplied my own needs and the needs of my companions.
Я вам усе показав, що, працюючи так, треба поміч давати слаби́м, та пам'ятати слова́ Господа Ісуса, бо Він Сам проказав: „Блаже́нніше давати, ніж брати!“
In everything I did, I showed you that by this kind of hard work we must help the weak, remembering the words the Lord Jesus himself said: ‘It is more blessed to give than to receive.’ ”
Проказавши ж оце, він навко́лішки впав, та й із ними всіма́ помолився.
When Paul had finished speaking, he knelt down with all of them and prayed.
І знявсь між усіма́ плач великий, і вони припадали на Па́влову шию, і його цілували.
They all wept as they embraced him and kissed him.