Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
Cовременный перевод WBTC
А як ми розлучи́лися з ними й відпли́нули, то дорогою про́стою в Кос прибули́, а другого дня до Родо́су, а звідти в Пата́ру.
Расставшись с ними, мы отплыли прямо на остров Кос, на следующий день на остров Родос, а оттуда в Патару.
І знайшли корабля́, що плив у Фінікі́ю, увійшли та й попли́нули.
Мы нашли корабль, идущий в Финикию, и, взойдя на него, отправились в плавание.
А коли показався нам Кіпр, ми лишили ліво́руч його та й попливли в Си́рію. І пристали ми в Тирі, бо там корабель вантажа́ мав скласти.
Пройдя севернее острова Кипр, мы направились в Сирию и пристали в Тире, ибо там корабль должны были разгрузить.
І, учнів знайшовши, перебули́ тут сім день. Вони через Духа казали Павло́ві, щоб до Єрусалиму не йшов.
Мы нашли там учеников и пробыли с ними неделю. Побуждаемые Духом, они сказали Павлу, чтобы он не шёл в Иерусалим.
І, як дні побуту скінчи́лися, то ми вийшли й пішли, а всі нас прово́дили з дружи́нами й дітьми́ аж за місто. І, ставши навко́лішки, помолились на бе́резі.
Когда наше пребывание там подошло к концу, мы ушли и продолжили своё путешествие. Они же, со своими жёнами и детьми, проводили нас из города, и там, на берегу моря, мы преклонили колени и помолились.
І, попрощавшись один із одним, ми ввійшли в корабель, а вони повернулись додому.
Простившись с каждым из них, мы взошли на корабль, а они возвратились к себе домой.
А ми, закінчи́вши від Тиру плавбу́, пристали до Птолемаїди, і, братів привітавши, один день перебули́ в них.
Мы продолжили наше путешествие из Тира и высадились в Птолемаиде; и, приветствовав братьев, мы пробыли с ними этот день.
А назавтра в дорогу ми вибрались, і прийшли в Кесарі́ю. І ввійшли до госпо́ди благові́сника Пилипа, одно́го з семи, і позосталися в нього.
Отправившись на следующий день в путь, мы прибыли в Кесарию и, войдя в дом евангелиста Филиппа, одного из семи братьев, избранных в Иерусалиме, остановились у него.
Він мав чотири панні дочки́, що пророкували.
У него было четыре незамужних дочери, которые пророчествовали.
І коли ми багато днів у них зоставались, то прибув із Юдеї якийсь пророк, Ага́в на ім'я́.
Мы пробыли там несколько дней, когда из Иудеи пришёл пророк по имени Агав.
І прийшов він до нас, і взяв пояса Па́влового, та й зв'язав свої руки та ноги й сказав: „Дух Святий так звіщає: Отак зв'яжуть в Єрусалимі юдеї того мужа, що цей пояс його, і видадуть в руки поган“...
Придя к нам, он взял пояс Павла, связал себе ноги и руки и сказал: "Святой Дух сказал так: "Вот так и свяжут иерусалимские евреи того, чей этот пояс, и отдадут его в руки иноплеменников".
Як почули ж оце, то благали ми та тамте́шні Павла, щоб до Єрусалиму не йшов.
Услышав это, мы и люди, бывшие там, стали умолять Павла не ходить в Иерусалим.
А Павло відповів: „Що́ робите ви, плачучи́ та серце мені розрива́ючи? Бо за Ім'я́ Господа Ісуса я готовий не тільки зв'я́заним бути, а й померти в Єрусалимі“!
Тогда Павел ответил: "Что вы делаете, зачем плачете и разбиваете мне сердце? Я готов не только к тому, что меня свяжут, но и к тому, чтобы умереть в Иерусалиме во имя Господа Иисуса".
І не могли ми його вмо́вити, і замовкли, сказавши: „Нехай діється Божа воля!“
И так как его невозможно было убедить, мы перестали и сказали: "Да будет воля Господня".
А після оцих днів приготува́лись ми, та до Єрусалиму ви́рушили.
Потом, собравшись, мы пошли в Иерусалим.
А з нами пішли й деякі учні із Кесарі́ї, ведучи́ якогось кіпрянина Мнасо́на, давнього учня, що ми в нього спинитися мали.
Некоторые ученики из Кесарии пошли с нами и привели нас к Мнасону-Киприянину, одному из первых учеников, у которого мы и остановились.
А коли ми прийшли в Єрусалим, то брати́ прийняли́ нас гости́нно.
Братья тепло встретили нас, когда мы прибыли в Иерусалим.
А другого дня Павло з нами пода́вся до Якова. І всі старші посхо́дились.
На следующий день Павел вместе с нами пошёл к Иакову, где собрались все старейшины.
Поздоро́вивши ж їх, розповів він докладно, що́ Бог через служі́ння його вчинив між поганами.
Он приветствовал их и рассказал по порядку обо всём, что свершил Бог среди язычников через его служение.
Як вони ж це почули, то сла́вили Бога, а до нього промовили: „Бачиш, брате, скільки тисяч серед юдеїв увірувало, і всі вони — ревні оборонці Зако́ну!
Услышав это, они восхвалили Бога и сказали ему: "Брат, ты видел много тысяч уверовавших иудеев, и все они ревнители закона.
Вони ж чули про тебе, ніби ти всіх юдеїв, що живуть між поганами, навчаєш відсту́плення від Мойсея, говорячи, щоб дітей не обрізували й не тримались звича́їв.
О тебе им говорили, что ты учишь всех иудеев, живущих среди язычников, отступничеству от Моисея, говоря им, чтобы они не обрезали своих детей и не следовали нашим обычаям.
Що ж почати? Люд збереться напевно, бо почують, що прибув ти.
Так что же нам делать? Они, конечно же, услышат о том, что ты пришёл.
Отже, зроби це, що порадимо тобі. Ми маємо чотирьох му́жів, що обі́тницю склали на себе.
Так что сделай, как мы тебе говорим: среди нас есть четверо, давшие обет,
Візьми їх, та й із ними очисться, і вида́тки за них заплати́, щоб постри́гли їм голови. І пізнають усі, що неправда про тебе їм сказане, та й що сам ти Зако́на пильнуєш.
возьми их и пройди вместе с ними обряд очищения, оплати их расходы за обряд, чтобы могли они обрить головы. Тогда каждый будет знать, что в том, что им говорили о тебе, нет ни слова правды, но что ты живёшь в послушании закону.
А про тих із поган, що ввірували, ми писали, розсудивши, щоб вони береглися від ідольських жертов та крови й задушени́ни, та від блу́ду“.
Что же касается уверовавших язычников, то мы послали им письмо, предлагая воздерживаться от мяса, принесённого в жертву идолам, от крови, от мяса удавленных животных и от блуда".
Тоді взяв Павло мужів отих, і назавтра очи́стився з ними, і ввійшов у храм, і звістив про ви́конання днів очи́щення, так, аж за кожного з них була́ жертва прине́сена.
Итак, Павел взял с собой этих людей и на следующий день исполнил обряд очищения. Затем он пошёл в храм, чтобы объявить, когда окончатся дни очищения, и когда будут совершены жертвоприношения за каждого из них.
А коли ті сім день закінчи́тися мали, то азійські юдеї, як побачили в храмі його, підбу́рили ввесь наро́д, та руки на нього наклали,
На исходе семи дней иудеи из Азии увидели его в храме. Они возмутили весь народ и схватили его,
кричачи́: „Ізраїльські мужі, рятуйте! Це люди́на ота, що проти народу й Зако́ну та місця цього всіх усюди навчає! А до того у храм упровадив і ге́лленів, — і занечи́стив це місце святе!“
крича: "Люди Израиля! Помогите! Это тот, кто учит людей повсюду против закона и народа нашего, и нашего храма. А теперь и греков привёл в храм и осквернил святое место".
Бо перед тим вони бачили в місті з ним ра́зом Трохима ефе́сянина, і гадали про нього, що Павло то його ввів у храм.
Ибо ранее видели в городе вместе с ним Трофима из Ефеса и подумали, что Павел привёл его в храм.
І порушилося ціле місто, і повстало збіго́висько люду. І, схопи́вши Павла, потягли його поза храм, а двері негайно зачинено.
В городе начались беспорядки, со всех сторон стали сбегаться люди. Они схватили Павла и выволокли его из храма, и тотчас же были закрыты двери.
Як хотіли ж забити його, то вістка досталась до полково́го тисяцього, що ввесь Єрусалим збунтувався!
Они пытались его убить, но до военного трибуна дошла весть, что весь Иерусалим охвачен беспорядками.
І він зараз узяв воякі́в та сотників, і подався до них. А вони, як угледіли тисяцького й вояків, то бити Павла перестали.
Он тотчас же взял воинов и центурионов и устремился к ним. Увидев его и солдат, они прекратили избивать Павла.
Приступив тоді ти́сяцький, та й ухопи́в його, і двома́ ланцюга́ми зв'язати звелів, і допитувати став: хто такий він і що́ він зробив?
Тогда трибун подошёл к нему и, взяв его под стражу, приказал сковать двумя цепями. Он спросил Павла, кто он такой и что сделал.
Але кожен що інше викрикував у нато́впі. І, не мігши довідатись певного через за́колот, він звелів відпрова́дити його до форте́ці.
В толпе одни выкрикивали одно, другие другое. И так как из-за шума он не мог установить истину, то приказал вести Павла в крепость.
А коли він до сходів прийшов, то трапилося, що мусіли не́сти його вояки із-за на́товпу лю́дського,
Когда же подвели его к лестнице, солдатам пришлось нести его — настолько были разъярены люди,
бо бе́зліч народу йшла слідкома́ та кричала: „Геть із ним!“
и толпа, следовавшая за ним, кричала: "Смерть ему!"
А коли Павло вхо́див до фортеці, то тисяцького поспитався: „Чи можна мені щось сказати тобі?“ А той відказав: „То ти вмієш по-грецькому?
Почти у входа в крепость Павел сказал военачальнику: "Могу я спросить тебя?" Тот ответил: "Так ты говоришь по-гречески?
Чи не той ти єги́птянин, що перед цими днями призвів був до бунту, і ви́провадив до пустині чотири тисячі потаємних убійників?“
Значит, ты не тот египтянин, что недавно поднял мятеж и вывел в пустыню четыре тысячи разбойников?"
А Павло відказав: „Я юде́янин із Та́рсу, громадя́нин відо́мого міста в Кілікі́ї. Благаю тебе, — дозволь мені до наро́ду промовити!“
Павел ответил ему: "Я еврей из Тарса в Киликии, гражданин известного города. Прошу тебя, разреши мне говорить с народом".