Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
Cовременный перевод WBTC
А коли прибув Фест до свого намісництва, то він по трьох днях відійшов із Кесарі́ї до Єрусалиму.
Через три дня после того, как Фест стал правителем, он прибыл из Кесарии в Иерусалим.
І поскаржилися йому на Павла первосвященики та головніші з юдеїв, і благали його,
Первосвященники и первые люди из иудеев представили ему свои обвинения против Павла и просили его
і ніби милости просили для нього, щоб до Єрусалиму його припровадив, — вони змову вчинили, щоб смерть заподі́яти йому по дорозі.
в знак милости, отправить Павла в Иерусалим, сами же сговорились убить его по дороге.
А Фест відповів, що Павла стережуть у Кесарії, і він сам незаба́ром туди подає́ться.
Фест ответил, что Павла держат в Кесарии и что он, правитель, сам скоро отправится туда.
„Отже, — сказав він, — хто спроможен із вас, нехай ті вируша́ють ра́зом зо мною, і коли є неправда яка в чоловікові цьому, нехай оскаржа́ють його“.
"Пусть некоторые из ваших предводителей пойдут со мной, — сказал он, — и пусть они обвиняют этого человека, если есть за ним вина".
І, пробувши в них днів не більше як вісім чи десять, він поверну́вся до Кесарії. А другого дня він засів на суддевім сидінні, і звелів, щоб приве́сти Павла.
Проведя с ними дней восемь — десять, Фест возвратился в Кесарию и на следующий день, заняв судейское место, велел привести Павла.
Як його ж привели́, то стали навколо юдеї, що поприхо́дили з Єрусалиму, і Павлу закидали багато тяжки́х винувачень, що їх не могли дове́сти,
И когда он явился, иудеи, пришедшие из Иерусалима, окружили его и представили против него много серьёзных обвинений, которые они, однако, не могли доказать.
бо Павло боронився: „Я не провинився ні в чім ані проти Зако́ну юдейського, ані проти храму, ані супроти ке́саря“.
Павел защищался: "Я не сделал ничего плохого против закона иудеев, храма или кесаря".
Тоді Фест, що бажав догодити юдеям, промовив Павло́ві на відповідь: „Чи ти хочеш до Єрусалиму піти, і там суд прийняти від мене про це?“
Но Фест старался угодить иудеям, поэтому он ответил Павлу: "Хочешь пойти в Иерусалим или хочешь, чтобы я судил тебя здесь по этим обвинениям?"
Та Павло відказав: „Я стою перед судом ке́саревим, де належить мені суд прийняти. Юдеїв нічим я не скри́вдив, як і ти дуже добре те знаєш.
Павел сказал: "Я стою сейчас перед судом кесаря, где меня и должно судить. Я не сделал ничего дурного иудеям, и ты прекрасно это знаешь.
Бо коли допустився я кривди, або гідне смерти вчинив що, то не відмовляюся вмерти. Як нема ж нічого того, у чім вони винуватять мене, то не може ніхто мене видати їм. Відкликаюсь до ке́саря!“
Если я не прав и совершил проступок, заслуживающий смерти, я не пытаюсь избежать её. Но если в обвинениях этих людей нет правды, никто не может выдать им меня. Я требую суда кесаря".
Тоді Фест, побалакавши з радою, відповідь дав: „Ти відкли́кавсь до ке́саря, — до ке́саря пі́деш!“
Поговорив с советом, Фест ответил: "Ты потребовал суда кесаря, к кесарю и отправишься".
Як минуло ж днів кілька, цар Агрі́ппа й Верні́ка приїхали до Кесарії, щоб Феста вітати.
Через несколько дней в Кесарию прибыли царь Агриппа и Вереника, чтобы приветствовать Феста.
А що там багато днів вони пробули́, то Фест ви́клав справу Павлову цареві й промовив: „Є один чоловік — від Фелікса лишений в'язень,
Так как они пробыли там несколько дней, Фест объяснил царю дело Павла, говоря: "Есть здесь человек, которого Феликс оставил в заключении
на якого, як в Єрусалимі я був, первосвященики й старші юдейські прине́сли скаргу, домагаючись його о́суду.
и которого старейшины иудейские и первосвященники обвиняли, когда я был в Иерусалиме, требуя его осуждения.
Я їм відповів, що римля́ни не мають звича́ю люди́ну якусь видавати на згубу, поки пізваний перед собою не матиме обвинувачі́в, і не буде йому дано можности для оборони від закидів.
Но я сказал им, что у римлян не принято выдавать обвиняемого прежде, чем он встретится лицом к лицу с обвинителями и не получит право защищаться.
І як зійшлись вони тут, то я, зволіка́ння не роблячи жодного, сів наступного дня на сидіння судде́ве, і звелів привести́ цього мужа.
Поэтому, когда эти иудеи прибыли сюда, я, не откладывая, на следующий же день, занял судейское место в трибунале и приказал привести этого человека.
І винувальники стали круг нього, проте́ не вказали вини ані жодної з тих, яких я сподівався.
Когда обвинители встали, они не обвинили его ни в одном из преступлений, о которых я ожидал услышать.
Та мали вони проти нього якісь суперечки про власне своє марновірство, і про якогось Ісуса померлого, про Якого Павло твердив, що живий Він.
Напротив, они вели с ним какие-то споры об их религии и о каком-то умершем Иисусе, причём Павел утверждал, что тот жив.
І я був непевний у цьо́му змага́нні й спитав, чи не хоче піти він до Єрусалиму, і там суд прийняти про це?
Не зная, как вести это дело, я спросил, не хочет ли он идти в Иерусалим и там предстать перед судом.
Через те ж, що Павло заявив, щоб зали́шений був він на ке́сарів ро́зсуд, я звелів сторожити його, аж поки його не відправлю до ке́саря“.
Но так как Павел потребовал, чтобы его оставили в Кесарии до решения императора, я приказал, чтобы его держали под стражей до тех пор, пока я не смогу отправить его к кесарю".
А Агріппа промовив до Феста: „Хотів би і я цього му́жа послухати!“ „Узавтра — сказав той — почуєш його“.
Агриппа сказал Фесту: "Я хотел бы и сам послушать этого человека". "Завтра ты услышишь его", — ответил Фест.
А назавтра Агрі́ппа й Верні́ка прийшли з превеликою пишно́тою, і на залю судо́ву ввійшли разом з тисяцькими та значнішими му́жами міста. І як Фест наказав, то Павло був приве́дений.
На следующий день, когда Агриппа и Вереника пришли с большой пышностью и вошли в судебную палату вместе с военными трибунами и знатными людьми города, Фест приказал привести Павла.
І сказав до них Фест: „О ца́рю Агріппо, та з нами присутні всі му́жі! Ви бачите того, що за нього ввесь люд юдейський мені докучав в Єрусалимі та тут, кричачи́, що йому не повинно більш жити.
Затем Фест сказал: "Царь Агриппа и все присутствующие с нами! Вы видите этого человека, на которого жаловалась вся еврейская община в Иерусалиме и здесь. Они кричали, что он не должен жить;
Я ж дізнавсь, що нічого, ва́ртого смерти, він не вчинив; а що сам він відкликавсь до Августа, розсудив я послати його.
но я считаю, что он не совершил ничего заслуживающего смерти, а так как он сам потребовал суда императора, я решил отослать его.
Нічого не маю я певного, що міг би про нього писати до пана. Тому я припровадив його перед вас, а найбільш перед тебе, ца́рю Агріппо, щоб після переслу́хання мав що писати.
Но у меня нет ничего определённого, о чём бы я мог написать императору, поэтому я и приказал, чтобы он предстал перед всеми вами, и прежде всего перед тобой, царь Агриппа, чтобы после этого расследования мне было что написать императору,