Переклад Огієнка

New King James Version

А коли промовляли вони до наро́ду оце́, до них приступили священики, і вла́да сторожі храму й саддукеї,

Peter and John Arrested

Now as they spoke to the people, the priests, the captain of the temple, and the Sadducees came upon them,

2

обурюючись, що навчають наро́д та звіщають в Ісусі воскресі́ння з мертвих.

2

being greatly disturbed that they taught the people and preached in Jesus the resurrection from the dead.

3

І руки наклали на них, і до в'язниці всадили до ра́нку, бо вже вечір настав був.

3

And they laid hands on them, and put them in custody until the next day, for it was already evening.

4

І багато-хто з тих, хто слухав слово, увірували; число ж мужів таки́х було тисяч із п'ять.

4

However, many of those who heard the word believed; and the number of the men came to be about five thousand.

5

І сталось, що ра́нком зібралися в Єрусалимі начальники їхні, і старші та книжники,

5

Addressing the Sanhedrin

And it came to pass, on the next day, that their rulers, elders, and scribes,

6

і Анна первосвященик, і Кайя́фа, і Іван, і Олександер, і скільки було їх із роду первосвященичого.

6

as well as Annas the high priest, Caiaphas, John, and Alexander, and as many as were of the family of the high priest, were gathered together at Jerusalem.

7

І, поставивши їх посере́дині, запиталися: „Якою ви силою чи яким ви ім'я́м те робили?“

7

And when they had set them in the midst, they asked, “By what power or by what name have you done this?”

8

Тоді Петро, переповнений Духом Святим, промовив до них: „Начальники люду та старши́ни Ізраїлеві!

8

Then Peter, filled with the Holy Spirit, said to them, “Rulers of the people and elders of Israel:

9

Як сьогодні беруть нас на до́пит про те доброді́йство недужій люди́ні, як вона вздоро́влена, —

9

If we this day are judged for a good deed done to a helpless man, by what means he has been made well,

10

нехай буде відо́мо всім вам, і всім лю́дям Ізраїлевим, що Ім'я́м Ісуса Христа Назаряни́на, що Його розп'яли́ ви, та Його воскресив Бог із мертвих, — Ним поставлений він перед вами здоровий!

10

let it be known to you all, and to all the people of Israel, that by the name of Jesus Christ of Nazareth, whom you crucified, whom God raised from the dead, by Him this man stands here before you whole.

11

Він „камінь, що ви, будівни́чі, відкинули, але каменем став Він нарі́жним!“

11

This is the ‘stone which was rejected by you builders, which has become the chief cornerstone.’

12

І нема ні в кім іншім спасі́ння. Бо під небом нема іншого Йме́ння, даного людям, що ним би спасти́ся ми мали“.

12

Nor is there salvation in any other, for there is no other name under heaven given among men by which we must be saved.”

13

А бачивши сміли́вість Петра та Івана, і спостерігши, що то люди оби́два невчені та про́сті, дивувалися, і пізнали їх, що вони з Ісусом були́.

13

The Name of Jesus Forbidden

Now when they saw the boldness of Peter and John, and perceived that they were uneducated and untrained men, they marveled. And they realized that they had been with Jesus.

14

Та бачивши, що вздоро́влений чоловік стоїть з ними, нічого навпро́ти сказати не могли.

14

And seeing the man who had been healed standing with them, they could say nothing against it.

15

І, звелівши їм вийти із синедріо́ну, зачали радитися між собою,

15

But when they had commanded them to go aside out of the council, they conferred among themselves,

16

говорячи: „Що́ робити нам із цими людьми́? Бож усім ме́шканцям Єрусалиму відо́мо, що вчинили вони явне чудо, і не можемо того заперечити.

16

saying, “What shall we do to these men? For, indeed, that a [a]notable miracle has been done through them is evident[b] to all who dwell in Jerusalem, and we cannot deny it.

17

Та щоб більш не поши́рювалось це в наро́ді, то з погрозою заборонімо їм, щоб ніко́му з людей вони не говорили про Це Ім'я́“.

17

But so that it spreads no further among the people, let us severely threaten them, that from now on they speak to no man in this name.”

18

І, закли́кавши їх, наказали їм не говорити, і взагалі не навчати про Ісусове Йме́ння.

18

So they called them and commanded them not to speak at all nor teach in the name of Jesus.

19

І відповіли́ їм Петро та Іван, та й сказали: „Розсудіть, чи це справедливе було б перед Богом, щоб слухатись вас більш, як Бога?

19

But Peter and John answered and said to them, “Whether it is right in the sight of God to listen to you more than to God, you judge.

20

Бо не можемо ми не казати про те, що́ ми бачили й чули!“

20

For we cannot but speak the things which we have seen and heard.”

21

А вони пригрози́ли їм ще, і відпустили їх, не знайшовши нічо́го, щоб їх покарати, через людей, бо всі сла́вили Бога за те, що сталось.

21

So when they had further threatened them, they let them go, finding no way of punishing them, because of the people, since they all glorified God for what had been done.

22

Бо ро́ків більш сорока мав той чоловік, що на нім відбулося це чудо вздоро́влення.

22

For the man was over forty years old on whom this miracle of healing had been performed.

23

Коли ж їх відпустили, вони до своїх прибули́ й сповістили, про що́ первосвященики й старші до них говорили.

23

Prayer for Boldness

And being let go, they went to their own companions and reported all that the chief priests and elders had said to them.

24

Вони ж, вислухавши, однодушно свій голос до Бога підне́сли й промовили: „Владико, що небо, і землю, і море, і все, що в них є, Ти створив!

24

So when they heard that, they raised their voice to God with one accord and said: “Lord, You are God, who made heaven and earth and the sea, and all that is in them,

25

Ти уста́ми Давида, Свого слуги́, отця нашого, сказав Духом Святим: „Чого люди бунтуються, а наро́ди задумують ма́рне?

25

who [c]by the mouth of Your servant David have said:
‘Why did the nations rage,
And the people plot vain things?

26

Повстають царі зе́мні, і збираються старші докупи на Господа та на Христа Його“.

26

The kings of the earth took their stand,
And the rulers were gathered together
Against the Lord and against His Christ.’

27

Бо справді зібралися в місці оцім проти Слугу Святого Твого Ісуса, що Його намастив Ти, Ірод та По́нтій Пилат із поганами та з наро́дом Ізраїлевим,

27

“For truly against Your holy Servant Jesus, whom You anointed, both Herod and Pontius Pilate, with the Gentiles and the people of Israel, were gathered together

28

учинити оте, що рука Твоя й воля Твоя наперед встановили були, щоб збуло́ся.

28

to do whatever Your hand and Your purpose determined before to be done.

29

І тепер споглянь, Господи, на їхні погрози, і дай Своїм рабам із повною сміли́вістю слово Твоє повіда́ти,

29

Now, Lord, look on their threats, and grant to Your servants that with all boldness they may speak Your word,

30

коли руку Свою простягатимеш Ти на вздоро́влення, і щоб знаме́на та чуда чинились Ім'я́м Твого Святого Слугу Ісуса“.

30

by stretching out Your hand to heal, and that signs and wonders may be done through the name of Your holy Servant Jesus.”

31

Як вони ж помолились, затряслося те місце, де зібрались були, і перепо́внилися всі Святим Духом, — і зачали говори́ти Слово Боже з сміли́вістю!

31

And when they had prayed, the place where they were assembled together was shaken; and they were all filled with the Holy Spirit, and they spoke the word of God with boldness.

32

А люди, що ввірували, мали серце одне й одну душу, і жоден із них не вважав що з маєтку свого́ за своє, але в них усе спі́льним було́.

32

Sharing in All Things

Now the multitude of those who believed were of one heart and one soul; neither did anyone say that any of the things he possessed was his own, but they had all things in common.

33

І апо́столи з вели́кою силою свідчили про воскресіння Ісуса Господа, і благода́ть велика на всіх них була!

33

And with great power the apostles gave witness to the resurrection of the Lord Jesus. And great grace was upon them all.

34

Бо жоден із них не терпів недостачі: бо, хто мав поле чи дім, продавали, і заплату за про́даж прино́сили,

34

Nor was there anyone among them who lacked; for all who were possessors of lands or houses sold them, and brought the proceeds of the things that were sold,

35

та й клали в ногах у апо́столів, — і роздавалося кожному, хто потре́бу в чім мав.

35

and laid them at the apostles’ feet; and they distributed to each as anyone had need.

36

Так, Йо́сип, що Варна́вою — що в перекладі є „син потіхи“ — був про́званий від апо́столів, Левит, родом кі́прянин,

36

And [d]Joses, who was also named Barnabas by the apostles (which is translated Son of [e]Encouragement), a Levite of the country of Cyprus,

37

мавши поле, продав, а гроші приніс, та й поклав у ногах у апо́столів.

37

having land, sold it, and brought the money and laid it at the apostles’ feet.

Паралельне читання

Переклад Огієнка

New King James Version

Дії 4

Acts 4