Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
New American Standard Bible
А один чоловік, на йме́ння Ана́ній, із своєю дружи́ною Сапфі́рою, продав маєток,
Fate of Ananias and Sapphira
But a man named Ananias, with his wife Sapphira, sold a piece of property,
But a man named Ananias, with his wife Sapphira, sold a piece of property,
та й з ві́дома дружи́ни своєї присво́їв частину з заплати, а якусь там частину приніс та й поклав у ногах у апо́столів.
and kept back some of the price for himself, with his wife’s full knowledge, and bringing a portion of it, he laid it at the apostles’ feet.
І промовив Петро: „Ана́нію, чого сатана́ твоє серце напо́внив, щоб ти Духу Святому неправду сказав та присво́їв із заплати за землю?
But Peter said, “Ananias, why has Satan filled your heart to lie to the Holy Spirit and to keep back some of the price of the land?
Хіба те, що́ ти мав, не твоє все було, а про́дане не в твоїй вла́ді було? Чого ж в серце своє ти цю справу поклав? Ти не лю́дям неправду сказав, але Богові!“
“While it remained unsold, did it not remain your own? And after it was sold, was it not under your control? Why is it that you have conceived this deed in your heart? You have not lied to men but to God.”
Як Ана́ній зачу́в ці слова́, то впав та й умер. І обгорнув жах великий усіх, що це чули!
And as he heard these words, Ananias fell down and breathed his last; and great fear came over all who heard of it.
Юнаки́ ж повставали, обгорну́ли його, і винесли та й поховали.
The young men got up and covered him up, and after carrying him out, they buried him.
І сталось, годин через три прийшла й дружи́на його, про випа́док нічо́го не знавши.
Now there elapsed an interval of about three hours, and his wife came in, not knowing what had happened.
І промовив до неї Петро: „Скажи мені, чи за стільки ви землю оту продали́?“ Вона ж відказала: „Так, за стільки“.
And Peter responded to her, “Tell me whether you sold the land for such and such a price?” And she said, “Yes, that was the price.”
До неї ж Петро: „Чому це ви змо́вилися споку́шувати Господнього Духа? Он ті входять у двері, що чоловіка твого поховали, — і тебе вони винесуть“.
Then Peter said to her, “Why is it that you have agreed together to put the Spirit of the Lord to the test? Behold, the feet of those who have buried your husband are at the door, and they will carry you out as well.”
І вона зараз упала до ніг його, та й умерла. Як ввійшли ж юнаки́, то знайшли її мертвою, і, винісши, біля мужа її поховали.
And immediately she fell at his feet and breathed her last, and the young men came in and found her dead, and they carried her out and buried her beside her husband.
І обгорнув страх великий всю Церкву та всіх, що чули про це.
And great fear came over the whole church, and over all who heard of these things.
А руками апо́столів стались знаме́на та чуда великі в наро́ді. І були́ однодушно всі в Соломоновім ґанку.
At the hands of the apostles many signs and wonders were taking place among the people; and they were all with one accord in Solomon’s portico.
А з сторонніх ніхто приставати не важивсь до них, але люд прославляв їх.
But none of the rest dared to associate with them; however, the people held them in high esteem.
І все збі́льшувалось тих, хто вірує в Господа, бе́зліч чолові́ків і жінок,
And all the more believers in the Lord, multitudes of men and women, were constantly added to their number,
так що хворих стали вино́сити на вулиці, та й клали на ложа та ноші, щоб, як ітиме Петро, то хоч тінь його впала б на ко́го із них.
to such an extent that they even carried the sick out into the streets and laid them on cots and pallets, so that when Peter came by at least his shadow might fall on any one of them.
І бе́зліч люду збиралась до Єрусалиму з довко́лишніх міст, і не́сли недужих та хворих від ду́хів нечистих, — і були́ вони всі вздоро́влювані!
Also the people from the cities in the vicinity of Jerusalem were coming together, bringing people who were sick or afflicted with unclean spirits, and they were all being healed.
А первосвященик, уставши, та й усі, хто був із ним, хто належав до саддуке́йської єресі, перепо́внились за́здрощами,
Imprisonment and Release
But the high priest rose up, along with all his associates (that is the sect of the Sadducees), and they were filled with jealousy.
і руки наклали вони на апо́столів, і до в'язниці грома́дської вкинули їх.
They laid hands on the apostles and put them in a public jail.
Але Ангол Господній вночі відчинив для них двері в'язничні, і, вивівши їх, проказав:
But during the night an angel of the Lord opened the gates of the prison, and taking them out he said,
„Ідіть, і, ставши, говоріть до наро́ду у храмі всі слова́ цього життя“.
“Go, stand and speak to the people in the temple the whole message of this Life.”
Як це вчули вони, то в храм рано ввійшли і навчали. А первосвященик і ті, хто був із ним, прийшовши, скликали синедріо́н і всіх старших з Ізраїлевих синів. І послали в в'язницю, щоб їх привели́.
Upon hearing this, they entered into the temple about daybreak and began to teach.
Now when the high priest and his associates came, they called the Council together, even all the Senate of the sons of Israel, and sent orders to the prison house for them to be brought.
Now when the high priest and his associates came, they called the Council together, even all the Senate of the sons of Israel, and sent orders to the prison house for them to be brought.
А служба, прийшовши, не знайшла́ їх у в'язниці, а вернувшись, сповістила,
But the officers who came did not find them in the prison; and they returned and reported back,
говорячи: „В'язницю знайшли ми з великою пильністю за́мкнену, і сторо́жу, що при две́рях стояла; а коли відчинили, то ніко́го всере́дині ми не знайшли!“
saying, “We found the prison house locked quite securely and the guards standing at the doors; but when we had opened up, we found no one inside.”
Як почули слова ці начальник сторожі храму та первосвященики, не могли зрозуміти вони, що́ б то сталося.
Now when the captain of the temple guard and the chief priests heard these words, they were greatly perplexed about them as to what would come of this.
Та прийшовши один, сповістив їх, говорячи: „Ось ті мужі, що ви їх до в'язниці всадили були, у храмі стоять та й навчають наро́д“.
But someone came and reported to them, “The men whom you put in prison are standing in the temple and teaching the people!”
Пішов тоді старши́й сторо́жі зо слу́жбою, та й привів їх без насильства, бо боялись наро́ду, щоб їх не побили камінням.
Then the captain went along with the officers and proceeded to bring them back without violence (for they were afraid of the people, that they might be stoned).
Припровадивши ж їх, поставили перед синедріоном. І спитався їх первосвященик, говорячи:
When they had brought them, they stood them before the Council. The high priest questioned them,
„Чи ми не заборонили з погрозою вам, щоб про Те Ім'я́ не навчати? І ото, ви своєю наукою перепо́внили Єрусалим, і хочете кров Чоловіка Того припрова́дити на нас“.
saying, “We gave you strict orders not to continue teaching in this name, and yet, you have filled Jerusalem with your teaching and intend to bring this man’s blood upon us.”
Відповів же Петро та сказали апо́столи: „Бога повинно слухатися більш, як людей!
But Peter and the apostles answered, “We must obey God rather than men.
Бог наших отців воскресив нам Ісуса, Якому ви смерть були заподі́яли, повісивши на дереві.
“The God of our fathers raised up Jesus, whom you had put to death by hanging Him on a cross.
Його Бог підвищив Своєю прави́цею — на Начальника й Спаса, щоб дати Ізраїлеві покая́ння і про́щення гріхів.
“He is the one whom God exalted to His right hand as a Prince and a Savior, to grant repentance to Israel, and forgiveness of sins.
А тих справ Йому свідками ми й Святий Дух, що Його Бог дав тим, хто слухня́ний Йому“.
“And we are witnesses of these things; and so is the Holy Spirit, whom God has given to those who obey Him.”
Як зачули ж оце, запалилися гнівом вони, та й ра́дилися, я́к їм смерть заподі́яти?
Gamaliel’s Counsel
But when they heard this, they were cut to the quick and intended to kill them.
І встав у синедріо́ні один фарисей, Гамалії́л на ймення, учитель Зако́ну, поважаний від усього наро́ду, та й звелів на часи́нку апо́столів ви́вести.
But a Pharisee named Gamaliel, a teacher of the Law, respected by all the people, stood up in the Council and gave orders to put the men outside for a short time.
І промовив до них: „Мужі ізраїльські! Поміркуйте собі про людей цих, що́ з ними робити ви маєте.
And he said to them, “Men of Israel, take care what you propose to do with these men.
Бо перед цими днями повстав був Те́вда та й казав, що великий він хтось, і до нього пристало з чотириста люда. Він забитий, а всі ті, хто слухав його, розпоро́шились та оберну́лись в ніщо́.
“For some time ago Theudas rose up, claiming to be somebody, and a group of about four hundred men joined up with him. But he was killed, and all who followed him were dispersed and came to nothing.
Після нього повстав, під час пе́репису, Галіле́янин Юда, та й багато людей потягнув за собою. Загинув і він, а всі ті, хто слухав його, розпоро́шились.
“After this man, Judas of Galilee rose up in the days of the census and drew away some people after him; he too perished, and all those who followed him were scattered.
І тепер кажу́ вам: Відступіться від цих людей, і занеха́йте їх! Бо коли від людей оця рада чи справа ця бу́де, — розпаде́ться вона.
“So in the present case, I say to you, stay away from these men and let them alone, for if this plan or action is of men, it will be overthrown;
А коли те від Бога, то того зруйнувати не зможете, щоб випа́дком не стати і вам богобо́рцями!“ І послухались ради його.
but if it is of God, you will not be able to overthrow them; or else you may even be found fighting against God.”
І, покликавши зно́в апо́столів, вибили їх, наказали їм не говори́ти про Ісусове Йме́ння, та й їх відпустили.
They took his advice; and after calling the apostles in, they flogged them and ordered them not to speak in the name of Jesus, and then released them.
А вони поверта́лися з синедріо́ну, радіючи, що сподоби́лись прийняти знева́гу за Йме́ння Го́спода Ісуса.
So they went on their way from the presence of the Council, rejoicing that they had been considered worthy to suffer shame for His name.