Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
New Living Translation
А один чоловік, на йме́ння Ана́ній, із своєю дружи́ною Сапфі́рою, продав маєток,
Ananias and Sapphira
But there was a certain man named Ananias who, with his wife, Sapphira, sold some property.
But there was a certain man named Ananias who, with his wife, Sapphira, sold some property.
та й з ві́дома дружи́ни своєї присво́їв частину з заплати, а якусь там частину приніс та й поклав у ногах у апо́столів.
He brought part of the money to the apostles, claiming it was the full amount. With his wife’s consent, he kept the rest.
І промовив Петро: „Ана́нію, чого сатана́ твоє серце напо́внив, щоб ти Духу Святому неправду сказав та присво́їв із заплати за землю?
Then Peter said, “Ananias, why have you let Satan fill your heart? You lied to the Holy Spirit, and you kept some of the money for yourself.
Хіба те, що́ ти мав, не твоє все було, а про́дане не в твоїй вла́ді було? Чого ж в серце своє ти цю справу поклав? Ти не лю́дям неправду сказав, але Богові!“
The property was yours to sell or not sell, as you wished. And after selling it, the money was also yours to give away. How could you do a thing like this? You weren’t lying to us but to God!”
Як Ана́ній зачу́в ці слова́, то впав та й умер. І обгорнув жах великий усіх, що це чули!
As soon as Ananias heard these words, he fell to the floor and died. Everyone who heard about it was terrified.
Юнаки́ ж повставали, обгорну́ли його, і винесли та й поховали.
Then some young men got up, wrapped him in a sheet, and took him out and buried him.
І сталось, годин через три прийшла й дружи́на його, про випа́док нічо́го не знавши.
About three hours later his wife came in, not knowing what had happened.
І промовив до неї Петро: „Скажи мені, чи за стільки ви землю оту продали́?“ Вона ж відказала: „Так, за стільки“.
Peter asked her, “Was this the price you and your husband received for your land?”
“Yes,” she replied, “that was the price.”
“Yes,” she replied, “that was the price.”
До неї ж Петро: „Чому це ви змо́вилися споку́шувати Господнього Духа? Он ті входять у двері, що чоловіка твого поховали, — і тебе вони винесуть“.
And Peter said, “How could the two of you even think of conspiring to test the Spirit of the Lord like this? The young men who buried your husband are just outside the door, and they will carry you out, too.”
І вона зараз упала до ніг його, та й умерла. Як ввійшли ж юнаки́, то знайшли її мертвою, і, винісши, біля мужа її поховали.
Instantly, she fell to the floor and died. When the young men came in and saw that she was dead, they carried her out and buried her beside her husband.
І обгорнув страх великий всю Церкву та всіх, що чули про це.
Great fear gripped the entire church and everyone else who heard what had happened.
А руками апо́столів стались знаме́на та чуда великі в наро́ді. І були́ однодушно всі в Соломоновім ґанку.
The Apostles Heal Many
The apostles were performing many miraculous signs and wonders among the people. And all the believers were meeting regularly at the Temple in the area known as Solomon’s Colonnade.
А з сторонніх ніхто приставати не важивсь до них, але люд прославляв їх.
But no one else dared to join them, even though all the people had high regard for them.
І все збі́льшувалось тих, хто вірує в Господа, бе́зліч чолові́ків і жінок,
Yet more and more people believed and were brought to the Lord — crowds of both men and women.
так що хворих стали вино́сити на вулиці, та й клали на ложа та ноші, щоб, як ітиме Петро, то хоч тінь його впала б на ко́го із них.
As a result of the apostles’ work, sick people were brought out into the streets on beds and mats so that Peter’s shadow might fall across some of them as he went by.
І бе́зліч люду збиралась до Єрусалиму з довко́лишніх міст, і не́сли недужих та хворих від ду́хів нечистих, — і були́ вони всі вздоро́влювані!
А первосвященик, уставши, та й усі, хто був із ним, хто належав до саддуке́йської єресі, перепо́внились за́здрощами,
The Apostles Meet Opposition
The high priest and his officials, who were Sadducees, were filled with jealousy.
і руки наклали вони на апо́столів, і до в'язниці грома́дської вкинули їх.
They arrested the apostles and put them in the public jail.
Але Ангол Господній вночі відчинив для них двері в'язничні, і, вивівши їх, проказав:
But an angel of the Lord came at night, opened the gates of the jail, and brought them out. Then he told them,
„Ідіть, і, ставши, говоріть до наро́ду у храмі всі слова́ цього життя“.
“Go to the Temple and give the people this message of life!”
Як це вчули вони, то в храм рано ввійшли і навчали. А первосвященик і ті, хто був із ним, прийшовши, скликали синедріо́н і всіх старших з Ізраїлевих синів. І послали в в'язницю, щоб їх привели́.
А служба, прийшовши, не знайшла́ їх у в'язниці, а вернувшись, сповістила,
But when the Temple guards went to the jail, the men were gone. So they returned to the council and reported,
говорячи: „В'язницю знайшли ми з великою пильністю за́мкнену, і сторо́жу, що при две́рях стояла; а коли відчинили, то ніко́го всере́дині ми не знайшли!“
“The jail was securely locked, with the guards standing outside, but when we opened the gates, no one was there!”
Як почули слова ці начальник сторожі храму та первосвященики, не могли зрозуміти вони, що́ б то сталося.
When the captain of the Temple guard and the leading priests heard this, they were perplexed, wondering where it would all end.
Та прийшовши один, сповістив їх, говорячи: „Ось ті мужі, що ви їх до в'язниці всадили були, у храмі стоять та й навчають наро́д“.
Then someone arrived with startling news: “The men you put in jail are standing in the Temple, teaching the people!”
Пішов тоді старши́й сторо́жі зо слу́жбою, та й привів їх без насильства, бо боялись наро́ду, щоб їх не побили камінням.
The captain went with his Temple guards and arrested the apostles, but without violence, for they were afraid the people would stone them.
Припровадивши ж їх, поставили перед синедріоном. І спитався їх первосвященик, говорячи:
Then they brought the apostles before the high council, where the high priest confronted them.
„Чи ми не заборонили з погрозою вам, щоб про Те Ім'я́ не навчати? І ото, ви своєю наукою перепо́внили Єрусалим, і хочете кров Чоловіка Того припрова́дити на нас“.
“We gave you strict orders never again to teach in this man’s name!” he said. “Instead, you have filled all Jerusalem with your teaching about him, and you want to make us responsible for his death!”
Відповів же Петро та сказали апо́столи: „Бога повинно слухатися більш, як людей!
But Peter and the apostles replied, “We must obey God rather than any human authority.
Бог наших отців воскресив нам Ісуса, Якому ви смерть були заподі́яли, повісивши на дереві.
Його Бог підвищив Своєю прави́цею — на Начальника й Спаса, щоб дати Ізраїлеві покая́ння і про́щення гріхів.
Then God put him in the place of honor at his right hand as Prince and Savior. He did this so the people of Israel would repent of their sins and be forgiven.
А тих справ Йому свідками ми й Святий Дух, що Його Бог дав тим, хто слухня́ний Йому“.
We are witnesses of these things and so is the Holy Spirit, who is given by God to those who obey him.”
Як зачули ж оце, запалилися гнівом вони, та й ра́дилися, я́к їм смерть заподі́яти?
When they heard this, the high council was furious and decided to kill them.
І встав у синедріо́ні один фарисей, Гамалії́л на ймення, учитель Зако́ну, поважаний від усього наро́ду, та й звелів на часи́нку апо́столів ви́вести.
But one member, a Pharisee named Gamaliel, who was an expert in religious law and respected by all the people, stood up and ordered that the men be sent outside the council chamber for a while.
І промовив до них: „Мужі ізраїльські! Поміркуйте собі про людей цих, що́ з ними робити ви маєте.
Then he said to his colleagues, “Men of Israel, take care what you are planning to do to these men!
Бо перед цими днями повстав був Те́вда та й казав, що великий він хтось, і до нього пристало з чотириста люда. Він забитий, а всі ті, хто слухав його, розпоро́шились та оберну́лись в ніщо́.
Some time ago there was that fellow Theudas, who pretended to be someone great. About 400 others joined him, but he was killed, and all his followers went their various ways. The whole movement came to nothing.
Після нього повстав, під час пе́репису, Галіле́янин Юда, та й багато людей потягнув за собою. Загинув і він, а всі ті, хто слухав його, розпоро́шились.
After him, at the time of the census, there was Judas of Galilee. He got people to follow him, but he was killed, too, and all his followers were scattered.
І тепер кажу́ вам: Відступіться від цих людей, і занеха́йте їх! Бо коли від людей оця рада чи справа ця бу́де, — розпаде́ться вона.
“So my advice is, leave these men alone. Let them go. If they are planning and doing these things merely on their own, it will soon be overthrown.
А коли те від Бога, то того зруйнувати не зможете, щоб випа́дком не стати і вам богобо́рцями!“ І послухались ради його.
But if it is from God, you will not be able to overthrow them. You may even find yourselves fighting against God!”
І, покликавши зно́в апо́столів, вибили їх, наказали їм не говори́ти про Ісусове Йме́ння, та й їх відпустили.
The others accepted his advice. They called in the apostles and had them flogged. Then they ordered them never again to speak in the name of Jesus, and they let them go.
А вони поверта́лися з синедріо́ну, радіючи, що сподоби́лись прийняти знева́гу за Йме́ння Го́спода Ісуса.