Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
Сучасний переклад
А Савл, іще дишучи грізьбою й убивством на учнів Господніх, приступивши до первосвященика,
Тим часом Савл продовжував погрожувати послідовникам Господа, намагаючись налякати і знищити їх. Він пішов до первосвященика й попросив у того листи до синагог міста Дамаска. Він хотів, щоб у цих листах йому було дано повноваження: якщо він знайде там послідовників «Дороги Господньої», все одно чоловіків чи жінок, міг схопити їх і доставити до Єрусалиму.
попросив від нього листи́ у Дама́ск синагогам, щоб, коли зна́йде яких чоловіків та жінок, що тієї дороги вони, то зв'язати й приве́сти до Єрусалиму.
А коли він ішов й наближа́вся до Дамаску, то ось нагло ося́яло світло із неба його,
Коли він уже наближався до Дамаска, несподівано світло з Небес спалахнуло навколо нього.
а він повали́вся на землю, і голос почув, що йому говорив: „Са́вле, Са́вле, — чому́ ти Мене переслідуєш?“
Савл упав на землю і почув голос, який говорив до нього: «Савле, Савле, навіщо ти переслідуєш Мене?»
А він запитав: „Хто Ти, Пане?“ А Той: „Я Ісус, що Його переслідуєш ти. Трудно тобі бити ногою колючку!“
Савл запитав: «Хто ти, Господи?» І голос відповів: «Я Ісус, Якого ти переслідуєш.
А він, затрусившися та налякавшися, каже: „Чого, Господи, хочеш, щоб я вчинив?“ А до нього Господь: „Уставай, та до міста подайся, а там тобі скажуть, що́ маєш робити!“
Але встань і йди до міста, й там тобі буде сказано, що робити».
А люди, що йшли з ним, онімілі стояли, бо вони чули голос, та ніко́го не бачили.
Люди, які подорожували разом із Савлом, стояли мовчки. Вони чули голос, але не бачили нікого.
Тоді Савл підвівся з землі, і хоч очі розплю́щені мав, ніко́го не бачив... І за руку його повели́ й привели́ до Дамаску.
Підвівшись з землі, Савл розплющив очі, але нічого не побачив. Супутники взяли його за руку й повели в Дамаск.
І три дні невидю́щий він був, і не їв, і не пив.
Три дні він нічого не бачив, нічого не їв і не пив.
А в Дама́ску був учень один, на йме́ння Ана́ній. І Господь у видінні промовив до нього: „ Ана́нію!“ А він відказав: „Ось я, Господи!“
У Дамаску мешкав учень Ісуса на ймення Ананія. Господь сказав йому у видінні: «Ананіє!» Він відповів: «Я тут, Господи!»
Господь же до нього: „Устань, і піди на вулицю, що Про́стою зветься, і пошукай в домі Юдовім Са́вла на йме́ння, тарся́нина, ось бо він мо́литься,
Господь сказав йому: «Збирайся й рушай на вулицю, що зветься Прямою. Там у домі Юди [25] запитай чоловіка з міста Тарс на ймення Савл. Він зараз молиться.
і мужа в видінні він бачив, на йме́ння Ананія, що до нього прийшов і руку на нього поклав, щоб став він видю́щий“.
Йому було видіння, й він бачив, що до нього прийшов чоловік на ймення Ананія і поклав на нього руки, щоб він знову прозрів».
Відповів же Ана́ній: „Чув я, Господи, від багатьох про цього́ чоловіка, скільки зла він учинив в Єрусалимі святим Твоїм!
Та Ананія відповів: «Господи, я від багатьох чув про цього чоловіка, про все те лихо, що він заподіяв Твоїм святим людям у Єрусалимі.
І тут має вла́ду від первосвящеників, щоб в'язати усіх, хто кли́че Ім'я́ Твоє“.
І сюди він з’явився, наділений владою від головних первосвящеників схопити всіх, хто вірить у Тебе[26]».
І промовив до нього Господь: „Іди, бо для Мене — посу́дина ви́брана він, щоб носити Ім'я́ Моє перед наро́дами, і царями, і синами Ізраїля.
Але Господь сказав йому: «Іди! Бо Я обрав цього чоловіка, щоб донести ім’я Моє до поган, їхніх царів, та й до людей ізраїльських.
Бо Я покажу́ йому, скільки має він витерпіти за Ім'я́ Моє“.
Я Сам маю показати йому все, що він мусить вистраждати за ім’я Моє».
І Ананій пішов, і до дому ввійшов, і руки поклавши на нього, промовив: „Са́вле брате, Господь Ісус, що з'явився тобі на дорозі, якою ти йшов, послав ось мене, щоб став ти видю́щий, і напо́внився Духа Святого!“
Тож Ананія вирушив і прийшов у той дім. Він поклав руки на Савла, промовивши: «Брате Савле, Господь Ісус, Який з’явився тобі по дорозі сюди, послав мене щоб ти знову побачив і сповнився Духа Святого».
І хвилі тієї відпала з очей йому ніби луска́, і зараз видю́щий він став... І, вставши, охристився,
І тієї ж миті неначе луска впала з Савлових очей, і він знову прозрів. Він підвівся на ноги й охрестився.
і, прийнявши поживу, на силах зміцнів.
Потім, попоївши, Савл відновив сили. І ще декілька днів він перебував у Дамаску з Ісусовими учнями.
І він зараз зачав у синагогах звіщати про Ісуса, що Він — Божий Син,
Невдовзі Савл пішов по синагогам й почав проповідувати про Ісуса. Він казав: «Ісус — Син Божий!»
І дивом усі дивувалися, хто чув, і говорили: „Хіба це не той, що переслідував в Єрусалимі визна́вців оцього Ім'я́, та й сюди не на те він прибув, щоб отих пов'язати й приве́сти до первосвящеників?“
Всі, хто чули його, дуже дивувалися й перепитували: «Чи це не той самий чоловік, який намагався знищити в Єрусалимі всіх, хто вірить в Христа [27]? Чи не для того він прибув сюди, щоб схопити віруючих і привести до головних священиків?»
А Савл іще більше зміцнявся, і непокоїв юдеїв, що в Дамаску жили, удово́днюючи, що Той — то Христос.
Але Савл дедалі більше набирав сили і вражав юдеїв, які жили в Дамаску, доводячи, що Ісус і є Христос.
А як ча́су минуло доволі, юдеї змовилися його вбити,
Минуло кілька днів, і юдеї змовилися вбити Савла.
та Са́влові стала відо́ма їхня змова. А вони день і ніч чатува́ли в воро́тях, щоб убити його.
День і ніч стежили вони за міською брамою, щоб убити його, але їхні плани стали відомі Савлу.
Тому учні забрали його вночі, та й із муру спустили в коші́.
Та деякі послідовники Христа, яким проповідував Савл, допомогли йому втікти звідти, спустивши його уночі в кошику через отвір у міський стіні.
А коли він до Єрусалиму прибув, то силкува́вся пристати до учнів, та його всі ляка́лися, не вірячи, що він учень.
Повернувшись до Єрусалиму, Савл спробував приєднатися до віруючих, та вони лякалися його. Ніхто не вірив, що він став Ісусовим учнем.
Варнава тоді взяв його та й привів до апо́столів, і їм розповів, як дорогою той бачив Господа, і як Він йому промовляв, і як сміли́во навчав у Дамаску в Ісусове Йме́ння.
Але Варнава прийняв його й відвів до апостолів. Він розповів, як Савл бачив Господа на дорозі, і як Господь говорив до нього, і як він у Дамаску відважно проповідував в ім’я Ісуса.
І він із ними входив і вихо́див до Єрусалиму, і відважно звіщав в Ім'я́ Господа.
Савл залишився з апостолами, й вільно ходив з ними Єрусалимом, і відважно проповідував ім’я Господа.
Він також розмовляв й сперечався з огре́ченими, а вони намагалися вбити його.
Він розмовляв і сперечався й з юдеями, які говорили грецькою мовою, але ті почали змовлятися вбити його.
Тому браття, довідавшися, відвели́ його до Кесарі́ї, і до Та́рсу його відіслали.
Коли браття довідалися про це, то відвели Савла до Кесарії, а звідти відіслали до Тарса.
А Церква по всій Юдеї, і Галілеї, і Самарі́ї мала мир, будуючись і ходячи в стра́сі Господньому, і сповня́лася втіхою Духа Святого.
В Юдеї, Ґалилеї та Самарії настали для церкви мирні часи. Церква зміцніла і виросла чисельно. Віруючі жили в пошані до Господа і були втішені Духом Святим.
І сталося, як Петро всіх обходив, то прибув і до святих, що ме́шкали в Лі́дді.
Мандруючи з міста до міста, Петро завітав до віруючих,[28] які мешкали в Лидді.
Знайшов же він там чоловіка одно́го, на йме́ння Ене́й, що на ліжку лежав вісім років, — він розсла́блений був.
Там він знайшов чоловіка, на ймення Еней, який уже вісім років був немічний і прикутий до ліжка.
І промовив до нього Петро: „Енею, тебе вздоровляє Ісус Христос. Уставай, і постели́ собі сам!“ І той зараз устав.
Петро сказав йому: «Енею, Ісус Христос зцілює тебе. Підведись і сам постели собі ліжко». І той негайно підвівся.
І його оглядали усі, хто мешкав у Лі́дді й Саро́ні, які навернулися до Господа.
І всі мешканці Лидди й Сарона бачили його й навернулися до Господа.
А в Йоппі́ї була одна у́чениця, на ймення Таві́та, що в перекладі Са́рною зветься. Вона повна була добрих вчинків та ми́лостині, що чинила.
В Йоппії жила Ісусова послідовниця Тавіта, з грецької Доркас, що перекладалося як «сарна». Вона завжди була готова на добрі справи й завжди давала бідним гроші.
І трапилося тими днями, що вона занедужала й умерла. Обмили ж її й покла́ли в го́рниці.
Якраз у ті дні вона захворіла й померла. Тіло її обмили й поклали в горішній кімнаті.
А що Лі́дда лежить недалеко Йоппі́ї, то учні, прочувши, що в ній пробуває Петро, послали до нього двох му́жів, що благали: „Не гайся прибути до нас!“
Лидда була біля Йоппії. Коли Ісусові послідовники в Йоппії почули, що Петро перебуває в Лидді, вони послали до нього двох чоловіків з проханням: «Прийди до нас, будь ласка, негайно».
І, вставши Петро, пішов із ними. А коли він прибув, то ввели його в го́рницю. І обступили його всі вдови́ці, плачучи та показуючи йому су́кні й плащі, що їх Сарна робила, як із ними була́.
Петро зібрався й вирушив з ними. Коли він прийшов, його відвели до горішньої кімнати, та всі вдови обступили його. Вони плакали й показували йому одяг та інші речі, які Тавіта зробила своїми руками, коли ще була з ними.
Петро ж із кімна́ти всіх ви́провадив, і, ставши навко́лішки, помолився, і, звернувшись до тіла, промовив: „Тавіто, вставай!“ А вона свої очі розплю́щила, і сіла, уздрівши Петра.
Петро вислав їх із кімнати, а сам став на коліна й почав молитися. Потім, повернувшись до тіла, промовив: «Тавіто, встань!» Вона розплющила очі й, побачивши Петра, сіла.
Він же руку подав їй, і підвів її, і закли́кав святих і вдовиць, та й поставив живою її.
Петро подав їй руку й допоміг встати на ноги. Слідом за тим він покликав усіх віруючих та вдів і показав їм, що Тавіта жива.
А це стало відо́ме по ці́лій Йоппі́ї, і багато-хто в Господа ввірували.
Це стало відомо по всій Йоппії, тож багато людей повірило у Господа.