Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
Сучасний переклад
Отож, відкладіть усяку зло́бу, і всякий пі́дступ, і лицемірство, і заздрість, і всякі обмови,
Позбавимося ж усілякої злоби, обману, лицемірства, заздрощів, різного роду наклепів та обмов.
і, немов новонароджені немовлята, жадайте щирого духовного молока, щоб ним вирости вам на спасі́ння,
Як новонароджені немовлята, котрі потребують молоко, прагніть чистої духовної їжі, щоб від неї зростати для спасіння.
Приступайте до Нього, до Каменя живого, дорогоцінного, що відкинули люди Його, але вибрав Бог.
Прийдіть до Господа Ісуса, Живого Каменя, [4] не прийнятого людьми, але обраного й дорогоцінного Богу.
І самі, немов те каміння живе, будуйтеся в дім духовий, на священство святе, щоб прино́сити жертви духовні, приємні для Бога через Ісуса Христа.
І ви самі, неначе живе каміння, з якого Бог будує духовний Храм,[5] щоб ви стали святим священицтвом і приносили духовні пожертви, приємні Богу через Ісуса Христа.
Бо стоїть у Писа́нні: „Ось кладу́ Я на Сіоні Каменя вибраного, наріжного, дорогоцінного, і хто вірує в Нього, той не буде осоро́млений“!
У Святому Писанні є такі слова:
«Дивіться, камінь Я кладу наріжний на Сіоні, дорогоцінний, вибраний. І той, хто вірує у нього, не зганьбиться».
«Дивіться, камінь Я кладу наріжний на Сіоні, дорогоцінний, вибраний. І той, хто вірує у нього, не зганьбиться».
Отож бо, для вас, хто вірує, Він коштовність, а для тих, хто не вірує — „камінь, що його занедба́ли були будівничі, той наріжним став каменем“,
І цінний він для вас, хто вірує, а для невіруючих:
«Камінь, який будівельники відкинули, став каменем наріжним».
«Камінь, який будівельники відкинули, став каменем наріжним».
і „камінь спотика́ння, і скеля спокуси“, — і об нього вони спотика́ються, не вірячи слову, на що й призначені були.
Для невіруючих він:
«Камінь, об який спіткаються люди і падають».
Вони спіткаються, бо не підкорюються Слову Божому. Так Бог призначив, щоб їм було.
«Камінь, об який спіткаються люди і падають».
Вони спіткаються, бо не підкорюються Слову Божому. Так Бог призначив, щоб їм було.
Але ви — ви́браний рід, свяще́нство царське́, наро́д святий, люд власности Божої, щоб звіщали чесно́ти Того, Хто покликав вас із те́мряви до дивного світла Свого́,
Ви ж люди вибрані, Царські священики, святий народ, [6] який належить Богу. Ви призначені сповіщати людям про великі вчинки Того, Хто покликав вас із темряви гріха у прекрасне Світло Своє.
колись „ненаро́д,“ а тепер наро́д Божий, колись „непомилувані,“ а тепер ви помилувані!
Колись ви не були людьми Божими, а тепер ви — люди, які належать Богу. Колись ви не знали милості Божої, а зараз ви отримали її. [7]
Благаю вас, любі, як прихо́дьків та подорожніх, щоб ви зде́ржувались від тілесних пожадли́востей, що воюють проти душі.
Любі друзі, я закликаю вас як чужинців і мандрівників у цьому світі, не піддаватися бажанням тілесним, що ворогують із душею вашою.
Поводьтеся поміж поганами добре, щоб за те, за що́ вас обмовляють вони, немов би злочинців, побачивши добрі діла, сла́вили Бога в день відві́дання.
Живіть і поводьтеся серед поган, як належить. Хоч вони й звинувачуватимуть вас як грішників, але згодом, побачивши діла ваші добрі, вони прославлять Бога в День пришестя Його.
Отож, коріться кожному лю́дському творі́нню ради Господа, — чи то цареві, як найвищому,
Коріться всім людським владам [8] заради Господа.
чи то володарям, як від нього по́сланим для кара́ння злочинців та для похвали́ доброчинців.
Коріться цареві як верховній владі і намісникам, яких він призначив, щоб карати тих, хто чинить зло, і нагороджувати тих, хто чинить добро.
Бо така Божа воля, щоб доброчинці гамували не́уцтво нерозумних людей, —
Бо воля Божа в тому, щоб, творячи добро, ви змушували мовчати невігласів і нерозумних.
як вільні, а не як ті, що мають волю на прикриття́ лихого, але як раби Божі.
Живіть як люди вільні, але ж не використовуйте волю свою, як прикриття, щоб чинити зло. Живіть як слуги Божі.
Шануйте всіх, бра́тство любіть, Бога бійтеся, царя поважайте.
Шануйте всіх і кожного, любіть родину людей Божих. Шануйте Бога, та поважайте царя.
Раби, — коріться панам із повним стра́хом, не тільки добрим та тихим, але й прикрим.
Раби, підкоряйтеся з повною пошаною господарям своїм, не тільки добрим і м’яким, але й суворим.
Бо то вгодне, коли хто, через сумління перед Богом, те́рпить недолю, непоправді страждаючи.
То приємно Богу, коли людина стійко переносить незаслужені страждання і біль, завжди думаючи про Нього.
Бо яка похвала́, коли те́рпите ви, як вас б'ють за провини? Але коли з му́кою те́рпите за добрі вчинки, то це вгодне Богові!
Чому ж ви всі чекаєте хвали, коли страждаєте за свою ж провину? Але якщо вас покарано за добро і ви з терпимістю знесли покарання, то саме це Богу до вподоби.
Бо на це ви покликані. Бо й Христос постраждав за нас, і залиши́в нам при́клада, щоб пішли ми сліда́ми Його.
До цього ви покликані Богом, бо Христос страждав за вас. Він залишив нам приклад, тож ми мусимо йти Його слідами:
„Не вчинив Він гріха, і не знайшлося в устах Його пі́дступу!“
«На Ньому не було гріха, і не було в устах Його обману».
Коли був лихосло́влений, Він не лихословив взає́мно, а коли Він страждав, не погро́жував, але передав Тому, Хто судить справедливо.
Коли Ісуса зневажали, Він не відповідав зневагою. Коли Він страждав, то не погрожував, а ввірявся Судді праведному.
Він тілом Своїм Сам підніс гріхи наші на дерево, щоб ми вмерли для гріхів та для праведности жили; Його „ранами ви вздоро́вилися“.
Він Сам ніс гріхи наші тілом Своїм на хрест, щоб ми могли вмерти для гріха і жити для праведності. Нас зцілено Його ранами.