Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
Синодальный перевод
І обернулися ми та й рушили в пустиню дорогою до Червоного моря, як Господь промовляв був до мене. І кружля́ли ми навколо гори́ Сеїр багато днів.
И обратились мы и отправились в пустыню к Чермному морю, как говорил мне Господь, и много времени ходили вокруг горы Сеира.
„До́сить вам кружля́ти навколо цієї гори́, — оберніться на північ!
полно вам ходить вокруг этой горы, обратитесь к северу;
А наро́дові наказуй, говорячи: Ви перехо́дите границі ваших братів, Ісавових синів, що мешкають у Сеїрі. І будуть вони боятися вас, та й ви пильно стережіться!
и народу дай повеление и скажи: вы будете проходить пределы братьев ваших, сынов Исавовых, живущих на Сеире, и они убоятся вас; но остерегайтесь
Не дражні́ть їх, бо Я не дам вам з їхнього кра́ю місця ані на стопу́ ноги, бо го́ру Сеїр Я дав Ісавові, як спа́дщину.
начинать с ними войну, ибо Я не дам вам земли их ни на стопу ноги, потому что гору Сеир Я дал во владение Исаву;
Їжу купите від них за срібло — і будете їсти, а також воду будете купувати в них за срібло — і будете пити.
пищу покупайте у них за серебро и ешьте; и воду покупайте у них за серебро и пейте;
Бо Господь, Бог твій, поблагослови́в тебе в кожному чині твоєї руки, знає Він ходу́ твою в цій великій пустині. Оце сорок літ Господь, Бог твій, з тобою, — не відчув ти недостачі ні в чо́му“.
ибо Господь, Бог твой, благословил тебя во всяком деле рук твоих, покровительствовал тебе во время путешествия твоего по великой пустыне сей; вот, сорок лет Господь, Бог твой, с тобою; ты ни в чём не терпел недостатка.
І перейшли ми від наших братів, Ісавових синів, що сидять у Сеїрі, від дороги сте́пу, від Елату, і від Ецйон-Ґеверу. І обернулися ми, та й перейшли дорогою моавської пустині.
И шли мы мимо братьев наших, сынов Исавовых, живущих на Сеире, путём равнины, от Елафа и Ецион-Гавера, и поворотили, и шли к пустыне Моава.
І сказав Господь мені: „Не ворогу́й з Моавом, і не драту́й їх війною, бо Я не дам тобі з його кра́ю спа́дщини, — бо Лотовим синам дав Я Ар на спа́док“.
И сказал мне Господь: не вступай во вражду с Моавом и не начинай с ними войны; ибо Я не дам тебе ничего от земли его во владение, потому что Ар отдал Я во владение сынам Лотовым;
Перед тим сиділи в ньому еми, народ великий, і числе́нний, і високий, як ве́летні.
прежде жили там Эмимы, народ великий, многочисленный и высокий, как сыны Енаковы,
Рефаями вважалися й вони, як ве́летні, а моавітяни кличуть їх: еми.
и они считались между Рефаимами как сыны Енаковы; Моавитяне же называют их Емимами;
А в Сеїрі перед тим сиділи були гореї, а Ісавові сини заволоділи ними та вигубили їх перед собою, та й осіли замість них, як зробив Ізраїль кра́єві спа́дку свого, що дав їм Господь.
а на Сеире жили прежде Хорреи; но сыны Исавовы прогнали их и истребили их от лица своего и поселились вместо их — так, как поступил Израиль с землёю наследия своего, которую дал им Господь;
„Тепер устаньте, і перейдіть поток Зеред“. І перейшли ми поті́к Зеред.
итак, встаньте и пройдите долину Заред. И прошли мы долину Заред.
А час, що ходили ми від Кадеш-Барнеа, аж перейшли поті́к Зеред, — тридцять і вісім літ, аж вимерло все те покоління військо́вих із табо́ру, як Господь присягнув був їм.
С тех пор, как мы пошли в Кадес-Варни и как прошли долину Заред, минуло тридцать восемь лет, и у нас перевёлся из среды стана весь род ходящих на войну, как клялся им Господь;
Також і Господня рука була на них, щоб вигубити їх із табо́ру аж до решти.
да и рука Господня была на них, чтоб истреблять их из среды стана, пока не вымерли.
І сталося, коли вигинули всі військо́ві і вимерли з-посеред наро́ду,
Когда же перевелись все ходящие на войну и вымерли из среды народа,
„Ти сьогодні прохо́диш моавську границю — Ар.
ты проходишь ныне мимо пределов Моава, мимо Ара,
І при́йдеш близько до Аммонових синів, — не нена́видь їх і не драту́й їх, бо не дам тобі спа́дку з кра́ю Аммонових синів, бо Лотовим синам Я дав його на спа́дщину“.
и приблизился к Аммонитянам; не вступай с ними во вражду и не начинай с ними войны, ибо Я не дам тебе ничего от земли сынов Аммоновых во владение, потому что Я отдал её во владение сынам Лотовым;
За край рефаїв вважався також він, — рефаї сиділи в ньому перед тим, а аммоні́тяни кликали їх: замзуми,
и она считалась землёю Рефаимов; прежде жили на ней Рефаимы; Аммонитяне же называют их Замзумимами;
наро́д великий, і числе́нний, і високий, як ве́летні. І вигубив їх Господь перед ними, і вигнали їх, і осіли замість них,
народ великий, многочисленный и высокий, как сыны Енаковы, и истребил их Господь пред лицом их, и изгнали они их, и поселились на месте их,
як зробив Він Ісавовим синам, що сидять у Сеїрі, що заволоділи хореянами перед ними, — і вигнали їх, і осіли замість них, і сидя́ть аж до сьогодні.
как Он сделал для сынов Исавовых, живущих на Сеире, истребив пред лицом их Хорреев, и они изгнали их, и поселились на месте их, и живут до сего дня;
А аввеїв, що сидять по оселях аж до Ази, вигубили їх кафтори, що вийшли з Кафтору, та й осіли замість них.
и Аввеев, живших в селениях до самой Газы, Кафторимы, исшедшие из Кафтора, истребили и поселились на месте их.
„Уставайте, рушайте, та й перейдіть поті́к Арнон! Ось — Я дав у твою руку Сигона, царя Хешбону, амореянина, а край його зачни забирати, та й воюй з ним.
Встаньте, отправьтесь и перейдите поток Арнон; вот, Я предаю в руку твою Сигона, царя Есевонского, Аморреянина, и землю его; начинай овладевать ею, и веди с ним войну;
Того дня Я зачну́ наво́дити страх та жах перед тобою на наро́ди під усім небом, які, коли почують чутку про тебе, то затремтя́ть, і жахнуться перед тобою“.
с сего дня Я начну распространять страх и ужас пред тобою на народы под всем небом; те, которые услышат о тебе, вострепещут и ужаснутся тебя.
І послав я послів з пустині Кедемот до Сигона, царя хешбонського, з мирними словами, говорячи:
И послал я послов из пустыни Кедемоф к Сигону, царю Есевонскому, с словами мирными, чтобы сказать:
„Нехай же я перейду́ в твоїм кра́ї в дорозі, — я піду́ дорогою, не збочу ні право́руч, ні ліво́руч.
позволь пройти мне землёю твоею; я пойду дорогою, не сойду ни направо, ни налево;
їжу за срібло продаси мені, — і я їстиму, і воду даси мені за срібло, — і я питиму. Нехай тільки перейду́ я ногами,
пищу продавай мне за серебро, и я буду есть, и воду для питья давай мне за серебро, и я буду пить, только ногами моими пройду —
як зробили мені Ісавові сини, що сидять у Сеїрі, і моави, що сидять у в Арі, аж перейду́ я Йорда́н до того кра́ю, що його нам дає Господь, Бог наш“.
так, как сделали мне сыны Исава, живущие на Сеире, и Моавитяне, живущие в Аре, доколе не перейду через Иордан в землю, которую Господь, Бог наш, даёт нам.
Та не хотів Сигон, цар хешбонський, дати нам перейти через свою землю, бо Господь, Бог твій, зробив запеклим дух його, та ожорсто́чив його серце, щоб дати його в руку твою, як сьогодні це ви́дко.
Но Сигон, царь Есевонский, не согласился позволить пройти нам через свою землю, потому что Господь, Бог твой, ожесточил дух его и сердце его сделал упорным, чтобы предать его в руку твою, как это видно ныне.
І сказав Господь мені: „Ось, Я зачав давати перед тобою Сигона та його край; зачни заволодіва́ти, щоб успадкува́ти його край.“
И сказал мне Господь: вот, Я начинаю предавать тебе Сигона и землю его; начинай овладевать землёю его.
І вийшов Сигон навпроти нас, він та ввесь народ його, на війну до Ягацу.
И Сигон со всем народом своим выступил против нас на сражение к Яаце;
І дав його нам Господь, Бог наш, і ми побили його й синів його та ввесь його народ.
и предал его Господь, Бог наш, в руки наши, и мы поразили его и сынов его и весь народ его,
І того ча́су ми здобули́ всі його міста, і зробили закляттям кожне місто, чоловіків і жінок та дітей, нікого не позоставили ми.
и взяли в то время все города его, и предали заклятию все города, мужчин и женщин и детей, не оставили никого в живых;
Тільки худобу забрали ми собі на здо́бич, та захо́плене в містах, що ми їх здобули́.
только взяли мы себе в добычу скот их и захваченное во взятых нами городах.
Від Ароеру, що на березі арнонського пото́ку, і від міста, що в долині, і аж до Ґілеаду не було міста, яке було б сильніше від нас, — усе віддав нам Господь, Бог наш.
От Ароера, который на берегу потока Арнона, и от города, который на долине, до Галаада не было города, который был бы неприступен для нас: всё предал Господь, Бог наш, в руки наши.
Тільки до кра́ю Аммонових синів не набли́зився ти, до всього побережжя потоку Яббоку, і до міст гори, та до всього, про що наказав був Господь, Бог наш.
Только к земле Аммонитян ты не подходил, ни к местам близ потока Иавока, ни к городам на горе, ни ко всему, к чему не повелел Господь, Бог наш.