Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
Cовременный перевод WBTC
„Слухай, небо, а я говори́тиму, і хай почує земля мову уст моїх!
"Слушай, о небо, я говорю, слушай, земля, слова уст моих.
Нехай ллється наука моя, мов той дощ, хай тече, як роса́, моя мова, як кра́плі дощу на траву, та як зли́ва на зелень.
Польётся, словно дождь, учение моё, словно воды, орошающие землю, словно ласковый дождь, падающий на мягкую траву, словно дождь, на зелень падающий.
Як буду я кли́кати Йме́ння Господнє, то славу віддайте ви нашому Богові!
Имя Господа прославляю! Славьте Бога, Бог велик!
Він Скеля, а діло Його доскона́ле, всі бо дороги Його справедливі, — Бог вірний, і кривди немає в Ньому, справедли́вий і праведний Він.
Он — твердыня, дела Его совершенны, все пути Его праведны! Бог честен и верен, Он праведен и истинен.
Зіпсу́лись вони, — не Його то сини́, покоління невірне й покру́чене.
Вы не дети Его, ибо грехами своими запятнали бы Его, вы — мошенники и обманщики!
Чи тим віддасте́ Господе́ві, наро́де нікче́мний й немудрий? Чи ж не Він — Ба́тько твій, твій Творе́ць? Він тебе вчинив, і Він міцно поставив тебе.
Так ли поступают с Господом, о глупый, неразумный народ?! Господь — Отец ваш, Он — ваш Создатель. Он создал вас, и Он поддерживает вас!
Пам'ятай про дні давні, розважайте про ро́ки усіх поколі́нь, — запитай свого ба́тька, і покаже тобі твоїх тих старши́х, а вони тобі скажуть.
Вспомните давние времена, подумайте о том, что случилось много, много лет назад. Спроси у отца своего, и он скажет тебе, спроси у предводителей своих, и они скажут тебе!
Як Всевишній наро́дам спа́док давав, коли Він розділяв синів лю́дських, Він поставив границі наро́дам за числом Ізраїлевих синів.
Когда Бог Всевышний разделил землю на народы, когда Он дал каждому народу его собственную землю, Он установил границы владений этих народов и создал столько народов, сколько людей в Израиле.
Бо частка Господня — наро́д Його, Яків — відмі́ряний у́діл спа́дщини Його.
Удел Господа — народ Его, Иаков принадлежит Господу.
Знайшов Він його на пустинній землі та в степу́ завива́ння пусте́льних гієн, та й його оточи́в, уважав Він за ним, зберіга́в Він його, як зіни́цю оту́ свого ока.
Господь нашёл Иакова в пустыне, в пустынной ветренной земле, и оградил Господь Иакова, охраняя его, как зеницу ока.
Як гніздо́ своє будить орел, як ширя́є він понад своїми маля́тами, крила свої простягає, бере їх, та носить їх він на раме́ні крилатім своїм, —
Господь для Израиля — словно орёл, который выталкивает из гнезда своих птенцов, а сам носится над ними, охраняя их, и простирает крылья, чтобы подхватить их, и носит их на крыльях своих. Вот каков Господь.
так Господь Сам прова́див його, а бога чужого при нім не було́.
Господь один водил Иакова, чужие боги не помогали Ему.
Він його садови́в на висо́тах землі, і він їв польові́ врожа́ї, Він медом із скелі його годува́в, і оливою з ске́льного кре́меня,
Господь привёл Иакова, чтобы тот захватил горную страну. Иаков собрал урожай с полей, Господь дал ему мёд из камня и сделал так, что из твёрдой скалы потёк елей.
маслом з худоби великої та молоком від худоби дрібно́ї, ра́зом із лоєм ягнят та бара́нів з Баша́ну й козлів, ра́зом з такою пшеницею, як лій на нирка́х, і кров виноградної я́годи пив ти вином.
Он дал ему масло коровье и молоко овечье, жирных баранов и коз, самых лучших баранов васанских и самую лучшую пшеницу, и вы пили вино из красного виноградного сока.
I потовстів Єшуру́н та й брика́тися став. І ти потовсті́в, погрубів, став гладки́й. І покинув він Бога, що його створи́в, і Ске́лю спасі́ння свого злегкова́жив.
Но тучным стал Ешерон и стал брыкаться, объелся и разжирел, ибо хорошо кормили его! И отвернулся он от Бога, создавшего его, и не признал твердыню для спасения своего.
Чужими богами Його роздражни́ли, Його розгніви́ли своїми гидо́тами.
Народ Господний стал поклоняться другим богам, и прогневили они Господа. Господу ненавистны идолы, но народ Его сделал идолов и прогневил Господа.
Вони де́монам жертви складали, не Богу, складали бога́м, що не відали їх, нови́м, що недавно прийшли, — не лякалися їх батьки ваші!
Они приносили жертвы бесам, которые не были истинными богами, приносили жертвы богам, которых не знали и которым не поклонялись ваши предки.
Забуваєш ти Ске́лю, Яка породила тебе, і забуваєш ти Бога, що тебе народив.
Вы отвернулись от твердыни, породившей вас, забыли Бога, давшего вам жизнь.
I побачив Госпо́дь, та й знена́видів їх, через гнів на синів Своїх і на дочо́к Своїх,
Увидев это, Господь отверг Свой народ, ибо сыны и дочери прогневили Его.
та й сказав: „Лице Я Своє заховаю від них, побачу, який їх кіне́ць, бо вони покоління розбе́щене, діти, що в них нема віри.
И сказал тогда Господь: "Отвернусь от них и увижу, что произойдёт с ними. Они — народ непокорный, словно дети, которые ни из чего не извлекают урока!
Роздражни́ли Мене вони тим, хто не Бог, Мене розгніви́ли своїми марно́тами, тому роздражню́ Я їх тим, хто не наро́д, — нерозумним наро́дом розгніваю їх.
Они раздражили Меня, ибо стали поклоняться идолам. Те статуи — не истинные боги! Они прогневили Меня никчёмными идолами, поэтому и Я раздражу их! Людьми, которые ещё не стали народом, неразумным народом рассержу их!
Бо був загорівся огонь Мого гні́ву, і пали́вся він аж до шео́лу найглибшого, і він землю поїв та її врожай, і спалив був підва́лини гір.
Ибо разгорелся Мой гнев, как огонь, прожигающий землю до самой глубокой могилы, спаляющий всё, что родит земля, сжигающий основания гор!
Я на них нагрома́джу нещастя, зуживу́ Свої стріли на них.
Я пошлю израильтянам бедствия, выпущу в них стрелы Свои,
Будуть ви́снажені вони голодом, і поїджені будуть огнем та зара́зою лютою, і зу́ба звіри́ни нашлю́ Я на них, з отрутою плазуні́в по землі.
и они исхудают, ослабеют от голода и будут истреблены страшными болезнями. Я пошлю против них диких зверей, и ядовитые змеи и ящерицы будут жалить их.
Надворі́ забива́тиме меч, а в кімна́тах — страхі́ття, як юнака́, так і ді́вчину, грудне́ немовля́ з чоловіком поси́вілим.
На улицах их будут убивать солдаты, у себя дома они будут в страхе, солдаты будут убивать юношей и девушек, будут убивать детей и стариков.
Я сказав: Повигу́блюю їх, відірву́ від людей їхню пам'ять,
Я хотел истребить израильтян, чтобы забыли о них народы,
та це Я відклав з-за ворожого гніву, щоб проти́вники їх не згорди́лися, щоб вони не сказали: Підне́слася наша рука, і не Господь учинив усе це.
но знаю, что скажут их враги, ибо их враги не поймут и станут похваляться, говоря: "Не Господь истребил Израиль, это мы победили их силой своей!""
Коли б були мудрі вони, зрозуміли б оце, розсудили б були́ про кінець свій.
Если бы они были умны, то понимали бы, что с ними случится!
Як може один гнати тисячу, а два — проганять десять тисяч, коли то не те, що їх продала́ їхня Скеля, і Господь видав їх?
Разве может один человек прогнать тысячу, и разве могут двое прогнать десять тысяч? Такое случается только, если Господь отдаёт их врагу, такое случается только, если Твердыня отдаёт их в рабство!
Не така бо їх скеля, як наша та Ске́ля, хай су́дять самі вороги.
Твердыня врагов наших не так крепка, как наша Твердыня. Наши враги сами знают это!
Бо їх виноград — з винограду содо́мського та з піль тих гомо́рських, винні ягоди їхні — отру́йні то я́годи, вони гро́на гірко́ти для них.
Виноградники и поля их будут истреблены, как Содом и Гоморра; виноград их, словно горький яд,
Чи за́мкнене в Мене не це, у скарбни́цях Моїх запеча́тане?
И сказал тогда Господь: "Я сохраняю это наказание, Я запер его в хранилище Моём
Моя пі́мста й відпла́та на час, коли їхня нога́ посковзне́ться, бо близьки́й день поги́белі їх, поспішає майбутнє для них.
и сохраняю до тех пор, когда они споткнутся и поступят неправедно, и тогда Я накажу их. Время их бедствия близко, и скоро их постигнет наказание".
Бо розсудить Господь Свій наро́д, і змилосе́рдиться Він над Своїми рабами, як побачить, що їхня рука ослабі́ла, і нема ні невільного, ані вільного.
Господь будет судить Свой народ, слуг Своих, но смилуется над ними, когда увидит, что они лишились силы, и что беспомощны и рабы, и свободные.
І Він скаже тоді: Де їх бо́ги, де скеля, що в ній поховались вони,
И скажет тогда Господь: "Где лжебоги, где твердыня, к которой они бежали, ища прибежища?
що їли вони лій кривавих їх же́ртов, пили вино же́ртов їх литих? Нехай встануть і вам допоможуть, і хай будуть покровом для вас.
Эти лжебоги ели жир и пили вино ваших приношений, пусть же они встанут и помогут вам! Пусть защитят вас!
Побачте тепер, що Я — Я є Той, і Бога немає крім Мене. Побиваю й ожи́влюю Я, і не врятує ніхто від Моєї руки.
Так знайте же, что Я, один Я — Бог, и нет Бога кроме Меня! Я умерщвляю, Я и оживляю, Я поражаю, Я и исцеляю, никто не может увести человека из-под власти Моей!
Бо до неба підно́шу Я руку Свою та й кажу́: Я навіки Живий!
И воздев руку к небесам, Я даю обещание: если правда, что Я живу вечно, то правда и то, что случится вот что:
Поправді кажу вам: Я ві́стря Свого меча нагострю́, і рука Моя схо́питься суду, тоді відімщу́ Я Своїм ворогам, і Своїм ненави́сникам Я відплачу́.
Я отточу Свой сверкающий меч и накажу врагов Моих по заслугам.
Я стріли Свої понапо́юю кров'ю, — а Мій меч поїда́тиме м'ясо, кров'ю забитого й бра́нця, головами кучма́тими ворога.
Мои враги будут убиты и взяты в плен. Мои стрелы будут покрыты их кровью. Мой меч отсечёт головы их воинам".
Радійте, погани, з наро́дом Його, бо Він відімсти́ться за кров Своїх всіх рабів, і пі́мсту поверне Своїм ворогам, і ви́купить землю Свою, Свій наро́д“.
Пусть весь мир радуется за народ Божий! Ибо Он помогает ему: наказывает тех, кто убивает Его слуг, воздаёт врагам Своим по заслугам и очищает землю Свою и народ Свой".
І прийшов Мойсей, і промовляв всі слова́ цієї пісні до ушей наро́ду, він та Ісус, син Нави́нів.
И пришёл Моисей и произнёс слова своей песни, чтобы слышал израильский народ. С ним был Иисус, сын Навина.
А коли Мойсей скінчи́в промовляти всі ці слова до всього Ізраїля,
Когда Моисей передал закон народу,
то сказав він до них: „Приложіть свої серця́ до всіх тих слів, які я сьогодні чинив свідками проти вас, що ви накажете їх своїм синам, щоб додержували виконувати всі слова́ цього Зако́ну.
он сказал им: "Смотрите, примите к сердцу все заповеди, которые я вам даю сегодня, и передайте детям вашим, чтобы они исполняли все наказы этого закона.
Бо це для вас не слово порожнє, — воно життя ваше, і цим словом ви продо́вжите дні на цій землі, куди ви перехо́дите Йордан, щоб посісти її“.
Не думайте, что этот закон не важен, ибо это — жизнь ваша! Благодаря этому закону вы долго проживёте на земле за Иорданом, которой готовитесь овладеть".
І Господь промовляв до Мойсея того самого дня, говорячи:
В тот же день Господь говорил с Моисеем и сказал:
„Вийди на ту го́ру Аварім, на гору Нево́, що в моавському кра́ї, що навпроти Єрихону, і побач ханаанський край, що Я даю Ізраїлевим синам на володіння.
"Отправляйся в горы Аваримские, поднимись на гору Нево в земле Моавской, против Иерихона, и оттуда посмотри на землю Ханаанскую, которую Я даю израильскому народу, чтобы он жил там.
І вмри на горі, куди ти вийдеш, і долучися до своєї рідні, як помер був твій брат Ааро́н на Гор-горі, і долучився до своєї рідні,
И на этой горе ты умрёшь и уйдёшь к своим предкам, как умер Аарон, брат твой, на горе Ор,
за те, що ви спроневі́рилися були Мені серед Ізраїлевих синів при воді Меріви в Кадешу на пустині Цін, за те, що ви не освятили Мене серед Ізра́їлевих синів.
ибо вы оба согрешили против Меня, когда были у вод Меривы при Кадесе, в пустыне Син, и когда в присутствии израильского народа не почтили Меня и не показали, что Я свят.