Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
Переклад Турконяка
Тож немає тепер жодного о́суду тим, хто ходить у Христі Ісусі не за тілом, а за Духом,
Тож немає тепер жодного осуду тим, які в Ісусі Христі [ходять не за тілом, а за Духом].
бо зако́н Духа життя в Христі Ісусі визволив мене від зако́ну гріха й смерти.
Тому що Закон Духа, тобто життя в Ісусі Христі, визволив тебе від закону гріха і смерті.
Бо що було неможливе для Закону, у чо́му був він безсилий тілом, — Бог послав Сина Свого в подобі гріховного тіла, і за гріх осудив гріх у тілі,
Адже що було неможливе для Закону через немічність тіла, — Бог, пославши Свого Сина в подобі гріховного тіла і задля гріха, засудив гріх у тілі,
щоб ви́коналось ви́правдання Закону на нас, що ходимо не за тілом, а за Духом.
щоб оправдання Закону здійснилося в нас, які ходимо не за тілом, а за Духом.
Бо ті, хто ходить за тілом, ду́мають про тілесне, а хто за Духом — про духовне.
Тому що ті, котрі за тілом, думають про тілесне, а ті, які за Духом, — про духовне.
Бо думка тілесна — то смерть, а думка духовна — життя та мир,
Адже тілесні задуми — то смерть, а задуми Духа — то життя і мир,
думка бо тілесна — ворожне́ча на Бога, бо не ко́риться Законові Божому, та й не може.
оскільки тілесні задуми — ворожнеча проти Бога, тому що вони не коряться Божому Законові, та й не можуть.
І ті, хто хо́дить за тілом, не можуть догодити Богові.
І ті, хто живе по-тілесному, догодити Богові не можуть.
А ви не в тілі, але в Дусі, бо Дух Божий живе в вас. А коли хто не має Христового Духа, той не Його.
Ви живете не по-тілесному, а Духом, тому що Божий Дух живе у вас. Якщо ж хто не має Христового Духа, той не Його.
А коли Христос у вас, то хоч тіло мертве через гріх, але дух живий через праведність.
А коли Христос є в вас, то хоча тіло мертве через гріх, але дух живе через праведність.
А коли живе в вас Дух Того, Хто воскресив Ісуса з мертвих, то Той, хто підняв Христа з мертвих, ожи́вить і смертельні тіла ваші через Свого Духа, що живе в вас.
Якщо Дух Того, Хто воскресив Ісуса з мертвих, живе у вас, то Той, Хто підняв Христа з мертвих, оживить і ваші мертві тіла тим самим Духом, Який живе у вас.
Тому́ то, браття, ми не боржники́ тіла, щоб жити за тілом;
Тому, брати, ми не боржники тіла, щоби по-тілесному жити.
бо коли живе́те за тілом, то маєте вмерти, а коли Духом умертвля́єте тілесні вчинки, то бу́дете жити.
Бо якщо живете по-тілесному, то маєте померти; якщо ж Духом умертвляєте тілесні вчинки, то будете жити.
бо не взяли́ ви духа неволі знов на страх, але взяли ви Духа сині́вства, що через Нього кличемо: „Авва, Отче!“
Тому що ви не одержали духа рабства знову на страх, але одержали Духа синівства, яким кличемо: Авва, Отче!
Сам Цей Дух сві́дчить ра́зом із духом нашим, що ми — діти Божі.
Сам Дух свідчить нашому духові, що ми — діти Божі.
А коли діти, то й спадкоємці, спадкоємці ж Божі, а співспадкоємці Христові, коли тільки ра́зом із Ним ми терпимо́, щоб разом із Ним і просла́витись.
Якщо ж ми діти, то й спадкоємці, — спадкоємці Бога і співспадкоємці Христа, якщо тільки з Ним страждаємо, щоби з Ним і прославитися.
Бо я ду́маю, що страждання тепе́рішнього ча́су нічого не варті супроти тієї слави, що має з'явитися в нас.
Бо я вважаю, що страждання теперішнього часу нічого не варті порівняно з майбутньою славою, яка має з’явитися нам.
Бо чека́ння створі́ння очікує з'я́влення синів Божих,
Усе творіння з надією очікує з’явлення Божих синів.
бо створі́ння покорилось марно́ті не добровільно, але через того, хто скори́в його, в надії,
Адже творіння підкорилося марноті не добровільно, а через того, хто його підкорив, з надією,
що й саме створіння ви́зволиться від неволі тління на волю слави синів Божих.
що саме творіння буде визволене від рабства тління — для свободи слави дітей Божих.
Бо знаємо, що все створі́ння ра́зом зідхає й ра́зом мучиться аж досі.
Бо знаємо, що все творіння разом стогне і страждає аж донині.
Але не тільки воно, але й ми самі, маючи зача́ток Духа, і ми самі в собі зідхаємо, очікуючи синівства, відкуплення нашого тіла.
Та не тільки воно, але й ми самі, маючи зачаток Духа, самі в собі стогнемо, очікуючи всиновлення та викуплення нашого тіла.
Надією бо ми спасли́ся. Надія ж, коли бачить, не є надія, бо хто що́ бачить, чому б того й наді́явся?
Адже ми надією спаслися. Надія ж, яку бачимо, вже не є надією, бо хіба надіється хтось на те, що бачить?
А коли сподіва́ємось, чого не бачимо, то очікуємо того з терпеливістю.
Коли ж надіємося на те, чого не бачимо, то з терпінням очікуємо його.
Так само ж і Дух допомагає нам у наших не́мочах; бо ми не знаємо, про що маємо молитись, як належить, але Сам Дух заступається за нас невимо́вними зідха́ннями.
Отак і Дух допомагає нам у наших немочах, адже не знаємо, за що і як маємо молитися, але сам Дух заступається [за нас] невимовними зітханнями.
А Той, Хто досліджує серця́, знає, яка думка Духа, бо з волі Божої заступається за святих.
А Той, Хто досліджує серця, знає, які бажання Духа, бо Він заступається за святих з Божої волі.
І знаємо, що тим, хто любить Бога, хто покликаний Його постановою, усе допомагає на добре.
Знаємо, що тим, які люблять Бога, котрі покликані за Його передбаченням, усе сприяє до добра.
Бо кого Він передба́чив, тих і призна́чив, щоб були подібні до о́бразу Сина Його, щоб Він був перворі́дним поміж багатьма́ братами.
Адже кого Він наперед пізнав, тих і визначив наперед, щоби були вони подібні до образу Його Сина, аби бути Йому первістком серед багатьох братів,
А кого Він призначив, тих і покликав, а кого покликав, тих і ви́правдав, а кого ви́правдав, тих і просла́вив.
а кого наперед визначив, тих і покликав, кого ж покликав, тих і оправдав, а кого оправдав, тих і прославив.
Що ж скажем на це? Коли за нас Бог, то хто проти нас?
Що ж скажемо на це? Якщо Бог за нас, то хто проти нас?
Той же, Хто Сина Свого не пожалів, але видав Його за всіх нас, — як же не дав би Він нам із Ним і всього?
Той, Хто Свого Сина не пощадив, а видав Його за нас усіх, то хіба разом з Ним не подарує нам і всього?
Хто оска́ржувати буде Божих вибранців? Бог Той, що виправдує.
Хто буде звинувачувати Божих обранців? Бог — Той, Хто оправдує!
Хто ж той, що засу́джує? Христос Ісус є Той, що вмер, надто й воскрес, — Він право́руч Бога, і Він і заступається за нас.
А хто судитиме? Ісус Христос, Який помер і воскрес, Який по правиці Бога, — Він і заступається за нас!
Хто нас розлучить від любови Христової? Чи недоля, чи утиск, чи переслі́дування, чи голод, чи нагота́, чи небезпека, чи меч?
Хто нас відлучить від любові Христа? Чи страждання, чи утиски, чи переслідування, чи голод, чи нагота, чи небезпека, чи меч?
Як написано: „За Тебе нас цілий день умертвля́ють, нас уважають за овець, прирече́них на зако́лення“.
Так, як написано: За Тебе вбивають нас щодня, нас вважають за овець, призначених на заріз.
Але в цьому всьому ми перемагаємо Тим, Хто нас полюбив.
Але в цьому всьому перемагаємо — завдяки Тому, Хто нас полюбив.
Бо я пересві́дчився, що ні смерть, ні життя, ні анголи́, ні вла́ди, ні тепе́рішнє, ні майбу́тнє, ні сили,
Адже я переконаний, що ні смерть, ні життя, ні ангели, ні влади, ні теперішнє, ні майбутнє, ні сили,