Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
Переклад Турконяка
Отож, коли є в Христі яка заохо́та, коли є яка потіха любови, коли є яка спільно́та духа, коли є яке серце та милосердя,
Отже, коли є якась втіха в Христі, коли є якась відрада в любові, коли є якась спільність духа, коли є якесь милосердя і щедрість,
то допо́вніть радість мою: щоб ду́мали ви одне й те, щоб мали ту саму любов, одну згоду й один розум!
доповніть мою радість, щоб ви думали те саме, мали ту саму любов, були однодушні й однієї думки.
Не робіть нічого пі́дступом або з чванли́вости, але в покорі майте один о́дного за більшого від себе.
Нічого не робіть наперекір чи з марнославства, але в покорі вважайте одне одного більшим за себе.
Нехай кожен дбає не про своє, але кожен і про інших.
Нехай кожний дбає не про себе, а про інших.
Нехай у вас будуть ті самі думки́, що й у Христі Ісусі!
Плекайте в собі ті самі думки, що й у Христі Ісусі.
Він, бувши в Божій подо́бі, не вважав за захва́т бути Богові рівним,
Він, маючи Божу природу, не вважав посяганням бути рівним Богові,
але Він ума́лив Самого Себе, прийнявши вигляд раба, ставши подібним до люди́ни; і подобою ставши, як люди́на,
але понизив Самого Себе, прийнявши образ раба, постав у подобі людини і з вигляду був як людина;
Він упоко́рив Себе, бувши слухня́ний аж до смерти, і то смерти хресної.
Він упокорив Себе, був слухняним аж до смерті, і до смерті хресної.
Тому й Бог повищив Його, та дав Йому Ім'я́, що вище над кожне ім'я́,
Тому Бог надзвичайно звеличив Його та дав Йому Ім’я, яке вище всякого іншого імені,
щоб перед Ісусовим Ім'я́м вклонялося кожне коліно небесних, і зе́мних, і підзе́мних,
аби перед Ім’ям Ісуса поклонилося кожне коліно — і піднебесних, і земних, і підземних;
і щоб кожен язик визнавав: Ісус Христос — то Госпо́дь, на славу Бога Отця!
і щоб кожною мовою для слави Бога Отця було визнано, що Ісус Христос — це Господь.
Отож, мої лю́бі, як ви за́вжди слухня́ні були не тільки в моїй присутності, але значно більше тепер, у моїй відсутності, зо стра́хом і тремті́нням виконуйте своє спасі́ння.
Тому, мої любі, так як ви завжди були слухняні, не тільки коли я був присутній, але значно більше тепер, коли я відсутній, зі страхом і трепетом звершуйте своє спасіння.
Бо то Бог викликає в вас і хоті́ння, і чин за доброю волею Своєю.
Адже то Бог за Своєю доброю волею викликає у вас і бажання, і дію.
щоб були ви бездоганні та щирі, „невинні діти Божі серед лукавого та розпусного роду“, що в ньому ви сяєте, як світла в світі,
щоб ви, непорочні та чисті, були бездоганними Божими дітьми серед лукавого й розбещеного роду, серед якого ви сяєте, мов світила у світі,
додержуючи слово життя на похвалу́ мені в день Христа, що я біг не нада́рмо, що я працював не нада́рмо.
дотримуючи слово життя мені для похвали в день Христа, що я недаремно біг, недаремно трудився.
Та хоч і стаю я жертвою при жертві і при службі вашої віри, я радію та тішуся ра́зом із вами всіма́.
Та хоч і приношу себе на служіння і в жертву вашої віри, я радію і веселюся разом з усіма вами.
Тіштесь тим самим і ви, і тіштеся ра́зом зо мною!
Так само й ви радійте та веселіться разом зі мною.
Надіюся в Господі Ісусі незаба́ром послати до вас Тимофія, щоб і я зміцнів духом, розізнавши про вас.
Маю в Господі Ісусі надію незабаром послати до вас Тимофія, щоб і я заспокоївся духом, довідавшись, що з вами.
Бо я одноду́мця не маю ні о́дного, щоб щиріше подбав він про вас.
Оскільки я не маю нікого іншого з такою ж душею, хто би щиріше дбав про вас,
Усі бо шукають свого́, а не Христового Ісусового.
адже всі шукають свого, а не того, що належить Ісусу Христу.
Та ви знаєте до́свід його, бо він, немов ба́тькові син, зо мною служив для Єва́нгелії.
Його ж досвідченість ви знаєте, що він, наче син батькові, послужив мені для Євангелія.
Отже, маю надію негайно послати цього́, як тільки довідаюся, що бу́де зо мною.
Надіюся послати його, як тільки довідаюся, що буде зі мною.
Але в Господі маю надію, що й сам незаба́ром прибу́ду до вас.
Але переконаний у Господі, що й сам незабаром прийду.
Але я вважав за потрібне послати до вас брата Епафроди́та, свого співробітника та співбойовника́, вашого апо́стола й служи́теля в потребі моїй,
Вважав за потрібне послати до вас Епафродита — мого брата, помічника і співвоїна, а вашого посланця і служителя в моїй потребі.
бо він побивався за вами всіма́, і сумував через те, що ви чули, що він хворува́в.
Адже він побивався за всіма вами й був дуже стривожений, оскільки ви почули, що він захворів.
Бо смертельно він був хворував. Але змилувався Бог над ним, і не тільки над ним, але й надо мною, щоб я смутку на смуток не мав.
Бо він захворів і був при смерті, але Бог помилував його, і не тільки його, а й мене, щоб я не мав смутку за смутком.
Отож, тим швидше послав я його, щоб тішились ви, його зно́ву побачивши, і щоб без смутку я був.
Тому я швидко послав його, аби, побачивши його, ви знову зраділи, та щоб і я не страждав.
Тож прийміть його в Господі з повною радістю, і майте в пошані таких,
Прийміть же його в Господі з повною радістю і шануйте таких,