Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en de
Паралельне читання Біблії
Переклад Біблії Огієнка
Auflage 2017
Тоді покликав Ісус племе́но Рувимове та Ґадове, та половину Манасіїного племени,
Damals rief Josua die Rubeniter, die Gaditer und den halben Stamm Manasse zu sich
та й сказав їм: „Ви виконували все, що вам наказав був раб Господній Мойсей, і ви слухалися голосу мого про все, що я вам наказував.
und sagte zu ihnen: Ihr habt alles bewahrt, was euch Mose, der Knecht des HERRN, befohlen hat; ihr habt auch mir in allem gehorcht, was ich euch befohlen habe.
Ви оце не лишали братів своїх довгі дні аж до цього дня, і ви додержували ви́конання за́повідей Господа, Бога вашого.
Ihr habt eure Brüder während dieser langen Zeit bis heute nicht im Stich gelassen und habt darauf geachtet, das Gebot des HERRN, eures Gottes, zu befolgen.
А тепер Господь, Бог ваш, дав мир вашим братам, як вам говорив був. І тепер поверні́ться, та й ідіть собі до наметів своїх, до кра́ю вашої власности, що вам дав Мойсей, раб Господній, на тім боці Йорда́ну.
Nun hat der HERR, euer Gott, euren Brüdern Ruhe verschafft, wie er es ihnen versprochen hatte. Kehrt also jetzt um und geht zu euren Zelten, in das Land zurück, das euch gehört und das euch Mose, der Knecht des HERRN, jenseits des Jordan gegeben hat.
Тільки дуже пильнуйте виконувати заповідь та Зако́на, що наказав був вам Мойсей, раб Господній: любити Господа, Бога вашого, і ходити всіма́ Його дорогами, і додержувати Його заповіді, і линути до Нього, і служити Йому всім вашим серцем та всією вашою душею“.
Achtet aber genau darauf, das Gebot und die Weisung zu erfüllen, das euch Mose, der Knecht des HERRN, gegeben hat: den HERRN, euren Gott, zu lieben, auf allen seinen Wegen zu gehen, seine Gebote zu bewahren, euch ihm anzuschließen und ihm mit eurem ganzem Herzen und eurer ganzen Seele zu dienen.
І поблагословив їх Ісус, та й послав їх, а вони пішли до наме́тів своїх.
Dann segnete sie Josua und ließ sie ziehen und sie begaben sich zu ihren Zelten.
А половині Манасіїного племени Мойсей дав у Башані, а половині його дав Ісус з їхніми братами на цім боці Йорда́ну на за́хід. І також, коли Ісус відпускав їх до їхніх наме́тів, то поблагословив їх,
Der einen Hälfte des Stammes Manasse hatte Mose im Baschan Land gegeben, der anderen Hälfte gab Josua bei ihren Brüdern Land auf der anderen Seite des Jordan im Westen. Als Josua auch sie wieder zu ihren Zelten ziehen ließ und sie segnete,
та й сказав до них, говорячи: „Верніться до своїх наметів із великими маєтками та з дуже числе́нною худобою, зо сріблом, і з золотом, і з міддю, і з залізом, і з дуже багатьома́ одежами. Поділіть здо́бич від ваших ворогів із вашими братами“.
sagte er zu ihnen: Mit reichlichem Besitz kehrt ihr zu euren Zelten zurück, mit sehr viel Vieh, mit Silber und Gold, mit Bronze, Eisen und sehr vielen Gewändern. Teilt die Beute, die ihr euren Feinden abgenommen habt, mit euren Brüdern!
І вернулися, і пішли сини Рувимові й сини Ґадові та половина Манасіїного племени від Ізраїлевих синів, із Шіло́, що в ханаанському краї, щоб піти до кра́ю Ґілеад, до кра́ю своєї власности, що посіли його на наказ Господній через Мойсея.
So verließen die Rubeniter, die Gaditer und der halbe Stamm Manasse die Israeliten und zogen von Schilo im Land Kanaan nach Gilead, in das Land, das ihnen gehörte und das sie auf den durch Mose ergangenen Befehl des HERRN hin in Besitz genommen hatten.
І прийшли до йорда́нських могил, що в ханаанському кра́ї, і збудували там сини Рувимові й сини Ґадові та половина Манасіїного племени же́ртівника над Йорда́ном, жертівника великого на вид.
Als sie zu den Bezirken am Jordan kamen, die noch im Land Kanaan liegen, bauten die Rubeniter, die Gaditer und der halbe Stamm Manasse dort einen Altar am Jordan, einen Altar von stattlichem Aussehen.
І почули Ізраїлеві сини таке: „Оце збудували сини Руви́мові й сини Ґадові та половина Манасіїного племени же́ртівника навпроти ханаанського кра́ю, при йорданських моги́лах, на боці Ізраїлевих синів.
Da erhielten die Israeliten folgende Nachricht: Schaut, die Rubeniter, die Gaditer und der halbe Stamm Manasse haben gegenüber dem Land Kanaan bei den Bezirken am Jordan jenseits des Gebiets der Israeliten den Altar gebaut.
І почули це Ізраїлеві сини, і була́ зібрана вся громада Ізраїлевих синів до Шіло́, щоб піти на них війною.
Als die Israeliten das hörten, versammelte sich die ganze Gemeinde Israels in Schilo, um gegen sie ins Feld zu ziehen.
І послали Ізраїлеві сини до синів Руви́мових і до синів Ґадових та до половини Манасіїного племени ґілеадського кра́ю Пінхаса, сина священика Елеазара,
Die Israeliten schickten den Priester Pinhas, den Sohn Eleasars, zu den Rubenitern, den Gaditern und zum halben Stamm Manasse in Gilead.
та з ним десять начальників, по одному начальникові для батькового дому з усіх Ізраїлевих племен; а кожен із них — голова дому їхніх батьків, вони для тисяч Ізраїлевих.
Mit ihm gingen zehn Anführer aus jeder Familie, aus jedem Stamm Israels je ein Anführer; jeder gehörte zu den Familienoberhäuptern der Tausendschaften Israels.
І прийшли вони до синів Руви́мових й до синів Ґадових та до половини Манасіїного племени до ґілеадського кра́ю, та й говорили з ними, кажучи:
Als sie zu den Rubenitern, den Gaditern und dem halben Stamm Manasse ins Land Gilead kamen, sagten sie zu ihnen:
„Так сказала вся Господня громада: Що́ це за пере́ступ, що ви спроневі́рилися ним проти Ізраїлевого Бога, щоб відвернутись сьогодні від Господа? Бо ви збудували собі же́ртівника, щоб сьогодні збунтуватися проти Господа.
So hat die ganze Gemeinde des HERRN gesagt: Was soll denn dieser Treubruch bedeuten, den ihr gegen den Gott Israels begeht, indem ihr euch heute vom HERRN abwendet, da ihr euch einen Altar bautet, um euch heute gegen den HERRN aufzulehnen?
Чи нам мало Пеорового гріха́, з якого ми не очистилися аж до цього дня, і була пора́за в Господній громаді?
Ist uns der Frevel von Pegor zu wenig? Von ihm haben wir uns bis heute noch nicht gereinigt und seinetwegen ist die Plage über die Gemeinde des HERRN gekommen.
А ви відверта́єтеся сьогодні від Господа. І станеться, — ви збунутуєтеся сьогодні проти Господа, а Він узавтра розгнівається на всю Ізраїлеву громаду.
Ihr aber wendet euch heute vom HERRN ab. Wenn ihr euch heute gegen den HERRN auflehnt, wird sich sein Zorn morgen gegen die ganze Gemeinde Israels richten.
І справді, — якщо край вашої посілости нечистий, перейдіть собі до кра́ю Господньої посілости, що там пробу ває Господня скинія, і візьміть посілість серед нас, а на Господа не бунтуйтеся, і не бунтуйтеся проти нас вашим збудува́нням собі же́ртівника, окрім жертівника Господа, Бога нашого.
Falls das Land, das euch gehört, unrein ist, dann kommt herüber in das Land, das dem HERRN gehört und wo die Wohnung des HERRN steht, und siedelt euch bei uns an! Aber lehnt euch nicht gegen den HERRN auf und zieht uns nicht dadurch in euren Aufruhr hinein, dass ihr für euch selber einen Altar, neben dem Altar des HERRN, unseres Gottes, baut!
Чи ж не Ахан, син Зерахів, спроневі́рився був пере́ступом у заклятому, а гнів був на всю Ізраїлеву громаду? І він був єди́ний чоловік, що не помер своєю смертю через свій гріх“.
Ist nicht sein Zorn über die ganze Gemeinde Israels gekommen, als sich Achan, der Sohn Serachs, treulos an dem Gut vergriffen hatte, das dem Bann geweiht war? Und er war nur ein einzelner Mann. Musste er nicht für seinen Frevel sterben?
І відповіли сини Руви́мові, сини Ґадові та половина Манасіїного племени, і говорили з головами тисяч Ізраїлевих:
Darauf antworteten die Rubeniter, die Gaditer und der halbe Stamm Manasse den Befehlshabern der Tausendschaften Israels:
„Бог богів Господь, Бог богів Господь, — Він знає, і Ізра́їль — він буде знати. Не пощади́ нас цього дня, якщо бунтом і якщо пере́ступом проти Господа ми це зробили,
Gott der Götter ist der HERR, der Gott der Götter, der HERR, er weiß es und Israel soll es wissen: Wenn das Untreue, wenn das Auflehnung gegen den HERRN war, dann rette uns heute nicht.
якщо ми збудували собі же́ртівника на відве́рнення від Господа; а якщо ми будували на прине́сення цілопа́лення та жертви хлі́бної, і якщо на споря́дження на ньому мирних жертов, то Господь — Він відплатить,
Ob wir uns einen Altar errichtet haben, um uns vom HERRN abzuwenden, und ob wir auf ihm Brandopfer und Speiseopfer darbringen und Heilsopfer herrichten wollten, möge der HERR selbst untersuchen.
і якщо ми не зробили цього з оба́вою про таку річ, гово́рячи: Завтра скажуть ваші сини до наших синів, говорячи: Що вам до Господа, Бога Ізраїлевого?
Nein, wir haben das nur aus Sorge getan, und zwar aus folgender Überlegung: Eure Söhne könnten morgen zu unseren Söhnen sagen: Was habt ihr mit dem HERRN, dem Gott Israels, zu tun?
Бо Господь дав границю поміж нами та поміж вами, сини Рувимові та сини Ґадові, Йорда́н, — нема вам наділу в Господі! І ваші сини віді́рвуть наших синів від бо́язні Господа.
Als Grenze hat der HERR den Jordan zwischen uns und euch, das heißt den Rubenitern und Gaditern, gelegt. Ihr habt keinen Anteil am HERRN. So könnten eure Söhne unsere Söhne davon abhalten, den HERRN zu fürchten.
Тож сказали ми: Зробім собі, збудуймо жертівника не на цілопа́лення й не на жертву,
Deshalb sagten wir uns: Wir wollen einen Altar errichten, nicht für Brandopfer und nicht für Schlachtopfer;
але щоб він був свідком між нами та між вами, і між поколіннями нашими по нас, що ми служили служби Господні перед Його лицем нашими цілопа́леннями, і нашими жертвами, і нашими жертвами мирними. І не скажуть ваші сини взавтра до наших синів: нема вам наділу в Господі!
er soll vielmehr ein Zeuge sein zwischen uns und euch und zwischen unseren Nachkommen nach uns dafür, dass wir den Dienst vor dem Angesicht des HERRN durch Brandopfer, Schlachtopfer und Heilsopfer verrichten dürfen. Dann können eure Söhne morgen nicht unseren Söhnen sagen: Ihr habt keinen Anteil am HERRN.
І сказали ми: І станеться, коли так скажуть до нас та до наших поколі́нь узавтра, то ми скажемо: Подивіться на вигляд жертівника, що зробили були наші батьки не на цілопа́лення й не на жертву, але щоб був він свідком між нами та між вами.
Wir dachten: Wenn sie morgen so zu uns und unseren Nachkommen sprechen, werden wir zu ihnen sagen: Seht euch doch die Gestalt des Altares des HERRN an, den unsere Väter errichtet haben, nicht für Brandopfer und nicht für Schlachtopfer, sondern damit er Zeuge zwischen uns und euch sei.
Борони нас, Боже, бунтуватися нам проти Господа, і відверта́тися сьогодні від Господа, щоб будувати жертівника на цілопа́лення, і на жертву хлі́бну, і на жертву, окрім жертівника Господа, Бога нашого, що перед скинією Його“.
Es sei fern von uns, dass wir uns gegen den HERRN auflehnen und uns heute von ihm abwenden, indem wir einen zweiten Altar für Brandopfer, Speiseopfer und Schlachtopfer neben dem Altar des HERRN, unseres Gottes, errichten, der vor seiner Wohnung steht.
І почув священик Пінхас та начальники громади й го́лови тисяч Ізра́їлевих, що були з ним, ті слова́, що казали сини Рувимові й сини Ґадові та сини Манасіїні, і було це добре в їхніх оча́х.
Als der Priester Pinhas und die Fürsten der Gemeinde, die Oberhäupter der Tausendschaften Israels, die bei ihm waren, hörten, was die Rubeniter, die Gaditer und die Manassiter sagten, waren sie damit einverstanden.
І сказав Пінхас, син священика Елеазара, до синів Рувимових, і до синів Ґадових та до синів Манасіїних: „Сьогодні ми пізнали, що Господь серед вас, що ви не спроневі́рилися Господе́ві тим пере́ступом, — тепе́р ви ви́зволили Ізраїлевих синів від Господньої руки“.
Und der Priester Pinhas, der Sohn Eleasars, sagte zu den Rubenitern, den Gaditern und den Manassitern: Jetzt wissen wir, dass der HERR mitten unter uns ist; denn ihr habt keinen solchen Treubruch gegen den HERRN begangen. Dadurch habt ihr die Israeliten vor der Hand des HERRN bewahrt.
І вернувся Пінхас, син священика Елеазара, та начальники від синів Рувимових, і від синів Ґадових з ґілеадського кра́ю до Кра́ю ханаанського до Ізраїлевих синів, і здали́ їм звіт.
Dann verließen der Priester Pinhas, der Sohn Eleasars, und die Fürsten die Rubeniter und Gaditer und kehrten aus dem Land Gilead ins Land Kanaan zu den Israeliten zurück. Sie berichteten ihnen alles
І була́ добра та річ в оча́х синів Ізраїлевих. І поблагословили Бога Ізраїлеві сини, і не сказали йти на них війною, щоб знищити край, що сини Рувимові та сини Ґадові сидять у ньому.
und die Israeliten waren damit einverstanden. Sie priesen Gott und dachten nicht mehr daran, gegen die Rubeniter und Gaditer ins Feld zu ziehen und das Land zu verwüsten, in dem sie wohnten.