Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
New American Standard Bible
Тому́ полиші́мо поча́тки науки Христа, та й звернімося до досконалости, і не кладімо зно́ву засади покая́ння від мертвих учинків та про віру в Бога,
The Peril of Falling Away
Therefore leaving the elementary teaching about the Christ, let us press on to maturity, not laying again a foundation of repentance from dead works and of faith toward God,
Therefore leaving the elementary teaching about the Christ, let us press on to maturity, not laying again a foundation of repentance from dead works and of faith toward God,
Науки про хрищення, про поклада́ння рук, про воскресі́ння мертвих та вічний суд.
of instruction about washings and laying on of hands, and the resurrection of the dead and eternal judgment.
Не можна бо тих, що раз просвітились були, і скуштували небесного да́ру, і стали уча́сниками Духа Святого,
For in the case of those who have once been enlightened and have tasted of the heavenly gift and have been made partakers of the Holy Spirit,
і скуштували доброго Божого Слова та сили майбу́тнього віку,
and have tasted the good word of God and the powers of the age to come,
та й відпали, знов відновляти покая́нням, коли вдруге вони розпинають у собі Сина Божого та зневажають.
and then have fallen away, it is impossible to renew them again to repentance, since they again crucify to themselves the Son of God and put Him to open shame.
Бо земля, що п'є дощ, який падає часто на неї, і родить рослини, добрі для тих, хто їх і виро́щує, — вона благословення від Бога приймає.
For ground that drinks the rain which often falls on it and brings forth vegetation useful to those for whose sake it is also tilled, receives a blessing from God;
Але та, що приносить те́рня й будя́ччя, — непотрібна вона та близька́ до прокля́ття, а кінець її — спа́лення.
but if it yields thorns and thistles, it is worthless and close to being cursed, and it ends up being burned.
Та ми сподіва́ємось, любі, кращого про вас, що спасі́ння тримаєтеся, хоч говоримо й так.
Better Things for You
But, beloved, we are convinced of better things concerning you, and things that accompany salvation, though we are speaking in this way.
Та не є Бог несправедливий, щоб забути ді́ло ваше та працю любови, яку показали в Ім'я́ Його ви, що святим послужили та служите.
For God is not unjust so as to forget your work and the love which you have shown toward His name, in having ministered and in still ministering to the saints.
Ми ж бажаємо, щоб кожен із вас виявляв таку саму завзятість на певність надії аж до кінця,
And we desire that each one of you show the same diligence so as to realize the full assurance of hope until the end,
щоб ви не розлінились, але переймали від тих, хто обі́тниці вспадко́вує вірою та терпеливістю.
so that you will not be sluggish, but imitators of those who through faith and patience inherit the promises.
Бо Бог, обі́тницю давши Авраамові, як не міг ніким вищим покля́стися, поклявся Сам Собою,
For when God made the promise to Abraham, since He could swear by no one greater, He swore by Himself,
говорячи: „Поблагословити — Я ко́нче тебе поблагословлю́, та розмножити — розмножу тебе!“
saying, “I WILL SURELY BLESS YOU AND I WILL SURELY MULTIPLY YOU.”
І, терплячи довго отак, Авраа́м оде́ржав обі́тницю.
And so, having patiently waited, he obtained the promise.
Бо люди клянуться вищим, і клятва на стве́рдження кінчає всяку їхню суперечку.
For men swear by one greater than themselves, and with them an oath given as confirmation is an end of every dispute.
Тому й Бог, хотівши перева́жно показати спадкоє́мцям обі́тниці незмінність волі Своєї, учинив те при помочі клятви,
In the same way God, desiring even more to show to the heirs of the promise the unchangeableness of His purpose, interposed with an oath,
щоб у двох тих незмінних реча́х, що в них не можна сказати неправди Богові, мали потіху міцну ми, хто прибіг прийняти надію, що лежить перед нами,
so that by two unchangeable things in which it is impossible for God to lie, we who have taken refuge would have strong encouragement to take hold of the hope set before us.
що вони для душі як котви́ця, міцна та безпечна, що аж до сере́дини входить за заслону,
This hope we have as an anchor of the soul, a hope both sure and steadfast and one which enters within the veil,