Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
New Living Translation
I був один чоловік із Раматаїм-Цофіму, з Єфремових гір, а ім'я́ йому Елкана, син Єрохама, сина Ілі́я, сина Тоху, сина Цуфа, єфре́млянин.
А він мав дві жінки, — ім'я́ одній Анна, а ім'я другій Пеніна. І були в Пеніни діти, а в Анни дітей не було́.
Elkanah had two wives, Hannah and Peninnah. Peninnah had children, but Hannah did not.
А той чоловік рік-у-рік ходив із свого міста до Шіло́, щоб вклонятися та прино́сити жертви Господу Савао́ту. А там два Ілі́єві сини, — Гофні та Пінхас, були священиками для Господа.
Each year Elkanah would travel to Shiloh to worship and sacrifice to the LORD of Heaven’s Armies at the Tabernacle. The priests of the LORD at that time were the two sons of Eli — Hophni and Phinehas.
І як бував той день, і Елкана приносив жертви, то він давав своїй жінці Пеніні й усім синам її та до́чкам її частини,
On the days Elkanah presented his sacrifice, he would give portions of the meat to Peninnah and each of her children.
а Анні давав частину подвійну, бо любив її. Та Господь замкнув її утро́бу.
А її супе́рниця розпалювала їй гнів, щоб докучати їй, бо Господь замкнув її утро́бу.
So Peninnah would taunt Hannah and make fun of her because the LORD had kept her from having children.
І так робив він рік-у-рік, коли вона вхо́дила до Господнього дому, а та так гніви́ла її. І вона плакала й не їла.
І сказав їй чоловік її Елкана: „Анно, чого ти плачеш і чому́ не їси? І чого сумне́ твоє серце? Чи ж я не ліпший тобі за десятьох синів?“
“Why are you crying, Hannah?” Elkanah would ask. “Why aren’t you eating? Why be downhearted just because you have no children? You have me — isn’t that better than having ten sons?”
І встала Анна по їді та по питті в Шіло́, а священик Ілі́й сидів на стільці при бічно́му одві́рку Господнього храму.
А вона була ско́рбна духом, і молилася до Господа та плакала гірко.
Hannah was in deep anguish, crying bitterly as she prayed to the LORD.
І склала вона обі́тницю, та й сказала: „Господи Савао́те, якщо дійсно спогля́неш на біду Твоєї невільниці, і згадаєш мене, і не забудеш Своєї невільниці, і даси Своїй невільниці наща́дка чоловічої статі, то я дам його Господе́ві на всі дні життя його, а бритва не торкнетья його голови“.
І сталося, коли вона довго молилася перед Господнім лицем, то Ілі́й пильнував за її устами.
As she was praying to the LORD, Eli watched her.
А Анна — вона говорила в серці своїм: тільки гу́би її порушувалися, а голос її не був чутий. І вважав її Ілій за п'я́ну.
Seeing her lips moving but hearing no sound, he thought she had been drinking.
І сказав до неї Ілі́й: „Аж доки ти будеш п'я́ною? Ви́тверезись зо свого вина!“
“Must you come here drunk?” he demanded. “Throw away your wine!”
А Анна відповіла та й сказала: „Ні, пане мій, — я жінка скорбна духом, а вина та п'янко́го напо́ю не пила́ я. І я вилила душу свою перед Господнім лицем.
“Oh no, sir!” she replied. “I haven’t been drinking wine or anything stronger. But I am very discouraged, and I was pouring out my heart to the LORD.
Не вважай своєї невільниці за негідницю, бо я говорила аж доти з великої своєї скорботи та з туги́ своєї“.
Don’t think I am a wicked woman! For I have been praying out of great anguish and sorrow.”
І відповів Ілі́й та й сказав: „Іди з миром! А Бог Ізраїлів дасть тобі бажа́ння твоє, яке ти від Нього жадала“.
“In that case,” Eli said, “go in peace! May the God of Israel grant the request you have asked of him.”
А вона сказала: „Нехай невільниця твоя зна́йде милість в оча́х твоїх!“ І пішла та жінка своєю дорогою, та й їла, а обличчя її не було вже сумне.
“Oh, thank you, sir!” she exclaimed. Then she went back and began to eat again, and she was no longer sad.
І встала вона рано вранці, і вклонилася перед Господнім лицем. І вернулися вони, і ввійшли до свого дому до Рами. І Елкана пізнав свою жінку Анну, а Господь згадав про неї.
Samuel’s Birth and Dedication
The entire family got up early the next morning and went to worship the LORD once more. Then they returned home to Ramah. When Elkanah slept with Hannah, the LORD remembered her plea,
І сталося по році, і завагітніла Анна, та й сина породила. І назвала вона ім'я йому: Самуїл, бо від Господа жадала його.
І пішов той чоловік Елкана та ввесь дім його вчинити для Господа річну́ жертву та обі́тниці свої.
The next year Elkanah and his family went on their annual trip to offer a sacrifice to the LORD and to keep his vow.
А Анна не пішла, бо сказала до чоловіка свого: „Аж коли буде відлу́чений цей хлопчик, то відведу́ його, — і він з'я́виться перед Господнім лицем, і наза́вжди позоста́неться там!“
І сказав ій чоловік її Елкана: „Роби те, що добре в оча́х твоїх! Залишайся, аж поки відлу́чиш його, тільки нехай виконає Господь Своє слово“. І залишалась та жінка, і годувала свого сина, аж поки вона відлучила його.
А коли відлучила, то повела його з собою та з трьома́ бичками й одною ефо́ю муки, і бурдюко́м вина, і привела́ його до Господнього дому до Шіло́. А той хлопчик був ще мали́й.
І зарізали бичка, і привели́ того хлопчика до Ілі́я.
After sacrificing the bull, they brought the boy to Eli.
І вона сказала: „О, пане мій, як жива душа твоя, мій пане, — я та жінка, що стояла з тобою отут, щоб молитися Господе́ві.
“Sir, do you remember me?” Hannah asked. “I am the very woman who stood here several years ago praying to the LORD.
Я молилася за дитину цю, — і Господь дав мені жада́ння моє, що я просила від Нього.
I asked the LORD to give me this boy, and he has granted my request.