Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
Переклад Турконяка
І сказав Господь до Самуїла: „Аж доки ти сумува́тимеш за Саулом? Таж Я відкинув його, щоб не царював над Ізраїлем. Напо́вни рога свого оливою, та й іди, — пошлю тебе до віфлеє́млянина Єссея, бо Я наглянув Собі царя між синами його“.
І промовив Господь до Самуїла: Тож доки ти плакатимеш над Саулом? Я знехтував ним, щоб він не царював над Ізраїлем! Наповни твій ріг олією! Іди, Я пошлю тебе до Єссея аж до Вифлеєму, бо Я побачив між його синами Собі одного, щоб царював.
І сказав Самуїл: „Як я піду́? А почує Саул, то вб'є мене“. А Господь сказав: „Візьми в свою руку теля з великої худоби, та й скажеш: Я прийшов, щоб прине́сти жертву для Господа.
А Самуїл відповів: Як я піду? — почує Саул, то він вб’є мене! Та Господь сказав: Візьми телицю з рогатої худоби у твою руку і скажеш: Іду принести жертву Господу.
І закличеш Єссе́я на жертву, а Я тобі дам знати, що́ маєш робити, і пома́жеш Мені того, кого скажу́ тобі“.
А на жертву покличеш Єссея, і Я об’явлю тобі, що вчиниш, і помажеш того, на кого тобі вкажу!
І зробив Самуїл, що́ Господь говорив. І прийшов він до Віфлеєму, а старші́ міста вийшли йому назустріч із тремтінням. І сказали вони: „Чи твій при́хід — то мир?“
І вчинив Самуїл усе, що йому сказав Господь, і прийшов до Вифлеєму. І жахнулися старійшини міста зустріччю з ним, і сказали: Мир входу твоєму, видючий!
А він відказав: „Мир! Я прийшов, щоб прине́сти жертву Господе́ві. Освятіться, і при́йдете зо мною до жертви“. І освятив він Єссе́я та синів його, і покликав їх на жертву.
І він відповів: Мир! Приходжу принести жертву для Господа, освятіться і розвеселіться сьогодні зі мною! Він освятив Єссея та його синів і покликав їх на жертву.
І сталося, як вони поприхо́дили, то побачив він Еліява, та й сказав: „Справді — перед Господом пома́занець Його!“
І сталося, коли входили вони, він побачив Еліява і сказав: Дійсно перед Господом його помазаник!
Та Господь сказав Самуїлові: „Не дивись на обличчя його та на високість зросту його, бо Я відкинув його Собі! Бо Бог бачить не те, що бачить люди́на: чоловік бо дивиться на лице, а Господь дивиться на серце“.
Та Господь сказав Самуїлові: Не зважай на його вигляд, ні на його величну поставу, бо Я ним знехтував, тому що Бог не дивиться так, як дивиться людина. Адже людина дивиться на обличчя, а Бог дивиться на серце!
І покликав Єссе́й Авінадава, і привів його перед Самуїла, та той сказав: „Також цього не вибрав Господь!“
Наступним Єссей покликав Амінадава, і він прийшов перед обличчя Самуїла. Та він сказав: І цього Господь не вибрав.
І привів Єссе́й Шамму, та Самуїл сказав: „Також цього не вибрав Господь“.
І привів Єссей Саму, та сказав: І цього Господь не вибрав.
І привів Єссей сімох своїх синів перед Самуїла. І сказав Самуїл до Єссея: „Цих не вибрав Господь“.
І Єссей провів своїх сімох синів перед Самуїлом. Та Самуїл сказав: Жодного із цих Господь не вибрав.
І сказав Самуїл до Єссея: „Чи то всі твої діти?“ А той відказав: „Ще позостався найменший, — він пасе отару“. І сказав Самуїл до Єссея: „Пошли ж приве́сти його, бо не сядемо за стіл, аж поки він не при́йде сюди“.
І Самуїл запитав Єссея: Чи немає в тебе більше дітей? А той сказав: Ось ще найменший пасе стадо! І сказав Самуїл Єссеєві: Пошли і візьми його, бо не матимемо спочинку, аж доки він не прийде!
І послав він, і привів його, а він — рум'яний, із гарними очима та хорошого стану. А Господь сказав Самуїлові: „Устань, пома́ж його, — бо це він!“
Тож він послав і привів його. А цей рижий з гарними очима і добрий в очах Господа. І промовив Господь до Самуїла: Встань і помаж Давида, бо він є добрим!
І взяв Самуїл рога оливи, та й пома́зав його серед братів його. І Дух Господній злинув на Давида, і був на ньо́му від того дня й далі. А Самуїл устав, і пішов до Рами́.
І Самуїл взяв ріг олії, і помазав його серед його братів, і Господній Дух перебував над Давидом від того дня й надалі. А Самуїл піднявся і пішов до Арматаїма.
І Дух Господній відступився від Саула, а напав його дух злий, по́сланий від Господа.
А від Саула Господній Дух відійшов, і на нього давив поганий дух від Господа.
І сказали раби Саула до нього: „Оце злий дух від Бога нападає на тебе.
І слуги Саула звернулися до нього: Ось поганий дух від Господа на тебе давить.
Нехай скаже пан наш, — раби твої пошукають тобі кого, хто вміє грати на гу́слах. І станеться, коли буде на тебе злий дух від Бога, то заграє той рукою своєю, — і буде тобі добре“.
Хай твої раби, які перед тобою, переговорять і хай пошукають нашому володареві того, хто обізнаний з гуслами, і буде грати, — він гратиме на своїх гуслах, коли на тобі буде поганий дух, і тобі стане добре, і тебе заспокоїть.
І сказав Саул до рабів своїх: „Нагляньте мені кого, хто добре грає, і приведіть до ме́не“.
І Саул сказав до своїх слуг: Пошукайте мені того, хто добре грає, і приведете його до мене!
I відповів один із слуг, і сказав: „Ось бачив я сина віфлеємлянина Єссе́я, що вміє грати, — ли́цар та вояка, і розуміється на речах, і чоловік хорошої поста́ви. І Господь із ним“.
А один із його слуг відповів, кажучи: Ось я побачив сина Єссея, вифлеємця, — він знає гусла, чоловік розумний, військовий чоловік і мудрий словом. Та й на вигляд чоловік той гарний, і Господь з ним.
І послав Саул послів до Єссе́я й сказав: „Пошли до мене Давида, сина свого, що при отарі“.
Тоді Саул послав послів до Єссея, кажучи: Пришли до мене твого сина Давида, який біля твого стада!
І взяв Єссе́й осла, наладованого хлібом, та бурдюка́ вина, та одне козля, і послав через сина свого Давида до Саула.
І Єссей взяв ґомор хліба, міх вина і одне козеня з кіз, і послав Саулові через свого сина Давида.
І прийшов Давид до Саула, та й став перед ним. І той сильно полюбив його, і він став йому зброєно́шею.
Тож Давид прибув до Саула і постав перед ним. І він його дуже полюбив, і той став у нього зброєносцем.
І послав Саул до Єссея, говорячи: „Нехай остається Давид при мені, бо він знайшов ласку в оча́х моїх“.
І послав Саул до Єссея, переказуючи: Нехай стане Давид переді мною, бо знайшов милість у моїх очах!
І бувало, коли злий дух від Бога нападав на Саула, то Дави́д брав гу́сла, та й грав своєю рукою. І легшало Саулові, і ставало йому добре, і відступа́в від нього той злий дух.
І бувало, коли поганий дух находив на Саула, то Давид брав гусла і грав своєю рукою, і Саул заспокоювався, йому ставало добре, і поганий дух відступав від нього.