Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
New King James Version
І сталося, як скінчи́в він говорити до Саула, то Йоната́нова душа зв'яза́лася з душею Давидовою, — і полюбив його Йонатан, як душу свою.
І того дня взяв його Сау́л, і не пустив його вернутися до дому його ба́тька.
Saul took him that day, and would not let him go home to his father’s house anymore.
І склав Йоната́н із Давидом умову, бо полюбив його, як душу свою.
Then Jonathan and David made a covenant, because he loved him as his own soul.
І зняв Йоната́н із себе плаща́, що був на ньому, та й дав його Давидові, і вбрання́ своє, і все аж до меча свого, і аж до лу́ка свого, і аж до по́яса свого.
And Jonathan took off the robe that was on him and gave it to David, with his armor, even to his sword and his bow and his belt.
І ходив Давид скрізь, куди посилав його Саул, і робив мудро. І настанови́в його Саул над вояка́ми, і він подо́бався усьому наро́дові, а також Сауловим рабам.
І сталося, як вони йшли, коли Давид вертався, побивши филисти́млянина, то повихо́дили жінки́ зо всіх Ізраїлевих міст, — щоб співати та танцюва́ти назустріч царя Саула, із бу́бнами, із радістю, та з цимба́лами.
І викрикували ті жінки́, що грали, та й казали: „Саул повбива́в свої тисячі, а Давид — десятки тисяч свої!“
So the women sang as they danced, and said:
“Saul has slain his thousands,
And David his ten thousands.”
“Saul has slain his thousands,
And David his ten thousands.”
І дуже запалився Саулів гнів, і та річ була неприє́мна йому, і він сказав: „Давидові дали́ десятки тисяч, а мені дали тисячі, — йому бракує ще тільки царюва́ння!“
Then Saul was very angry, and the saying displeased him; and he said, “They have ascribed to David ten thousands, and to me they have ascribed only thousands. Now what more can he have but the kingdom?”
І від того дня й далі Саул дивився за́здрісним оком на Давида.
І сталося другого дня, і напав злий дух від Бога на Саула, і він став несамови́тий в себе вдома, а Давид грав своєю рукою, як щоденно, а в Сауловій руці був спис.
And it happened on the next day that the distressing spirit from God came upon Saul, and he prophesied inside the house. So David played music with his hand, as at other times; but there was a spear in Saul’s hand.
І кинув Саул списа, кажучи про себе: „Уда́рю в Давида, і приб'ю його до стіни́! Та Давид два ра́зи ухили́вся від нього.
And Saul cast the spear, for he said, “I will pin David to the wall!” But David escaped his presence twice.
І боявся Саул Давида, бо з ним був Госпо́дь, а від Саула Він відступи́в.
Now Saul was afraid of David, because the Lord was with him, but had departed from Saul.
І віддали́в його Саул від себе, і настанови́в його собі тисячником, і він вихо́див на війни, і верта́вся перед наро́дом.
І мав Давид пово́дження в усіх дорогах своїх, і з ним був Господь.
And David behaved wisely in all his ways, and the Lord was with him.
І побачив Саул, що той має велике пово́дження, і налякався його.
Therefore, when Saul saw that he behaved very wisely, he was afraid of him.
А ввесь Ізраїль та Юда любили Давида, бо він вихо́див на війни, і верта́вся перед ними.
But all Israel and Judah loved David, because he went out and came in before them.
І сказав Саул до Давида: „Ось моя найстарша дочка́ Мерав, — її я дам тобі за жінку. Тільки будь мені хоробрим та воюй Господні ві́йни!“ А про себе Саул сказав: „Нехай не буде на ньому моя рука, — а нехай буде на ньому рука филисти́млян!“
David Marries Michal
Then Saul said to David, “Here is my older daughter Merab; I will give her to you as a wife. Only be valiant for me, and fight the Lord’s battles.” For Saul thought, “Let my hand not be against him, but let the hand of the Philistines be against him.”
Then Saul said to David, “Here is my older daughter Merab; I will give her to you as a wife. Only be valiant for me, and fight the Lord’s battles.” For Saul thought, “Let my hand not be against him, but let the hand of the Philistines be against him.”
А Давид сказав до Саула: „Хто я, і яке життя моє та рід мого батька в Ізраїлі, що я стану зя́тем цареві?“
So David said to Saul, “Who am I, and what is my life or my father’s family in Israel, that I should be son-in-law to the king?”
І сталося, коли настав час дати Давидові Мерав, Саулову дочку́, то вона була ви́дана за жінку мехолатитянинові Адріїлові,
But it happened at the time when Merab, Saul’s daughter, should have been given to David, that she was given to Adriel the Meholathite as a wife.
а Давида покохала Мелхо́ла,друга Саулова дочка́. І розповіли́ про це Саулові, і ця річ була слу́шна в оча́х його.
Now Michal, Saul’s daughter, loved David. And they told Saul, and the thing pleased him.
І сказав Саул про себе: Дам я її йому, і нехай вона стане йому за па́стку, — і нехай буде на ньому рука филисти́млян!“ А до Давида Саул сказав удруге: „Посвоя́чишся сьогодні зо мною“.
І наказав Саул своїм рабам: „Промовляйте до Давида поти́ху, говорячи: Ось цар уподо́бав тебе собі, а всі його раби полюбили тебе, а тепер ти посвоя́чишся з царем“.
And Saul commanded his servants, “Communicate with David secretly, and say, ‘Look, the king has delight in you, and all his servants love you. Now therefore, become the king’s son-in-law.’ ”
І Саулові раби говорили ці слова до Давидових ушей. А Давид сказав: „Чи то легко в ваших оча́х посвоя́читися з царем? Таж я люди́на вбога та маловажна!“
So Saul’s servants spoke those words in the hearing of David. And David said, “Does it seem to you a light thing to be a king’s son-in-law, seeing I am a poor and lightly esteemed man?”
І розповіли́ це раби Саула йому, говорячи: „Отак говорив Давид“.
І сказав Саул: „Так скажете Давидові: Не бажає цар заплати за молоду́, а бажає тільки сто крайніх плотів филистимських, щоб пімститися на не́приятелях царя“. А Саул ду́мав тим зробити, щоб Давид попав до руки филисти́млян.
Then Saul said, “Thus you shall say to David: ‘The king does not desire any dowry but one hundred foreskins of the Philistines, to take vengeance on the king’s enemies.’ ” But Saul thought to make David fall by the hand of the Philistines.
І його раби переказали ці слова Давидові, і ця річ була мила в Давидових очах, щоб посвоя́читися з царем. І в недовгому ча́сі
So when his servants told David these words, it pleased David well to become the king’s son-in-law. Now the days had not expired;
встав Давид, та й пішов він та його люди, і забив серед филисти́млян двісті чоловіка. І Давид приніс їхні крайні плоті, і дав їх у повному числі цареві, щоб посвоя́читися з царем. І Саул дав йому за жінку дочку́ свою Мелхо́лу.
therefore David arose and went, he and his men, and killed two hundred men of the Philistines. And David brought their foreskins, and they gave them in full count to the king, that he might become the king’s son-in-law. Then Saul gave him Michal his daughter as a wife.
І побачив Саул, і пізнав, що Господь із Давидом, а Мелхо́ла, Саулова дочка́, полюбила його.
Thus Saul saw and knew that the Lord was with David, and that Michal, Saul’s daughter, loved him;
А Саул ще й далі боявся Давида. І Саул нена́видів Давида по всі дні.
І вихо́дили воювати филистимські провідники́, і бувало — скільки вони вихо́дили, то Давид мав найбільше пово́дження від усіх Саулових рабів. І стало ім'я́ його дуже шановане.
Then the princes of the Philistines went out to war. And so it was, whenever they went out, that David behaved more wisely than all the servants of Saul, so that his name became highly esteemed.