Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
Cовременный перевод WBTC
І встав Давид і пішов, а Йонатан пішов до міста.
Давид пришёл в город Номву к священнику Ахимелеху. Дрожа от страха, Ахимелех вышел ему навстречу и спросил: "Почему ты один? Почему с тобой никого нет?"
І прийшов Давид до Но́ва, до священика Ахімеле́ха. А Ахіме́лех із тремтінням стрів Давида й сказав йому: „Чому́ ти сам, і ніко́го немає з тобою?“
Давид ответил священнику Авимелеху: "Царь дал мне поручение и сказал: "Никто не должен знать о том, куда я тебя послал и что поручил тебе делать". Поэтому я сказал своим людям, где они должны встретиться со мной.
І сказав Давид до священика Ахімелеха: „Цар наказав мені справу, і до мене сказав: Нехай ніхто не знає цього, тієї справи, за якою я посилаю тебе, і яку наказав тобі. А слуг я умовив на озна́чене місце.
А сейчас дай мне хлебов пять или что найдётся у тебя под рукою".
А тепер, що́ є в тебе під рукою? П'ять хлібів дай у мою руку, або що́ зна́йдеться“.
Но священник ответил: "У меня нет под рукой простого хлеба, а есть только священный хлеб". Твои люди могут есть этот хлеб, только если они воздерживались от женщин.
А священик відповів Давидові та й сказав: „Нема в мене звича́йного хліба під рукою, а є тільки хліб святий, якщо твої́ слуги зде́ржалися від жінки“.
Давид ответил священнику: "С нами не было женщин с тех пор, как мы вышли. И тела моих людей чисты, даже если дело у нас не священное. Особенно сегодня, когда дело у нас такое особое".
І відповів Давид священикові, та й сказав йому: „Так, бо жіно́к не було при нас як учора, так і позавчора, відко́ли я вийшов, і тіла слуг були чисті. А то хліб звичайний, особливо коли сьогодні замість цього інший хліб у посу́дині стане святим“.
И так как там не было другого хлеба, Ахимелех дал ему священный хлеб. Это был хлеб, который каждый день клали на святое место перед Господом, а потом забирали, чтобы положить на его место свежий хлеб.
І дав йому священик святе, бо не було там іншого хліба, крім хлібів показних, що були зняті з-перед Господнього лиця, щоб покла́сти теплий хліб того дня, коли його забирають.
В тот день там находился перед Господом один из слуг Саула, Доик Идумеянин. Он был начальником пастухов Саула.
А там того дня знахо́дився один із Саулових рабів перед Господнім лицем, а ім'я́ йому Доеґ, ідуме́янин, провідник пастухів, яких мав Саул.
Давид спросил у Ахимелеха: "Нет ли у тебя здесь копья или меча? Я не взял с собой ни меча, ни другого оружия, так как поручение царя было срочное".
І сказав Давид до Ахімеле́ха: „Чи нема тут у тебе під рукою списа або меча́? Бо я не взяв до своєї руки ані меча свого, ані іншої збро́ї своєї, бо царська́ справа була на́гла“.
Священник ответил: "Есть только меч Голиафа, филистимлянина, которого ты убил в Долине Дуба. Он стоит за ефодом, завёрнутый в одежду. Ты можешь взять его, если хочешь. Кроме этого, там нет другого меча". Давид сказал: "Дай мне его. Нет подобного мечу Голиафа!"
А священик сказав: „Є меч филисти́млянина Ґолія́та, що ти вбив його в долині Ела, — ось він за ефо́дом, заго́рнений одежею. Якщо ві́зьмеш його собі, — візьми, бо тут нема іншого, окрім нього“. І сказав Давид: „Нема іншого такого, як він, — дай його мені!“
В тот день Давид убежал от Саула и пришёл к Анхусу, царю Гефскому.
І встав Давид, і втікав того дня перед Саулом, і прибув до Ахі́ша, царя ґа́тського.
Но слугам Анхуса это не понравилось. Они сказали: "Не тот ли это Давид, царь земли Израильской? Не о нём ли пели в хороводах: "Саул убил тысячи, а Давид — десятки тысяч!""
І сказали до нього Ахі́шеві раби: „Чи ж не цей Давид цар Кра́ю? Хіба ж не про нього співають у та́нцях, говорячи: „Саул повбивав свої тисячі, а Давид — десятки тисяч свої“.
Давида насторожили эти слова, ибо он боялся Анхуса, царя Гефского.
І заховав Давид ті слова́ в своєму серці, і сильно боявся Ахіша, царя ґатського.
Тогда Давид притворился безумным перед Анхусом и его слугами. Он плевал на двери и пускал слюну по бороде.
І змінив він свій ро́зум на їхніх оча́х, і шалів при них, і бив по две́рях брами, і пускав сли́ну свою на свою бо́роду.
Анхус сказал слугам: "Посмотрите на этого человека! Он безумен! Зачем вы привели его ко мне?