Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
Cовременный перевод WBTC
І сказав Давид у серці своїм: „Колись я попадуся в Саулову руку. Нема мені ліпшого, як, утікаючи, утечу́ до филистимського кра́ю, — і відмовиться від мене Саул, щоб шукати мене вже по всій Ізраїлевій країні, і я втечу́ від руки його“.
Но Давид подумал: "Когда-нибудь я попаду в руки Саула. Самое лучшее для меня — бежать в Филистимскую землю. Тогда Саул перестанет искать меня по всей земле Израиля, и я спасусь от его руки".
І встав Давид, і перейшов він та шість сотень чоловіка, що з ним, до Ахіша, Маохового сина, ґатського царя.
И отправился Давид и шестьсот человек, бывших с ним, к Анхусу, сыну Маоха. Анхус был царём Гефским.
І осівся Давид з Ахі́шем у Ґаті, він та люди його, кожен із домом своїм, Давид та дві жінки його: ізреелі́тка Ахіно́ан та Авіґа́їл, коли́шня жінка Нава́лова, кармелі́тка.
Давид, его люди и их семьи жили у Анхуса в Гефе. С Давидом были две его жены: Ахиноама Изреелитянка и Авигея Кармилитянка, вдова Навала.
І донесено Саулові, що Давид утік до Ґату, і він більш уже не шукав його.
Когда Саулу донесли, что Давид убежал в Геф, он перестал его искать.
А Давид сказав до Ахіша: „Якщо я знайшов милість в оча́х твоїх, нехай дадуть мені місце в одному з міст цієї землі, і нехай я осяду там. І чого сидітиме раб твій у місті твого царства ра́зом із тобою?“
Давид сказал Анхусу: "Если я нашёл благоволение в твоих глазах, то дай мне место в одном из твоих маленьких городов. Я всего лишь твой слуга и не должен жить в царском городе, вместе с тобой".
І дав йому Ахіш того дня Ціклаґ, чому належить Ціклаґ Юдиним царя́м аж до цього дня.
Тогда Анхус дал Давиду город Секелаг. Поэтому Секелаг и принадлежал царям иудейским до сих пор.
А число днів, що Давид сидів на филистимській землі, було рік та чотири місяці.
Давид прожил в стране филистимской один год и четыре месяца.
І схо́див Давид та люди його, і напада́ли на Ґешуреянина, і на Ґірзеянина, і на Амаликитянина, бо вони ме́шканці цього кра́ю відвіку, аж доти, як іти до Шуру, і аж до єгипетського краю.
Давид выходил со своими людьми и нападал на гессурян, гизеян и амаликитян, которые издавна населяли эту землю от Сура до Египта. Люди Давида убивали их и забирали их богатства.
І побивав Давид той край, і не лишав при житті ані чоловіка, ані жінки, і забирав худобу дрібну́ та худобу велику, і осли, і верблю́ди, і одежу, — і вертався, і прихо́див до Ахіша.
Когда Давид нападал на них, то не оставлял в живых ни мужчин, ни женщин, но забирал всех овец и крупный рогатый скот, ослов, верблюдов и одежду, а потом пригонял всё это к Анхусу.
І питався Ахіш: „На ко́го нападали ви сьогодні?“ А Давид казав: „На пі́вдень Юдин, і на пі́вдень Єрахмеелеянина, і на пі́вдень Кенеянина“.
Когда Анхус спрашивал Давида, где он сражался и откуда принёс всё это, Давид отвечал ему, что нападал на южную часть Иудеи, или на южную часть Иерахмеела, или на южную часть Кенеи.
А Давид не лишав при житті ані чоловіка, ані жінки, щоб приве́сти до Ґату, говорячи: „Щоб не доне́сли на нас, кажучи: Так зробив Давид, і такий його зви́чай по всі дні, коли сидів на филистимській землі“.
Давид никогда не оставлял в живых ни мужчин, ни женщин и не приводил их в Геф. Он думал: "Если я оставлю кого в живых, то он может донести на нас Анхусу и рассказать ему, что я делаю". Так он поступал всё время, пока жил в стране Филистимской.