Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Сучасний переклад
Переклад Огієнка
Шість днів по тому Ісус узяв Петра, Якова та його брата Іоана й вирушив з ними трьома на високу гору, щоб побути там з ними на самоті.
А через шість день забирає Ісус Петра, і Якова, і Івана, брата його, та й веде їх осі́бно на го́ру високу.
І там Ісус преобразився в них на очах: Його обличчя засяяло, мов сонце, а вбрання стало сліпучо білим.
І Він перед ними переобрази́вся: обличчя Його, як те сонце, зася́ло, а одежа Його стала біла, як світло.
Тоді раптом Мойсей та Ілля явилися їм і почали розмовляти з Ісусом.
І ось з'явились до них Мойсей та Ілля́, і розмовляли із Ним.
І, звернувшись до Христа, Петро сказав: «Господи, як добре, що ми тут! Якщо Ти хочеш, я поставлю тут три намети [48]: один для Тебе, один для Мойсея, і один для Іллі».
І озвався Петро та й сказав до Ісуса: „Господи, до́бре бути нам тут! Коли хочеш, поста́влю оту́т три шатра: для Тебе одне, і одне для Мойсея, і одне для Іллі“.
Та поки Петро так промовляв, ясна хмара огорнула їх тінню, і з неї почувся голос: «Це Мій Улюблений Син. Слухайтеся Його!»
Як він ще говорив, ось хмара ясна заслони́ла їх, і ось голос із хмари почувсь, що казав: „Це Син Мій Улю́блений, що Його Я вподо́бав. Його слухайтеся!“
Почувши це, учні Ісуса так злякалися, що впали долілиць.
А почувши, попа́дали учні долі́лиць, і полякалися сильно.
Тоді Він підійшов і торкнувся їх, сказавши: «Вставайте і не бійтеся!»
А Ісус підійшов, доторкнувся до них і промовив: „Уставайте й не бійтесь!“
Та підвівши очі, учні не побачили там нікого, крім Ісуса.
Звівши ж очі свої, ніко́го вони не побачили, окрім Само́го Ісуса.
Коли вони сходили з гори, Ісус наказав їм: «Не кажіть нікому про те, що бачили, аж доки Син Людський не воскресне з мертвих».
А коли з гори схо́дили, заповів їм Ісус і сказав: „Не кажіть ніко́му про це виді́ння, аж поки Син Лю́дський із мертвих воскре́сне“.
По тому Його учні спитали: «Чому книжники стверджують, ніби першим мусить прийти Ілля [49]?»
І запитали Його учні, говорячи: „Що́ це книжники кажуть, ніби треба Іллі́ перш прийти?“
На те Ісус їм відповів: «Це так, Ілля мусить першим прийти і все впорядкувати.
А Він відповів і сказав: „Ілля́, правда, при́йде, і все приготу́є.
Та Я кажу вам, що Ілля вже прийшов, але люди не впізнали його і вчинили з ним усе те погане, що хотіли. Син Людський так само має страждати від них».
Але́ кажу вам, що Ілля́ вже прийшов був, — та його не пізнали, але з ним зробили, що тільки хотіли. Так і Син Лю́дський має страждати від них“.
Тоді Його учні зрозуміли, що Він каже про Іоана Хрестителя.
Учні тоді зрозуміли, що Він їм говорив про Івана Христителя.
Наступного дня, Ісус та Його учні повернулися до народу, та один чоловік, підійшовши до Нього, впав перед Ним на коліна і мовив: «Господи, змилуйся над сином моїм! Він хворий на епілепсію, дуже страждає і часто кидається в огонь або воду.
І як вони до наро́ду прийшли, то до Нього один чоловік приступив, і навко́лішки впав перед Ним,
і сказав: „Господи, змилуйсь над сином моїм, що біснується у новомі́сяччі, і мучиться тяжко, бо почасту падає він ув огонь, і почасту в воду.
Я привів його до учнів Твоїх, але вони не змогли зцілити його».
Я його був привів до учнів Твоїх, — та вони не могли вздорови́ти його“.
І мовив Ісус у відповідь: «О невірний і заблудлий роде! Скільки ж ще часу Мені бути з вами? Скільки Мені вас терпіти? Приведіть хлопчика до Мене!»
А Ісус відповів і сказав: „О роде невірний і розбе́щений, доки бу́ду Я з вами? Доки вас Я терпітиму? Приведіть до Мене сюди його!“
Ісус заговорив суворо до демона й наказав вийти з хлопця, той вийшов, і хлопець тут же зцілився.
Пото́му Ісус погрози́в йому, і де́мон вийшов із нього. І видужав хлопець тієї години!
Учні Ісуса підійшли до Нього, коли Він був на самоті, й запитали: «Чому ми не змогли вигнати нечистого?»
Тоді підійшли учні насамоті́ до Ісуса й сказали: „Чому ми́ не могли його вигнати?“
Та Він відповів їм, мовивши: «Тому що у вас мало віри. Істинно кажу вам: якби ваша віра була завбільшки з гірчичне зернятко, ви могли б звеліти цій горі: „Пересунься звідси туди” — і вона б пересунулася. Тоді для вас нічого б не було неможливого».
А Він їм відповів: „Через ваше невірство. Бо поправді кажу́ вам: коли будете ви мати віру, хоч як зе́рно гірчи́чне, і горі оцій скажете: „Перейди́ звідси туди“, то й пере́йде вона, і нічо́го не матимете неможливого!
[«Цей рід (злий дух) можна вигнати лише молитвою і постом».] [50]
Цей же рід не вихо́дить інакше, як тільки молитвою й по́стом“.
Коли вони всі разом прийшли до Ґалилеї, Ісус мовив: «Сина Людського буде віддано до рук людей, які вб’ють Його, але на третій день Він воскресне з мертвих». Почувши це, учні Його дуже зажурилися.
Коли пробува́ли вони в Галіле́ї, то сказав їм Ісус: „Людський Син буде ви́даний лю́дям до рук,
і вони Його вб'ють, але третього дня Він воскре́сне“. І тяжко вони зажурились.
Коли Ісус і Його учні прибули в Капернаум, до Петра підійшли збирачі Храмового податку й запитали: «Чи сплачує твій Учитель дводрахмовий податок [51] на Храм?»
Як прийшли ж вони в Капернау́м, до Петра підійшли збирачі́ дидра́хм на храм, та й сказали: „Чи не запла́тить ваш Учитель дидра́хми?“
Той відповів: «Так» — і ввійшов до хати. Перш, ніж Петро встиг щось мовити, Ісус запитав його: «Як на твою думку, Симоне, з кого беруть данину й податок царі — зі своїх дітей чи з чужих?»
Він відказує: „Так“. І як він увійшов до дому, то Ісус попере́див його та сказав: „Як ти ду́маєш, Си́моне: царі зе́мні з кого беру́ть мито або пода́тки: від синів своїх, чи чужих?“
Петро відповів: «Вони збирають з чужих». Ісус тоді йому: «Отже, їхні діти вільні від податку.
А як той відказав: „Від чужих“, то промовив до нього Ісус: „Тож вільні сини!
Та щоб їх не дратувати, піди до озера й закинь вудку. Розкрий рота рибині, яку першу зловиш, і знайдеш там чотиридрахмову монету. Візьми її та й віддай за Мене й за себе».
Та щоб їх не спокуси́ти, піди над море, та ву́дку закинь, і яку першу рибу ізло́виш, візьми, і рота відкрий їй, — і зна́йдеш стати́ра; візьми ти його, — і віддай їм за Мене й за себе“.