Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Сучасний переклад
Переклад Хоменка
І знову Ісус почав розповідати людям притчі. Він казав:
Ісус, озвавшися, знову заговорив до них у притчах:
«Царство Боже подібне до царя, який справляв весілля свого сина.
“Царство Небесне схоже на царя, що справив своєму синові весілля.
Він послав слуг, щоб вони покликали запрошених, але ті не хотіли приходити.
Він послав своїх слуг кликати запрошених на весілля, але вони не хотіли прийти.
Він знову послав слуг сказати усім запрошеним: „Слухайте! Все вже приготовано для весілля, бичків та іншу худобу вже забито, і страви вже на столі. Приходьте на весілля!”
Тоді він знову послав інших слуг, кажучи: Мовте запрошеним: Ось я обід мій зготував: зарізано волів та підгодовану худобу все готове, ідіть на весілля.
Але ніхто на те не звернув уваги, і всі розійшлися — один повернувся до роботи в полі, другий до інших справ.
Та ті тим знехтували й пішли собі, хто на власне поле, хто до свого крамарства;
Всі інші, котрі були запрошені, схопили царських слуг, познущалися з них, а потім убили.
інші ж, схопивши слуг, познущалися з них і повбивали.
Тоді цар розгнівався й послав своє військо, і покарав убивць, а їхнє місто спалив.
Розгнівався цар і вислав військо, яке вигубило тих убивців, а їхнє місто спалило.
І сказав цар своїм слугам: „Усе готове для весілля, але ті, хто були запрошені, не гідні бути на ньому.
Тоді він мовив своїм слугам: Обід — готовий, але запрошені були негідні.
Отже, вийдіть на вулиці й на кожному куті запрошуйте кого побачите”.
Підіть, отже, на роздоріжжя і, кого лише здибаєте, кличте на весілля.
Тоді слуги пішли й запросили всіх, кого побачили: як добрих, так і лихих людей. Весільна зала була повна гостей.
Вийшли ці слуги на дороги й зібрали всіх, кого тільки спіткали — злих і добрих, так що весільна світлиця була гостей повна.
Але коли цар увійшов і подивився на гостей, то побачив серед них чоловіка в простому вбранні. Цар звернувся до нього: „Друже, як же ти увійшов сюди, не вбравшись у весільне?” Але той мовчав.
Як же ввійшов той цар, щоб подивитися на гостей, побачив там чоловіка, що не був убраний у весільну одіж: ,
і сказав до нього: Як то ти ввійшов сюди, друже, не маючи весільної одежі? А той мовчав.
Тоді цар наказав своїм слугам: „Зв’яжіть йому руки й ноги та й киньте у темряву, де тільки ридання і скрегіт зубів від болю.
Тоді цар промовив до слуг: Зв'яжіте йому ноги й руки та й киньте геть у темряву кромішню! Там буде плач і скрегіт зубів.
Тоді фарисеї пішли й почали радитись між собою, як би зловити Ісуса на слові.
Тоді фарисеї пішли й радили раду, як би його впіймати на слові.
Вони послали до Ісуса своїх учнів разом з іродіанцями, які мовили таке до Нього: «Вчителю, ми знаємо, що Ти — чоловік чесний, правдиво наставляєш на шлях Божий, і не зважаєш на те, хто і що про Тебе подумає, бо не дивишся на чин та звання людей.
І вислали до нього своїх учнів разом з іродіянами. “Учителю”, —кажуть ті, — “ми знаємо, що ти щиросердий і що дороги Божої навчаєш по правді й не вважаєш ні на кого, бо не дивишся людям на обличчя.
Тож скажи нам, як ти вважаєш, чи справедливо сплачувати податки цезареві, чи ні?»
Скажи нам, як тобі здається: Чи дозволено давати кесареві податок, чи ні?”
Їхні підступні наміри були відомі Ісусові, тож Він на те відповів: «Лицеміри! Навіщо ви перевіряєте Мене, аби зловити Мене на слові?
Ісус же, знаючи їхнє лукавство, озвався: “Чого мене спокушаєте, лицеміри?
Покажіть Мені динар, яким ви сплачуєте податки». Коли вони принесли динар,
Покажіть мені гріш податковий.” Ті принесли йому динарій.
Ісус запитав: «Хто тут зображений й чиє ім’я викарбоване на монеті?»
Він спитав їх: “Чий це образ і напис?”
Вони відповіли: «Цезареве». Тоді Ісус і каже: «Тож віддайте цезарю — цезареве, а Богу — Боже».
Відповідають йому: “Кесарів.” Тоді він до них каже: “Віддайте ж кесареве кесареві, а Боже Богові.”
Почувши таку відповідь, вивідники були вражені й, залишивши Ісуса, пішли собі геть.
Почувши це, ті здивувались і, полишивши його, відійшли.
Того ж дня декілька саддукеїв (вони стверджують, буцімто ніякого воскресіння з мертвих не буде взагалі) прийшли до Ісуса й спитали Його:
Того ж самого дня приступили до нього садукеї, що кажуть ніби нема воскресіння, і спитали його:
«Вчителю, Мойсей заповів нам: „Якщо чоловік помре бездітний, то його брат мусить взяти шлюб з жінкою померлого і народити з нею дітей, аби продовжити рід свого брата”. [66]
“Учителю”, — кажуть, — “Мойсей мовив: Коли хто вмре бездітним, то нехай брат його одружиться з його жінкою і відродить потомство брата свого.
От було собі семеро братів. Перший одружився і скоро помер, та через те, що в нього не було дітей, другий брат узяв шлюб із тією жінкою.
Було в нас сім братів. І перший, одружившись, умер, не мавши потомства, і зоставив свою жінку братові своєму.
Те ж саме трапилося й з третім, а потім і з усіма сімома — вони померли, не залишивши дітей.
Так само і другий і третій аж до сьомого.
Отже, в майбутньому житті, після воскресіння, чиєю дружиною вона буде, адже всі семеро мали шлюб з тією жінкою?»
Отож, у воскресінні котрого з сімох буде вона жінка? Всі бо її мали.”
Ісус сказав: «Звісно, причиною вашої помилки є те, що ви не знаєте ні Святого Писання, ані сили Божої.
Ісус у відповідь сказав їм: “Помиляєтеся, бо не знаєте ані Писання, ані Божої сили.
Адже, коли люди повстануть із мертвих, вони не одружуватимуться, ані заміж виходитимуть. Вони будуть подібні до Ангелів Небесних.
У воскресінні не женяться і не виходять заміж, а є як ангели на небі.
А щодо воскресіння з мертвих, то хіба ви не читали Божих слів, сказаних вам? Господь сказав:
А щодо воскресіння мертвих, то хіба ви не читали слова Божого, яке вам каже:
„Я — Бог Авраама, Бог Ісаака і Бог Якова. Господь є Богом живих а не мертвих. Тож усі вони — живі”».
Я — Бог Авраама, Бог Ісаака і Бог Якова! Бог — не мертвих, але живих!”
Почувши, як Ісус Своєю відповіддю примусив замовкнути саддукеїв, фарисеї зібралися разом.
Довідавшись, що він замкнув уста садукеям, фарисеї зібралися разом.
Один із них, знавець Закону Мойсея запитав, випробовуючи Ісуса:
І от один із них, законоучитель, спитав його, спокушаючи:
Ісус відповів: «„Люби Господа Бога свого всім серцем, усією душею і розумом своїм”.
Він же сказав до нього: “Люби Господа, Бога твого, всім твоїм серцем, усією твоєю душею і всією думкою твоєю:
Є ще й друга заповідь, подібна до цієї: „Любіть ближнього [67] свого, як себе самого”.
А друга подібна до неї: Люби ближнього твого, як себе самого.
Увесь Закон і вчення пророків спираються на ці дві заповіді».
На ці дві заповіді ввесь закон і пророки спираються.”
Тоді Ісус звернувся до всіх фарисеїв, які зібралися там:
Коли фарисеї були вкупі, Ісус спитав їх:
«Що ви думаєте про Христа? Чий Він Син?» Вони відповіли: «Давидів Син».
“Що ви думаєте про Христа? Чий він син?” Кажуть йому: “Давидів.”
Ісус сказав: «Як же тоді Давид, якого надихнув Дух Святий, назвав Його Господом, коли казав:
Він до них мовить: “Як же Давид у надхненні називає його Господом,
„Господь Бог мовив до Господа мого: „Сядь по праву руку від Мене, доки не покладу Я ворогів Твоїх до ніг Твоїх [68]””.
кажучи: Господь промовив Владиці моєму: Сідай праворуч мене, доки не покладу твоїх ворогів тобі під ноги.
Тобто сам Давид називав Христа „Господом”. То як же Він може бути Сином Давидовим?»
Коли, отже, Давид його Господом називає, то як він може бути його сином?”