Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Сучасний переклад
Переклад Куліша та Пулюя
«Того дня Царство Боже буде подібне до десятьох дівчат, які взяли свої світильники й вийшли назустріч нареченому.
Тодї уподобить ся царство небесне десяти дївчатам, що, взявши каганцї свої, вийшли назустріч женихові.
П’ятеро з них були легковажні, а інші п’ятеро — розумні.
Пять же були з них розумні, а пять необачні.
Легковажні взяли світильники та забули олію для них.
Котрі необачні, взявши каганцї свої, не взяли з собою олїї.
Розумні ж разом із світильниками прихопили й олію в глечиках.
Розумні ж узяли олїї в пляшечки свої з каганцями своїми.
Оскільки наречений забарився, вони почали дрімати і позасинали.
Як же жених барив ся, задрімали всї, та й поснули.
Опівночі хтось загукав: „Дивіться! Он наречений іде! Зустрічайте його!”
О півночі ж постав крик: Ось жених ійде; виходьте назустріч йому!
Тієї ж миті усі дівчата підхопилися й приготували свої світильники.
Тодї повставали всї дївчата тиї, та й украсили каганцї свої.
І легковажні попросили в розумних: „Дайте нам трохи олії. Наші світильники гаснуть!”
Необачні ж казали до розумних: Дайте нам олїї вашої, бо каганцї наші гаснуть.
Але у відповідь ті мовили: „Не можемо, бо на всіх не вистачить. Краще йдіть і придбайте собі у крамаря”.
Відказали ж розумні, говорячи: Щоб не стало нам і вам; а йдїть лучче до тих, що продають, та й купіть собі.
Поки ті ходили купувати олію, з’явився наречений, і дівчата, які залишилися й були готові, вирушили з ним на весілля. Коли ж вони прийшли, то зачинили за собою двері.
Як же йшли вони купувати, прийшов жених; і що були готові, увійшли з ним на весїллє; і зачинено двері.
Зрештою з’явилися й ті дівчата, які ходили по олію, і кажуть: „Господарю! Господарю! Відчини нам двері!”
Опісля ж приходять і другі дївчата, та й кажуть: Господи, Господи, відчини нам.
Але той відповдає: „Істинно кажу вам: я вас не знаю!”
Він же, озвавшись, рече: Істино глаголю вам: Не знаю вас.
Отже, будьте пильними, бо вам не відомий день і час, коли Син Людський прийде».
Отим же то пильнуйте, бо не знаєте дня, нї години, коли Син чоловічий прийде.
«Царство Боже подібне до того чоловіка, який перш ніж рушити в подорож, покликав своїх слуг і доручив їм пильнувати своє майно.
Бо, як чоловік, відїжджаючи, прикликав слуги свої, і передав їм достатки свої,
Одному він дав п’ять талантів,[78] другому — два, а третьому — один. Кожного наділив за здібностями та й поїхав. Одразу ж той, що одержав п’ять талантів, пустив їх в обіг і заробив іще п’ять.
і одному дав пять талантів, другому два, иншому ж один, кожному по його сназї, та й відїхав зараз.
Пійшовши ж той, що взяв пять талантів, орудував ними, й придбав других пять талантів.
Так само зробив і той, який одержав два таланти. Він також вклав їх у справу й заробив ще два.
Так само й той, що два, придбав і він других два.
А третій, який одержав один талант, пішов і закопав гроші в землю.
Той же, що взяв один, пійшовши, закопав у землю, і сховав срібло пана свого.
Багато часу минуло, поки господар повернувся і зажадав їхнього звіту.
По довгому ж часу, приходить пан слуг тих, і бере перелїк із них.
Чоловік, який одержав п’ять талантів, приніс до господаря його п’ять талантів і ще п’ять зароблених, мовивши: „Господарю, ти доручив мені п’ять талантів, а ось іще п’ять, що я заробив”.
І, приступивши той, що взяв пять талантів, принїс і других пять талантів, говорячи: Пане, пять талантів менї передав єси; ось других пять талантів придбав я ними.
Тоді той сказав йому на це: „Гарна праця, ти добрий і вірний слуга! Оскільки ти добре впорався з цією малою сумою, я доручу тобі велику. Іди й розділи разом зі мною цю радість”.
Рече ж до него пан його: Гаразд, слуго добрий і вірний: у малому був єси вірен, над многим поставлю тебе. Увійди в радощі пана твого.
Тоді підійшов той слуга, який одержав два таланти від свого господаря, і мовив: „Господарю, ти доручив мені два таланти, а ось іще два, що я заробив”.
Приступивши ж і той, що взяв два таланти, сказав: Пане, два таланти менї передав єси; ось других два таланти придбав я ними.
Хазяїн відповів йому на це: „Молодець! Ти добрий і вірний слуга! Ти добре впорався з цією малою сумою. Отже, я доручу тобі більшу. Іди й розділи зі мною цю радість”.
Рече до него пан його: Гаразд, слуго добрий і вірний: у малому був єси вірен, над многим поставлю тебе. Увійди в радощі пана твого.
І підійшов до нього той, який одержав один талант, і мовив: „Господарю, я знаю, що ти жорстокий. Збираєш урожай там, де нічого не садив, жнеш там, де нічого не сіяв.
Приступивши ж і той, що взяв один талант, сказав: Пане, знав я тебе, що жорстокий єси чоловік, що жнеш, де не сїяв, і збираєш, де не розсипав;
Тому я злякався і пішов та й закопав гроші в землю. Ось, забери своє!”
і, злякавшись, пійшов та сховав твій талант у землї. Оце ж маєш твоє.
У відповідь той мовив: „Ти поганий і ледачий слуга! Знаєш, що я збираю врожай там, де не садив, і жну там, де не сіяв.
Озвав ся ж пан його й рече до него: Лукавий слуго й лїнивий, знав єси, що жну, де не сїяв, і збираю, де не розсипав:
Тобі слід було пустити гроші в обіг,[79] то ж повернувшись, я б і своє одержав, і прибуток мав.
так треба було оддати срібло моє міняльникам, і, прийшовши, взяв би я своє з лихвою.
Заберіть у нього талант і віддайте тому, хто має десять.
Візьміть же від него талант, та дайте тому, що має десять талантів.
Кожному, хто має, додасться ще більше і матиме він надміру, а у того, в кого нічого не має, відніметься і той дріб’язок, що йому належить.
Кожному бо маючому всюди дасть ся, і надто мати ме; у немаючого ж, і що має, візьметь ся від него.
Нікчемного слугу киньте геть в темряву кромішню, туди, де плач і скрегіт зубів від болю”».
І викиньте слугу нїкчемного у темряву надвірню: там буде плач і скреготаннє зубів.
«Коли Син Людський прийде у Славі Своїй з усіма Ангелами Своїми, Він сяде на троні Своєму величному.
Як же прийде Син чоловічий у славі своїй, і всї сьвяті ангели з ним, тодї сяде він на престолї слави своєї;
І тоді зберуться перед Ним усі народи, і Він розділить людей, як пастух відділяє овець від кіз у стаді своєму.
і зберуть ся перед него всї народи; й відлучить він їх одних од других, як пастух одлучує овець од козлів;
Він збере овець праворуч від себе, а кіз — ліворуч.
і поставить овець по правицї в себе, а козлів по лївицї.
І тоді Цар промовить до тих, хто праворуч: „Прийдіть, благословенні Отцем Моїм і успадкуйте Царство, призначене вам від дня створення світу.
Тодї скаже царь тим, що по правицї в него: Прийдїть, благословенні Отця мого, осягнїть царство, приготовлене вам од основання сьвіту.
Це вам нагорода, бо голодного Мене ви нагодували, а спраглого напоїли. Перехожому Мені дали притулок, нагого вдягнули, хворого доглядали, а коли Я був у в’язниці, ви прийшли провідати Мене”.
Бо я голодував, а ви дали менї їсти; жаждував, і напоїли мене; був чуженицею, і прийняли мене;
нагий, і з'одягли мене; недугував, і одвідали мене; був у темницї, і прийшли до мене.
І тоді праведні запитають: „Господи, коли це ми бачили Тебе голодним і нагодували, а спраглого напоїли?
Озвуть ся тодї до него праведні, кажучи: Господи, коли ми бачили тебе голодного, та й накормили? або жадного, та й напоїли?
Коли це було, щоб ми перехожому Тобі дали притулок, а нагого вдягнули?
Коли ж бачили тебе чуженицею, та й прийняли? або нагим, та й з'одягли?
Коли ми бачили Тебе недужим, і коли це Ми приходили до Тебе у в’язницю?”
Коли ж бачили тебе недужим, або в темницї, та й прийшли до тебе?
Тоді Цар відповість їм: „Істинно кажу вам: все, що ви робили для когось із найменших братів Моїх, ви це робили для Мене”.
І озвавшись цар, промовить до них: Істино глаголю вам: Скільки раз ви чинили се одному з сих братів моїх найменших, менї чинили.
Тоді скаже Цар до тих, хто буде ліворуч від Нього: „Геть від Мене, ви, прокляті, геть у вогонь вічний, що приготований дияволові та його ангелам.
Тодї скаже він і до тих, що по лївицї: Ідїть од мене, прокляті, ув огонь вічний, приготовлений дияволові та ангелам його:
Це вам покарання за те, що голодного Мене ви не нагодували, а спраглого не напоїли.
бо я голодував, і не дали ви менї їсти; жаждував, і не напоїли мене;
Перехожому Мені не дали притулку, а нагому не дали ніякої одежини. Коли ж Я був хворий і у в’язниці, ви не подбали про Мене”.
був чуженицею, і не прийняли мене; нагим, і не з'одягли мене; недужим і в темницї, і не одвідали мене.
І тоді вони у відповідь скажуть: „Господи, коли таке було, щоб ми Тебе бачили голодним чи спраглим, перехожим мандрівником чи нагим, хворим чи ув’язненим — і не допомогли Тобі?”
Тодї озвуть ся до него й сї, кажучи: Господи, коли ми бачили тебе голодного, або жадного, або чуженицею, або нагого, або недужого, або в темницї, та й не послужили тобі?
А Він їм на те: „Істинно кажу вам: щоразу, коли ви відмовляли в допомозі одному з братів Моїх найменших, ви відмовляли й Мені”.
Озветь ся тодї до них і промовить, глаголючи: Істино глаголю вам: Скільки раз не чинили ви сього одному з сих найменших, і менї не чинили.