Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (Матвія 26) | (Матвія 28) →

Сучасний переклад

Новый русский перевод

  • Вранці наступного дня всі головні священики разом зі старійшинами зустрілися й приняли рішення вбити Ісуса.
  • Рано утром все первосвященники и старейшины народа вынесли Иисусу смертный приговор.
  • Вони зв’язали Його й повели до прокуратора, щоб передати Його до рук Пилата.
  • Они, связав Его, отвели и передали римскому наместнику Пилату.148
  • На той час Юда, який зрадив Ісуса, побачивши, що Ісуса було оголошено винним, розкаявся у вчиненому й повернув тридцять срібняків головним священикам і старійшинам.
  • Когда Иуда, предавший Иисуса, увидел, что Иисус осужден, он раскаялся и вернул тридцать серебряных монет первосвященникам и старейшинам.
  • Він сказав: «Я згрішив, видавши Невинного на смерть». «Що нам до того? — відповіли йому. — Це твоя справа!»
  • — Я согрешил, — сказал он, — я предал на смерть невинного Человека.
    — А нам-то что за дело? — ответили те. — Смотри сам.
  • І він кинув ті срібні гроші у Храмі, пішов і повісився.
  • Бросив деньги в храме, Иуда ушел и повесился.
  • Головні священики, піднявши монети, мовили: «По Закону не годиться класти ці гроші до скарбниці, бо це плата за пролиту кров».
  • А первосвященники собрали деньги и сказали:
    — Положить эти деньги в сокровищницу храма нельзя, так как это плата за кровь.
  • Тоді, порадившись, вони придбали на ті гроші шматок землі, що звався Гончарним полем, щоб ховати на ньому чужинців.
  • И, посоветовавшись, они решили купить на них поле горшечника и использовать его под кладбище для чужеземцев.
  • Ось чому те поле й досі зветься Кривавим Полем.
  • Поэтому то поле и называется до сегодняшнего дня «кровавое поле».
  • Так збулися слова пророка Єремії:«І взяли вони тридцять срібняків, ціну, що призначили за Нього сини Ізраїля, й віддали їх за Гончарне поле, як Господь указав мені на те». [87]
  • Так исполнилось сказанное пророком Иеремией: «Они взяли тридцать шекелей серебра — цену, назначенную Ему израильским народом,
  • и купили на них землю горшечника, как повелел мне Господь».149
  • Коли Ісус представ перед прокуратором, Пилат спитав Його: «Ти — Цар юдейський?» На що Ісус відповів: «Так, це Я. Але ж ти сам це сказав».
  • Тем временем Иисуса поставили перед наместником, и тот спросил Его:
    — Ты Царь иудеев?
    — Ты сам так говоришь, — отвечал Иисус.
  • А коли головні священики й старійшини почали перед Пилатом звинувачувати Ісуса, Він не вимовив жодного слова.
  • Когда же Его обвиняли первосвященники и старейшины, Он ничего не отвечал.
  • Тоді Пилат знову спитав Його: «Хіба ж Ти не чуєш усі ці звинувачення проти Себе?»
  • Пилат спросил:
    — Ты что, не слышишь, сколько против Тебя обвинений?
  • Але Ісус і слова не відповів на жодне із звинувачень. І це дуже здивувало Пилата.
  • Но Он, к удивлению наместника, не отвечал ни на одно из обвинений.
  • Кожного року, під час Пасхи, Пилат, за звичаєм, відпускав на волю одного з приречених злочинців, за якого просив народ.
  • У наместника был обычай на праздник отпускать одного из заключенных, по выбору народа.
  • На той час у в’язниці сидів відомий злочинець на ім’я Варавва.[88]
  • В то время под стражей находился известный узник по имени Иисус Варавва.150
  • Тож, коли зібрався натовп, Пилат запитав: «Кого ви хочете, щоб я відпустив для вас: Варавву чи Ісуса, Який зветься Христом?»
  • Поэтому, когда собрался народ, Пилат спросил:
    — Кого вы хотите, чтобы я вам отпустил: Иисуса Варавву или Иисуса, называемого Христом?
  • Пилат знав, що головні священики і старійшини віддали Ісуса прокуратору, тільки тому, що заздрили Йому.
  • Он знал, что Иисуса предали ему из зависти.
  • Коли Пилат засідав у суді, його дружина прислала слугу переказати йому: «Ти не повинен нічого робити Цьому невинному, бо я бачила про Нього сон цієї ночі і була засмучена весь день».
  • К тому же, когда Пилат сидел в судейском кресле, его жена послала сказать ему: «Не делай ничего этому праведнику, я сильно страдала сегодня во сне из-за Него».
  • Але головні священики й старійшини підбурювали натовп просити Пилата звільнити Варавву і засудити Ісуса до страти.
  • Но первосвященники и старейшины убедили толпу просить освобождения Вараввы и казни Иисуса.
  • І через те, коли правитель запитав усіх: «Кого з цих двох ви хочете звільнити?» Ті відповіли: «Варавву!»
  • — Так кого же из этих двоих вы хотите, чтобы я вам отпустил? — спросил наместник.
    — Варавву! — сказали они.
  • Тоді знову Пилат звернувся до них: «Що ж мені робити з Ісусом, Який зветься Христом?» У відповідь натовп загукав: «Розіп’яти Його!»
  • — Что же мне тогда делать с Иисусом, Которого называют Христом? — спросил Пилат.
    Все в один голос закричали:
    — Пусть Он будет распят!
  • «За що? — запитав Пилат. — Який на Ньому злочин?» Тоді всі ще дужче загорлали: «Нехай Його розіпнуть на хресті!»
  • — За что? Какое зло сделал Он? — спросил Пилат. Однако толпа кричала все громче:
    — Пусть Он будет распят!
  • Пилат, побачивши, що він нічого не вдіє, і що натовп може вибухнути невдоволенням, узяв трохи води й умив руки [89] перед народом, мовивши: «Я не винен у Його смерті. Вирішуйте самі!»
  • Когда Пилат увидел, что ничего не может сделать и что волнение в народе лишь нарастает, он взял воды, вымыл руки перед всем народом и сказал:
    — Смотрите сами. Я же не виновен в крови Этого Человека.
  • У відповідь з натовпу вигукнули: «Нехай кров Його буде на нас і наших дітях!»
  • И весь народ сказал:
    — Кровь Его на нас и на наших детях!
  • І тоді він відпустив Варавву, а Ісуса наказав побити батогами, та опісля віддав Його на розп’яття.
  • Тогда Пилат освободил им Варавву, а Иисуса велел бичевать и затем отдать на распятие.
  • Пилатові воїни відвели Ісуса до палацу, де був правитель, і там зібрався цілий відділ [90] солдат навколо Нього.
  • Солдаты отвели Иисуса в резиденцию наместника и собрали вокруг Него весь полк.
  • Роздягнувши Його, вони накинули на Нього багряницю, на голову Йому сплели терновий вінок, а в праву руку дали ціпок. Впавши перед Ісусом на коліна, почали глузувати з Нього: «Вітаємо Тебе, Царю Юдейський!»
  • Они раздели Его и надели на Него алую мантию.
  • И сплетя венок из терновника, надели Ему на голову, дали Ему в правую руку трость и стали насмехаться над Ним, становясь перед Ним на колени и говоря:
    — Да здравствует Царь иудеев!
  • Потім воїни забрали у Ісуса ціпок, та били Його тим ціпком по голові й плювали на Нього.
  • И плевали на Него и, взяв трость, били Его по голове.
  • А як скінчили вони знущатися й насміхатися з Ісуса, то зняли з Нього багряницю й, вбраши Ісуса у Його власний одяг, повели на розп’яття.
  • Вдоволь наиздевавшись, они сняли с Него мантию, одели Иисуса в Его собственную одежду и вывели на распятие.
  • Виходячи з міста, солдати зустріли одного киринеянина на ім’я Симон і примусили його нести хрест, що призначався для Ісуса.
  • Когда они выходили, им повстречался человек из Кирены по имени Симон, и солдаты заставили его нести крест.
  • Коли ж вони прийшли до місця, що називалося Ґолґофа (це означає «Лобне місце»),
  • Когда они пришли на место, называемое Голгофа (что означает «Лобное место»151),
  • то дали Ісусові випити вина, змішаного з жовчю.[91] Та покуштувавши трохи, Він не став його пити.
  • они дали Ему вино, смешанное с желчью. Попробовав, Он не стал пить.152
  • Розіп’явши Ісуса, воїни, кидаючи жереб, поділили між собою Його вбрання, а потім посідали там стерегти Його.
  • Распяв Иисуса, солдаты по жребию разделили Его одежду между собой153
  • и сели стеречь Его.
  • На хресті, над головою Ісуса, солдати прибили дощечку, на якій було написане офіційне звинувачення: «ЦЕ ІСУС, ЦАР ЮДЕЙСЬКИЙ».
  • Над головой Иисуса прибили табличку с указанием Его вины: «ЭТО ИИСУС, ЦАРЬ ИУДЕЕВ».
  • Разом із Ісусом були розіп’яті ще двоє розбійників: один праворуч, а другий ліворуч від Нього.
  • Вместе с Ним были распяты и два разбойника,154 один по правую, а другой по левую сторону от Него.
  • Проходячи повз, люди лихословили і збиткувалися з Ісуса й, хитаючи головами, промовляли: «Ти ж нахвалявся геть зруйнувати Храм і відбудувати знов його за три дні. Тож врятуй хоча б Себе Самого! Якщо Ти насправді Син Божий, то зійди з хреста!»
  • Проходившие мимо бранили Его. Качая головами,155
  • они говорили:
    — Ты ведь собирался разрушить храм и в три дня отстроить его! Спаси Себя, если Ты Сын Бога! Сойди с креста!
  • Головні священики разом з книжниками та старійшинами також насміхалися з Ісуса, кажучи:
  • Первосвященники, учители Закона и старейшины тоже насмехались над Иисусом.
  • «Він рятував інших, а Себе Самого врятувати не може! Якщо Він насправді є Царем ізраїльським, то нехай Він зараз зійде з хреста, і ми повіримо в Нього.
  • — Спасал других, — говорили они, — а Себя спасти не может! Царь Израиля! Пусть Он сойдет с креста, и тогда мы поверим в Него.
  • Він вірить у Господа, тож нехай Всевишній зараз врятує Його, якщо Господь Його вподобав. Бо ж Він Сам сказав: «Я — Син Божий».
  • Он полагался на Бога, так пусть Бог теперь избавит Его, если Он Ему угоден156; ведь Он же называл Себя Сыном Бога!
  • І навіть двоє злочинців, які були розіп’яті разом з Ісусом, і ті також ображали Його.
  • Теми же словами оскорбляли Его и преступники,157 распятые вместе с Ним.
  • Опівдень темрява настала на всій землі, і було так аж до третьої години.
  • От шестого часа по всей земле стало темно, и это продолжалось до девятого часа.158
  • Біля третьої Ісус голосно закричав: «Елі, Елі, лема савахтані?» Що означає «Боже Мій, Боже Мій, чому Ти покинув Мене?»
  • Около девятого часа Иисус громко крикнул:
    — Эли, Эли, лема савахтани?159 — (что значит: «Боже Мой, Боже Мой, почему Ты Меня оставил?»160)
  • Деякі з людей, які стояли поруч, почули це й заговорили між собою: «Він кличе Іллю!» [92]
  • Некоторые из стоявших поблизости, услышав это, сказали:
    — Он зовет Илию.161
  • Один чоловік швидко побіг, намочив губку оцтом і, настромивши її на тростину, дав Ісусові напитися.
  • Один из них тут же подбежал, взял губку, пропитал ее кислым вином, насадил на палку и дал Ему пить.
  • А інші казали: «Залиш Його! Подивимося, чи прийде Ілля Його рятувати».
  • Другие же говорили:
    — Подожди, давай посмотрим, придет Илия спасти Его или нет.
  • Ісус іще раз голосно скрикнув і помер.[93]
  • Иисус снова громко закричал и испустил дух.
  • Тієї ж миті завіса в Храмі розірвалася навпіл: від верху й до самого низу — й здригнулася земля, і скелі розкололися.
  • И тут завеса храма разорвалась надвое сверху донизу.162 Затряслась земля, и раскололись скалы.
  • І склепи відкрилися, й багато померлих людей Божих воскресло.
  • Раскрылись могилы, и многие умершие праведники воскресли.
  • І вийшовши зі своїх гробниць після Ісусового воскресіння, вони пішли до святого міста Єрусалиму і явилися багатьом людям.
  • Они вышли из могил и, уже после того, как воскрес Сам Иисус, вошли в святой город, где их видело много людей.
  • Коли центуріон і всі ті, хто стерегли з ним разом тіло Ісуса, побачили землетрус і все, що сталося, вони дуже перелякалися й мовили: «Цей Чоловік справді був Сином Божим!»
  • Сотник и те, кто вместе с ним стерегли Иисуса, увидев землетрясение и все, что произошло, очень испугались и сказали:
    — Он действительно был Сыном Бога!
  • Багато жінок спостерігали здалеку за всім, що трапилося. Вони супроводжували Ісуса від самої Ґалилеї й піклувалися про Нього.
  • Там также было и много женщин, которые издали наблюдали за происходящим. Они следовали за Иисусом из самой Галилеи, помогая Ему.
  • Серед них були Марія Маґдалена, Марія, мати Якова і Йосипа, та мати Якова і Іоана.[94]
  • Среди них были Мария Магдалина, Мария, мать Иакова и Иосии, и мать сыновей Зеведея.
  • Коли настав вечір, прийшов один багач з Ариматеї на ймення Йосип, який теж був учнем Ісуса.
  • Вечером к месту казни пришел один богатый человек из Аримафеи, по имени Иосиф. Он тоже был учеником Иисуса.
  • З’явившись до Пилата, він попросив віддати йому тіло Ісусове. Тож Пилат наказав воїнам віддати Його Йосипові.
  • Иосиф пошел к Пилату и попросил тело Иисуса. Пилат приказал, чтобы ему отдали тело.
  • Йосип узяв тіло й, загорнувши у чисте лляне полотно, поклав Його до нової гробниці, що сам вирубав у скелі. Потім, прикотивши величезного каменя, він затулив ним вхід до склепу і пішов звідти.
  • Иосиф взял его, обернул чистым льняным полотном
  • и положил в свою новую гробницу, которая была вырублена в скале. Привалив ко входу большой камень, он ушел.
  • Марія Маґдалена та інша Марія залишилися сидіти біля гробниці.
  • А Мария Магдалина и другая Мария остались сидеть напротив гробницы.
  • Наступного дня після п’ятниці головні священики й фарисеї зустрілися з Пилатом.
  • На следующий день, это была суббота,163 первосвященники и фарисеи собрались у Пилата.
  • Вони мовили до прокуратора: «Шановний, ми пригадали, що Той обманщик, ще коли був живий, сказав: „Я воскресну з мертвих через три дні”.
  • — Господин, — обратились они к нему, — мы вспомнили, что когда этот обманщик еще был жив, Он сказал: «Через три дня Я воскресну».
  • Віддай наказ, щоб добре стерегли гробницю, поки не настане третій день, щоб Його учні не могли прийти й викрасти тіло, а тоді казати всім: „Він воскрес із мертвих”. Бо цей останній обман буде ще гірший від першого».
  • Поэтому прикажи, чтобы могила три дня охранялась, иначе Его ученики могут прийти, выкрасть тело и сказать народу, что Он воскрес из мертвых. Этот последний обман будет еще хуже первого.
  • Тоді Пилат відповів: «Ви можете взяти вартових. Ідіть і охороняйте, як знаєте».
  • — Возьмите стражу,164 — ответил Пилат, — идите и охраняйте, как знаете.
  • Тож вони пішли стерегти гробницю та запечатали вхід, й залишили коло нього воїнів.
  • Они пошли, опечатали камень и выставили у гробницы стражу.

  • ← (Матвія 26) | (Матвія 28) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025