Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Сучасний переклад
New American Standard Bible
Коли Ісус і Його учні наблизилися до Єрусалиму, вони зупинилися у містах Ветфаґія та Віфанія, що біля Оливної гори. Тоді Він відіслав двох Своїх учнів з такими словами: «Ідіть у це місто, що перед вами. Тільки-но ви ввійдете туди, то одразу ж знайдете там припнутого віслючка, на якому ніхто ще не їздив. Відв’яжіть його й приведіть сюди.
The Triumphal Entry
As they approached Jerusalem, at Bethphage and Bethany, near the Mount of Olives, He sent two of His disciples,
As they approached Jerusalem, at Bethphage and Bethany, near the Mount of Olives, He sent two of His disciples,
and said to them, “Go into the village opposite you, and immediately as you enter it, you will find a colt tied there, on which no one yet has ever sat; untie it and bring it here.
А якщо хтось запитає вас: „Для чого ви відв’язуєте його?” — то ви мусите відповісти: „Віслючок потрібен Господу, але Він незабаром пришле його сюди”».
“If anyone says to you, ‘Why are you doing this?’ you say, ‘The Lord has need of it’; and immediately he will send it back here.”
Отож учні пішли до села й, знайшовши віслючка, припнутого до дверей на вулиці, відв’язали його.
They went away and found a colt tied at the door, outside in the street; and they untied it.
Дехто з людей, які стояли там, запитали їх: «Що ви робите? Навіщо віслючка відв’язуєте?»
Some of the bystanders were saying to them, “What are you doing, untying the colt?”
Та учні відповіли, як Ісус їх навчив, тож люди дозволили їм забрати віслючка.
They spoke to them just as Jesus had told them, and they gave them permission.
Привівши віслючка до Ісуса, вони поклали на нього свій одяг, а Ісус сів на нього верхи.
They brought the colt to Jesus and put their coats on it; and He sat on it.
Багато хто з людей стелили на дорозі свій одяг, а інші — зелене віття, зрізане в лузі.
And many spread their coats in the road, and others spread leafy branches which they had cut from the fields.
Люди в натовпі, які йшли попереду й позаду Нього, вигукували:
«Осанна! [34] Благословенний Той, Хто приходить в ім’я Господнє!
«Осанна! [34] Благословенний Той, Хто приходить в ім’я Господнє!
Those who went in front and those who followed were shouting:
“Hosanna!
BLESSED IS HE WHO COMES IN THE NAME OF THE LORD;
“Hosanna!
BLESSED IS HE WHO COMES IN THE NAME OF THE LORD;
Благословенне царство батька нашого Давида! Осанна Небесам Всевишнім!»
Blessed is the coming kingdom of our father David;
Hosanna in the highest!”
Hosanna in the highest!”
Увійшовши до Єрусалиму, Ісус ступив у Храм і оглянув усе навколо. Але оскільки було вже пізно, Він вирушив із дванадцятьма апостолами до Віфанії.
Jesus entered Jerusalem and came into the temple; and after looking around at everything, He left for Bethany with the twelve, since it was already late.
Наступного дня, коли Ісус вирушав з Віфанії, Він дуже зголоднів.
On the next day, when they had left Bethany, He became hungry.
Побачивши ряснолисте фіґове дерево, Він підійшов подивитися, чи не знайдеться на ньому плодів. Та наблизившись, Ісус не побачив на дереві нічого, крім самого листя, оскільки була не та пора, коли родить фіґове дерево.
Seeing at a distance a fig tree in leaf, He went to see if perhaps He would find anything on it; and when He came to it, He found nothing but leaves, for it was not the season for figs.
Тоді ж Ісус промовив до дерева: «Нехай же повік більше ніхто не їсть плодів твоїх!» Та учні Його те чули.
He said to it, “May no one ever eat fruit from you again!” And His disciples were listening.
У Єрусалимі Ісус зайшов у двір Храму, і почав виганяти звідти усіх, хто щось там продавав або купував. Він перевертав столи мінял та лави тих, хто продавав голубів.
Jesus Drives Money Changers from the Temple
Then they came to Jerusalem. And He entered the temple and began to drive out those who were buying and selling in the temple, and overturned the tables of the money changers and the seats of those who were selling doves;
І не дозволяв нікому нічого проносити через Храм.
and He would not permit anyone to carry merchandise through the temple.
Потім Ісус почав навчати людей, промовляючи: «У Святому Писанні сказано: „Мій Храм буде домом молитви для всіх народів”, а ви перетворили його на розбійницьке кубло!»
And He began to teach and say to them, “Is it not written, ‘MY HOUSE SHALL BE CALLED A HOUSE OF PRAYER FOR ALL THE NATIONS’? But you have made it a ROBBERS’ DEN.”
Головні священики та книжники почули те й почали обмірковувати, як убити Ісуса, бо боялися Його, адже весь народ був вражений Його наукою.
The chief priests and the scribes heard this, and began seeking how to destroy Him; for they were afraid of Him, for the whole crowd was astonished at His teaching.
Як настав вечір, Ісус і Його учні подалися з міста.
When evening came, they would go out of the city.
Вранці, йдучи повз фіґове дерево, учні побачили, що воно геть висохло від самого кореня.
As they were passing by in the morning, they saw the fig tree withered from the roots up.
Петро згадав про дерево і сказав Ісусу: «Вчителю, поглянь! Те дерево, що Ти прокляв, геть усохло».
Being reminded, Peter said to Him, “Rabbi, look, the fig tree which You cursed has withered.”
Ісус відповів на те: «Майте віру в Бога.
And Jesus answered saying to them, “Have faith in God.
Істинно кажу вам: якщо скажете цій горі: „Зруш з місця і впади в море!” І якщо матимете ви віру і не сумніватиметесь, то воно неодмінно збудеться.
“Truly I say to you, whoever says to this mountain, ‘Be taken up and cast into the sea,’ and does not doubt in his heart, but believes that what he says is going to happen, it will be granted him.
Ось чому Я й кажу вам: чого б не просили ви у молитві, вірте, що ви все це вже одержали, й тоді усе це стане вашим.
“Therefore I say to you, all things for which you pray and ask, believe that you have received them, and they will be granted you.
Коли молитеся, прощайте тим, проти кого щось погане маєте, щоб і Отець ваш на Небесах міг простити вам гріхи ваші.
“Whenever you stand praying, forgive, if you have anything against anyone, so that your Father who is in heaven will also forgive you your transgressions.
[Але якщо ви не прощаєте, то й Отець Небесний не простить вам гріхів ваших».] [35]
[“But if you do not forgive, neither will your Father who is in heaven forgive your transgressions.”]
Повернувшись знову до Єрусалиму, Ісус прийшов до двору Храма. До Нього підійшли головні священики, книжники й старійшини і запитали: «Скажи нам, чиєю владою Ти все це робиш? Хто дав Тобі владу таку?»
Jesus’ Authority Questioned
They came again to Jerusalem. And as He was walking in the temple, the chief priests and the scribes and the elders came to Him,
and began saying to Him, “By what authority are You doing these things, or who gave You this authority to do these things?”
У відповідь Ісус сказав: «Я також хочу поставити вам запитання, і якщо ви дасте Мені відповідь, тоді й Я скажу вам, чиєю владою Я все це роблю.
And Jesus said to them, “I will ask you one question, and you answer Me, and then I will tell you by what authority I do these things.
Іоанове хрещення прийшло від Господа чи від людей? Відповідайте ж Мені».
“Was the baptism of John from heaven, or from men? Answer Me.”
Юдейські лідери почали радитися поміж собою, що відповісти, міркуючи: «Якщо ми скажемо: „Від Господа” — то Він спитає: „Чому ж тоді ви не повірили Іоану?”
They began reasoning among themselves, saying, “If we say, ‘From heaven,’ He will say, ‘Then why did you not believe him?’
А якщо скажемо: „Від людей” — то народ розгнівається на нас». (Вони боялися людей, адже народ вважав, що Іоан був справді пророком).
“But shall we say, ‘From men’?” — they were afraid of the people, for everyone considered John to have been a real prophet.