Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Сучасний переклад
Синодальный перевод
Коли Ісус і Його учні наблизилися до Єрусалиму, вони зупинилися у містах Ветфаґія та Віфанія, що біля Оливної гори. Тоді Він відіслав двох Своїх учнів з такими словами: «Ідіть у це місто, що перед вами. Тільки-но ви ввійдете туди, то одразу ж знайдете там припнутого віслючка, на якому ніхто ще не їздив. Відв’яжіть його й приведіть сюди.
Когда приблизились к Иерусалиму, к Виффагии и Вифании, к горе Елеонской, Иисус посылает двух из учеников Своих
и говорит им: пойдите в селение, которое прямо перед вами; входя в него, тотчас найдёте привязанного молодого осла, на которого никто из людей не садился; отвязав его, приведите.
А якщо хтось запитає вас: „Для чого ви відв’язуєте його?” — то ви мусите відповісти: „Віслючок потрібен Господу, але Він незабаром пришле його сюди”».
И если кто скажет вам: «что вы это делаете?» — отвечайте, что он надобен Господу; и тотчас пошлёт его сюда.
Отож учні пішли до села й, знайшовши віслючка, припнутого до дверей на вулиці, відв’язали його.
Они пошли, и нашли молодого осла, привязанного у ворот на улице, и отвязали его.
Дехто з людей, які стояли там, запитали їх: «Що ви робите? Навіщо віслючка відв’язуєте?»
И некоторые из стоявших там говорили им: что делаете? зачем отвязываете ослёнка?
Та учні відповіли, як Ісус їх навчив, тож люди дозволили їм забрати віслючка.
Они отвечали им, как повелел Иисус; и те отпустили их.
Привівши віслючка до Ісуса, вони поклали на нього свій одяг, а Ісус сів на нього верхи.
И привели ослёнка к Иисусу, и возложили на него одежды свои; Иисус сел на него.
Багато хто з людей стелили на дорозі свій одяг, а інші — зелене віття, зрізане в лузі.
Многие же постилали одежды свои по дороге; а другие резали ветви с дерев и постилали по дороге.
Люди в натовпі, які йшли попереду й позаду Нього, вигукували:
«Осанна! [34] Благословенний Той, Хто приходить в ім’я Господнє!
«Осанна! [34] Благословенний Той, Хто приходить в ім’я Господнє!
И предшествовавшие и сопровождавшие восклицали: осанна! благословен Грядущий во имя Господне!
Благословенне царство батька нашого Давида! Осанна Небесам Всевишнім!»
благословенно грядущее во имя Господа царство отца нашего Давида! осанна в вышних!
Увійшовши до Єрусалиму, Ісус ступив у Храм і оглянув усе навколо. Але оскільки було вже пізно, Він вирушив із дванадцятьма апостолами до Віфанії.
И вошёл Иисус в Иерусалим и в храм; и, осмотрев всё, как время уже было позднее, вышел в Вифанию с двенадцатью.
Наступного дня, коли Ісус вирушав з Віфанії, Він дуже зголоднів.
На другой день, когда они вышли из Вифании, Он взалкал;
Побачивши ряснолисте фіґове дерево, Він підійшов подивитися, чи не знайдеться на ньому плодів. Та наблизившись, Ісус не побачив на дереві нічого, крім самого листя, оскільки була не та пора, коли родить фіґове дерево.
и, увидев издалека смоковницу, покрытую листьями, пошёл, не найдёт ли чего на ней; но, придя к ней, ничего не нашёл, кроме листьев, ибо ещё не время было собирания смокв.
Тоді ж Ісус промовив до дерева: «Нехай же повік більше ніхто не їсть плодів твоїх!» Та учні Його те чули.
И сказал ей Иисус: отныне да не вкушает никто от тебя плода вовек! И слышали то ученики Его.
У Єрусалимі Ісус зайшов у двір Храму, і почав виганяти звідти усіх, хто щось там продавав або купував. Він перевертав столи мінял та лави тих, хто продавав голубів.
Пришли в Иерусалим. Иисус, войдя в храм, начал выгонять продающих и покупающих в храме; и столы меновщиков и скамьи продающих голубей опрокинул;
І не дозволяв нікому нічого проносити через Храм.
и не позволял, чтобы кто пронёс через храм какую-либо вещь.
Потім Ісус почав навчати людей, промовляючи: «У Святому Писанні сказано: „Мій Храм буде домом молитви для всіх народів”, а ви перетворили його на розбійницьке кубло!»
И учил их, говоря: не написано ли: «дом Мой домом молитвы наречётся для всех народов»? а вы сделали его вертепом разбойников.
Головні священики та книжники почули те й почали обмірковувати, як убити Ісуса, бо боялися Його, адже весь народ був вражений Його наукою.
Услышали это книжники и первосвященники, и искали, как бы погубить Его, ибо боялись Его, потому что весь народ удивлялся учению Его.
Як настав вечір, Ісус і Його учні подалися з міста.
Когда же стало поздно, Он вышел вон из города.
Вранці, йдучи повз фіґове дерево, учні побачили, що воно геть висохло від самого кореня.
Поутру, проходя мимо, увидели, что смоковница засохла до корня.
Петро згадав про дерево і сказав Ісусу: «Вчителю, поглянь! Те дерево, що Ти прокляв, геть усохло».
И, вспомнив, Пётр говорит Ему: Равви! посмотри, смоковница, которую Ты проклял, засохла.
Істинно кажу вам: якщо скажете цій горі: „Зруш з місця і впади в море!” І якщо матимете ви віру і не сумніватиметесь, то воно неодмінно збудеться.
имейте веру Божию, ибо истинно говорю вам, если кто скажет горе сей: «поднимись и ввергнись в море», и не усомнится в сердце своём, но поверит, что сбудется по словам его, — будет ему, что ни скажет.
Ось чому Я й кажу вам: чого б не просили ви у молитві, вірте, що ви все це вже одержали, й тоді усе це стане вашим.
Потому говорю вам: всё, чего ни будете просить в молитве, верьте, что получите, — и будет вам.
Коли молитеся, прощайте тим, проти кого щось погане маєте, щоб і Отець ваш на Небесах міг простити вам гріхи ваші.
И когда стоите на молитве, прощайте, если что имеете на кого, дабы и Отец ваш Небесный простил вам согрешения ваши.
[Але якщо ви не прощаєте, то й Отець Небесний не простить вам гріхів ваших».] [35]
Если же не прощаете, то и Отец ваш Небесный не простит вам согрешений ваших.
Повернувшись знову до Єрусалиму, Ісус прийшов до двору Храма. До Нього підійшли головні священики, книжники й старійшини і запитали: «Скажи нам, чиєю владою Ти все це робиш? Хто дав Тобі владу таку?»
Пришли опять в Иерусалим. И когда Он ходил в храме, подошли к Нему первосвященники и книжники, и старейшины
и говорили Ему: какою властью Ты это делаешь? и кто Тебе дал власть делать это?
У відповідь Ісус сказав: «Я також хочу поставити вам запитання, і якщо ви дасте Мені відповідь, тоді й Я скажу вам, чиєю владою Я все це роблю.
Иисус сказал им в ответ: спрошу и Я вас об одном, отвечайте Мне; тогда и Я скажу вам, какою властью это делаю.
Іоанове хрещення прийшло від Господа чи від людей? Відповідайте ж Мені».
Крещение Иоанново с небес было, или от человеков? отвечайте Мне.
Юдейські лідери почали радитися поміж собою, що відповісти, міркуючи: «Якщо ми скажемо: „Від Господа” — то Він спитає: „Чому ж тоді ви не повірили Іоану?”
Они рассуждали между собою: если скажем: «с небес», — то Он скажет: «почему же вы не поверили ему?»
А якщо скажемо: „Від людей” — то народ розгнівається на нас». (Вони боялися людей, адже народ вважав, що Іоан був справді пророком).
а сказать: «от человеков» — боялись народа, потому что все полагали, что Иоанн точно был пророк.