Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Сучасний переклад
Переклад Огієнка
Якось іншого разу Ісус прийшов до синагоги. Там був чоловік з усохлою рукою.
І Він зно́ву до синагоги ввійшов. І був там один чоловік, який мав суху руку.
Деякі з євреїв уважно пильнували за Ісусом, аби мати підставу звинуватити Його в тому, що Він зціляє того чоловіка в суботу.
І, щоб обвинуватити Його, наглядали за Ним, чи Він у суботу того не вздоро́вить.
Ісус сказав сухорукому: «Встань перед усіма!»
І говорить Він до чоловіка з сухою рукою: „Стань посере́дині!“
Тоді Ісус сказав книжникам і фарисеям: «Чи годиться робити в суботу добро, а чи зло? Рятувати життя чи вбивати?» Та вони змовчали.
А до них промовляє: „У суботу годи́ться робити добре, чи робити лихе, життя зберегти, чи погуби́ти?“ Вони ж мовчали.
Ісус суворо подивився на них, але сповнився скорботи через їхню впертість. Він сказав чоловікові: «Простягни руку свою!» Той простягнув руку, й вона зцілилася.
І спогля́нув Він із гнівом на них, засму́чений закам'яні́лістю їхніх серде́ць, і сказав чоловікові: „Простягни свою руку!“ І той простяг, — і рука йому стала здорова!
Тоді фарисеї пішли геть й почали змовлятися з іродіанцями проти Ісуса, щоб знайти спосіб погубити Його.
Фарисеї ж негайно пішли та з іродія́нами раду зробили на Нього, — як Його погубити.
Ісус і Його учні пішли до озера, а за ними сунув величезний натовп із Ґалилеї, з Юдеї, з Єрусалиму, з Ідумеї, з-за Йордану, з-довкола Тира і Сидона. Всі ці люди прийшли до Ісуса, оскільки почули про діяння Його.
А Ісус із Своїми у́чнями вийшов над море. І на́товп великий ішов вслід за Ним із Галілеї й з Юдеї,
і з Єрусалиму, і з Ідуме́ї, і з-за Йорда́ння, і з Ти́ру й Сидо́ну. На́товп великий, прочувши, як багато чинив Він, зібрався до Нього.
Була така тіснява, що Він наказав учням приготувати для Нього невеликого човна, аби люди не задавили Його.
І сказав Він до у́чнів Своїх нагото́вити чо́вна Йому, через натовп, щоб до Нього не ти́снулись.
Він зцілив багатьох, тож усі хворі намагалися протовпитися, аби доторкнутися до Нього.
Бо Він багатьох уздоро́вив, так що хто тільки не́мочі мав, то ти́слись до Нього, щоб Його доторкну́тись.
Коли ж нечисті духи бачили Його, то падали долілиць перед Ним і вигукували: «Ти — Син Божий!»
І ду́хи нечисті, як тільки вбачали Його, то падали ницьма перед Ним, і кричали й казали: „Ти Син Божий!“
Але ж Він їх суворо попередив, щоб не розголошували, хто Він такий.
А Він їм суво́ро наказував, щоб вони Його не виявля́ли.
Піднявшись на гору, Ісус покликав за Собою тих, кого хотів обрати послідовниками Своїми. Вони піднялися до Нього. Ісус обрав дванадцятьох і назвав їх апостолами Своїми, щоб вони були поруч із Ним і щоб міг Він послати їх до інших міст проповідувати. І наділив Він їх владою виганяти демонів.
І Він вийшов на го́ру, і покликав, кого Сам хотів; вони ж приступили до Нього.
І визначив Дванадцятьо́х, щоб із Ним перебува́ли, і щоб послати на проповідь їх,
і щоб мали вони вла́ду вздоровля́ти неду́ги й виго́нити де́монів.
Отже, Він призначив дванадцятьох:
Симона (якому Ісус дав ім’я Петро),
братів Якова і Іоана, синів Зеведеєвих (яким Він дав імена Воанерґес, що означає «сини грому»),
Андрія,
Пилипа,
Варфоломія,
Матвія,
Хому,
Якова, сина Алфієвого,
Тадея,
Симона Зилота [8]
та Юду Іскаріота, котрий пізніше зрадив Ісуса.
Симона (якому Ісус дав ім’я Петро),
братів Якова і Іоана, синів Зеведеєвих (яким Він дав імена Воанерґес, що означає «сини грому»),
Андрія,
Пилипа,
Варфоломія,
Матвія,
Хому,
Якова, сина Алфієвого,
Тадея,
Симона Зилота [8]
та Юду Іскаріота, котрий пізніше зрадив Ісуса.
І визначив Він оцих Дванадцятьо́х: Си́мона, і дав йому ймення Петро,
і Якова Зеведе́євого, і Івана, брата Якова, і дав їм імена Воанерге́с, цебто „сини гро́мові“,
і Андрія, і Пилипа, і Вартоломі́я, і Матві́я, і Хому́, і Якова Алфі́євого, і Таде́я, і Си́мона Канані́та
та Юду Іскаріо́тського, що й видав Його.
Ісус вирушив додому, але знову там зібрався такий натовп, що Ісус і учні Його навіть попоїсти не могли.
І приходять до дому вони. І знову зібралось наро́ду, що вони не могли навіть хліба з'їсти.
А рідні Ісуса, почувши про це, вийшли назустріч, щоб забрати Його, бо люди казали, що Він божевільний.
І коли Його ближчі почули, то вийшли, щоб узяти Його, бо говорено, ніби Він несамови́тий.
Книжники, які прийшли з Єрусалиму, казали: «В Нього вселився Вельзевул [9]! Він виганяє нечистих не інакше, як владою володаря демонів!»
А книжники, що поприхо́дили з Єрусалиму, казали: Має Він Вельзеву́ла, і виганяє де́монів силою князя де́монів.
Ісус погукав їх і заговорив до них притчами: «Як може сатана виганяти сатану?
І, закликавши їх, Він у при́тчах до них промовляв: „Як може сатана́ сатану́ виганяти?
Кожне царство, поділене міжусобною ворожнечею, гине.
І коли царство поділиться супроти себе, — не може всто́яти те царство.
Якщо брат повстане на брата, така родина не зможе вціліти.
І коли дім поділиться супроти себе, — не може всто́яти той дім.
І якщо сатана почне боротися сам із собою, то не вціліти йому, настане йому кінець.
І коли б сатана сам на се́бе повстав і поділився, то не зможе всто́яти він, але згине.
Ясна річ, ніхто не зможете вдертися до хати дужого чоловіка й пограбувати його майно, якщо спершу не зв’язати господаря.
Ніхто бо не може вде́ртись у дім дужого, та й пограбувати добро його, якщо перше не зв'яже дужого, і аж тоді пограбує госпо́ду його.
Тому кажу Я вам, чоловік може отримати прощення всіх своїх гріхів та блюзнірств, що він мовить проти Бога,
Поправді кажу́ вам, що про́стяться лю́дським синам усі про́гріхи та богозневаги, хоч би як вони богозневажали.
але той, хто поганить ім’я Духа Святого, не матиме прощення. Більше того, на ньому лежатиме вічний гріх».
Але, хто богознева́жить Духа Святого, — повіки йому не відпуститься, але́ гріху вічному він підпадає“.
Так відповів Ісус тим, хто казав, що Він був одержимий нечистим духом.
Бож казали вони: „Він духа нечистого має“.
Прийшли до Ісуса Його мати й брати. Вони зупинилися надворі й попросили погукати Його.
І поприхо́дили мати Його та брати Його, і, о́сторонь ставши, послали до Нього і Його виклика́ли.
Навколо Ісуса сиділо багато людей, тож вони сказали Йому: «Поглянь! Он мати, брати й сестри [10] Твої чекають на Тебе зовні».
А наро́д кругом Нього сидів. І сказали Йому: „Ото мати Твоя, і брати Твої, і се́стри Твої он про Тебе питаються о́сторонь“.
У відповідь Ісус сказав: «Хто є Моєю матір’ю і братами Моїми?»
А Він їм відповів і сказав: „Хто́ Моя мати й брати?“
Він обвів поглядом усіх, хто сидів навколо Нього й повів далі: «Ось вони: Моя мати і брати Мої!
І поглянув на тих, що круг Нього сиділи, і промовив: „Ось мати Моя та бра́ття Мої!