Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (Марка 3) | (Марка 5) →

Сучасний переклад

Новый русский перевод

  • Одного разу, коли Ісус проповідував біля озера, навколо Нього зібрався величезний натовп. Тому Він увійшов у човен і сів там, а люди залишилися на березі.
  • Иисус опять учил у озера. Вокруг Него собралась огромная толпа, так что Он был вынужден сесть в лодку и немного отплыть, а весь народ стоял на берегу.
  • Він багато чого навчав їх, розмовляючи притчами.
  • Иисус многому учил народ в притчах, говоря им:
  • Він сказав: «Послухайте! Вийшов селянин і заходився сіяти.
  • — Послушайте: сеятель вышел сеять.
  • Коли він кинув на ріллю зерно, то деяке впало край дороги; налетіли птахи і склювали його.
  • Когда он разбрасывал семена, то некоторые из них упали у самой дороги. Прилетели птицы и склевали их.
  • Інші зерна впали на кам’янистий ґрунт, де землі було мало. Вони швидко проросли, оскільки лежали неглибоко,
  • Другие упали в каменистые места, где было мало плодородной почвы. Они быстро проросли, потому что почва была неглубокой.13
  • та коли зійшло сонце, то обпекло паростки, і вони засохли, бо не мали глибокого коріння.
  • Но когда взошло солнце, оно опалило ростки, и те засохли, так как у них не было глубоких корней.
  • Інші зерна впали серед теренів, що вигналися й задушили паростки, і ті не дали врожаю.
  • Другие упали в терновник, который разросся, заглушил их, и семена не дали урожая.
  • Ще інше зерно впало на добру землю й проросло, і вродило у тридцятеро, шістдесят та навіть у сто разів більше від посіяного».
  • Но семена, которые упали на хорошую почву, взошли, выросли и принесли урожай в тридцать, а то и в шестьдесят, и даже во сто крат больше, чем было посеяно.
  • Потім Він додав: «Той, хто має вуха, нехай почує!»
  • Потом Иисус добавил:
    — У кого есть уши, чтобы слышать, пусть слышит!
  • Коли натовп залишив Ісуса, то дванадцать апостолів та інші Його послідовники запитали Його про притчі.
  • Позже, когда Иисус был один, Его постоянные спутники вместе с двенадцатью спросили Его о притчах.
  • І Він їм сказав: «Тільки вам дано знати таємниці Царства Божого, а для всіх інших вони скриваються в притчах:
    бо вони дивилися, дивилися, але не бачили, бо вони слухали, слухали, але не розуміли, а інакше навернулися й були б прощені».
  • Иисус ответил:
    — Вам открыта тайна Божьего Царства, а тем, внешним, все дается в притчах,
  • чтобы

    «они смотрели, но не увидели,
    и слушали, но не поняли;
    чтобы они не обратились и не были бы прощены».14

  • Ісус сказав учням Своїм: «Хіба ви не зрозуміли цієї притчі? Якщо ви не зрозуміли цієї, як же ви зрозумієте інші притчі?
  • Потом Иисус спросил:
    — Неужели и вы не поняли эту притчу? Как же вы тогда вообще сможете понимать притчи?
  • Сіяч сіє Слово Боже в людях.
  • Сеятель сеет слово.
  • Одні люди, як ті зерна при дорозі, де Слово посіяне. Як тільки вони чують його, з’являється сатана і віднімає посіяне в них Слово.
  • Некоторые люди похожи на семена, посеянные у дороги. Как только они услышат слово, приходит сатана и похищает посеянное в них.
  • Інші люди, як зерна, посіяні у кам’янистий ґрунт: коли вони чують Слово, то одразу й з радістю сприймають його.
  • Другие похожи на семена, посеянные на каменистой почве. Эти люди, когда слышат слово, сразу же принимают его с радостью.
  • Але вони не мають міцного коріння, і їх вистачає ненадовго. Коли починаються гоніння чи переслідування через Слово, вони швидко зрікаються своєї віри.
  • Но у них нет корня, и поэтому их хватает лишь на короткое время, и когда наступают трудности и гонения за слово, они сразу же отступаются.
  • Зерно, що впало серед теренів — це ті, хто чують Слово, але щоденні турботи, спокуса багатства, та інші бажання душать Слово, і воно не дає плодів.[11]
  • Третьи — как семена, посеянные среди терновника. Они слышат слово,
  • но повседневные заботы, любовь к богатству и другие желания заглушают слово, делая его бесплодным.
  • Іще інші — зерно, що було посіяне в добру землю. Це ті, хто чують Слово, приймають його і приносять щедрий врожай: у тридцятеро, шістдесят та навіть у сто разів більший від посіяного».
  • А есть люди, похожие на семена, посеянные в хорошую почву. Они слышат слово, принимают его и приносят плод — в тридцать, шестьдесят, а то и во сто крат больше посеянного.
  • І сказав їм Ісус: «Звичайно, ви заносите в приміщення світильник не для того, щоб поставити його під перевернуту посудину або під ліжко, а для того, щоб поставити його на підставку.
  • Затем Он сказал им:
    — Разве для того вносят в дом светильник, чтобы поставить его под горшок или под кровать? Наоборот, его ставят на подставку.
  • Адже немає нічого прихованого, що не відкрилося б, і немає нічого таємного, що не стане відомим.
  • Нет ничего тайного, что не станет явным, и нет ничего скрытого, что не выйдет на свет.
  • Той, хто має вуха, нехай почує!»
  • Если у кого есть уши, чтобы слышать, пусть слышит.
  • І далі Він сказав: «Будьте уважні й обмірковуйте те, що ви чуєте. Господь Всевишній надасть вам розуміння згідно з тим, скільки розуміння в вас зараз є. Та будьте впевнені, Він надасть вам більше, ніж ви заслуговуваєте.
  • И еще сказал им:
    — Будьте внимательны к тому, что вы слышите. Какой мерой вы мерите, такой будет отмерено и вам, и даже прибавлено.
  • Бо хто має розуміння, тому додасться ще більше, а хто не має, в того відніметься і той дріб’язок, що йому належить».
  • У кого есть, тому будет дано еще, и у кого нет, будет отнято и то, что он имеет.
  • Потім Ісус сказав: «Царство Боже подібно чоловіку, який висіває в землю зерно.
  • Еще Он сказал:
    — Божье Царство похоже на то, как если бы человек засеял поле.
  • Чоловік спить чи прокидається, а у цей час зерно пускає пагони і ростє днями й ночами — як, він навіть сам не знає.
  • Проходят дни и ночи, человек то спит, то бодрствует, а семена всходят и растут, он и сам не знает как,
  • Земля сама творить зерно: спершу стеблину, потім суцвіття, і нарешті — повен колос.
  • ведь земля сама дает плод. Сначала появляется росток, затем колос, колос наливается зерном,
  • Коли збіжжя визріває, чоловік негайно береться за серп, бо настали жнива».
  • и когда созреет урожай, человек приходит с серпом, потому что наступила жатва.15
  • Ісус мовив: «З чим порівняти Царство Боже? Яку притчу Мені розповісти?
  • Иисус продолжал:
    — С чем можно сравнить Божье Царство? В какой притче можно описать его?
  • Царство Боже подібне до гірчичного зернятка. Воно є найменшою зерниною, яку у землю висівають.
  • Оно как горчичное зерно. Когда его сеют в землю, оно самое маленькое из всех семян,
  • Та коли воно пускає паросток і виростає, то стає найбільшою рослиною серед усієї городини з такими розлогими гілками, що навіть птахи можуть гніздитися в її затінку».
  • но когда вырастает, то становится больше всех огородных растений и раскидывает такие большие ветви, что птицы небесные могут вить гнезда в их тени.16
  • Багатьма притчами на зразок цієї Ісус доносив Слово до людей — стільки, скільки могли вони зрозуміти.
  • Иисус рассказывал им много подобных притч. Он не говорил им больше того, что они были в силах воспринять.
  • Ісус завжди говорив притчами до людей, але тільки тоді, коли учні Його зоставалися самі, Він усе їм пояснював.
  • Без притч Иисус вообще не учил, но когда Он оставался наедине со Своими учениками, Он все им объяснял.
  • Увечері того дня Ісус сказав Своїм учням: «Нумо, перепливемо на інший берег озера!»
  • В тот же день, вечером, Иисус сказал Своим ученикам:
    — Переправимся на другую сторону озера.
  • Вони залишили натовп й сіли у човен, де вже знаходився Ісус. Інші човни послідували за ними.
  • Отпустив народ, они вошли в лодку к Иисусу и отплыли от берега. К ним присоединились и другие лодки.
  • Та налетів штормовий вітер, хвилі перехлюпували через борт, й човен уже був майже повен води.
  • Внезапно поднялся сильный шторм. Волны били о борта лодки, и ее стало заливать.
  • Але Ісус на кормі спав собі на подушці. Вони збудили Його й кажуть: «Вчителю, невже тобі байдуже, що ми гинемо?»
  • А Иисус в это время спал на корме, подложив подушку под голову. Ученики разбудили Его и сказали:
    — Учитель! Неужели Тебе все равно, что мы гибнем?
  • Тоді Ісус прокинувся і наказав вітру й хвилям: «Тихо! Заспокойтеся!» Тоді ж вітер вгамувався, і на озері запала велика тиша.
  • Проснувшись, Он запретил ветру и приказал озеру:
    — Умолкни! Перестань!
    В тот же момент ветер стих, и наступил полный штиль.
  • І звернувся Він до учнів Своїх: «Чого ви злякалися, маловіри?»
  • — Ну, что вы испугались? — сказал Он ученикам. — Неужели у вас еще нет веры?
  • Але вони були страшенно налякані й питали один одного: «Хто ж це Такий, що навіть вітер й води підкоряються Йому?»
  • Перепуганные ученики спрашивали друг друга:
    — Кто Он, что даже ветер и море Ему повинуются?

  • ← (Марка 3) | (Марка 5) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025