Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Сучасний переклад
Переклад Турконяка
Дехто з фарисеїв та законників прийшли до Ісуса з Єрусалиму.
Зібралися до Нього фарисеї та дехто з книжників, які прийшли з Єрусалима.
Вони побачили деяких Ісусових учнів, які їли «нечистими» руками, тобто неомитими.
І помітили, що деякі з Його учнів їли хліб нечистими, тобто немитими, руками.
Бо фарисеї і всі юдеї, дотримуючись традицій своїх пращурів, які не беруться до їжі, доки не омиють руки особливим, належним чином.
Адже фарисеї і всі юдеї не їдять, якщо добре не вимиють рук, дотримуючись передань старших.
А повернувшись із ринку, вони не вживають продуктів, поки не омиють їх особливим, належним чином. Існує й багато інших звичаїв, яких вони дотримуються: як то миття чаш, глеків, мідного посуду й лави.[17]
І, повернувшись з торгу, поки не помиються, не їдять. Є і багато чого іншого, що вони прийняли, щоби дотримуватися: миття чашок, глечиків, мідного посуду, лежаків.
То ж фарисеї та законники запитали Ісуса: «Чому Твої учні не дотримуються звичаїв наших предків і вживають їжу, не омивши руки?»
І запитують Його фарисеї та книжники: Чому Твої учні не дотримуються передань старших і немитими руками їдять хліб?
Ісус відповів їм:
«Правий був пророк Ісая, коли пророчив про вас, лицемірів:
„Ці люди шанують Мене на словах, та їхні серця далеко від Мене.
«Правий був пророк Ісая, коли пророчив про вас, лицемірів:
„Ці люди шанують Мене на словах, та їхні серця далеко від Мене.
А Він відповів їм: Добре Ісая пророкував про вас, лицемірів, як написано: Цей народ устами шанує Мене, серце ж їхнє далеко від Мене.
Пошана їхня до Мене — даремна, бо вчення їхнє — то закони, придумані людьми”.
Та даремно поклоняються Мені, навчаючи людських заповідей.
Божу заповідь ви зневажили, а людських звичаїв дотримуєтеся».
Залишивши Божу заповідь, ви тримаєтеся людських передань: [миєте глечики, чашки й робите багато чого іншого, подібного до цього].
І далі вів Ісус: «У вас це спритно виходить: відкинути Закон Божий заради своїх власних звичаїв.
І Він говорив їм: Ви вміло відкидаєте Божу заповідь, аби лише зберегти передання ваші.
Бо Мойсей заповідав: „Шануйте своїх батька й матір”. А також: „Хто злословить на батька чи матір, тому смерть має бути”.
Адже Мойсей сказав: Шануй свого батька і свою матір; і ще: Хто лихословить батька або матір, нехай смертю помре.
Але ви навчаєте людей, що коли хтось скаже своїм батькові й матері: „Все, чим я можу вам допомогти, я віддам Богові” — то такий чоловік уже має право не піклуватися про батьків своїх.
Ви ж кажете: Якщо хто скаже батькові або матері: корван, тобто дар Богові є те, що ви мали б одержати від мене,
то після цього вже дозволяється нічого не робити для батька чи для матері, —
Через цей ваш звичай, який ви самі встановили, ви відкидаєте заповідь Господню. І ще багато подібного ви чините».
усуваєте Боже Слово оцим вашим переданням, яке ви ж і встановили. І робите багато інших подібних речей!
Ісус знову скликав до Себе народ і звернувся до нього: «Всі Мене послухайте і зрозумійте!
І, покликавши знову людей, казав їм: Послухайте Мене всі та зрозумійте.
Не існує нічого такого, що ввійшовши ззовні [18] в людину, могло б опоганити [19] її. Але заплямувати людину може тільки те, що виходить із неї.
Нічого немає поза людиною, що входило б у неї і робило б її нечистою, але те, що виходить із неї, — те людину опоганює.
Коли Ісус залишив натовп і ввійшов у дім, учні запитали Його про цю притчу.
І коли від людей Він увійшов до оселі, то учні запитали Його про притчу.
І Він відповів: «Невже ви не зрозуміли? Невже не ясно, що людину не може заплямувати ніщо з того, що входить у неї ззовні?
А Він сказав їм: Невже й ви такі нездогадливі? Хіба не розумієте, що все, що ззовні, входить у людину, не може зробити її нечистою,
Бо їжа потрапляє не до серця, а до шлунку, і потім виходить геть». (Так Він проголосив будь-яку їжу чистою, або придатною для вживання).
бо воно не йде до серця, а в шлунок, і потім виходить — так очищується всяка їжа?
Потім Ісус додав: «Людину поганить те, що виходить із неї.
Він продовжував: Що виходить з людини, те її робить нечистою.
Адже це зсередини, з людського серця виходять лихі думки та блуд, грабіжництво, вбивство, перелюб, жадність, злоба, брехня, непристойність, заздрість, наклеп, пиха й дурість.
Адже зсередини, з людського серця виходять злі думки, розпуста, крадіжки, вбивства,
перелюб, захланність, лукавство, обман, безсоромність, заздрість, богозневага, гордощі, безумство.
Усе це зло йде зсередини й робить людину нечистою (перед Богом)».
Усе це зло зсередини виходить і людину опоганює!
Залишивши те місце, Ісус подався до околиць Тира. Він бажав, щоб ніхто не довідався про Його прихід, тож Він увійшов у дім, але так і не зміг утаїтись.
Вирушивши звідти, Він попрямував у землі Тирські [і Сидонські]. І, ввійшовши в дім, Він хотів, щоб ніхто не довідався про Нього, але Він не зміг утаїтися.
Одна жінка, в якої дочка була одержима нечистим, почула про Ісуса, прийшла і впала перед Ним на коліна.
Як тільки почула про Нього жінка, дочка якої мала нечистого духа, вона прийшла й припала до Його ніг;
Жінка не була єврейкою, а була родом з сирійській Фінікії. Вона благала Ісуса вигнати біса з її дочки.
жінка була грекиня, родом із Сирофінікії; вона благала Його, щоб вигнав біса з її дочки.
Ісус сказав їй: «Не годиться забирати хліб у дітей і давати його собакам, по-перше дай дітям наїстися».
А Він сказав їй: Хай спершу наситяться діти, бо недобре забрати хліб від дітей і кинути щенятам.
Та вона відповіла: «Так, Господи, але й собакам під столом перепадають крихти від того хліба, що діти їдять».
А вона у відповідь каже Йому: Так, Господи, але ж і щенята під столом їдять крихти після дітей!
Тоді Ісус мовив до неї: «Це дуже добра відповідь, тож іди з миром; біс вийшов із твоєї дочки».
І Він сказав їй: За ці слова — іди; біс уже вийшов з твоєї дочки.
Жінка пішла додому й побачила, що дочка її лежить у ліжку, а біс і справді залишив її.
Коли вона повернулася додому, то побачила, що дитина лежала на ліжку, і біс вийшов з неї.
Ісус залишив околиці Тира й подався через Сидон до Ґалилейського озера через землі Десятимістя.
Залишивши околиці Тира й Сидона, Ісус знову прийшов до Галилейського моря, на територію Десятимістя.
Там до Нього привели глухого чоловіка, який і говорив дуже погано й благали Ісуса покласти на нього руки.
І привели до Нього глухонімого, і просили Його, щоби поклав на нього руку.
Ісус відвів глухого вбік, подалі від натовпу, і вклав пальці в його вуха. Потім, сплюнувши, Ісус торкнувся його язика.
Відвівши його вбік від натовпу, Він вложив Свої пальці в його вуха і, плюнувши, доторкнувся до його язика,
Тоді подивився на небо, глибоко зітхнув і сказав глухому: «Еффата!» (Тобто: «Відкрийся!»)
та, звернувши погляд до неба, зітхнув і каже йому: Еффата [1]! тобто: Відкрийся!
І тієї ж миті вуха глухого відкрилися, і язик його розв’язався, і він почав говорити виразно.
І враз відкрилися його вуха, і розв’язалися пута його язика, і він заговорив виразно.
Ісус наказав усім присутнім нікому про це не розповідати. Але чим суворіше Він наказував, тим більше вони розголошували.
Ісус звелів їм, аби нікому про це не говорили. Та чим більше Він їм забороняв, тим більше вони розголошували.