Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Сучасний переклад
Переклад Хоменка
Іншого разу, коли знову зібрався великий натовп біля Ісуса, а їсти було нічого, Він покликав Своїх учнів і сказав їм:
За тих днів, як знову була сила народу, їсти ж не мали що, то закликав учнів і каже їм:
«Мене обирає жаль до цих людей, бо вони зі Мною вже три дні й тепер не мають що їсти.
"Шкода мені люду, — ось уже три дні перебуває зо мною, а не має що їсти.
Мені неварто відпускати їх додому голодних, бо вони заслабнуть по дорозі до дому, адже дехто з них прийшов дуже здалеку».
Коли відпущу голодних додому, ослабнуть дорогою; деякі бо з них поприходили здалека."
Учні відповіли Йому: «Хіба у цьому віддаленому місці знайдеш достатньо хліба, аби нагодувати стільки людей?»
Тож відказали йому учні його: "З чого й хто міг би нагодувати їх хлібом ось тут у пустелі?"
Ісус запитав їх: «Скільки у вас є хлібин?» Ті відповіли: «Сім».
Він же спитав їх: "Скільки маєте хлібів?" "Сім", — відказали ті.
Ісус звелів людям посідати на землю. Тоді Він узяв сім хлібин, віддав подяку Богу, а потім розломив хліб й почав роздавати його Своїм учням, аби ті нагодували народ. І вони роздали хліб людям.
Тоді повелів він народові сісти на землю і, взявши сім хлібів та воздавши хвалу, поламав їх та й дав своїм учням, щоб роздавали, і вони роздали народові.
Вони також мали кілька дрібних рибин. Ісус віддав подяку й звелів учням роздати рибу.
Мали й дещо риб, тоді поблагословив і їх і наказав теж роздати.
Люди їли, поки не наїлися, а опісля учні зібрали сім кошиків, повних залишків їжі.
І вони їли й наситились, ще й поназбирали полишених куснів аж сім кошиків;
І було тих, хто їли, чотири тисячі чоловіків, а потому Ісус відпустив їх.
було ж їх із чотири тисячі. І відпустив їх.
Опісля Ісус сів у човен разом з учнями Своїми й поплив до землі Далманутської.
А ввійшовши відразу в човен із своїми учнями, прибув у Далманутський край.
Фарисеї підійшли до Ісуса, й почали розпитуватися в Нього, та, бажаючи випробувати Його, попросили здійснити їм диво, як знамення від Господа.
Тоді вийшли фарисеї й завели з ним суперечку — вимагали від нього знаку з неба, ставивши його на пробу.
Глибоко зітхнувши, Ісус відповів: «Чому ви вимагаєте від Мене знамення? Істинно кажу вам: ніякого знамення не буде здійсненно, аби вам щось довести».
Зідхнув же він з усього свого духу та й каже: "Чого бо це поріддя домагається знаку? Істинно кажу вам: Не дасться отому поріддю знаку!"
Після того Ісус залишив їх і, повернувшись в човен, поплив до іншого берега озера.
І покинувши їх, знову сів у човен і поплив на той бік.
Тут з’ясувалося, що учні Його забули взяти з собою хліб, і в човні не було нічого, крім однієї буханки.
Учні ж забули взяти хліба — мали з собою лиш один хліб у човні.
Тоді Ісус остеріг їх: «Глядіть, остерігайтеся закваски фарисейської та Іродової».
І наказував їм, кажучи: "Глядіть, бережіться фарисейської закваски та закваски Іродової!"
Учні почали обговорювати це між собою, міркуючи: «Можливо, Він це сказав, бо ми взагалі не маємо хліба».
І стали перемовлятись про те, що не мають хліба.
Знаючи, про що учні говорять, Ісус спитав: «Навіщо ви говорите один одному, що ви не взяли з собою хліба? Невже й досі ви нічого не бачите й не розумієте? Невже ж розум ваш потьмарився?
Ісус, довідавшись про те, каже до них: "Чого перемовляєтесь про те, що хліба у вас нема? Невже ж іще не збагнули, не второпали? Невже ж іще у вас нечуле серце?
Ви маєте очі — то невже не бачите? Маєте вуха — невже не чуєте? Чи не пам’ятаєте,
Маючи очі — не бачите? Маючи вуха — не чуєте? Не пам'ятаєте,
що коли Я розломив п’ять хлібів для п’яти тисяч їдців, скільки кошиків із залишками ви зібрали?»
«Дванадцять», — відказали вони.
«Дванадцять», — відказали вони.
як я ламав п'ять хлібів на п'ять тисяч? Скільки ви повних кошиків із куснями зібрали?" — "Дванадцять" — кажуть йому.
«А коли Я розломив сім хлібин, що нагодували чотири тисячі чоловік, скільки кошиків зібрали ви тоді?»
«Сім», — відповіли вони.
«Сім», — відповіли вони.
"А коли я помножив сім хлібів на чотири тисячі, скільки ви повних кошиків із куснями зібрали?" — "Сім", — кажуть.
І запитав їх Ісус: «Якщо ви все пам’ятаєте, чому ж й досі ви нічого не зрозуміли?»
І він сказав їм: "То й ще не розумієте?"
Коли Ісус та Його учні прийшли до Вефсаїди, люди привели до Ісуса сліпого й благали доторкнутися до нього.
Приходять же вони у Витсаїду, і ось приводять йому сліпого та й просять його, щоб його доторкнувся.
Він узяв сліпого за руку й повів його за село. Там, послинивши йому очі, Ісус поклав руки на нього й запитав: «Ти щось бачиш?»
Узявши ж сліпого за руку, вивів він його за село і, слиною помазавши йому очі, поклав на нього руки та й спитав його: "Чи бачиш щонебудь?"
Чоловік кинув погляд навкруги і відповів: «Я бачу людей. Вони подібні до дерев, що походжають собі».
Глянув той і каже: "Бачу людей, — наче б дерева ходячі!"
Ісус знову поклав руки на повіки сліпому і той широко розплющив очі. Зір йому відновився, й він чітко побачив усе навколо.
Тоді знову поклав він йому на очі руки і той прозрів, і одужав, і почав бачити усе і здалека, і чітко.
Тоді Ісус відпустив його додому, застерігши: «Не заходь до Вефсаїди».
І послав його додому, кажучи: "Навіть у село не входь."
Ісус і Його учні подалися до поселень довкола Кесарії Пилипової. Й по дорозі Він запитав учнів: «Що кажуть люди — хто Я?»
І пішов Ісус із своїми учнями до сіл Филипової Кесарії, і дорогою розпитував учнів своїх, мовивши до них: "За кого мене люди мають?"
Ті відповіли: «Одні кажуть, що Ти — Іоан Хреститель, інші — Ілля, а дехто вважає, що Ти — один з пророків».
Ті йому й відказали: "Одні за Йоана Христителя, інші за Іллю, а ще інші за котрогось із пророків."
Тоді Ісус запитав їх: «А ви як думаєте, хто Я такий?» І відповів Йому Петро: «Ти — Христос».
"А ви, — спитав їх, — що кажете про мене: хто я?" Озвавсь Петро та й каже до нього: "Ти — Христос."
Тоді Ісус суворо застеріг Своїх учнів нікому не казати, хто Він такий.
Але наказав їм гостро, щоб нікому не говорили про нього.
І почав Ісус навчати послідовників Своїх: «Син Людський мусить пройти через багато страждань. Його мають відцуратися старійшини, головні священики та книжники. Його мусять вбити, але на третій день Він воскресне».
І він узяв навчати їх, що Синові Чоловічому багато треба вистраждати, а й відцураються його старші, первосвященики та книжники, буде він убитий, по трьох же днях воскресне.
Ісус сказав їм про це відкрито, нічого не приховуючи. Петро відвів Ісуса вбік і почав картати Його.
А говорив про це відкрито. Тоді Петро, взявши його набік, заходився йому докоряти.
Та Ісус обернувся, поглянув на учнів Своїх і з докором сказав Петрові: «Відступись від Мене, сатано [21]! Не про Боже ти думаєш, а про людське».
Він же, обернувшись і глянувши на своїх учнів, скартав Петра і сказав: "Геть від мене, сатано! Бо гадаєш ти не про те, що Боже, лише про те, що людське."
Потім, покликавши до Себе народ та послідовників Своїх, Ісус сказав: «Якщо хтось бажає йти за Мною, той мусить зректися себе,[22] узяти на себе хрест свій і рушати за Мною.
І прикликавши народ разом із своїми учнями, сказав їм: "Коли хтось хоче йти за мною, хай зречеться себе самого, візьме на себе хрест свій і йде слідом за мною.
Той, хто прагне врятувати життя своє, загубить його, але ж хто віддасть життя за Мене й за Добру Звістку, врятує його.
Бо хто хоче спасти свою душу, той її погубить; а хто погубить свою душу мене ради та Євангелії, той її спасе.
Яка користь людині від того, що вона здобуде весь світ, але занапастить душу свою?
Бо яка користь людині здобути світ увесь, а занапастити свою душу?
Бо що може людина віддати, щоб викупити свою душу? Нічого!
Що бо людина може дати взамін за власну душу?
Якщо ж хтось із-поміж цього зрадливого й грішного покоління буде соромитися Мене й Мого вчення, то і Син Людський посоромиться [23] його, коли явиться у Славі Свого Батька, з Ангелами святими».
Хто, отже, буде соромитися мене й моїх слів перед цим родом перелюбним та грішним, того посоромиться і Син Чоловічий, коли прийде у славі Отця свого з святими ангелами."