Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Сучасний переклад
Переклад Хоменка
Невдовзі Господь призначив сімдесят двох [28] учнів і вирядив їх перед Собою — по два в кожне місто й поселення, куди Сам Він збирався незабаром прийти.
Після цього Господь призначив сімдесят двох інших і послав їх перед собою в кожне місто й місце, куди сам мав прийти.
Ісус сказав їм: «Жнива великі, та мало робітників. Отже, моліться Господу, власникові врожаю, щоб послав робітників на Свої жнива.
Він до них промовив: “Жнива великі, а робітників мало. Просіть, отже, Господа жнив, щоб послав робітників на свої жнива.
Ідіть! І знайте, що Я посилаю вас, як отих ягнят до вовчої зграї.
Ідіть, ось я вас посилаю, як ягнят між вовки.
Не беріть із собою ні гаманця, ні торби, ні сандалів. І не вітайте нікого по дорозі.
Не беріть із собою ні калитки, ні торби, ні сандалів, і нікого в дорозі не вітайте.
А ввійшовши до чиєїсь оселі, спершу мовте: „Мир дому цьому!”
В який же дім не ввійшли б ви, скажіть перше: Мир домові цьому!
Якщо там миролюбива людина, то ваше благословіння зостанеться з нею. Коли ж ні — воно до вас повернеться.
І коли там є котрийсь син миру, мир ваш покоїтиметься на ньому; а коли ні, до вас він повернеться.
Залишайтеся в тому домі, їжте й пийте те, що запропонують господарі, бо робітник вартий того, що йому платять. Не переходьте із дому в дім.
І зоставайтесь у тім домі, споживайте та пийте, що в них є: достоїн бо робітник своєї нагороди. Не переходіть із хати до хати.
Коли ввійдете до міста й вам виявлять гостинність, їжте те, що вам подадуть.
І в яке місто ви не ввійшли б, і вас приймуть, їжте, що поставлять перед вами;
Зцілюйте хворих у тому місті й кажіть людям: „Царство Боже наближається [29] до вас!”
оздоровляйте в ньому хворих і кажіть їм: Наблизилося до вас Царство Боже.
Якщо ж прийдете до міста, де гостинності вам не виявлять, то вийдіть на вулиці й промовте:
Коли ж ви ввійдете в якесь місто, і вас не приймуть, то, вийшовши на їхні вулиці, скажіть:
„Навіть порох вашого міста ми обтрушуємо перед вами з ніг своїх. Та пам’ятайте: Царство Боже наближається до вас!”
Ми вам обтрушуємо й порох з вашого міста, що прилип до наших ніг; тільки знайте, що Царство Боже близько.
Кажу вам, що навіть людям Содома легше поведеться в той день, ніж тому негостинному місту».
Кажу вам: Того дня навіть Содомові буде легше, ніж тому місту.
«Горе тобі, Хоразине! Горе тобі, Вефсаїдо! Кажу так, бо якби ті численні дива, що сталися тут, трапилися у Тирі чи Сидоні, то їхні мешканці давно б вже розкаялися, одягли волосяниці й посипали голови попелом.
Горе тобі, Хоразине! Горе тобі, Витсаїдо! Бо якби в Тирі та Сидоні сталися ті чуда, що зроблені у вас, вони б давно покаялися, сидячи у веретищі й попелі!
І все ж Судного Дня Тиру й Сидону буде легше, ніж вам!
Та Тирові й Сидонові легше буде під час суду, ніж вам.
А ти, Капернауме, чи будеш піднесений до Небес? Ні, ти зійдеш у пекло!
Та й ти, Капернауме, невже піднімешся аж до неба? Аж до самого пекла провалишся!
Хто слухає вас, учнів Моїх, той слухає Мене, а хто зрікається вас, той зрікається і Мене. Хто ж зрікається Мене, той зрікається й Того, Хто послав Мене».
Хто слухає вас, мене слухає; а хто гордує вами, мною гордує; а хто гордує мною, гордує тим, хто послав мене.”
Сімдесят два учнів з радістю повернулися до Ісуса й розповіли: «Господи, навіть нечисті духи підкорялися нам, коли ми наказували їм Твоїм ім’ям!»
Повернулись сімдесят два з радістю, кажучи: “Господи, навіть і біси коряться нам з-за твого імени.”
Ісус відповів їм: «Я бачив, як сатана падав з Небес, мов блискавка!
Він же сказав їм: “Я бачив сатану, що, наче блискавка, падав з неба.
Але послухайте! Я дав вам владу, щоб ви могли наступати на змій та скорпіонів. Я дав вам владу над усією силою ворога нашого.
Ось я даю вам владу наступати на зміїв, скорпіонів і на всю ворожу силу — й ніщо вам не пошкодить.
Та не треба радіти з того, що вам підкоряються духи. Радійте з того, що імена ваші написані на Небесах».
Одначе, не радійте тому, що духи вам коряться, але радійте тому, що ваші імена записані на небі.”
Сповнений Духа Святого, Ісус відчув велику радість і промовив: «Славлю Тебе, Отче, Господи Неба й Землі, бо Ти приховав це від мудрих і розумних, а відкрив простим.[30] Так, Отче, це сталося, бо дійсно, на це була воля Твоя.
Того часу Ісус був зрадів Святим Духом і промовив: “Я прославляю тебе, Отче, Господи неба й землі, що ти втаїв це від мудрих та розумних і відкрив немовляткам. Так, Отче, бо так тобі подобалося.
Все, що Я знаю, було передано Мені Отцем Моїм. Хто є Сином — не знає ніхто, крім Отця, і хто є Отцем не відомо нікому, крім Сина. Тільки ті, хто були обрані Сином, взнають про Отця».
Все передав мені Отець мій, і ніхто не знає, хто є Син, крім Отця, і хто є Отець, крім Сина, та кому Син схоче відкрити!”
Повернувшись до учнів, Ісус сказав їм довірливо: «Благословенні очі, які бачать те, що бачите ви!
Потім, звернувшися до самих учнів, він промовив: “Щасливі очі, що бачать, що ви бачите.
Бо, повірте, чимало пророків і царів хотіли б побачити те, що ви бачите, але не бачили, хотіли б почути те, що ви чуєте, але не почули».
Кажу бо вам, що багато пророків і царів хотіли бачити, що ви бачите, і не бачили, і чути, що ви чуєте, і не чули.”
Один законник підвівся і, випробовуючи Ісуса, запитав: «Вчителю, що мушу я зробити, аби здобути вічне життя?»
І ось якийсь законовчитель устав, щоб його випробувати, та й каже: “Учителю, що мені робити, щоб вічне життя осягнути?”
Ісус промовив: «А що написано в Законі? Яке твоє розуміння того, що ти там вичитав?»
А Ісус мовив до нього: “В законі що написано? Як там читаєш?”
Той відповів: «„Любіть Господа Бога свого всім серцем, усією душею, усією силою і розумом своїм”. А також: „Любіть ближнього свого, як себе самого”».
Озвався той і каже: “Люби Господа, Бога твого, всім серцем твоїм, усією твоєю душею і всією силою твоєю і всією думкою твоєю; а ближнього твого, як себе самого.”
Тоді Ісус сказав йому: «Ти відповів правильно. Виконуй це і тоді здобудеш вічне життя».
“Ти добре відповів”, сказав (Ісус), “роби це й будеш жити.”
Але він, намагаючись виправдатись, запитав: «Але хто є моїм ближнім?»
Та той, бажаючи себе самого виправдати, каже до Ісуса: “А хто мій ближній?”
Ісус відповів: «Ішов якось чоловік із Єрусалиму до Єрихона і потрапив до рук грабіжників. Ті роздягли його, побили та й подалися геть, залишивши його ледь живого.
Мовив тоді Ісус, кажучи: “Один чоловік спускався з Єрусалиму до Єрихону й потрапив розбійникам, що його обдерли й побили тяжко та й пішли геть, зоставивши півмертвого.
Випадково йшов священик по тій дорозі. Помітивши пограбованого, він перейшов на інший бік дороги, обійшовши його.
Випадком ішов якийсь священик тією дорогою; побачив він його й, збочивши, пройшов мимо.
Тією ж дорогою йшов левит. Побачивши побитого, він також перейшов на інший бік.
Так само й левіт прийшов на те місце, глянув на нього й пройшов мимо.
Потім прийшов туди подорожній самаритянин. Коли він побачив нещасного, то сповнився співчуттям до нього.
Але один самарянин, що був у дорозі, зненацька надійшов (на нього) й, побачивши його, змилосердився.
Він підійшов, перев’язав рани, після того, як полив їх оливою та вином.[31] Тоді поклав стражденного на свого віслюка, відвіз до заїжджого двору і там подбав про нього.
Він приступив до нього, перев'язав йому рани, полив їх оливою і вином; потім посадив його на власну скотину, привів до заїзду й доглянув за ним.
Наступного дня самаритянин дав господарю заїзду два динари й сказав: „Подбай про цього чоловіка. Якщо витратиш більше, я віддам тобі різницю, коли повернуся”.
На другий день він вийняв два динари, дав їх господареві й мовив: Доглядай за ним, і те, що витратиш на нього більше, я заплачу тобі, коли повернуся.
То хто ж із цих трьох був ближнім чоловікові, який постраждав від грабіжників?»
Хто з оцих трьох, на твою думку, був ближнім тому, що потрапив розбійникам у руки?”
Законник відповів: «Той, хто змилостився над ним». Тоді Ісус промовив: «Тож іди й роби так, як він».
Він відповів: “Той, хто вчинив над ним милосердя.” Тоді Ісус сказав до нього: “Іди і ти роби так само.”
Мандруючи, Ісус і Його учні зайшли якось до одного селища. І їх гостинно привітала жінка, яку звали Марта.
Коли ж вони були в дорозі, він увійшов в одне село, і якась жінка, Марта на ім'я, прийняла його в хату.
Вона мала сестру Марію, яка сіла біля Господніх ніг і слухала те, що Він говорив.
Була ж у неї сестра що звалася Марія; ця, сівши в ногах Господа, слухала його слова.
А Марта була дуже заклопотана по господарству. Вона підійшла до Ісуса й запитала: «Господи, чи Тобі байдуже, що сестра моя всю роботу звалила на мене саму? Скажи їй, щоб допомогла мені».
Марта ж клопоталась усякою прислугою. Наблизившись, каже: “Господи, чи тобі байдуже, що сестра моя лишила мене саму служити? Скажи їй, щоб мені допомогла.”
Ісус відповів їй: «Марто, Марто, ти турбуєшся та журишся про багато справ,
Озвався Господь до неї і промовив: “Марто, Марто, ти побиваєшся і клопочешся про багато,