Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (Луки 11) | (Луки 13) →

Сучасний переклад

Переклад Хоменка

  • Отож, коли зібрався багатотисячний натовп, аж топтали один одного, Ісус почав говорити спершу до Своїх учнів: «Остерігайтеся фарисейської закваски — їх лицемірства.
  • Тим часом, як зібралася тьма народу, так що одне одного топтало, він почав говорити перш до своїх учнів: “Остерігайтесь фарисейської закваски, тобто лицемірства.
  • Немає нічого прихованого, що не відкриється, і нічого таємного, що не стане відомим.
  • Нічого бо нема захованого, що б не відкрилося, і скритого, що б не виявилось.
  • Тому все, що ви сказали у пітьмі,[45] буде почуте при світлі.[46] І те, що ви прошепотіли комусь на вухо в замкненій кімнаті, проголошуйте, щоб усі почули».
  • Ось чому те, що ви потемки сказали, почується при світлі; і те, що на вухо ви говорили десь по сховках, оголоситься на крівлях.
  • Після того Ісус наказав людям: «Але кажу вам, друзі Мої, більше не бійтеся тих, хто може вбити тіло ваше, але більш нічого вдіяти не здатні.
  • Кажу вам, моїм друзям: Не бійтесь тих, що убивають тіло, а потім більш нічого заподіяти не можуть.
  • Я покажу, кого вам слід боятися: бійтеся Бога, Який вбивши, має владу ввергнути вас у пекло. Тож кажу вам: Його й бійтеся.
  • Я покажу вам, кого треба боятись: бійтеся того, що, вбивши, має владу вкинути в пекло. Так, кажу вам: Того бійтесь.
  • Чи не за два гроші продаються п’ять горобців? Та жодного з них Бог не забуде.
  • Хіба п'ять горобців не продаються за два шаги? А ні один з них не забутий у Бога.
  • Господь навіть знає скільки волосся на головах ваших! То ж не бійтеся — ви значно важливіші, ніж зграя горобців».
  • Ба навіть і волосся на голові у вас усе пораховане. Не бійтесь: ви вартісніші за багатьох горобців!
  • «Не соромтеся віри своєї. І ще скажу вам: кожного, хто визнає Мене перед людьми, Син Людський також визнає [47] перед Ангелами Божими.
  • Кажу вам: Кожен, хто визнає мене перед людьми, і Син Чоловічий визнає такого перед ангелами Божими.
  • Якщо ж хтось зречеться Мене перед людьми, того і Син Людський зречеться перед Ангелами Божими.
  • Хто ж мене відречеться перед людьми, того і я відречуся перед ангелами Божими.
  • Тому кажу Я вам, чоловік може отримати прощення всіх своїх гріхів та блюзнірств, що він мовить проти Бога, але той, хто поганить ім’я Духа Святого, не матиме прощення.
  • І всякому, хто скаже слово проти Сина Чоловічого, воно проститься йому; а тому, хто хулитиме Святого Духа, не проститься.
  • Коли ж вас поведуть на суд до синагоги перед можновладцями й правителями, не турбуйтеся про те, як вам виправдовуватись і що матимете казати.
  • Коли вас приведуть у синагоги, до урядів та до влади, не клопочіться тим, як або що вам відповісти, або що казати,
  • Дух Святий у належний час підкаже вам правильні слова».
  • бо Дух Святий навчить вас тієї години, що треба говорити.”
  • Хтось із натовпу попросив Його: «Вчителю, скажи моєму братові, щоб поділився зі мною батьковою спадщиною!»
  • Відізвався до нього хтось із народу: “Скажи братові моєму, щоб поділився зо мною спадщиною.”
  • Та Ісус мовив до нього: «Чоловіче, хто ставив мене за суддю або посередника між вами?»
  • Ісус промовив до нього: “Чоловіче, хто настановив мене суддею або подільником над вами?”
  • І звернувся Ісус до всіх присутніх: «Пильнуйте себе, остерігайтеся зажерливості, бо не наслідуватиме людина життя від майна свого».
  • Далі промовив до них: “Глядіть і бережіться всякої зажерливости, бо не від надміру того, що хто має, залежить його життя.”
  • І розповів Ісус притчу: «В одного багатого чоловіка земля добре родила.
  • І він розповів їм цю притчу: В одного багача земля вродила гарно.
  • Він думав собі: „Що ж мені робити, адже я не маю де зберігати врожай?”
  • І почав він міркувати, кажучи сам до себе: Що мені робити? Не маю де звезти врожай мій!
  • А потім вирішив: я розберу свої клуні й збудую нові, більші. Та й звезу туди весь урожай і все своє добро.
  • І каже: Ось що я зроблю: розберу мої стодоли, більші побудую і зберу туди все збіжжя і ввесь мій достаток
  • Тоді я скажу собі: „Я маю удосталь добра на багато років. То ж більше не перейматимуся я клопотами, та тільки буду їсти, пити та тішитися”».
  • та й скажу душі своїй: Душе моя! Маєш добра багато в запасі на багато років! Спочивай собі, їж, пий і веселися!
  • Але Бог сказав йому: „Нерозумний чоловіче, цієї ночі ти втратиш своє життя. Кому дістанеться добро, що ти надбав?”
  • А Бог сказав до нього: Безумний! Цієї ж ночі душу твою заберуть у тебе, а те, що ти зібрав, кому воно буде?
  • Отак буває з тими, хто збирає собі земні скарби, та в Божих очах вони не багатіють».
  • Отак воно з тим, хто збирає для себе, замість щоб багатіти в Бога.”
  • Тоді Ісус сказав Своїм учням: «Отже, кажу Я вам: не піклуйтеся про їжу та одяг, аби підтримати життя своє.
  • Далі сказав до своїх учнів: “Тому кажу вам: Не журіться про життя ваше, що їстимете, ані про тіло, в що вдягнетеся;
  • Напевне, життя є важливіше їжі, а тіло — одягу!
  • бо життя більше від їжі й тіло від одежі.
  • Погляньте на птахів: вони не сіють, не жнуть, не збирають зерна до комори, але ж Господь годує їх. А наскільки ж ви, люди, важливіші за птахів!
  • Гляньте на круків, що не сіють, ні жнуть; нема в них ні комори, ні стодоли, а проте Бог їх годує. Оскільки більше варті ви від птахів!
  • Ніхто з вас не зможе хвилюванням своїм подовжити життя своє хоча б на годину.
  • Хто з вас, трудившись, може додати до віку свого хоча б один лікоть?
  • Якщо ж навіть на таку дрібничку ви не здатні, то навіщо ж переймаєтеся всім іншим?
  • коли, отже, і це найменше понад вашу силу, чому клопочетесь про інше?
  • Погляньте, як ростуть дикі квіти: вони не працюють, не шиють одягу собі. Та ж кажу вам, що й Соломон у розквіті слави своєї не вдягався у такі вишукані шати, як вони.
  • Погляньте на лілеї як ростуть: не працюють і не прядуть, а, кажу вам, що навіть Соломон у своїй славі не вдягався так, як одна з них.
  • Якщо Бог одягає в таку розкіш траву польову, що сьогодні росте, а завтра потрапить у вогонь, то наскільки ж певніше одягне Він вас, о маловіри!
  • Коли, отже, траву на полі, що сьогодні стоїть, а завтра буде кинута до печі, Бог отак одягає, то скільки більше вас, маловіри!
  • Тож не піклуйтеся й не переймайтеся, що їстимете і що питимете.
  • І не побивайтесь, що вам їсти та що пити, і не клопочіться!
  • То лише погани увесь час дбають про таке, але ж Батько ваш знає, чого ви потребуєте.
  • Бо того всього шукають народи цього світу; Отець же ваш знає, що вам воно потрібне.
  • Натомість, дбайте насамперед про Царство Боже, й тоді усе інше Господь неодмінно вам надасть.
  • Отож, шукайте його Царства, а це вам додасться.
  • Не бійся, отаро мала, бо Отцеві вашому було приємно дати вам Царство Своє.
  • Не бійсь, маленьке стадо, бо вашому Отцеві вподобалося дати вам Царство.
  • Продайте майно своє і роздайте гроші бідним. Заводьте собі гаманці, що не старіють, тобто збирайте скарби неминущі на Небі, де їх злодій не дістане й міль не сточить.
  • Продайте ваше майно й дайте милостиню. Зробіть собі гамани, що не старіються; невичерпаний скарб на небі, де злодій приступу не має, ні міль не точить.
  • Бо де багатство ваше, там і серце ваше буде».
  • Бо де скарб ваш, там буде й ваше серце.
  • «Будьте завжди напоготові, не гасіть світла.
  • Нехай ваш стан буде підперезаний, і світла засвічені.
  • Будьте такі ж, як слуги, які чекають повернення хазяїна з весільного бенкету, щоб, коли він прийде й постукає в двері, негайно йому відчинити.
  • Будьте подібні до людей, що чекають на пана свого, коли він повернеться з весілля, щоб йому негайно відчинити, як прийде й застукає.
  • Щасливі ті слуги, яких господар застане напоготові, коли прийде. Правду кажу вам: тоді він сам підпережеться, посадить слуг за стіл і прислуговуватиме їм.
  • Щасливі ті слуги, що їх він, прийшовши, застане невсипущими! Істинно кажу вам: Він підпережеться, посадить їх за стіл і, приступивши, почне їм служити.
  • Навіть якщо він з’явиться опівночі або пізніше, щасливі ті слуги, які чекатимуть на нього.
  • І як прийде о другій чи о третій сторожі й так усе знайде, щасливі вони.
  • Та будьте певні: якщо б господар знав, о котрій годині прокрадеться злодій, то пильнував би й не дозволив тому вдертися до хати.
  • Збагніть це добре: коли б господар знав, о котрій годині прийде злодій, пильнував би й не дав би проламати стіни у своїм домі.
  • Ось чому й вам слід бути напоготові, бо Син Людський прийде тоді, коли ви Його не чекатимете».
  • І ви також будьте готові, бо не знаєте, о котрій годині Син Чоловічий прийде.”
  • Тоді Петро запитав: «Господи, цю притчу Ти розповів для нас чи для всіх?»
  • Тут Петро озвався: “Господи, чи ти до нас кажеш цю притчу, чи й до всіх?”
  • Господь відповів йому: «А хто є тим вірним і розсудливим слугою, якого господар поставив над усіма іншими слугами, щоб він вчасно годував їх.
  • А Господь відповів: “Хто ж це той вірний і кмітливий управитель, якого пан настановить над челяддю своєю, щоб дати їй у визначену пору мірку пшениці?
  • Щасливий той слуга, якого хазяїн застане в ту мить, коли він саме виконуватиме свій обов’язок.
  • Щасливий той слуга, пан якого, прийшовши, знайде, що він так робить.
  • Істинно кажу вам, що господар призначить його управляти своїм маєтком.
  • Істинно кажу вам, що він його поставить над своїм маєтком.
  • Уявіть собі навпаки, поганого слугу, який говорить сам собі: „Мій господар забарився” — і тоді почне бити інших слуг: чоловіків і жінок, почне об’їдатися й пиячити, та господар слуги повернеться того дня, коли той його не чекатиме, і тієї години, що слуга не сподіватиметься, та жорстоко покарає [48] його і призначить йому місце серед непокірних.
  • Коли ж слуга той скаже в своїм серці: Бариться мій пан, не приходить, — і почне бити слуг та служниць, їсти і пити та й упиватись,
  • то пан того слуги прийде дня, якого він не сподіється, й години, якої він не знає, і відлучить його та й між невірними призначить йому долю.
  • Слуга, який знає волю господаря свого, але не завжди готовий виконати її, і не робить того, чого вимагає хазяїн, буде суворо покараний.
  • Той, що, знавши волю свого пана, не приготував, ані не зробив по його волі, буде тяжко битий.
  • Тому ж, хто не знав волі господаревої та вдіяв щось проти неї, кара буде меншою. Бо кому більше дано, від того більше й очікується. Люди зазвичай вимогливіші до тих, кому вони багато довірили».
  • А той, що її не знав і зробив каригідне, буде мало битий. Від усякого, кому дано багато, багато від нього й вимагатимуть; а кому повірено багато, від того більше зажадають.
  • «Я прийшов, щоб запалити вогонь на землі. І як же Я прагну, щоб він мерщій розгорівся!
  • Вогонь прийшов я кинути на землю — і як я прагну, щоб він вже розгорівся!
  • Я маю прийняти хрещення,[49] і як тяжко буде, доки це не сповниться!
  • Хрищення маю я прийняти й як мені важко, докіль воно не здійсниться.
  • Ви думаєте, що Я прийшов, щоб принести мир на землю? Ні! Кажу вам, Я прийшов, щоб розділити людей.
  • Гадаєте, що я прийшов мир дати на землі? Ні бо, кажу вам, — але розділ.
  • Кажу так, бо відтепер п’ятеро членів однієї родини повстануть один проти одного: троє повстануть проти двох, а двоє — проти трьох.
  • Віднині бо в одній хаті, де п'ятеро, і ті будуть розділені: троє проти двох і двоє проти трьох.
  • Вони будуть розділені: батько проти сина, а син проти батька; мати проти дочки, а дочка проти матері; свекруха проти невістки, а невістка проти свекрухи».
  • Будуть розділені: батько проти сина й син проти батька; мати проти дочки й дочка проти матері, свекруха проти невістки й невістка проти свекрухи.”
  • І промовив Ісус до людей: «Коли ви бачите, як з заходу надходить хмара, ви тут же кажете: „Дощ збирається”. І справді згодом починає дощити.
  • А промовив він ще до народу: “Коли ви бачите хмару, що виступає на заході, ви зараз кажете: Дощ буде, — і так воно буває.
  • Коли ж налітає південний вітер, ви кажете: „Буде спека”. І справді настає засушлива погода.
  • І коли дме південний вітер, ви кажете: Спека буде, — і так буває.
  • Лицеміри! Ви знаєте, як розтлумачити різноманітні явища на землі й на небі. То чому ж так сталося, що ви не здатні розтлумачити події нинішніх часів?»
  • Лицеміри, вигляд землі й неба ви вмієте розпізнавати; як же воно, що не розпізнаєте часу цього?
  • «Чому ти не можеш розсудити для себе, що є справедливим?
  • Чому самі з себе ви не судите, що справедливе?
  • Якщо хтось позиває тебе до суду, намагайся владнати з ним справу перш, ніж ви туди прийдете. А як не залагодите, то стояти вам перед суддею, та той може віддати тебе у руки вартових і кинути тебе до в’язниці.
  • Бо коли, отже, йдеш з противником своїм до уряду, намагайся визволитися від нього в дорозі, щоб не потяг тебе до судді, і суддя не видав тебе возному, а возний щоб не кинув тебе до в'язниці.
  • Повір, не вийти тобі звідти, доки не сплатиш усе, що заборгував до останнього грошу».
  • Кажу тобі: Не вийдеш звідти, аж поки не віддаси останнього шага.”

  • ← (Луки 11) | (Луки 13) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025