Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Сучасний переклад
Новый русский перевод
Ісус сказав Своїм учням: «В одного багатія був управитель, якого звинувачували в тому, що він краде гроші свого господаря.
Иисус сказал Своим ученикам:
— Управляющий одного богатого человека был обвинен в растрате имущества своего хозяина.
— Управляющий одного богатого человека был обвинен в растрате имущества своего хозяина.
Хазяїн покликав свого управителя й запитав: „Що означають ці чутки про тебе? Дай мені докладний звіт про те, як ти розпоряджався моїми грішми, оскільки надалі ти не можеш виконувати ці обов’язки”.
Хозяин вызвал его к себе и сказал: «Что это я слышу о тебе? Предоставь мне отчет о своем управлении, потому что ты больше не можешь занимать эту должность».
Тоді управитель сказав собі: „Як же мені бути? Хазяїн вигнав мене з роботи. Я не такий дужий, щоб землю копати, а жебракувати соромно.
Управляющий подумал: «Что же мне теперь делать? Хозяин увольняет меня. Идти копать у меня нет сил, просить милостыню — стыдно …
Я знаю, що зробити, щоб, коли мене з управління скинуть, люди прийняли мене в своїх оселях”.
Но я знаю, что мне сделать, чтобы, когда меня отсюда уволят, нашлись люди, которые бы приняли меня к себе».
Він покликав кожного з господаревих боржників. Першого з них запитав: „Скільки ти винен господареві?”
И он стал звать одного за другим должников своего хозяина. Первого он спросил: «Сколько ты должен моему хозяину?»
Той відповідає: „Сто мір [53] оливи”. Управитель каже: ”Візьми свою розписку, сідай і перепиши швидко — хай буде п’ятдесят”.
«Сто бочек оливкового масла», — ответил тот. Управляющий сказал ему: «Возьми свою расписку, садись быстро и переделай на пятьдесят».
Іншого боржника він запитав: „А ти скільки винен?” Той каже: „Сто мірок [54] пшениці». Управитель тоді йому: „Візьми розписку й перепиши, зроби вісімдесят мірок”.
Затем он спросил второго должника: «А ты сколько должен?» «Сто мешков87 пшеницы», — ответил тот. Управляющий говорит ему: «Возьми свою расписку и переделай на восемьдесят».
І господар похвалив свого безчесного управителя за те, що той діяв так винахідливо. Мирський люди більш винахідливі у повсякденних справах одне з одним, ніж духовні.
И хозяин похвалил нечестного управляющего за его находчивость, ведь дети этого мира сообразительнее в делах с себе подобными, чем дети света.
Тож кажу вам: „Витрачайте блага земні, щоб завести собі друзів. Потім, коли ці блага минуться, вас привітають у вічних оселях”.
И Я говорю вам, приобретайте себе друзей с помощью богатства этого неправедного мира, чтобы, когда оно иссякнет, вы были приняты в вечные обители.
Чоловікові, якому вірять у малому, повірять і у великому, а той, хто безчесний в малому, і у великому чесний не буде.
Кто верен в малом, тот верен и в большом, и кто не верен в малом, тот не верен и в большом.
І якщо ви не гідні довіри в багатствах земних, то хто довірить вам справжнє багатство?
Поэтому, если вы не были честными в обращении с земным богатством, то кто доверит вам истинное?
І якщо ви не гідні довіри в поводженні з тим, що належить іншим, хто дасть вам те, що належить вам?»
Если вы не были честными с имуществом другого, то кто доверит вам ваше собственное?
«Не може слуга служити двом господарям, бо зненавидить одного й полюбить іншого або буде відданий одному і зневажатиме іншого. Не можна водночас поклонятися Богові й грошам[55]».
Ни один слуга не может служить двум господам. Он или одного будет ненавидеть, а другого любить, или же одному будет предан, а другим станет пренебрегать. Вы не можете одновременно служить и Богу, и богатству.88
Все те чули фарисеї, та вони насміхалися з Ісуса, бо були ласі до грошей.
Фарисеи, которые любили деньги, слышали все это и посмеивались над Иисусом.
А Він сказав їм: «Ви ті, хто намагається переконати людей в своїй добропорядності, але Богові відомі ваші серця. Те, що люди вважають цінним, Богові мерзотне.
Иисус же сказал им:
— Вы умеете изображать себя праведными перед людьми, но Бог знает ваши сердца. То, что ценят люди, — мерзость в глазах Бога.
— Вы умеете изображать себя праведными перед людьми, но Бог знает ваши сердца. То, что ценят люди, — мерзость в глазах Бога.
Закон Мойсеїв і пророки існували до приходу Іоана Хрестителя. Але відтоді, як проповідується Благовість про Царство Боже, кожен прагне ввійти в Нього.
Время Закона и Пророков было до Иоанна, сейчас же возвещается Радостная Весть о Божьем Царстве, и каждый прилагает усилия, чтобы попасть в него.
Швидше зникнуть небо і земля, ніж втратить силу жодна рисочка хоч однієї з літер Закону Мойсеєвого».
Но скорее небо и земля исчезнут, чем из Закона пропадет хотя бы одна черточка!
«Кожен, хто розлучається зі своєю дружиною і бере шлюб з іншою жінкою, чинить перелюб. І кожен, хто одружується з розведеною жінкою, також чинить перелюб».
Каждый, кто разводится со своей женой и женится на другой, нарушает супружескую верность, и тот, кто женится на женщине, разведенной со своим мужем, также нарушает супружескую верность.
Далі Ісус розповів таку притчу: «Був собі багатий чоловік, який жив у розкоші, та завжди одягався у найвишуканіши шати.
— Жил один богатый человек. Он одевался в самую дорогую и изысканную одежду и каждый день устраивал великолепные пиры.
А біля його воріт лежав бідний чоловік на ймення Лазар. На тілі його були виразки.
А у его ворот лежал нищий по имени Лазарь. Он был весь покрыт язвами
Він мріяв наїстися тими залишками, що перепадуть із багатієвого столу. Тільки собаки підходили й зализували його рани.
и был бы рад даже объедкам, падающим со стола богача. Собаки подходили и лизали его язвы.
А згодом бідняк помер, і Ангели забрали його й віднесли до Авраама. Помер також і багач, і був похований.
Но вот нищий умер, и ангелы отнесли его к Аврааму.89 Умер и богач, и его похоронили.
І в країні мертвих,[56] страждаючи від мук, багатій поглянув угору й побачив удалині Авраама, а поруч із ним Лазаря.
В аду, где богач терпел мучения, он как-то поднял глаза и увидел вдали Авраама, а рядом с ним Лазаря.
І вигукнув багач: „Отче Аврааме, змилуйся наді мною, пошли Лазаря, щоб він змочив у воді кінчик пальця й охолодив мій язик, бо я так страждаю в цім вогні!”
Он позвал: «Отец мой Авраам, сжалься надо мной и пошли Лазаря, чтобы тот обмакнул в воду кончик пальца и охладил мой язык, потому что я ужасно мучаюсь в этом огне».
Та Авраам відповів йому: „Сину мій, пригадай: протягом усього свого життя на землі ти мав усі блага, в той час, як Лазареві на долю випали всі страждання. Та тепер він утішений, а ти терпиш муки.
Но Авраам ответил: «Дитя, вспомни, что ты получил в своей жизни доброе, а Лазарь получал только плохое. Сейчас же он здесь получает утешение, а ты страдаешь.
Але опріч усе це, глибока прірва пролягла між нами і вами. Хоч як би хто прагнув перейти звідси до вас, — не зміг би, так само й з вашого боку ніхто не в змозі цю прірву здолати”.
И кроме того, между нами и вами — огромная пропасть, так что даже если бы кто и захотел отсюда пойти к вам, он не смог бы, и никто оттуда не может перейти к нам».
Той каже: „Тоді я прошу тебе, отче, пошли Лазаря до дому мого батька, бо там у мене п’ятеро братів. Хай він застереже їх, щоб і вони були не потрапили до цього місця страждань”.
Богач сказал: «Тогда прошу тебя, отец, пошли Лазаря в дом моего отца.
Ведь у меня пятеро братьев, пусть он предупредит их, чтобы и они не попали в это место мучений».
Та Авраам відповів: „У них є Мойсей та пророки. Хай твої брати їх слухають”.
Авраам ответил: «У них есть Моисей и Пророки, пусть их слушают».
Багатій заперечив: „Ні, отче, це якби до них прийшов хтось із померлих, тоді б вони покаялися”.
«Нет, отец Авраам, — сказал богач, — вот если бы кто-то из мертвых пришел к ним, тогда бы они покаялись».