Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання  
Сучасний переклад
Синодальный перевод
Ісус розповів їм притчу, щоб навчити їх, що треба постійно молитися й не втрачати надії.
            Сказал также им притчу о том, что должно всегда молиться и не унывать,
            Він сказав: «В одному місті був собі суддя, який Бога не боявся та й людей не поважав.
            говоря: в одном городе был судья, который Бога не боялся и людей не стыдился.
            У той час була там собі вдова. Вона все ходила до судді й просила: „Захисти мене від мого супротивника!”
            В том же городе была одна вдова, и она, приходя к нему, говорила: «защити меня от соперника моего».
             І тривалий час він не хотів її захищати. Та якось сказав собі: „Навіть опріч те, що я не боюся Бога й не поважаю людей, все ж через те, що ця вдова набридає мені, я допоможу їй, щоб не ходила й не докучала більше”».
            Но он долгое время не хотел. А после сказал сам в себе: «хотя я и Бога не боюсь и людей не стыжусь,
            но, как эта вдова не даёт мне покоя, защищу её, чтобы она не приходила больше докучать мне».
            І запитав тоді Господь: «Чули, що сказав той неправедний суддя?
            И сказал Господь: слышите, что говорит судья неправедный?
            То чи ж не візьме Бог під захист цих обраних, що день і ніч кличуть Його? Чи ж баритиметься Він з допомогою їм?
            Бог ли не защитит избранных Своих, вопиющих к Нему день и ночь, хотя и медлит защищать их?
            Повірте, Він швидко візьме їх під Свій захист. Однак, коли прийде Син Людський, то чи знайде Він віруючих в Господа на землі?»
            сказываю вам, что подаст им защиту вскоре. Но Сын Человеческий, придя, найдёт ли веру на земле?
            Для тих, хто був переконаний у своїй праведності й на інших дивився зверхньо, Ісус розповів таку притчу:
            Сказал также к некоторым, которые уверены были о себе, что они праведны, и уничижали других, следующую притчу:
            «Двоє чоловіків прийшли до Храму помолитися. Один був фарисеєм, другий — збирачем податків.
            два человека вошли в храм помолиться: один фарисей, а другой мытарь.
            Фарисей стояв один і так молився: „О Боже, дякую Тобі за те, що я не такий, як інші — розбійники, шахраї та розпусники або навіть, як отой збирач податків.
            Фарисей, став, молился сам в себе так: «Боже! благодарю Тебя, что я не таков, как прочие люди, грабители, обидчики, прелюбодеи, или как этот мытарь:
            Я пощуся двічі на тиждень, сплачую десятину з усіх своїх прибутків”.
            пощусь два раза в неделю, даю десятую часть из всего, что приобретаю».
            А збирач податків стояв віддалік і, навіть не підводячи очей до неба, він покірливо промовляв: „О Боже, змилуйся наді мною, грішником!”
            Мытарь же, стоя вдали, не смел даже поднять глаз на небо; но, ударяя себя в грудь, говорил: «Боже! будь милостив ко мне, грешнику!»
            Повірте, цей чоловік, а не той перший, пішов додому з прощеними гріхами. Бо кожен, хто намагається піднестися, буде принижений, а кожен принижений буде піднесений».
            Сказываю вам, что сей пошёл оправданным в дом свой более, нежели тот: ибо всякий, возвышающий сам себя, унижен будет, а унижающий себя возвысится.
            Деякі люди привели до Ісуса малих дітей, аби Він, поклавши на них руки, благословив їх. Коли Його учні побачили це, вони почали дорікати їм.
            Приносили к Нему и младенцев, чтобы Он прикоснулся к ним; ученики же, видя то, возбраняли им.
            Але Ісус сказав: «Пустіть дітей до Мене і не зупиняйте їх, бо Царство Боже належить таким, як вони.
            Но Иисус, подозвав их, сказал: пустите детей приходить ко Мне и не возбраняйте им, ибо таковых есть Царствие Божие.
            Істинно кажу вам: хто не приймає Царство Боже так же щиро, як мала дитина, той ніколи в нього не ввійде».
            Истинно говорю вам: кто не примет Царствия Божия, как дитя, тот не войдёт в него.
            Один із лідерів юдейських запитав Ісуса: «Вчителю Добрий, що мушу я робити, аби успадкувати вічне життя?»
            И спросил Его некто из начальствующих: Учитель благий! что мне делать, чтобы наследовать жизнь вечную?
            Ісус відповів: «Чому ти називаєш Мене Добрим? Ніхто не є добрим, крім Самого Бога.
            Иисус сказал ему: что ты называешь Меня благим? никто не благ, как только один Бог;
            Тобі відомі заповіді: „Не чини перелюбу, не вбивай, не кради, не бреши про інших, шануй батька й матір своїх”.
            знаешь заповеди: «не прелюбодействуй», «не убивай», «не кради», «не лжесвидетельствуй», «почитай отца твоего и матерь твою».
            А той каже: „З юності я дотримуюся цих заповідей”.
            Он же сказал: всё это сохранил я от юности моей.
            Коли Ісус почув ці слова, Він відповів: „Тобі бракує одного: продай усе, що маєш, а що вторгуєш, роздай бідним. І ти будеш мати багатство на Небі. Тоді приходь і слідуй за Мною”».
            Услышав это, Иисус сказал ему: ещё одного недостаёт тебе: всё, что имеешь, продай и раздай нищим, и будешь иметь сокровище на небесах, и приходи, следуй за Мною.
            Вислухавши Ісуса, той чоловік глибоко засмутився, бо був він дуже багатий.
            Он же, услышав сие, опечалился, потому что был очень богат.
            Ісус, побачивши, що він засумував, сказав: «Тяжко буде багатим ввійти в Царство Боже!
            Иисус, видя, что он опечалился, сказал: как трудно имеющим богатство войти в Царствие Божие!
            Легше верблюдові пройти крізь голчане вушко, ніж багатому ввійти в Царство Боже».
            ибо удобнее верблюду пройти сквозь игольные уши, нежели богатому войти в Царствие Божие.
            Почувши це, люди запитали Ісуса: «То хто ж тоді може бути спасенний?»
            Слышавшие сие сказали: кто же может спастись?
            Ісус відповів: «Неможливе для людей — можливе для Бога».
            Но Он сказал: невозможное человекам возможно Богу.
            Тоді Петро промовив: «Поглянь! Ми залишили все й пішли за Тобою!»
            Пётр же сказал: вот, мы оставили всё и последовали за Тобою.
            Тоді Ісус сказав їм: «Правду кажу вам: кожний, хто залишив хату свою, дружину, братів, сестер, матір, батька або дітей своїх заради Царства Божого, ще в цьому житті отримає в безліч разів більше, а також нагороду вічного життя в прийдешні часи».
            Он сказал им: истинно говорю вам: нет никого, кто оставил бы дом, или родителей, или братьев, или сестёр, или жену, или детей для Царствия Божия,
            и не получил бы гораздо более в сие время, и в век будущий жизни вечной.
            Ісус, відвівши вбік дванадцятьох апостолів, сказав їм: «Послухайте! Ми йдемо до Єрусалиму, і все, що було написано пророками про Сина Людського, здійсниться.
            Отозвав же двенадцать учеников Своих, сказал им: вот, мы восходим в Иерусалим, и совершится всё, написанное через пророков о Сыне Человеческом,
            Його народ піде проти Нього, і віддасть Його до рук поган. Ті збиткуватимуться з Нього, знущатимуться, плюватимуть на Нього.
            ибо предадут Его язычникам, и поругаются над Ним, и оскорбят Его, и оплюют Его,
            Його битимуть батогами, а потім вб’ють, але на третій день Він воскресне з мертвих».
            и будут бить, и убьют Его: и в третий день воскреснет.
            Та учні Ісуса всього цього не розуміли. Зміст сказаного був прихований від них, і вони не знали, про що Він говорить.
            Но они ничего из этого не поняли; слова сии были для них сокровенны, и они не разумели сказанного.
            Коли Ісус наближався до Єрихону, при дорозі сидів сліпий жебрак.
            Когда же подходил Он к Иерихону, один слепой сидел у дороги, прося милостыни,
            Почувши, що повз нього проходить натовп, жебрак запитав людей, що трапилося.
            и, услышав, что мимо него проходит народ, спросил: что это такое?
            І тоді сліпий голосно вигукнув: «Ісусе, Сину Давидів, змилуйся наді мною!»
            Тогда он закричал: Иисус, Сын Давидов! помилуй меня.
            Ті з натовпу, що йшли попереду, почали докоряти йому, щоб він замовк. Але він гукав ще голосніше: «Сину Давидів, змилуйся наді мною!»
            Шедшие впереди заставляли его молчать; но он ещё громче кричал: Сын Давидов! помилуй меня.
            Тоді Ісус зупинився й сказав: «Підведіть його до Мене!» Коли той підійшов, Ісус запитав його:
            Иисус, остановившись, велел привести его к Себе: и, когда тот подошёл к Нему, спросил его:
            «Що ти хочеш, щоб Я зробив для тебе?» Жебрак сказав: «Господи, я знову хочу бачити».
            чего ты хочешь от Меня? Он сказал: Господи! чтобы мне прозреть.
            Тоді Він промовив: «Твій зір негайно повернеться. Віра твоя врятувала [63] тебе».
            Иисус сказал ему: прозри! вера твоя спасла тебя.