Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Сучасний переклад
Переклад Хоменка
Ісус розповів їм притчу, щоб навчити їх, що треба постійно молитися й не втрачати надії.
Він розповів їм притчу про те, що їм треба молитись завжди й не падати духом.
Він сказав: «В одному місті був собі суддя, який Бога не боявся та й людей не поважав.
І казав: “В одному місті був один суддя, що не боявся Бога, ні людей не соромився.
У той час була там собі вдова. Вона все ходила до судді й просила: „Захисти мене від мого супротивника!”
Була ж одна вдова в тім місті, що (завжди) приходила до нього й говорила: Оборони мене від мого супротивника!
І тривалий час він не хотів її захищати. Та якось сказав собі: „Навіть опріч те, що я не боюся Бога й не поважаю людей, все ж через те, що ця вдова набридає мені, я допоможу їй, щоб не ходила й не докучала більше”».
І довго не хотів він, але згодом мовив сам до себе: Хоч я Бога не боюся і людей не соромлюся,
але тому, що ця вдова мені надокучає, я її обороню, щоб вона не приходила безперестанку та не морочила мені голови.”
І запитав тоді Господь: «Чули, що сказав той неправедний суддя?
Тут Господь додав: “Слухайте, що суддя несправедливий каже!
То чи ж не візьме Бог під захист цих обраних, що день і ніч кличуть Його? Чи ж баритиметься Він з допомогою їм?
А Бог хіба не оборонить своїх вибраних, які до нього день і ніч голосять, і чи баритиметься до них?
Повірте, Він швидко візьме їх під Свій захист. Однак, коли прийде Син Людський, то чи знайде Він віруючих в Господа на землі?»
Кажу вам: Оборонить їх негайно. Тільки ж Син Чоловічий, коли прийде, чи знайде на землі віру?”
Для тих, хто був переконаний у своїй праведності й на інших дивився зверхньо, Ісус розповів таку притчу:
Для деяких, що були певні про себе, мовляв, вони справедливі й ні за що мали інших, він сказав цю притчу:
«Двоє чоловіків прийшли до Храму помолитися. Один був фарисеєм, другий — збирачем податків.
“Два чоловіки зайшли в храм помолитись: один був фарисей, а другий — митар.
Фарисей стояв один і так молився: „О Боже, дякую Тобі за те, що я не такий, як інші — розбійники, шахраї та розпусники або навіть, як отой збирач податків.
Фарисей, ставши, молився так у собі: Боже, дякую тобі, що я не такий, як інші люди — грабіжники, неправедні, перелюбці, або як оцей митар.
Я пощуся двічі на тиждень, сплачую десятину з усіх своїх прибутків”.
Пощу двічі на тиждень, з усіх моїх прибутків даю десятину.
А збирач податків стояв віддалік і, навіть не підводячи очей до неба, він покірливо промовляв: „О Боже, змилуйся наді мною, грішником!”
А митар, ставши здалека, не смів і очей звести до неба, тільки бив себе в груди, кажучи: Боже, змилуйся надо мною грішним!
Повірте, цей чоловік, а не той перший, пішов додому з прощеними гріхами. Бо кожен, хто намагається піднестися, буде принижений, а кожен принижений буде піднесений».
Кажу вам: Цей повернувся виправданий до свого дому, а не той; бо кожний, хто виноситься, буде принижений, а хто принижується, — вивищений.”
Деякі люди привели до Ісуса малих дітей, аби Він, поклавши на них руки, благословив їх. Коли Його учні побачили це, вони почали дорікати їм.
Приносили й малих дітей до нього, щоб до них доторкнувся. Побачивши те, учні їм докоряли.
Але Ісус сказав: «Пустіть дітей до Мене і не зупиняйте їх, бо Царство Боже належить таким, як вони.
Ісус покликав їх, кажучи: “Пустіть дітей, нехай ідуть до мене; не бороніть їм: таких бо Царство Боже.
Істинно кажу вам: хто не приймає Царство Боже так же щиро, як мала дитина, той ніколи в нього не ввійде».
Істинно кажу вам: Хто Царства Божого не прийме як дитина, той не ввійде до нього.”
Один із лідерів юдейських запитав Ісуса: «Вчителю Добрий, що мушу я робити, аби успадкувати вічне життя?»
Один знатний спитав Ісуса: “Учителю благий, що мені робити, щоб успадкувати життя вічне?”
Ісус відповів: «Чому ти називаєш Мене Добрим? Ніхто не є добрим, крім Самого Бога.
А Ісус озвавсь до нього: “Чому мене звеш благим? Ніхто не благий, хіба один Бог.
Тобі відомі заповіді: „Не чини перелюбу, не вбивай, не кради, не бреши про інших, шануй батька й матір своїх”.
Ти заповіді знаєш: не перелюбствуй, не вбивай, не кради, не свідкуй ложно, шануй свого батька і матір.”
Коли Ісус почув ці слова, Він відповів: „Тобі бракує одного: продай усе, що маєш, а що вторгуєш, роздай бідним. І ти будеш мати багатство на Небі. Тоді приходь і слідуй за Мною”».
Почувши те Ісус, сказав до нього: “Одного ще тобі бракує: продай усе, що маєш, і роздай бідним, і будеш мати скарб на небі; тоді прийди і йди слідом за мною.”
Вислухавши Ісуса, той чоловік глибоко засмутився, бо був він дуже багатий.
Почувши це, той засмутився вельми, бо був дуже багатий.
Ісус, побачивши, що він засумував, сказав: «Тяжко буде багатим ввійти в Царство Боже!
Глянув Ісус на нього й мовив: “Як тяжко тим, що багатства мають, увійти в Царство Боже!
Легше верблюдові пройти крізь голчане вушко, ніж багатому ввійти в Царство Боже».
Легше пройти верблюдові крізь вушко в голці, ніж багатому ввійти в Царство Боже.”
Почувши це, люди запитали Ісуса: «То хто ж тоді може бути спасенний?»
А ті, що слухали, сказали: “Хто ж тоді може спастися?”
Ісус відповів: «Неможливе для людей — можливе для Бога».
Він відповів: “Неможливе в людей, можливе є в Бога.”
Тоді Петро промовив: «Поглянь! Ми залишили все й пішли за Тобою!»
Тоді Петро промовив: “Ось ми покинули, що в нас було, і пішли за тобою.”
Тоді Ісус сказав їм: «Правду кажу вам: кожний, хто залишив хату свою, дружину, братів, сестер, матір, батька або дітей своїх заради Царства Божого, ще в цьому житті отримає в безліч разів більше, а також нагороду вічного життя в прийдешні часи».
Ісус сказав їм: “Істинно кажу вам: Нема такого, що кинув би дім чи жінку, чи братів, чи дітей задля Божого Царства,
і не отримав би багато більше за цього часу, а в наступнім віці життя вічне.”
Ісус, відвівши вбік дванадцятьох апостолів, сказав їм: «Послухайте! Ми йдемо до Єрусалиму, і все, що було написано пророками про Сина Людського, здійсниться.
І взявши дванадцятьох, Ісус до них промовив: “Оце ми йдем в Єрусалим, і все написане пророками про Сина Чоловічого здійсниться.
Його народ піде проти Нього, і віддасть Його до рук поган. Ті збиткуватимуться з Нього, знущатимуться, плюватимуть на Нього.
Він буде виданий поганам, і насміхатимуться з нього, і зневажатимуть його, і плюватимуть на нього,
Його битимуть батогами, а потім вб’ють, але на третій день Він воскресне з мертвих».
і, бичувавши, уб'ють його, та третього дня він воскресне.”
Та учні Ісуса всього цього не розуміли. Зміст сказаного був прихований від них, і вони не знали, про що Він говорить.
Вони ж нічого з того не зрозуміли; це слово було для них закрите, й вони не знали, про що він говорив.
Коли Ісус наближався до Єрихону, при дорозі сидів сліпий жебрак.
І як він наближався до Єрихону, один сліпий сидів край дороги й просив милостині.
Почувши, що повз нього проходить натовп, жебрак запитав людей, що трапилося.
Почувши, що народ іде мимо, він спитався, що б воно могло бути.
І йому відповіли, що це пройшов Ісус із Назарета.
Йому сказали, що це Ісус Назарянин проходить.
І тоді сліпий голосно вигукнув: «Ісусе, Сину Давидів, змилуйся наді мною!»
І він почав голосно кричати: “Ісусе, Сину Давидів, змилуйся надо мною!”
Ті з натовпу, що йшли попереду, почали докоряти йому, щоб він замовк. Але він гукав ще голосніше: «Сину Давидів, змилуйся наді мною!»
Ті, що йшли попереду, сварилися на нього, щоб замовчав, та він кричав ще дужче: “Сину Давидів, змилуйся надо мною!”
Тоді Ісус зупинився й сказав: «Підведіть його до Мене!» Коли той підійшов, Ісус запитав його:
Ісус зупинився і звелів привести його до себе. І коли той наблизився до нього, спитав:
«Що ти хочеш, щоб Я зробив для тебе?» Жебрак сказав: «Господи, я знову хочу бачити».
“Що хочеш, щоб я зробив тобі?” “Господи”, — сказав той, — “щоб я прозрів!”
Тоді Він промовив: «Твій зір негайно повернеться. Віра твоя врятувала [63] тебе».
Ісус сказав до нього: “Прозри! Віра твоя спасла тебе.”