Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Сучасний переклад
King James Bible
Ісус увійшов до Єрихона й йшов містом.
Jesus and Zacchaeus
And Jesus entered and passed through Jericho.
And Jesus entered and passed through Jericho.
Там мешкав багатій на ймення Закхей, який був головним збирачем податків.
And, behold, there was a man named Zacchaeus, which was the chief among the publicans, and he was rich.
Він прагнув побачити, хто ж Такий Ісус, але через великий натовп не міг зробити цього, бо був низький на зріст.
And he sought to see Jesus who he was; and could not for the press, because he was little of stature.
Тож Закхей забіг наперед усіх і заліз на чинару, щоб побачити Ісуса, бо Він якраз мав пройти повз те дерево.
And he ran before, and climbed up into a sycomore tree to see him: for he was to pass that way.
І коли Ісус дійшов до цього місця, Він підвів очі й промовив: «Закхею, мерщій злазь, бо Я мушу сьогодні зупинитися в твоєму домі».
And when Jesus came to the place, he looked up, and saw him, and said unto him, Zacchaeus, make haste, and come down; for to day I must abide at thy house.
Тоді Закхей швидко зліз на землю й радісно привітав Ісуса.
And he made haste, and came down, and received him joyfully.
І всі це бачили й почали ремствувати: «Він пішов у гості до грішника».
And when they saw it, they all murmured, saying, That he was gone to be guest with a man that is a sinner.
Але Закхей став і промовив до Господа: «Пане, послухай! Я віддам половину свого добра бідним. І якщо я колись у когось щось видурив, то поверну йому в чотири рази більше!»
And Zacchaeus stood, and said unto the Lord; Behold, Lord, the half of my goods I give to the poor; and if I have taken any thing from any man by false accusation, I restore him fourfold.
Ісус сказав йому: «Сьогодні в цей дім прийшло спасіння, адже цей чоловік також один з обраного народу Божого.[64]
And Jesus said unto him, This day is salvation come to this house, forsomuch as he also is a son of Abraham.
Бо ж Син Людський прийшов, щоб розшукати і спасти те, що було загублене».
For the Son of man is come to seek and to save that which was lost.
Коли вони слухали це, Ісус розповів їм іншу притчу. Деякі люди вважали, що Царство Боже з’явиться негайно, бо Ісус підходив до Єрусалиму.
The Parable of the Ten Minas
And as they heard these things, he added and spake a parable, because he was nigh to Jerusalem, and because they thought that the kingdom of God should immediately appear.
And as they heard these things, he added and spake a parable, because he was nigh to Jerusalem, and because they thought that the kingdom of God should immediately appear.
Тоді Він сказав: «Один чоловік шляхетного походження вирушив у далеку країну. Там його мали проголосити царем, а по тому він планував повернутися додому.
He said therefore, A certain nobleman went into a far country to receive for himself a kingdom, and to return.
Чоловік покликав десятьох слуг своїх і роздав їм десять мін [65] срібла. Він сказав слугам: „Вкладайте ці гроші в діло до мого повернення”.
And he called his ten servants, and delivered them ten pounds, and said unto them, Occupy till I come.
Але співвітчизники того чоловіка ненавиділи його. Вони вислали за ним навздогін посланців, щоб ті сказали в далекій країні: „Ми не хочемо, щоб цей чоловік царював над нами!”
But his citizens hated him, and sent a message after him, saying, We will not have this man to reign over us.
Але його все одно проголосили царем, і він повернувся додому. А повернувшись, послав за тими слугами, яким роздав був гроші. Його цікавило, який прибуток вони одержали.
And it came to pass, that when he was returned, having received the kingdom, then he commanded these servants to be called unto him, to whom he had given the money, that he might know how much every man had gained by trading.
Перший з них прийшов і доповів: „Пане, твоя міна срібла принесла ще десять мін”.
Then came the first, saying, Lord, thy pound hath gained ten pounds.
То хазяїн сказав йому: „Гарна праця, ти добрий слуга! Оскільки ти в малому був вірний, я доручаю тобі управляти десятьма містами”.
And he said unto him, Well, thou good servant: because thou hast been faithful in a very little, have thou authority over ten cities.
Тоді прийшов другий слуга й мовив: „Пане, твоя міна принесла ще п’ять мін”.
And the second came, saying, Lord, thy pound hath gained five pounds.
Цьому слузі він сказав: „Ти правитимеш п’ятьма містами”.
And he said likewise to him, Be thou also over five cities.
Інший слуга прийшов і сказав: „Пане, ось твоя міна. Я тримав її загорнуту в хустину.
And another came, saying, Lord, behold, here is thy pound, which I have kept laid up in a napkin:
Я боявся тебе, бо ти чоловік жорстокий. Ти забираєш те, чого не клав, і жнеш те, чого не сіяв”.
For I feared thee, because thou art an austere man: thou takest up that thou layedst not down, and reapest that thou didst not sow.
Хазяїн промовив: „Я судитиму тебе твоїми ж словами, поганий ти слуга. Ти кажеш, що знаєш, що я жорстокий чоловік, що беру там, де не клав, та жну там, де не сіяв.
And he saith unto him, Out of thine own mouth will I judge thee, thou wicked servant. Thou knewest that I was an austere man, taking up that I laid not down, and reaping that I did not sow:
Тобі слід було пустити гроші в обіг,[66] то ж повернувшись, я мав би їх із прибутком”.
Wherefore then gavest not thou my money into the bank, that at my coming I might have required mine own with usury?
І додав, звертаючись до тих, що стояли поруч: „Заберіть у нього цю міну й віддайте тому, хто має десять мін”.
And he said unto them that stood by, Take from him the pound, and give it to him that hath ten pounds.
А вони кажуть: „Пане, але ж він уже має десять мін!”
(And they said unto him, Lord, he hath ten pounds.)
„Кажу ж вам, — відповів хазяїн, — кожному, хто має, додасться ще більше, а у того, в кого нічого не має, відніметься і той дріб’язок, що йому належить.
For I say unto you, That unto every one which hath shall be given; and from him that hath not, even that he hath shall be taken away from him.
Щодо тих моїх ворогів, які не хотіли, аби я царював над ними, то приведіть їх сюди і вбийте перед моїми очима”».
But those mine enemies, which would not that I should reign over them, bring hither, and slay them before me.
Розповівши цю притчу, Ісус вирушив далі до Єрусалиму.
The Triumphal Entry
And when he had thus spoken, he went before, ascending up to Jerusalem.
And when he had thus spoken, he went before, ascending up to Jerusalem.
Підійшовши до міст Ветфаґія та Віфанія поблизу гори, що звалася Оливною, Ісус відіслав двох Своїх учнів
And it came to pass, when he was come nigh to Bethphage and Bethany, at the mount called the mount of Olives, he sent two of his disciples,
з такими словами: «Ідіть у це місто, що перед вами. Тільки-но ви ввійдете туди, то одразу ж знайдете там припнутого віслючка, на якому ніхто ще не їздив. Відв’яжіть його й приведіть сюди.
Saying, Go ye into the village over against you; in the which at your entering ye shall find a colt tied, whereon yet never man sat: loose him, and bring him hither.
А якщо хтось запитає вас: „Для чого ви відв’язуєте віслючка?” — то ви мусите відповісти: „Він потрібен Господу”».
And if any man ask you, Why do ye loose him? thus shall ye say unto him, Because the Lord hath need of him.
Отож двоє з учнів пішли до села й там знайшли віслючка, точно так, як Він казав їм.
And they that were sent went their way, and found even as he had said unto them.
А коли вони віслючка відв’язували, його власники запитали їх: «Навіщо ви відв’язуєте віслючка?»
And as they were loosing the colt, the owners thereof said unto them, Why loose ye the colt?
Привівши віслючка до Ісуса, вони поклали на нього свій одяг й посадили Його зверху.
And they brought him to Jesus: and they cast their garments upon the colt, and they set Jesus thereon.
Коли Ісус їхав, люди стелили перед Ним на дорозі свій одяг.
And as he went, they spread their clothes in the way.
А як підійшов Він до сходу з Оливної гори, натовп учнів почав радісно й голосно славити Бога за всі чудеса, які вони побачили.
And when he was come nigh, even now at the descent of the mount of Olives, the whole multitude of the disciples began to rejoice and praise God with a loud voice for all the mighty works that they had seen;
Вони вигукували:
«Благословенний Цар, Який приходить в ім’я Господнє!Мир на Небі й Слава Господу!»
«Благословенний Цар, Який приходить в ім’я Господнє!Мир на Небі й Слава Господу!»
Saying, Blessed be the King that cometh in the name of the Lord: peace in heaven, and glory in the highest.
Серед людей у натовпі було кілька фарисеїв. Вони звернулися до Ісуса: «Вчителю, вгамуй Своїх учнів!»
And some of the Pharisees from among the multitude said unto him, Master, rebuke thy disciples.
Ісус відповів їм: «Повірте, якщо Мої послідовники зараз замовкнуть, то каміння почне вигукувати!»
And he answered and said unto them, I tell you that, if these should hold their peace, the stones would immediately cry out.
Коли Ісус під’їхав до Єрусалиму й, побачивши місто, Він заплакав і промовив: «Якби ж ти сьогодні знало, що тобі може принести мир! Та зараз це приховано від очей твоїх.
Jesus Weeps over Jerusalem
And when he was come near, he beheld the city, and wept over it,
And when he was come near, he beheld the city, and wept over it,
Saying, If thou hadst known, even thou, at least in this thy day, the things which belong unto thy peace! but now they are hid from thine eyes.
Настануть дні, коли вороги твої насиплють довколо тебе вали й обложать тебе. Вони насуватимуться з усіх боків,
For the days shall come upon thee, that thine enemies shall cast a trench about thee, and compass thee round, and keep thee in on every side,
й знищать тебе і народ, який мешкає в стінах твоїх. Вони каменя на камені не залишать там, де ти стоїш нині. Бо не впізнало ти того часу, коли Бог прийшов спасти тебе».
And shall lay thee even with the ground, and thy children within thee; and they shall not leave in thee one stone upon another; because thou knewest not the time of thy visitation.
Зайшовши у двір Храму, Ісус почав виганяти звідти усіх торговців.
Jesus Cleanses the Temple
And he went into the temple, and began to cast out them that sold therein, and them that bought;
And he went into the temple, and began to cast out them that sold therein, and them that bought;
Він промовив: «У Святому Писанні сказано: „Мій Храм буде домом молитви, а ви перетворили його на розбійницьке кубло!”
Saying unto them, It is written, My house is the house of prayer: but ye have made it a den of thieves.
Щодня Ісус навчав у Храмі, та головні священики, книжники та можновладці міркували, як убити Його.
And he taught daily in the temple. But the chief priests and the scribes and the chief of the people sought to destroy him,