Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Сучасний переклад
Синодальный перевод
Наближалося свято Прісних Хлібів, яке ще називають Пасхою.
Приближался праздник опресноков, называемый Пасхою,
Головні священики та книжники все шукали спосіб, як би обманом і таємно від народу, схопити та вбити Ісуса, але боялися людей.
и искали первосвященники и книжники, как бы погубить Его, потому что боялись народа.
І тоді сатана вселився в Юду, якого називали Іскаріотом. Він був одним з дванадцятьох апостолів.
Вошёл же сатана в Иуду, прозванного Искариотом, одного из числа двенадцати,
Юда прийшов до головних священиків й начальників Храмової варти і почав говорити з ними про те, як він може видати їм Ісуса.
и он пошёл, и говорил с первосвященниками и начальниками, как Его предать им.
Ті дуже зраділи й пообіцяли добре заплатити йому за це.
Они обрадовались и согласились дать ему денег;
Тож Юда почав шукати слушної нагоди, аби видати їм Ісуса, коли навколо Нього не буде натовпу.
и он обещал, и искал удобного времени, чтобы предать Его им не при народе.
Настав день свята Прісних Хлібів,[73] коли за звичаєм належало приносити в жертву Пасхальне ягня.
Настал же день опресноков, в который надлежало заколать пасхального агнца,
Ісус послав Петра й Іоана, наказавши їм: «Ідіть і приготуйте для нас Пасхальну вечерю».
и послал Иисус Петра и Иоанна, сказав: пойдите, приготовьте нам есть пасху.
Вони питають: «Де б Ти хотів, щоб ми приготували вечерю?»
Они же сказали Ему: где велишь нам приготовить?
Ісус відповів: «Як увійдете в місто, вам зустрінеться чоловік, який нестиме глечик з водою. Ідіть за ним до тієї оселі, куди він зайде.
Он сказал им: вот, при входе вашем в город, встретится с вами человек, несущий кувшин воды; последуйте за ним в дом, в который войдёт он,
Та скажіть господареві цього дому, що Вчитель питає: „Де кімната для гостей, в котрій Я їстиму Пасхальну вечерю зі Своїми учнями?”
и скажите хозяину дома: «Учитель говорит тебе: где комната, в которой бы Мне есть пасху с учениками Моими?»
Тоді той чоловік приведе вас у велику вмебльовану кімнату нагорі. Там і приготуйте нам усе для вечері».
И он покажет вам горницу большую устланную; там приготовьте.
Отож Петро та Іоан пішли до міста і все сталося так, як Він казав їм. Там вони і приготували Пасхальну вечерю.
Они пошли, и нашли, как сказал им, и приготовили пасху.
Коли настав час, Ісус зайняв місце за столом, і апостоли сіли разом з Ним.
И, когда настал час, Он возлёг, и двенадцать Апостолов с Ним,
Ісус звернувся до них: «Я дуже хотів спожити разом з вами Пасхальну вечерю перш, ніж прийму страждання.
и сказал им: очень желал Я есть с вами сию пасху прежде Моего страдания,
Бо кажу вам, що не їстиму більше Пасхальної вечері доти, доки не здійсниться це у Царстві Божому».
ибо сказываю вам, что уже не буду есть её, пока она не совершится в Царствии Божием.
Потім узяв Він чашу й подякувавши Богові, сказав: «Нехай кожний з вас вип’є з чаші цієї.
И, взяв чашу и благодарив, сказал: приимите её и разделите между собою,
Бо істинно кажу вам, що Я не питиму більш від плоду лози виноградної аж до того дня, коли прийде Царство Боже».
ибо сказываю вам, что не буду пить от плода виноградного, доколе не придёт Царствие Божие.
Потім Ісус узяв хлібину, та віддавши дяку Господу, благословив її. Після того Він розломив хліб і роздав Своїм апостолам зі словами: «Це тіло Моє, що буде віддане за вас. Їжте його на спомин про Мене».
И, взяв хлеб и благодарив, преломил и подал им, говоря: сие есть тело Моё, которое за вас предаётся; сие творите в Моё воспоминание.
Після вечері Ісус так само взяв чашу з вином і промовив: «Це вино символізує кров Мою, що засновує Новий Заповіт Божий для людей, які належать Йому; і проллється вона за вас».[74]
Также и чашу после вечери, говоря: сия чаша есть Новый Завет в Моей крови, которая за вас проливается.
Потім Ісус мовив: «Один із вас незабаром зрадить Мене; його рука зараз знаходиться поруч з Моєю.
И вот, рука предающего Меня со Мною за столом;
Син Людський піде на смерть, як і було Йому призначено Господом. Та горе тому, хто видасть Сина Людського на смерть».
впрочем, Сын Человеческий идёт по предназначению, но горе тому человеку, которым Он предаётся.
Тоді апостоли почали сперечатися один з одним про те, хто б міг таке зробити.
И они начали спрашивать друг друга, кто бы из них был, который это сделает.
Також серед учнів Ісусових спалахнула суперечка про те, хто з них вважається найбільшим.
Был же и спор между ними, кто из них должен почитаться большим.
Але Ісус сказав їм: «Царі поганські панують над своїми народами. І ті, хто має владу над людьми, вимагають, щоб їх називали благодійниками.
Он же сказал им: цари господствуют над народами, и владеющие ими благодетелями называются,
Але ж ви не поводьте себе так. Навпаки, найбільший з-поміж вас мусить стати як найменший, а пан — ніби слуга.
а вы не так: но кто из вас больше, будь как меньший, и начальствующий — как служащий.
Бо хто значніший: той, хто сидить за столом, чи той, хто йому прислуговує? Чи не той, хто сидить за столом? Але Я серед вас як той, хто прислуговує.
Ибо кто больше: возлежащий или служащий? не возлежащий ли? А Я посреди вас, как служащий.
І Я заповідаю вам Царство так само, як Мій Батько заповідав Його Мені.
и Я завещаваю вам, как завещал Мне Отец Мой, Царство,
То ви сидітимете за Моїм столом у Царстві Небесному, будете їсти й пити зі Мною. Саме вам сидіти на престолах, щоб судити дванадцять племен ізраїльських».
да ядите и пиете за трапезою Моею в Царстве Моём, и сядете на престолах судить двенадцать колен Израилевых.
«Симоне, [75] Симоне, послухай! Сатана просив дозволу перевірити вас, неначе селянин перевіряє пшеницю, відділяючи добре зерно від паганого.
И сказал Господь: Симон! Симон! се, сатана просил, чтобы сеять вас как пшеницу,
Та Я молився за тебе, щоб не втратив ти віру. То ж коли ти, Симоне, знов повернешся до Мене, укріпи віру братів своїх».
но Я молился о тебе, чтобы не оскудела вера твоя; и ты некогда, обратившись, утверди братьев твоих.
Однак Симон, якого ще звали Петром, відповів: «Господи, я готовий іти з Тобою до в’язниці й навіть на смерть».
Он отвечал Ему: Господи! с Тобою я готов и в темницу и на смерть идти.
Але Ісус промовив: «Кажу тобі, Петре: ще й півень не проспіває уранці, ти тричі зречешся Мене[76]».
Но Он сказал: говорю тебе, Пётр, не пропоёт петух сегодня, как ты трижды отречёшься, что не знаешь Меня.
І звернувся Ісус до Своїх учнів: «Коли Я посилав вас без гаманця, торби й сандалів, чи вам чогось бракувало?» Вони відповіли: «Нічого».
И сказал им: когда Я посылал вас без мешка и без сумы и без обуви, имели ли вы в чём недостаток? Они отвечали: ни в чём.
Ісус продовжував: «Але зараз, якщо хто має гаманця, мусить взяти його. Так само, якщо хто має торбу, хай візьме торбу свою. І якщо хто не має меча, хай продасть свій плащ і придбає меч.
Тогда Он сказал им: но теперь, кто имеет мешок, тот возьми его, также и суму; а у кого нет, продай одежду свою и купи меч;
Бо кажу вам, що сказане у Святому Писанні мусить збутися зі Мною:
„І вважатимуть Його за злочинця”.
Так, усе сказане про Мене наближається до здійснення».
„І вважатимуть Його за злочинця”.
Так, усе сказане про Мене наближається до здійснення».
ибо сказываю вам, что должно исполниться на Мне и сему написанному: «и к злодеям причтён». Ибо то, что о Мне, приходит к концу.
Учні кажуть: «Господи, подивись, ось тут два мечі». І Він відповів: «Цього достатньо».[77]
Они сказали: Господи! вот, здесь два меча. Он сказал им: довольно.
Потім, за звичаєм, Ісус вирушив на Оливну гору, та учні Його пішли за Ним.
И, выйдя, пошёл по обыкновению на гору Елеонскую, за Ним последовали и ученики Его.
Прийшовши на місце, Ісус сказав їм: «Моліться, щоб не піддатися спокусам».
Придя же на место, сказал им: молитесь, чтобы не впасть в искушение.
Відійшовши від учнів на відстань приблизно в 50 кроків, Ісус став на коліна й почав молитися:
И Сам отошёл от них на вержение камня, и, преклонив колени, молился,
«Отче, якщо на те воля Твоя, нехай обмине Мене ця чаша [78] страждань. Але хай збудеться не те, чого Я хочу, а те, чого Ти бажаєш».
говоря: Отче! о, если бы Ты благоволил пронести чашу сию мимо Меня! впрочем, не Моя воля, но Твоя да будет.
І з’явився перед Ним Ангел з Небес і зміцнив Його сили.
Явился же Ему Ангел с небес и укреплял Его.
Долаючи біль, Ісус молився ще більш ревно. І піт Його падав на землю, мов краплі крові. [79]
И, находясь в борении, прилежнее молился, и был пот Его, как капли крови, падающие на землю.
Закінчивши молитися, Ісус повернувся до Своїх учнів, та побачив, що вони сплять, виснажені горем.
Встав от молитвы, Он пришёл к ученикам, и нашёл их спящими от печали,
Ісус розбудив їх, кажучи: «Чому ви спите? Вставайте й моліться, щоб не піддатися спокусам».
и сказал им: что вы спите? встаньте и молитесь, чтобы не впасть в искушение.
Поки Ісус це казав, з’явився натовп людей. Їх вів Юда, один з дванадцятьох апостолів. Він підійшов до Ісуса, щоб поцілувати Його.
Когда Он ещё говорил это, появился народ, а впереди его шёл один из двенадцати, называемый Иуда, и он подошёл к Иисусу, чтобы поцеловать Его. Ибо он такой им дал знак: Кого я поцелую, Тот и есть.
Але Ісус запитав його: «Юдо, ти зраджуєш Сина Людського дружнім поцілунком?»
Иисус же сказал ему: Иуда! целованием ли предаёшь Сына Человеческого?
Зрозумівши, що має статися, учні, які стояли навколо, запитали: «Господи, чи хочеш, щоб ми вдарили своїми мечами?»
Бывшие же с Ним, видя, к чему идёт дело, сказали Ему: Господи! не ударить ли нам мечом?
Та один із учнів ударив мечем слугу первосвященика й відтяв йому праве вухо.
И один из них ударил раба первосвященникова, и отсёк ему правое ухо.
Та у відповідь Ісус сказав: «Зупиніться! Досить уже цього!» Він доторкнувся до вуха слуги й зцілив його.
Тогда Иисус сказал: оставьте, довольно. И, коснувшись уха его, исцелил его.
Потім Ісус звернувся до головних священиків, начальників варти Храму та старійшин, які прийшли заарештувати Його: «Ви прийшли проти Мене, ніби проти розбійника, з мечами та палицями.
Первосвященникам же и начальникам храма и старейшинам, собравшимся против Него, сказал Иисус: как будто на разбойника вышли вы с мечами и кольями, чтобы взять Меня?
Я ж щодня був з вами у Храмі, навчаючи людей, та ви не заарештували Мене. Але зараз ваша година — година владарювання мороку».
Каждый день бывал Я с вами в храме, и вы не поднимали на Меня рук, но теперь ваше время и власть тьмы.
Вони схопили Ісуса й відвели Його до будинку первосвященика, а Петро, тримаючись віддалік, йшов за Ісусом.
Взяв Его, повели и привели в дом первосвященника. Пётр же следовал издали.
Охоронці розклали серед двору багаття й повсідалися навколо. Петро сів разом із ними.
Когда они развели огонь среди двора и сели вместе, сел и Пётр между ними.
Одна з дівчат-служниць побачила Петра, сидячого біля вогнища. Вона пильно придивилася на нього в відблисках багаття й сказала: «Цей чоловік також був з Ісусом».
Одна служанка, увидев его сидящего у огня и всмотревшись в него, сказала: и этот был с Ним.
Та Петро заперечив, мовивши: «Жінко, я не знаю Його!»
Но он отрёкся от Него, сказав женщине: я не знаю Его.
Трохи згодом інший чоловік побачив Петра і сказав: «Ти також один із учнів Христових!» Та Петро відповів: «Ні, чоловіче! Це не так!»
Вскоре потом другой, увидев его, сказал: и ты из них. Но Пётр сказал этому человеку: нет!
Минуло щось близько години, і ще один чоловік почав стверджувати: «Безперечно, цей чоловік також був з Ісусом, адже він теж з Ґалилеї».
Прошло с час времени, ещё некто настоятельно говорил: точно и этот был с Ним, ибо он Галилеянин.
Але Петро відповів: «Чоловіче, я не знаю, про що ти говориш!» І тієї ж миті, коли Петро ще не закінчив речення, проспівав півень.
Но Пётр сказал тому человеку: не знаю, что ты говоришь. И тотчас, когда ещё говорил он, запел петух.
Тоді Ісус обернувся й подивився в очі Петру. І згадав Петро Господні слова: «Перш ніж сьогодні проспіває півень, ти тричі зречешся Мене».
Тогда Господь, обратившись, взглянул на Петра, и Пётр вспомнил слово Господа, как Он сказал ему: «прежде нежели пропоёт петух, отречёшься от Меня трижды».
Люди, які тримали Ісуса під охороною, почали насміхатися над Ним й бити Його.
Люди, державшие Иисуса, ругались над Ним и били Его;
Вони також затулили Ісусу очі й почали бити Його, кажучи: «Доведи ж нам що Ти пророк,[80] назви того із нас, хто вдарив Тебе!»
и, закрыв Его, ударяли Его по лицу и спрашивали Его: прореки, кто ударил Тебя?
І говорили вони багато іншого Ісусу, щоб образити Його.
И много иных хулений произносили против Него.
Вранці наступного дня, зібралися разом старійшини народу, головні священики й книжники, та привели Ісуса на своє зібрання.[81]
И как настал день, собрались старейшины народа, первосвященники и книжники, и ввели Его в свой синедрион,
Вони сказали: «Якщо Ти Христос, то скажи нам це». Та Ісус відповів їм: «Навіть якщо Я і скажу вам, що Я Христос, ви Мені не повірите.
и сказали: Ты ли Христос? скажи нам. Он сказал им: если скажу вам, вы не поверите;
І якщо Я запитаю вас про щось, ви не дасте відповіді.
если же и спрошу вас, не будете отвечать Мне и не отпустите Меня;
Але віднині, Син Людський сидітиме праворуч від Всемогутнього Бога».
отныне Сын Человеческий воссядет одесную силы Божией.
Вони всі запитали: «Тож скажи нам: Ти — Син Божий?» Ісус сказав їм: «Ви вірно сказали, хто Я є».
И сказали все: итак, Ты Сын Божий? Он отвечал им: вы говорите, что Я.