Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Сучасний переклад
Cовременный перевод WBTC
Наближалося свято Прісних Хлібів, яке ще називають Пасхою.
Приближался праздник Пресных Хлебов, называемый Пасхой.
Головні священики та книжники все шукали спосіб, як би обманом і таємно від народу, схопити та вбити Ісуса, але боялися людей.
Первосвященники и законники искали способа убить Иисуса, ибо они боялись народа.
І тоді сатана вселився в Юду, якого називали Іскаріотом. Він був одним з дванадцятьох апостолів.
В Иуду, прозванного Искариотом, одного из двенадцати апостолов, вселился сатана;
Юда прийшов до головних священиків й начальників Храмової варти і почав говорити з ними про те, як він може видати їм Ісуса.
и он пошёл к первосвященникам и к стражникам храма, чтобы договориться, как передать Иисуса в их руки.
Ті дуже зраділи й пообіцяли добре заплатити йому за це.
Они обрадовались и согласились дать ему за это денег.
Тож Юда почав шукати слушної нагоди, аби видати їм Ісуса, коли навколо Нього не буде натовпу.
И он обещал, и стал искать случая передать Его им, когда вокруг не будет народа.
Настав день свята Прісних Хлібів,[73] коли за звичаєм належало приносити в жертву Пасхальне ягня.
Наступил день Пресных Хлебов, когда должен быть принесён в жертву пасхальный ягнёнок.
Ісус послав Петра й Іоана, наказавши їм: «Ідіть і приготуйте для нас Пасхальну вечерю».
Иисус послал Петра и Иоанна, сказав: "Идите и приготовьте для нас пасхальный ужин, чтобы мы могли поесть".
Вони питають: «Де б Ти хотів, щоб ми приготували вечерю?»
Они спросили Его: "Где Ты хочешь, чтобы мы приготовили ужин?"
Ісус відповів: «Як увійдете в місто, вам зустрінеться чоловік, який нестиме глечик з водою. Ідіть за ним до тієї оселі, куди він зайде.
И Он сказал им: "Когда войдёте в город, встретите человека, несущего кувшин с водой. Идите за ним в дом, в который он войдёт,
Та скажіть господареві цього дому, що Вчитель питає: „Де кімната для гостей, в котрій Я їстиму Пасхальну вечерю зі Своїми учнями?”
и скажите хозяину: "Учитель спрашивает тебя: где комната, в которой бы Мне есть пасхальный ужин с моими учениками?"
Тоді той чоловік приведе вас у велику вмебльовану кімнату нагорі. Там і приготуйте нам усе для вечері».
И тот человек покажет вам большую комнату наверху, убранную для вас. Там и приготовьте пасхальный ужин".
Отож Петро та Іоан пішли до міста і все сталося так, як Він казав їм. Там вони і приготували Пасхальну вечерю.
Пётр и Иоанн пошли и нашли всё так, как Он и говорил им, и приготовили пасхальный ужин.
Коли настав час, Ісус зайняв місце за столом, і апостоли сіли разом з Ним.
Когда час настал, Иисус и апостолы заняли места за столом,
Ісус звернувся до них: «Я дуже хотів спожити разом з вами Пасхальну вечерю перш, ніж прийму страждання.
и Он сказал им: "Как желал Я разделить с вами эту пасхальную трапезу перед Моей смертью!
Бо кажу вам, що не їстиму більше Пасхальної вечері доти, доки не здійсниться це у Царстві Божому».
Ибо, говорю вам, не попробую больше еды пасхальной, пока не случится это в Царстве Божьем!"
Потім узяв Він чашу й подякувавши Богові, сказав: «Нехай кожний з вас вип’є з чаші цієї.
Потом Он взял чашу и, возблагодарив Бога, сказал: "Возьмите её и обнесите всех,
Бо істинно кажу вам, що Я не питиму більш від плоду лози виноградної аж до того дня, коли прийде Царство Боже».
ибо говорю вам: не буду пить вина виноградного, пока не придёт Царство Божье".
Потім Ісус узяв хлібину, та віддавши дяку Господу, благословив її. Після того Він розломив хліб і роздав Своїм апостолам зі словами: «Це тіло Моє, що буде віддане за вас. Їжте його на спомин про Мене».
Затем Он взял хлеб и, возблагодарив Бога, преломил его и дал им всем, сказав: "Это — Тело Моё, за вас отдаваемое. Ешьте хлеб в память обо Мне".
Після вечері Ісус так само взяв чашу з вином і промовив: «Це вино символізує кров Мою, що засновує Новий Заповіт Божий для людей, які належать Йому; і проллється вона за вас».[74]
После ужина Иисус снова взял чашу и сказал: "Это вино — новое соглашение Господа с народом Своим, скреплённое Кровью Моею, которую Я пролью за вас.
Потім Ісус мовив: «Один із вас незабаром зрадить Мене; його рука зараз знаходиться поруч з Моєю.
Но смотрите! Один из вас вскоре предаст Меня. Рука его сейчас лежит рядом с Моей на столе.
Син Людський піде на смерть, як і було Йому призначено Господом. Та горе тому, хто видасть Сина Людського на смерть».
Сын Человеческий идёт навстречу судьбе Своей, как и было предопределено Господом, но горе тому, кто предал Его!"
Тоді апостоли почали сперечатися один з одним про те, хто б міг таке зробити.
И они начали спрашивать друг друга: "Кто же из нас может сделать такое?"
Також серед учнів Ісусових спалахнула суперечка про те, хто з них вважається найбільшим.
И возник между ними спор, кто из них должен считаться самым главным.
Але Ісус сказав їм: «Царі поганські панують над своїми народами. І ті, хто має владу над людьми, вимагають, щоб їх називали благодійниками.
Но Иисус сказал им: "Цари язычников господствуют над своими народами, а те, кто проявляет над ними власть, зовутся "благодетелями".
Але ж ви не поводьте себе так. Навпаки, найбільший з-поміж вас мусить стати як найменший, а пан — ніби слуга.
Но вы не такие, как они; напротив: самый главный из вас должен быть как самый младший, а тот, кто правит, должен быть подобен тому, кто прислуживает.
Бо хто значніший: той, хто сидить за столом, чи той, хто йому прислуговує? Чи не той, хто сидить за столом? Але Я серед вас як той, хто прислуговує.
Ибо кто важнее: тот, кто за столом, или тот, кто прислуживает? Вы считаете, что тот, кто за столом? Но Я среди вас, как тот, кто прислуживает.
І Я заповідаю вам Царство так само, як Мій Батько заповідав Його Мені.
И как Отец Мой даровал Мне царскую власть, так и Я передаю её вам,
То ви сидітимете за Моїм столом у Царстві Небесному, будете їсти й пити зі Мною. Саме вам сидіти на престолах, щоб судити дванадцять племен ізраїльських».
чтобы вы могли есть и пить за столом в царстве Моём. И будете вы восседать на престолах, верша суд над двенадцатью коленами Израиля".
«Симоне, [75] Симоне, послухай! Сатана просив дозволу перевірити вас, неначе селянин перевіряє пшеницю, відділяючи добре зерно від паганого.
"О Симон, Симон, сатана просил разрешения испытать вас, чтобы отделить плохих от хороших, как крестьянин отделяет пшеничные зёрна от сорных.
Та Я молився за тебе, щоб не втратив ти віру. То ж коли ти, Симоне, знов повернешся до Мене, укріпи віру братів своїх».
Я молился за тебя, чтобы не ослабела вера твоя; и ты, вернувшись ко Мне снова, утверди братьев твоих в вере".
Однак Симон, якого ще звали Петром, відповів: «Господи, я готовий іти з Тобою до в’язниці й навіть на смерть».
Пётр ответил Ему: "Господи! Я готов идти с Тобой и в темницу, и на смерть".
Але Ісус промовив: «Кажу тобі, Петре: ще й півень не проспіває уранці, ти тричі зречешся Мене[76]».
Но Он сказал: "Говорю тебе, Пётр, сегодня, прежде чем пропоёт петух, ты трижды отречёшься от Меня".
І звернувся Ісус до Своїх учнів: «Коли Я посилав вас без гаманця, торби й сандалів, чи вам чогось бракувало?» Вони відповіли: «Нічого».
И сказал им Иисус: "Когда Я послал вас без денег, без сумы дорожной и без обуви, имели ли вы в чём-нибудь недостаток?" Они сказали: "Ни в чём".
Ісус продовжував: «Але зараз, якщо хто має гаманця, мусить взяти його. Так само, якщо хто має торбу, хай візьме торбу свою. І якщо хто не має меча, хай продасть свій плащ і придбає меч.
"Теперь же, — сказал Он им, — у кого есть деньги, пусть возьмёт их и суму дорожную с собой, а у кого нет меча, пусть продаст одежду и купит меч.
Бо кажу вам, що сказане у Святому Писанні мусить збутися зі Мною:
„І вважатимуть Його за злочинця”.
Так, усе сказане про Мене наближається до здійснення».
„І вважатимуть Його за злочинця”.
Так, усе сказане про Мене наближається до здійснення».
Ибо говорю вам, на Мне должно исполнится сказанное в Писании: "И будет причислен к беззаконным". Ибо то, что написано обо Мне, уже близко".
Учні кажуть: «Господи, подивись, ось тут два мечі». І Він відповів: «Цього достатньо».[77]
"Господи — сказали они, — посмотри, здесь два меча". И Он сказал им: "Двух будет достаточно".
Потім, за звичаєм, Ісус вирушив на Оливну гору, та учні Його пішли за Ним.
Иисус вышел, и по Своему обыкновению, пошёл на гору Елеонскую в сопровождении учеников.
Прийшовши на місце, Ісус сказав їм: «Моліться, щоб не піддатися спокусам».
Придя на место, Он сказал им: "Молитесь, чтобы не впасть в искушение".
Відійшовши від учнів на відстань приблизно в 50 кроків, Ісус став на коліна й почав молитися:
Сам же отошёл от них на расстояние брошенного камня, стал на колени и молился, говоря:
«Отче, якщо на те воля Твоя, нехай обмине Мене ця чаша [78] страждань. Але хай збудеться не те, чого Я хочу, а те, чого Ти бажаєш».
"Отец, если будет на то воля Твоя, то отведи от Меня чашу страданий. Но пусть свершится Твоя воля, а не Моя!"
І з’явився перед Ним Ангел з Небес і зміцнив Його сили.
И явился Ему ангел с неба, чтобы укрепить и поддержать Его.
Долаючи біль, Ісус молився ще більш ревно. І піт Його падав на землю, мов краплі крові. [79]
И в мучениях ещё усерднее молился Он. И, словно капли крови, падал на землю пот Его.
Закінчивши молитися, Ісус повернувся до Своїх учнів, та побачив, що вони сплять, виснажені горем.
И когда Он поднялся после молитвы, то подошёл к ученикам и увидел, что, изнурённые печалью, они заснули.
Ісус розбудив їх, кажучи: «Чому ви спите? Вставайте й моліться, щоб не піддатися спокусам».
"Почему спите вы? — сказал Он им. — Вставайте и молитесь, чтобы не впасть в искушение".
Поки Ісус це казав, з’явився натовп людей. Їх вів Юда, один з дванадцятьох апостолів. Він підійшов до Ісуса, щоб поцілувати Його.
Когда Он ещё говорил это, появилась толпа людей, впереди которой шёл человек по имени Иуда, один из двенадцати апостолов. Он подошёл к Иисусу, чтобы поцеловать Его,
Але Ісус запитав його: «Юдо, ти зраджуєш Сина Людського дружнім поцілунком?»
но Иисус сказал: "Иуда, что же ты с дружеским поцелуем предаёшь Сына Человеческого?"
Зрозумівши, що має статися, учні, які стояли навколо, запитали: «Господи, чи хочеш, щоб ми вдарили своїми мечами?»
Когда окружавшие Его ученики увидели, к чему идёт дело, они сказали: "Господи, не обнажить ли мечи наши?"
Та один із учнів ударив мечем слугу первосвященика й відтяв йому праве вухо.
И один из них поразил мечом слугу первосвященника и отсёк ему правое ухо.
Та у відповідь Ісус сказав: «Зупиніться! Досить уже цього!» Він доторкнувся до вуха слуги й зцілив його.
Но Иисус сказал: "Довольно. Остановитесь!" Он коснулся уха слуги и исцелил его.
Потім Ісус звернувся до головних священиків, начальників варти Храму та старійшин, які прийшли заарештувати Його: «Ви прийшли проти Мене, ніби проти розбійника, з мечами та палицями.
Тогда Иисус сказал первосвященникам, старейшинам и стражникам, пришедшим схватить Его: "Почему вы вышли на меня с мечами и кольями, как на разбойника?
Я ж щодня був з вами у Храмі, навчаючи людей, та ви не заарештували Мене. Але зараз ваша година — година владарювання мороку».
Ведь ежедневно Я бывал с вами в храме, почему же вы тогда не пытались схватить Меня? Но это ваш час — настала власть тьмы".
Вони схопили Ісуса й відвели Його до будинку первосвященика, а Петро, тримаючись віддалік, йшов за Ісусом.
Они взяли Иисуса под стражу и увели, и пришли в дом первосвященника. Пётр же следовал за ними на расстоянии.
Охоронці розклали серед двору багаття й повсідалися навколо. Петро сів разом із ними.
Стражники разожгли огонь посреди двора и сели все вместе, и Пётр был среди них.
Одна з дівчат-служниць побачила Петра, сидячого біля вогнища. Вона пильно придивилася на нього в відблисках багаття й сказала: «Цей чоловік також був з Ісусом».
Одна служанка, увидевшая его при свете огня, пристально посмотрела на него и сказала: "Этот человек тоже был с Ним".
Та Петро заперечив, мовивши: «Жінко, я не знаю Його!»
Но он отрицал это, говоря: "Женщина, я не знаю Его!"
Трохи згодом інший чоловік побачив Петра і сказав: «Ти також один із учнів Христових!» Та Петро відповів: «Ні, чоловіче! Це не так!»
Чуть позже другой человек увидел его и сказал: "Ты тоже один из них". Но Пётр сказал: "Нет, я не из них".
Минуло щось близько години, і ще один чоловік почав стверджувати: «Безперечно, цей чоловік також був з Ісусом, адже він теж з Ґалилеї».
Прошло около часа, и стал кто-то ещё настойчиво утверждать: "Этот человек точно был с Ним, ведь он галилеянин".
Але Петро відповів: «Чоловіче, я не знаю, про що ти говориш!» І тієї ж миті, коли Петро ще не закінчив речення, проспівав півень.
Но Пётр сказал: "Я не знаю, о чём ты говоришь!" И в ту же минуту, когда он ещё говорил, пропел петух.
Тоді Ісус обернувся й подивився в очі Петру. І згадав Петро Господні слова: «Перш ніж сьогодні проспіває півень, ти тричі зречешся Мене».
Тогда Господь обернулся и взглянул на Петра. И вспомнил Пётр слова Господа: "Сегодня, прежде чем пропоёт петух, трижды отречёшься от Меня".
Люди, які тримали Ісуса під охороною, почали насміхатися над Ним й бити Його.
А люди, державшие Иисуса, стали издеваться над Ним и бить Его.
Вони також затулили Ісусу очі й почали бити Його, кажучи: «Доведи ж нам що Ти пророк,[80] назви того із нас, хто вдарив Тебе!»
Они завязали Иисусу глаза и спрашивали: "Если Ты пророк, скажи, кто ударил Тебя?"
І говорили вони багато іншого Ісусу, щоб образити Його.
И много других оскорблений наносили они Ему.
Вранці наступного дня, зібралися разом старійшини народу, головні священики й книжники, та привели Ісуса на своє зібрання.[81]
Когда настал день, собрались старейшины народа, первосвященники и законники, и ввели Его в синедрион,
Вони сказали: «Якщо Ти Христос, то скажи нам це». Та Ісус відповів їм: «Навіть якщо Я і скажу вам, що Я Христос, ви Мені не повірите.
и сказали: "Если Ты Христос, скажи нам". "Если Я скажу вам, вы не поверите Мне, — ответил Иисус, —
І якщо Я запитаю вас про щось, ви не дасте відповіді.
а если задам вопрос, вы не ответите Мне.
Але віднині, Син Людський сидітиме праворуч від Всемогутнього Бога».
Но отныне Сын Человеческий будет восседать по правую руку от престола Божьего".
Вони всі запитали: «Тож скажи нам: Ти — Син Божий?» Ісус сказав їм: «Ви вірно сказали, хто Я є».
И сказали все: "Так Ты — Сын Божий?" И Он ответил: "Вы говорите, что Я".