Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Сучасний переклад
Синодальный перевод
Тож всі вони підвелися й відвели Ісуса до Пилата.
И поднялось всё множество их, и повели Его к Пилату,
І почали вони звинувачувати Ісуса кажучи: «Ми чули, як цей Чоловік заводив в оману наших людей. Він стверджує, що ми не повинні сплачувати податки цезареві і називає Себе Христом — Царем Юдейськім».
и начали обвинять Его, говоря: мы нашли, что Он развращает народ наш и запрещает давать подать кесарю, называя Себя Христом Царём.
Тоді Пилат запитав Ісуса: «Ти — Цар Юдейський?» На що Ісус відповів: «Так, це Я. Але ж ти сам це сказав».
Пилат спросил Его: Ты Царь Иудейский? Он сказал ему в ответ: ты говоришь.
Тоді Пилат звернувся до головних священиків і натовпу: «Я не бачу ніякої вини за цим Чоловіком».
Пилат сказал первосвященникам и народу: я не нахожу никакой вины в этом человеке.
Та головні священики наполягали, кажучи: «Він Своїм вченням підбурює людей по всій Юдеї: Він почав у Ґалилеї та дійшов аж до сюди».
Но они настаивали, говоря, что Он возмущает народ, уча по всей Иудее, начиная от Галилеи до сего места.
Почувши це, Пилат запитав, чи цей Чоловік ґалилеянин.
Пилат, услышав о Галилее, спросил: разве Он Галилеянин?
Довідавшись, що Ісус із тієї землі, якою править Ірод, Пилат відправив Його до Ірода, бо той саме перебував в Єрусалимі.
И, узнав, что Он из области Иродовой, послал Его к Ироду, который в эти дни был также в Иерусалиме.
Коли Ірод побачив Ісуса, то був дуже задоволений, бо ж багато чув про Нього та від давнього часу прагнув побачити Його. Він сподівався стати свідком якихось дивних знамень, створених Христом.
Ирод, увидев Иисуса, очень обрадовался, ибо давно желал видеть Его, потому что много слышал о Нём, и надеялся увидеть от Него какое-нибудь чудо,
Він почав про все розпитувати Ісуса, але Той на жодне з запитань не відповів йому.
и предлагал Ему многие вопросы, но Он ничего не отвечал ему.
При цьому були присутні головні священики й книжники, які весь час запально звинувачували Його.
Первосвященники же и книжники стояли и усильно обвиняли Его.
Ірод та його воїни насміхалися над Ісусом, одягнувши Його у пишні шати, подібні до тих, котрі носили царі. Опісля він знову відіслав Ісуса до Пилата.
Но Ирод со своими воинами, уничижив Его и насмеявшись над Ним, одел Его в светлую одежду и отослал обратно к Пилату.
У той день Ірод з Пилатом подружилися, хоч раніше вони ворогували.
И сделались в тот день Пилат и Ирод друзьями между собою, ибо прежде были во вражде друг с другом.
Пилат, скликавши головних священиків, юдейських вождів та простий народ, звернувся до них: «Ви привели до мене Цього Чоловіка, звинувативши Його в тому, що Він вводив людей в оману. Отут, у вашій присутності, я допитав Його і не знайшов ніяких підстав для ваших звинувачень проти Нього.
Пилат же, созвав первосвященников и начальников и народ,
сказал им: вы привели ко мне человека сего, как развращающего народ; и вот, я при вас исследовал и не нашёл человека сего виновным ни в чём том, в чём вы обвиняете Его;
Так само ніяких підстав не знайшов і Ірод. Тож він відіслав Ісуса знову до нас. Як бачите, Він не зробив нічого такого, за що заслуговував би смерті.
и Ирод также, ибо я посылал Его к нему; и ничего не найдено в Нём, достойного смерти;
[Щороку, під час святкування Пасхи, правитель, за звичаєм, відпускав на волю одного з в’язнів, за якого просив народ.] [82]
А ему и нужно было для праздника отпустить им одного узника.
У відповідь натовп загукав: «Нехай Ісуса розіпнуть на хресті! Відпусти нам Варавву!»
Но весь народ стал кричать: смерть Ему! а отпусти нам Варавву.
(Варавву було кинуто до в’язниці за участь у заколоті в місті й за вбивство.)
Варавва был посажен в темницу за произведённое в городе возмущение и убийство.
Тоді знову Пилат звернувся до людей, кажучи, що він хотів би відпустити Ісуса.
Пилат снова возвысил голос, желая отпустить Иисуса.
Та вони й далі вигукували: «Розіп’ясти Його! Нехай Його розіпнуть на хресті!»
Но они кричали: распни, распни Его!
І втретє Пилат звернувся до народу, питаючи: «Який на Ньому злочин? Я не знайшов проти Нього нічого, за що слід було б карати смертю. Тож я покараю Його батогами й відпущу».
Он в третий раз сказал им: какое же зло сделал Он? я ничего, достойного смерти, не нашёл в Нём; итак, наказав Его, отпущу.
Але й далі народ голосно вимагав стратити Ісуса, і цей крик досяг такої сили, що Пилат вирішив задовольнити їхню вимогу.
Но они продолжали с великим криком требовать, чтобы Он был распят; и превозмог крик их и первосвященников.
И Пилат решил быть по прошению их,
Він наказав відпустити Варавву, чоловіка, якого було кинуто до в’язниці за участь у заколоті і вбивство, бо натовп просив саме за нього. А Ісуса, за волею народу, Пилат віддав на розп’яття.
и отпустил им посаженного за возмущение и убийство в темницу, которого они просили; а Иисуса предал в их волю.
Саме у той час, коли воїни вели Ісуса на страту, по дорозі до міста, повертаючись з поля, йшов Симон киринеянин. Тож солдати примусили його йдти слід за Ісусом, та нести хрест, що призначався для Нього.
И когда повели Его, то, захватив некоего Симона Киринеянина, шедшего с поля, возложили на него крест, чтобы нёс за Иисусом.
Та величезний натовп сунув за Ісусом. В натовпі були й жінки, які плакали й голосили за Ним.
И шло за Ним великое множество народа и женщин, которые плакали и рыдали о Нём.
Він обернувся до них і сказав: «Дочки Єрусалимські, не плачте за Мною. Плачте за собою самими й за дітьми своїми.
Иисус же, обратившись к ним, сказал: дщери Иерусалимские! не плачьте обо Мне, но плачьте о себе и о детях ваших,
Бо настануть дні, коли люди казатимуть: „Щасливі ті жінки, в яких не може бути дітей, щасливі ті утроби, що нікому не дали життя, і щасливі ті груди, які нікого не годували”.
ибо приходят дни, в которые скажут: «блаженны неплодные, и утробы неродившие, и сосцы непитавшие!»
Люди проситимуть гори: „Впадіть на нас!” Люди проситимуть могили: „Поховайте нас!”
тогда начнут говорить горам: «падите на нас!», и холмам: «покройте нас!»
Бо якщо таке трапитеметься з добрими людьми, то що ж тоді буде людям злим?[83]»
Ибо если с зеленеющим деревом это делают, то с сухим что будет?
Разом з Ісусом воїни привели на страту ще двох злочинців.
Вели с Ним на смерть и двух злодеев.
Коли ж вони прийшли до місця, що називалося «Лобне місце», воїни розп’яли Ісуса, та ще двох злочинців: одного праворуч, а другого ліворуч від Нього.
И когда пришли на место, называемое Лобное, там распяли Его и злодеев, одного по правую, а другого по левую сторону.
Тоді Ісус промовив: «Отче, прости цих людей, вони самі не знають, що вони чинять». [84] Та охоронці, тим часом, поділили між собою Його вбрання, кидаючи жереб.
Иисус же говорил: Отче! прости им, ибо не знают, что делают. И делили одежды Его, бросая жребий.
Навколо стояли люди й дивилися за всім, що трапилося. А вожді юдейські насміхалися з Ісуса, кажучи: «Він рятував інших, тож хай тепер Себе Самого врятує, якщо Він справді є Христос, обраний Богом!»
И стоял народ, и смотрел. Насмехались же вместе с ними и начальники, говоря: других спасал; пусть спасёт Себя Самого, если Он Христос, избранный Божий.
Навіть воїни, і ті збиткувалися й насміхалися з Ісуса. Вони запропонували Йому кислого вина, кажучи: «Якщо Ти Цар Юдейський, то врятуй Себе!»
Также и воины ругались над Ним, подходя и поднося Ему уксус
и говоря: если Ты Царь Иудейский, спаси Себя Самого.
На хресті, над головою Ісуса, солдати прибили дощечку, на якій було написане: «ЦЕ ЦАР ЮДЕЙСЬКИЙ».
И была над Ним надпись, написанная словами греческими, римскими и еврейскими: «Сей есть Царь Иудейский».
І один із злочинців, розіп’ятих разом з Ісусом, почав лихословити Його, кажучи: «Хіба ж ти не Христос? Тож врятуй Себе й нас!»
Один из повешенных злодеев злословил Его и говорил: если Ты Христос, спаси Себя и нас.
Але другий злочинець присоромив його, сказавши: «Чи ти не боїшся Бога? Ти ж маєш такий самий вирок.
Другой же, напротив, унимал его и говорил: или ты не боишься Бога, когда и сам осуждён на то же?
Але наші з тобою вироки справедливі. Ми отримали те, що заслужили своїми вчинками, а цей Чоловік не зробив нічого лихого».
и мы осуждены справедливо, потому что достойное по делам нашим приняли, а Он ничего худого не сделал.
І додав: «Ісусе, згадай про мене, коли прийдеш у Своє Царство».
И сказал Иисусу: помяни меня, Господи, когда приидешь в Царствие Твоё!
Ісус відповів йому: «Правду кажу тобі: сьогодні ж ти будеш зі Мною в раю».
И сказал ему Иисус: истинно говорю тебе, ныне же будешь со Мною в раю.
Близько полудня темрява вкрила всю землю, і було так аж до третьої години.
Было же около шестого часа дня, и сделалась тьма по всей земле до часа девятого:
І сталося те тому, що сонце перестало світити. Та одразу завіса в Храмі розірвалася навпіл.
и померкло солнце, и завеса в храме раздралась по середине.
Ісус голосно закричав: «Отче, передаю дух [85] Свій у Твої руки». І з цими словами Він помер.
Иисус, возгласив громким голосом, сказал: Отче! в руки Твои предаю дух Мой. И, сие сказав, испустил дух.
Коли центуріон побачив, що трапилося, він почав славити Бога, мовивши: «Безперечно, це був праведний Чоловік».
Сотник же, видев происходившее, прославил Бога и сказал: истинно человек этот был праведник.
Багато людей прийшли з міста, аби подивитися на страту. Та побачивши що трапилося, зажурилися, й засмучені пішли додому.[86]
И весь народ, сшедшийся на сие зрелище, видя происходившее, возвращался, бия себя в грудь.
Та всі ті, хто знав Його, стояли й спостерігали здалеку за всім, що трапилося. Там також знаходилися і жінки, котрі йшли за Ісусом від самої Ґалилеї.
Все же, знавшие Его, и женщины, следовавшие за Ним из Галилеи, стояли вдали и смотрели на это.
Саме у той час, в Єрусалимі знаходився чоловік на ймення Йосип з юдейського міста Ариматея. Він був доброю і праведною людиною й також чекав на прихід Царства Божого. Йосип був членом ради юдейської та не погоджувався з її рішенням про Ісусову страту.
Тогда некто, именем Иосиф, член совета, человек добрый и правдивый,
не участвовавший в совете и в деле их; из Аримафеи, города Иудейского, ожидавший также Царствия Божия,
Він пішов до Пилата й попросив, щоб йому віддали тіло Христа.
пришёл к Пилату и просил тела Иисусова;
Йосип зняв тіло Ісусове з хреста й, загорнувши у лляне полотно, поклав Його до нової гробниці, висіченої у скелі.
и, сняв его, обвил плащаницею и положил его в гробе, высеченном в скале, где ещё никто не был положен.
Була п’ятниця, день приготувань, наближалася субота.
День тот был пятница, и наступала суббота.
Жінки, які супроводжували Ісуса від самої Ґалилеї, простежили за Йосипом й бачили, де було поховано Його.
Последовали также и женщины, пришедшие с Иисусом из Галилеи, и смотрели гроб, и как полагалось тело Его;