Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Сучасний переклад
New American Standard Bible
У перший день тижня, [87] рано-вранці жінки, взявши з собою пахощів, які вони приготували, прийшли до гробниці, де було поховано Ісуса.
The Resurrection
But on the first day of the week, at early dawn, they came to the tomb bringing the spices which they had prepared.
But on the first day of the week, at early dawn, they came to the tomb bringing the spices which they had prepared.
Вони побачили, що той величезний камінь, який затуляв вхід до гробниці, було відкочено вбік.
And they found the stone rolled away from the tomb,
Жінки ввійшли в склеп, але тіла Господа Ісуса там не знайшли.
but when they entered, they did not find the body of the Lord Jesus.
Поки вони дивувалися тим, що трапилося, поруч із ними раптом з’явилися двоє чоловіків у сліпучому вбранні.
While they were perplexed about this, behold, two men suddenly stood near them in dazzling clothing;
Налякані, жінки впали долілиць. Тоді чоловіки заговорили до них: «Чому ви шукаєте серед мертвих Того, Хто є живий?
and as the women were terrified and bowed their faces to the ground, the men said to them, “Why do you seek the living One among the dead?
Тут Його немає; Він воскрес! Згадайте, що Він говорив вам у Ґалилеї.
“He is not here, but He has risen. Remember how He spoke to you while He was still in Galilee,
Він казав, що Сина Людського має бути віддано грішникам і розіп’ято, але на третій день Він воскресне знов».
saying that the Son of Man must be delivered into the hands of sinful men, and be crucified, and the third day rise again.”
Вони повернулися до міста й розповіли про все це одинадцятьом апостолам і всім іншим учням Ісусовим.
and returned from the tomb and reported all these things to the eleven and to all the rest.
Ті жінки були Марія Маґдалена, Іоанна й Марія, мати Якова. Вони, та інші жінки, які були з ними, розповіли апостолам про все, що сталося.
Now they were Mary Magdalene and Joanna and Mary the mother of James; also the other women with them were telling these things to the apostles.
Але апостолам їхня розповідь здалася безглуздою, і вони жінкам не повірили.
But these words appeared to them as nonsense, and they would not believe them.
Та Петро встав і побіг до могили. Він зайшов у печеру, але не знайшов там нічого, крім лляної тканини, в яку було завернуте тіло Ісуса. Він пішов назад, дивуючись — що то могло статися? [88]
But Peter got up and ran to the tomb; stooping and looking in, he saw the linen wrappings only; and he went away to his home, marveling at what had happened.
Того ж дня двоє Ісусових учнів йшли до містечка Емауса, що в дванадцяти кілометрах [89] від Єрусалиму.
The Road to Emmaus
And behold, two of them were going that very day to a village named Emmaus, which was about seven miles from Jerusalem.
По дорозі вони обговорювали все, що сталося.
And they were talking with each other about all these things which had taken place.
І от саме під час цієї розмови Сам Ісус наблизився до них, й пішов далі з ними разом.
While they were talking and discussing, Jesus Himself approached and began traveling with them.
Але ж їм не дозволено було впізнати Христа.
But their eyes were prevented from recognizing Him.
Ісус запитав їх: «Що це за речі, які ви обговорюєте між собою дорогою?» Вони зупинилися й сумно подивилися на Нього.
And He said to them, “What are these words that you are exchanging with one another as you are walking?” And they stood still, looking sad.
Один із них, якого звали Клеопа, сказав Ісусу: «Ти, мабуть, один такий, хто мешкає у Єрусалимі й не знає про те, що там сталося останніми днями».
One of them, named Cleopas, answered and said to Him, “Are You the only one visiting Jerusalem and unaware of the things which have happened here in these days?”
Та Ісус спитав: «Про що це ти говориш?» А вони кажуть: «Про те, що сталося з Ісусом з Назарета. То був Чоловік, Який виявився пророком, могутній ділом і словом, перед Богом і всіма людьми.
And He said to them, “What things?” And they said to Him, “The things about Jesus the Nazarene, who was a prophet mighty in deed and word in the sight of God and all the people,
І як наші головні священики й вожді віддали Його, щоб присудити до страти і розіп’яття на хресті.
and how the chief priests and our rulers delivered Him to the sentence of death, and crucified Him.
Ми сподівалися, що це був саме Той, Котрий збирався визволити Ізраїль. Але попри все, сьогодні, третього дня відтоді, як Його було страчено,
“But we were hoping that it was He who was going to redeem Israel. Indeed, besides all this, it is the third day since these things happened.
деякі наших жінок приголомшили нас: рано вранці вони пішли до могили, де Його було поховано, але не знайшли там Його тіла.
“But also some women among us amazed us. When they were at the tomb early in the morning,
Вони прийшли й розповіли нам, що їм було видіння — вони бачили Ангелів. І Ангели сказали їм, що Ісус живий.
and did not find His body, they came, saying that they had also seen a vision of angels who said that He was alive.
Тоді дехто з тих, хто був з нами, пішли до могили. Вони знайшли все точно так, як жінки розповіли, але не побачили Його».
“Some of those who were with us went to the tomb and found it just exactly as the women also had said; but Him they did not see.”
Тоді Ісус сказав їм: «Ви такі нерозумні! І як тяжко вам повірити у те, про що говорили пророки!
And He said to them, “O foolish men and slow of heart to believe in all that the prophets have spoken!
Чи не мусив Христос прийняти ці страждання, а потім увійти у Славу Свою?»
“Was it not necessary for the Christ to suffer these things and to enter into His glory?”
І так, починаючи з Мойсея, зупиняючись на кожному з пророків, Ісус пояснив тим двом Своїм учням те, що сказано про Нього в усьому Святому Писанні.
Then beginning with Moses and with all the prophets, He explained to them the things concerning Himself in all the Scriptures.
Вони підійшли до містечка, до якого прямували, та Ісус удав, ніби хоче йти далі.
And they approached the village where they were going, and He acted as though He were going farther.
Але вони дуже вмовляли Його: «Зостанься з нами, бо день майже закінчився й вже вечоріє». Тож Він погодився й залишився з ними.
But they urged Him, saying, “Stay with us, for it is getting toward evening, and the day is now nearly over.” So He went in to stay with them.
Коли вони сіли за стіл, Ісус узяв хліб і віддав дяку, а потім розломив його й роздав їм.
When He had reclined at the table with them, He took the bread and blessed it, and breaking it, He began giving it to them.
І тут їхні очі відкрилися, й вони впізнали Ісуса, але Він зник.
Then their eyes were opened and they recognized Him; and He vanished from their sight.
І один із учнів сказав другому: «Чи не горіли наші серця в грудях, коли Він говорив з нами по дорозі, пояснюючи нам Святе Писання?»
They said to one another, “Were not our hearts burning within us while He was speaking to us on the road, while He was explaining the Scriptures to us?”
Тієї ж миті вони підвелися й пішли назад до Єрусалиму. Вони знайшли одинадцятьох апостолів і інших учнів Христа, котрі зібралися разом з ними.
And they got up that very hour and returned to Jerusalem, and found gathered together the eleven and those who were with them,
Апостоли та інші учні сказали: «Господь справді воскрес! Він з’явився Симонові».
saying, “The Lord has really risen and has appeared to Simon.”
Тоді ті двоє учнів розповіли про все, що з ними сталося на дорозі, і як вони впізнали Ісуса, коли Він розломив хліб.
They began to relate their experiences on the road and how He was recognized by them in the breaking of the bread.
Коли вони все це розповідали, Сам Ісус став між ними, сказавши: «Мир вам!»
Other Appearances
While they were telling these things, He Himself stood in their midst and said to them, “Peace be to you.”
Але їх охопив страх. Вони затремтіли, бо подумали, що бачать привід.
But they were startled and frightened and thought that they were seeing a spirit.
Але Він сказав їм: «Чого ви так стривожилися? Чому сумніви заворушилися в ваших серцях?
And He said to them, “Why are you troubled, and why do doubts arise in your hearts?
Погляньте на Мої руки й ноги. Ви ж бачите: це справді Я. Торкніться Мене й подивіться на Мене. Привиди не мають м’яса й кісток. Як ви бачите — Я маю».
“See My hands and My feet, that it is I Myself; touch Me and see, for a spirit does not have flesh and bones as you see that I have.”
І промовляючи це, Він показував їм руки й ноги.
And when He had said this, He showed them His hands and His feet.
Поки вони ще не вірили, і дивувалися, і раділи, Ісус спитав їх: «Чи маєте ви тут щось поїсти?»
While they still could not believe it because of their joy and amazement, He said to them, “Have you anything here to eat?”
І сказав їм Ісус: «Це слова, що казав Я вам, коли ще був із вами: все сказане про Мене в Законі Мойсеєвім, у пророків і в псалмах — мусить збутися».
Now He said to them, “These are My words which I spoke to you while I was still with you, that all things which are written about Me in the Law of Moses and the Prophets and the Psalms must be fulfilled.”
І Він розкрив їх розум, щоб вони могли розуміти Святе Писання.
Then He opened their minds to understand the Scriptures,
І промовив Ісус: «Так сказано у Святому Писанні: Христос страждатиме й воскресне з мертвих на третій день.
and He said to them, “Thus it is written, that the Christ would suffer and rise again from the dead the third day,
Ви — свідки цих подій. Ви повинні проповідувати покаяння для прощення гріхів усім народам, починаючи з Єрусалиму.
and that repentance for forgiveness of sins would be proclaimed in His name to all the nations, beginning from Jerusalem.
“You are witnesses of these things.
Пам’ятайте, що Я пошлю вам Того, Кого обіцяв Отець Мій, але залишайтеся в місті, аж доки ви одержите силу з Небес».
“And behold, I am sending forth the promise of My Father upon you; but you are to stay in the city until you are clothed with power from on high.”
Потім Ісус вивів учнів Своїх із Єрусалиму, та повів аж до Віфанії, а опісля, піднявши руки, благословив їх.
The Ascension
And He led them out as far as Bethany, and He lifted up His hands and blessed them.
Благословляючи, Ісус залишив їх і був вознесений на Небо.
While He was blessing them, He parted from them and was carried up into heaven.
Апостоли вклонилися Йому, а потім повернулися до Єрусалиму, сповнені великої радості.
And they, after worshiping Him, returned to Jerusalem with great joy,