Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Сучасний переклад
Новый русский перевод
У перший день тижня, [87] рано-вранці жінки, взявши з собою пахощів, які вони приготували, прийшли до гробниці, де було поховано Ісуса.
Рано утром в первый день недели,132 женщины, взяв приготовленные душистые мази, пришли к гробнице.
Вони побачили, що той величезний камінь, який затуляв вхід до гробниці, було відкочено вбік.
Здесь они обнаружили, что камень от входа в гробницу отвален.
Жінки ввійшли в склеп, але тіла Господа Ісуса там не знайшли.
Войдя внутрь, они не нашли тела Господа Иисуса.
Поки вони дивувалися тим, що трапилося, поруч із ними раптом з’явилися двоє чоловіків у сліпучому вбранні.
Стоя в недоумении, они увидели, что рядом с ними вдруг появились два человека133 в сияющих одеждах.
Налякані, жінки впали долілиць. Тоді чоловіки заговорили до них: «Чому ви шукаєте серед мертвих Того, Хто є живий?
В испуге женщины опустили свои лица к земле, но те сказали им:
— Что вы ищете живого среди мертвых?
— Что вы ищете живого среди мертвых?
Тут Його немає; Він воскрес! Згадайте, що Він говорив вам у Ґалилеї.
Его здесь нет, Он воскрес! Вспомните, что Он говорил вам еще в Галилее:
Він казав, що Сина Людського має бути віддано грішникам і розіп’ято, але на третій день Він воскресне знов».
«Сын Человеческий должен быть предан в руки грешников, распят, и на третий день воскреснуть».
Вони повернулися до міста й розповіли про все це одинадцятьом апостолам і всім іншим учням Ісусовим.
и, вернувшись от гробницы, рассказали обо всем одиннадцати и всем остальным.
Ті жінки були Марія Маґдалена, Іоанна й Марія, мати Якова. Вони, та інші жінки, які були з ними, розповіли апостолам про все, що сталося.
Среди тех, кто рассказал это апостолам, были Мария Магдалина, Иоанна, Мария — мать Иакова и другие женщины.
Але апостолам їхня розповідь здалася безглуздою, і вони жінкам не повірили.
Но они не поверили рассказу женщин, им казалось, что это лишь пустые слова.
Та Петро встав і побіг до могили. Він зайшов у печеру, але не знайшов там нічого, крім лляної тканини, в яку було завернуте тіло Ісуса. Він пішов назад, дивуючись — що то могло статися? [88]
Петр, однако же, побежал к гробнице. Он наклонился, заглянул внутрь и увидел только льняные полотна. Он вернулся к себе, удивляясь всему случившемуся.
Того ж дня двоє Ісусових учнів йшли до містечка Емауса, що в дванадцяти кілометрах [89] від Єрусалиму.
В тот же день двое из учеников шли в селение Эммаус, что расположено в шестидесяти стадиях134 от Иерусалима,
І от саме під час цієї розмови Сам Ісус наблизився до них, й пішов далі з ними разом.
И когда они разговаривали и спорили, вдруг Сам Иисус подошел и присоединился к ним,
Ісус запитав їх: «Що це за речі, які ви обговорюєте між собою дорогою?» Вони зупинилися й сумно подивилися на Нього.
Иисус спросил их:
— О чем это вы говорите между собой по дороге?
Они остановились с печальными лицами.
— О чем это вы говорите между собой по дороге?
Они остановились с печальными лицами.
Один із них, якого звали Клеопа, сказав Ісусу: «Ти, мабуть, один такий, хто мешкає у Єрусалимі й не знає про те, що там сталося останніми днями».
Один из них, которого звали Клеопа, ответил:
— Ты, видно, единственный из пришедших в Иерусалим, кто не знает о том, что произошло в эти дни.
— Ты, видно, единственный из пришедших в Иерусалим, кто не знает о том, что произошло в эти дни.
Та Ісус спитав: «Про що це ти говориш?» А вони кажуть: «Про те, що сталося з Ісусом з Назарета. То був Чоловік, Який виявився пророком, могутній ділом і словом, перед Богом і всіма людьми.
— О чем? — спросил Он.
— О том, что произошло с Иисусом из Назарета, — ответили они. — Он был пророком, сильным перед Богом и перед людьми в словах и делах.
— О том, что произошло с Иисусом из Назарета, — ответили они. — Он был пророком, сильным перед Богом и перед людьми в словах и делах.
І як наші головні священики й вожді віддали Його, щоб присудити до страти і розіп’яття на хресті.
Первосвященники и наши вожди осудили Его на смерть и распяли.
Ми сподівалися, що це був саме Той, Котрий збирався визволити Ізраїль. Але попри все, сьогодні, третього дня відтоді, як Його було страчено,
А мы надеялись, что Он Тот, Кто должен освободить Израиль. Но вот уже третий день, как все это произошло.
деякі наших жінок приголомшили нас: рано вранці вони пішли до могили, де Його було поховано, але не знайшли там Його тіла.
Однако некоторые из наших женщин удивили нас. Они пошли сегодня рано утром к гробнице
Вони прийшли й розповіли нам, що їм було видіння — вони бачили Ангелів. І Ангели сказали їм, що Ісус живий.
и, не найдя там Его тела, вернулись и рассказали нам, что им явились ангелы и сказали, что Он жив.
Тоді дехто з тих, хто був з нами, пішли до могили. Вони знайшли все точно так, як жінки розповіли, але не побачили Його».
Потом некоторые из наших друзей пошли к гробнице и нашли там все, как рассказали женщины, но Его они не видели.
Тоді Ісус сказав їм: «Ви такі нерозумні! І як тяжко вам повірити у те, про що говорили пророки!
Иисус сказал им:
— Как же вы глупы, как медленно вы соображаете, чтобы верить всему, что предсказали пророки!
— Как же вы глупы, как медленно вы соображаете, чтобы верить всему, что предсказали пророки!
Чи не мусив Христос прийняти ці страждання, а потім увійти у Славу Свою?»
Разве не должен был Христос пройти через все эти страдания и затем войти в Свою славу?
І так, починаючи з Мойсея, зупиняючись на кожному з пророків, Ісус пояснив тим двом Своїм учням те, що сказано про Нього в усьому Святому Писанні.
И начав от Моисея и всех пророков, Он объяснил им, что было сказано о Нем во всех Писаниях.
Вони підійшли до містечка, до якого прямували, та Ісус удав, ніби хоче йти далі.
Когда они подходили к селению, Иисус сделал вид, что хочет идти дальше,
Але вони дуже вмовляли Його: «Зостанься з нами, бо день майже закінчився й вже вечоріє». Тож Він погодився й залишився з ними.
но они стали уговаривать Его:
— Останься с нами, ведь уже вечер, день почти окончился.
И Он вошел в дом и остался с ними.
— Останься с нами, ведь уже вечер, день почти окончился.
И Он вошел в дом и остался с ними.
Коли вони сіли за стіл, Ісус узяв хліб і віддав дяку, а потім розломив його й роздав їм.
За столом Иисус взял хлеб, благословил его, разломил и дал им.
І тут їхні очі відкрилися, й вони впізнали Ісуса, але Він зник.
Тогда их глаза открылись, и они узнали Его. Но Он стал невидим для них.
І один із учнів сказав другому: «Чи не горіли наші серця в грудях, коли Він говорив з нами по дорозі, пояснюючи нам Святе Писання?»
Они стали говорить друг другу:
— Разве не горело в нас сердце, когда Он говорил с нами по дороге и объяснял нам Писания?!
— Разве не горело в нас сердце, когда Он говорил с нами по дороге и объяснял нам Писания?!
Тієї ж миті вони підвелися й пішли назад до Єрусалиму. Вони знайшли одинадцятьох апостолів і інших учнів Христа, котрі зібралися разом з ними.
Они встали и сразу же пошли обратно в Иерусалим. Там они нашли одиннадцать и тех, кто был вместе с ними.
Апостоли та інші учні сказали: «Господь справді воскрес! Він з’явився Симонові».
Те сказали им, что Господь действительно воскрес и явился Симону.
Тоді ті двоє учнів розповіли про все, що з ними сталося на дорозі, і як вони впізнали Ісуса, коли Він розломив хліб.
Затем эти двое рассказали все, что произошло с ними по дороге, и то, как они узнали Иисуса, когда Он разламывал хлеб.
Коли вони все це розповідали, Сам Ісус став між ними, сказавши: «Мир вам!»
Они еще говорили, когда Иисус Сам появился среди них и сказал:
— Мир вам!
— Мир вам!
Але їх охопив страх. Вони затремтіли, бо подумали, що бачать привід.
Они замерли в испуге, думая, что видят призрак.
Але Він сказав їм: «Чого ви так стривожилися? Чому сумніви заворушилися в ваших серцях?
Он же сказал им:
— Что вы так испуганы? Почему вы сомневаетесь?
— Что вы так испуганы? Почему вы сомневаетесь?
Погляньте на Мої руки й ноги. Ви ж бачите: це справді Я. Торкніться Мене й подивіться на Мене. Привиди не мають м’яса й кісток. Як ви бачите — Я маю».
Посмотрите на Мои руки и на Мои ноги. Это же Я! Потрогайте Меня и рассмотрите. У духов ведь не бывает ни тела, ни костей, а у Меня, как видите, есть.
Поки вони ще не вірили, і дивувалися, і раділи, Ісус спитав їх: «Чи маєте ви тут щось поїсти?»
Но они, радуясь и изумляясь, еще не могли поверить. Тогда Иисус спросил их:
— У вас есть что-нибудь поесть?
— У вас есть что-нибудь поесть?
І сказав їм Ісус: «Це слова, що казав Я вам, коли ще був із вами: все сказане про Мене в Законі Мойсеєвім, у пророків і в псалмах — мусить збутися».
— Об этом Я и говорил вам, когда был еще с вами, — сказал Он. — Все записанное обо Мне в Законе Моисея, у Пророков и в Псалмах должно исполниться.
І Він розкрив їх розум, щоб вони могли розуміти Святе Писання.
Затем Он раскрыл их умы к пониманию Писаний.
І промовив Ісус: «Так сказано у Святому Писанні: Христос страждатиме й воскресне з мертвих на третій день.
— Написано, что Христос должен пострадать и на третий день воскреснуть из мертвых, — сказал Он им.
Ви — свідки цих подій. Ви повинні проповідувати покаяння для прощення гріхів усім народам, починаючи з Єрусалиму.
— Во имя Его всем народам, начиная от Иерусалима, будет проповедано покаяние и прощение грехов.
Вы свидетели этому.
Пам’ятайте, що Я пошлю вам Того, Кого обіцяв Отець Мій, але залишайтеся в місті, аж доки ви одержите силу з Небес».
Я же пошлю вам обещанное Моим Отцом, но пока вы не получите силу свыше, оставайтесь в городе.
Потім Ісус вивів учнів Своїх із Єрусалиму, та повів аж до Віфанії, а опісля, піднявши руки, благословив їх.
Потом Он вывел их из города до Вифании и, подняв руки, благословил их.
Благословляючи, Ісус залишив їх і був вознесений на Небо.
И в то время как Он благословлял их, Он стал отдаляться от них и поднялся на небеса.
Апостоли вклонилися Йому, а потім повернулися до Єрусалиму, сповнені великої радості.
Ученики поклонились Ему и, безмерно радуясь, возвратились в Иерусалим,