Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Сучасний переклад
Синодальный перевод
У перший день тижня, [87] рано-вранці жінки, взявши з собою пахощів, які вони приготували, прийшли до гробниці, де було поховано Ісуса.
В первый же день недели, очень рано, неся приготовленные ароматы, пришли они ко гробу, и вместе с ними некоторые другие;
Вони побачили, що той величезний камінь, який затуляв вхід до гробниці, було відкочено вбік.
но нашли камень отваленным от гроба.
Жінки ввійшли в склеп, але тіла Господа Ісуса там не знайшли.
И, войдя, не нашли тела Господа Иисуса.
Поки вони дивувалися тим, що трапилося, поруч із ними раптом з’явилися двоє чоловіків у сліпучому вбранні.
Когда же недоумевали они о сём, вдруг предстали перед ними два мужа в одеждах блистающих.
Налякані, жінки впали долілиць. Тоді чоловіки заговорили до них: «Чому ви шукаєте серед мертвих Того, Хто є живий?
И когда они были в страхе и наклонили лица свои к земле, сказали им: что вы ищете живого между мёртвыми?
Тут Його немає; Він воскрес! Згадайте, що Він говорив вам у Ґалилеї.
Его нет здесь: Он воскрес; вспомните, как Он говорил вам, когда был ещё в Галилее,
Він казав, що Сина Людського має бути віддано грішникам і розіп’ято, але на третій день Він воскресне знов».
сказывая, что Сыну Человеческому надлежит быть предану в руки человеков грешников, и быть распяту, и в третий день воскреснуть.
Вони повернулися до міста й розповіли про все це одинадцятьом апостолам і всім іншим учням Ісусовим.
и, возвратившись от гроба, возвестили всё это одиннадцати и всем прочим.
Ті жінки були Марія Маґдалена, Іоанна й Марія, мати Якова. Вони, та інші жінки, які були з ними, розповіли апостолам про все, що сталося.
То были Магдалина Мария, и Иоанна, и Мария, мать Иакова, и другие с ними, которые сказали о сём Апостолам.
Але апостолам їхня розповідь здалася безглуздою, і вони жінкам не повірили.
И показались им слова их пустыми, и не поверили им.
Та Петро встав і побіг до могили. Він зайшов у печеру, але не знайшов там нічого, крім лляної тканини, в яку було завернуте тіло Ісуса. Він пішов назад, дивуючись — що то могло статися? [88]
Но Пётр, встав, побежал ко гробу и, наклонившись, увидел только пелены лежащие, и пошёл назад, дивясь сам в себе происшедшему.
Того ж дня двоє Ісусових учнів йшли до містечка Емауса, що в дванадцяти кілометрах [89] від Єрусалиму.
В тот же день двое из них шли в селение, отстоящее стадий на шестьдесят от Иерусалима, называемое Эммаус;
І от саме під час цієї розмови Сам Ісус наблизився до них, й пішов далі з ними разом.
И когда они разговаривали и рассуждали между собою, и Сам Иисус, приблизившись, пошёл с ними.
Але ж їм не дозволено було впізнати Христа.
Но глаза их были удержаны, так что они не узнали Его.
Ісус запитав їх: «Що це за речі, які ви обговорюєте між собою дорогою?» Вони зупинилися й сумно подивилися на Нього.
Он же сказал им: о чём это вы, идя, рассуждаете между собою, и отчего вы печальны?
Один із них, якого звали Клеопа, сказав Ісусу: «Ти, мабуть, один такий, хто мешкає у Єрусалимі й не знає про те, що там сталося останніми днями».
Один из них, именем Клеопа, сказал Ему в ответ: неужели Ты один из пришедших в Иерусалим не знаешь о происшедшем в нём в эти дни?
Та Ісус спитав: «Про що це ти говориш?» А вони кажуть: «Про те, що сталося з Ісусом з Назарета. То був Чоловік, Який виявився пророком, могутній ділом і словом, перед Богом і всіма людьми.
И сказал им: о чём? Они сказали Ему: что было с Иисусом Назарянином, Который был пророк, сильный в деле и слове пред Богом и всем народом;
І як наші головні священики й вожді віддали Його, щоб присудити до страти і розіп’яття на хресті.
как предали Его первосвященники и начальники наши для осуждения на смерть и распяли Его.
Ми сподівалися, що це був саме Той, Котрий збирався визволити Ізраїль. Але попри все, сьогодні, третього дня відтоді, як Його було страчено,
А мы надеялись было, что Он есть Тот, Который должен избавить Израиля; но со всем тем, уже третий день ныне, как это произошло.
деякі наших жінок приголомшили нас: рано вранці вони пішли до могили, де Його було поховано, але не знайшли там Його тіла.
Но и некоторые женщины из наших изумили нас: они были рано у гроба
Вони прийшли й розповіли нам, що їм було видіння — вони бачили Ангелів. І Ангели сказали їм, що Ісус живий.
и не нашли тела Его и, придя, сказывали, что они видели и явление Ангелов, которые говорят, что Он жив.
Тоді дехто з тих, хто був з нами, пішли до могили. Вони знайшли все точно так, як жінки розповіли, але не побачили Його».
И пошли некоторые из наших ко гробу и нашли так, как и женщины говорили, но Его не видели.
Тоді Ісус сказав їм: «Ви такі нерозумні! І як тяжко вам повірити у те, про що говорили пророки!
Тогда Он сказал им: о, несмысленные и медлительные сердцем, чтобы веровать всему, что предсказывали пророки!
Чи не мусив Христос прийняти ці страждання, а потім увійти у Славу Свою?»
Не так ли надлежало пострадать Христу и войти в славу Свою?
І так, починаючи з Мойсея, зупиняючись на кожному з пророків, Ісус пояснив тим двом Своїм учням те, що сказано про Нього в усьому Святому Писанні.
И, начав от Моисея, из всех пророков изъяснял им сказанное о Нём во всём Писании.
Вони підійшли до містечка, до якого прямували, та Ісус удав, ніби хоче йти далі.
И приблизились они к тому селению, в которое шли; и Он показывал им вид, что хочет идти далее.
Але вони дуже вмовляли Його: «Зостанься з нами, бо день майже закінчився й вже вечоріє». Тож Він погодився й залишився з ними.
Но они удерживали Его, говоря: останься с нами, потому что день уже склонился к вечеру. И Он вошёл и остался с ними.
Коли вони сіли за стіл, Ісус узяв хліб і віддав дяку, а потім розломив його й роздав їм.
И когда Он возлежал с ними, то, взяв хлеб, благословил, преломил и подал им.
І тут їхні очі відкрилися, й вони впізнали Ісуса, але Він зник.
Тогда открылись у них глаза, и они узнали Его. Но Он стал невидим для них.
І один із учнів сказав другому: «Чи не горіли наші серця в грудях, коли Він говорив з нами по дорозі, пояснюючи нам Святе Писання?»
И они сказали друг другу: не горело ли в нас сердце наше, когда Он говорил нам на дороге и когда изъяснял нам Писание?
Тієї ж миті вони підвелися й пішли назад до Єрусалиму. Вони знайшли одинадцятьох апостолів і інших учнів Христа, котрі зібралися разом з ними.
И, встав в тот же час, возвратились в Иерусалим и нашли вместе одиннадцать Апостолов и бывших с ними,
Апостоли та інші учні сказали: «Господь справді воскрес! Він з’явився Симонові».
которые говорили, что Господь истинно воскрес и явился Симону.
Тоді ті двоє учнів розповіли про все, що з ними сталося на дорозі, і як вони впізнали Ісуса, коли Він розломив хліб.
И они рассказывали о происшедшем на пути, и как Он был узнан ими в преломлении хлеба.
Коли вони все це розповідали, Сам Ісус став між ними, сказавши: «Мир вам!»
Когда они говорили о сём, Сам Иисус стал посреди них и сказал им: мир вам.
Але їх охопив страх. Вони затремтіли, бо подумали, що бачать привід.
Они, смутившись и испугавшись, подумали, что видят духа.
Але Він сказав їм: «Чого ви так стривожилися? Чому сумніви заворушилися в ваших серцях?
Но Он сказал им: что смущаетесь, и для чего такие мысли входят в сердца ваши?
Погляньте на Мої руки й ноги. Ви ж бачите: це справді Я. Торкніться Мене й подивіться на Мене. Привиди не мають м’яса й кісток. Як ви бачите — Я маю».
Посмотрите на руки Мои и на ноги Мои; это Я Сам; осяжите Меня и рассмотрите; ибо дух плоти и костей не имеет, как видите у Меня.
Поки вони ще не вірили, і дивувалися, і раділи, Ісус спитав їх: «Чи маєте ви тут щось поїсти?»
Когда же они от радости ещё не верили и дивились, Он сказал им: есть ли у вас здесь какая пища?
І сказав їм Ісус: «Це слова, що казав Я вам, коли ще був із вами: все сказане про Мене в Законі Мойсеєвім, у пророків і в псалмах — мусить збутися».
И сказал им: вот то, о чём Я вам говорил, ещё быв с вами, что надлежит исполниться всему, написанному о Мне в законе Моисеевом и в пророках и псалмах.
І Він розкрив їх розум, щоб вони могли розуміти Святе Писання.
Тогда отверз им ум к уразумению Писаний.
І промовив Ісус: «Так сказано у Святому Писанні: Христос страждатиме й воскресне з мертвих на третій день.
И сказал им: так написано, и так надлежало пострадать Христу, и воскреснуть из мёртвых в третий день,
Ви — свідки цих подій. Ви повинні проповідувати покаяння для прощення гріхів усім народам, починаючи з Єрусалиму.
и проповедану быть во имя Его покаянию и прощению грехов во всех народах, начиная с Иерусалима.
Вы же свидетели сему.
Пам’ятайте, що Я пошлю вам Того, Кого обіцяв Отець Мій, але залишайтеся в місті, аж доки ви одержите силу з Небес».
И Я пошлю обетование Отца Моего на вас; вы же оставайтесь в городе Иерусалиме, доколе не облечётесь силою свыше.
Потім Ісус вивів учнів Своїх із Єрусалиму, та повів аж до Віфанії, а опісля, піднявши руки, благословив їх.
И вывел их вон из города до Вифании и, подняв руки Свои, благословил их.
Благословляючи, Ісус залишив їх і був вознесений на Небо.
И, когда благословлял их, стал отдаляться от них и возноситься на небо.
Апостоли вклонилися Йому, а потім повернулися до Єрусалиму, сповнені великої радості.
Они поклонились Ему и возвратились в Иерусалим с великою радостью.