Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Сучасний переклад
Переклад Куліша та Пулюя
У перший день тижня, [87] рано-вранці жінки, взявши з собою пахощів, які вони приготували, прийшли до гробниці, де було поховано Ісуса.
Первого ж дня тижня, вельми рано, прийшли вони на гріб, несучи, що наготовили, пахощі, і другі з ними.
Вони побачили, що той величезний камінь, який затуляв вхід до гробниці, було відкочено вбік.
Знайшли ж камінь відкочений від гробу.
Жінки ввійшли в склеп, але тіла Господа Ісуса там не знайшли.
І ввійшовши не знайшли тїла Господа Ісуса.
Поки вони дивувалися тим, що трапилося, поруч із ними раптом з’явилися двоє чоловіків у сліпучому вбранні.
І сталось, як здумілись вони від сього, ось два чоловіки стояли перед ними в шатах ясних.
Налякані, жінки впали долілиць. Тоді чоловіки заговорили до них: «Чому ви шукаєте серед мертвих Того, Хто є живий?
Як же полякались вони й нахилили лице до землї, рекли до них: Чого шукаєте живого між мертвими?
Тут Його немає; Він воскрес! Згадайте, що Він говорив вам у Ґалилеї.
Нема Його тут, а встав. Згадайте, як Він промовляв до вас, ще бувши в Галилеї,
Він казав, що Сина Людського має бути віддано грішникам і розіп’ято, але на третій день Він воскресне знов».
глаголючи: Що мусить Син чоловічий бути виданим у руки чоловіків грішників, і бути розпятим, і третього дня воскреснути.
Вони повернулися до міста й розповіли про все це одинадцятьом апостолам і всім іншим учням Ісусовим.
і, вернувшись од гробу, сповістили про се все одинайцятьох і всїх инших.
Ті жінки були Марія Маґдалена, Іоанна й Марія, мати Якова. Вони, та інші жінки, які були з ними, розповіли апостолам про все, що сталося.
Була ж Мария Магдалина, та Йоанна, та Мария Яковова, й инші з ними, що оповідали перед апостолами се.
Але апостолам їхня розповідь здалася безглуздою, і вони жінкам не повірили.
І явились перед ними яко видумка слова їх, і не поняли віри їм.
Та Петро встав і побіг до могили. Він зайшов у печеру, але не знайшов там нічого, крім лляної тканини, в яку було завернуте тіло Ісуса. Він пішов назад, дивуючись — що то могло статися? [88]
Петр же, вставши, побіг до гробу; й нахилившись побачив тільки полотно, що лежало, й пійшов, сам у собі дивуючись тим, що сталось.
Того ж дня двоє Ісусових учнів йшли до містечка Емауса, що в дванадцяти кілометрах [89] від Єрусалиму.
І ось двоє з них ійшло того ж дня на село, зване Емаус, гоней з шістьдесять од Єрусалиму.
По дорозі вони обговорювали все, що сталося.
І розмовляли вони між собою про все те, що стало ся.
І от саме під час цієї розмови Сам Ісус наблизився до них, й пішов далі з ними разом.
І сталось, як розмовляли вони та перепитувались, і сам Ісус наближившись, ійшов з ними.
Ісус запитав їх: «Що це за речі, які ви обговорюєте між собою дорогою?» Вони зупинилися й сумно подивилися на Нього.
Рече ж до них: Що се за речі, про котрі розмовляєте між собою йдучи, та сумуєте?
Один із них, якого звали Клеопа, сказав Ісусу: «Ти, мабуть, один такий, хто мешкає у Єрусалимі й не знає про те, що там сталося останніми днями».
Озвав ся ж один, на ймя Клеопа й каже до Него: Хиба Ти один захожий у Єрусалимі, і не знаєш, що стало ся в йому сими днями?
Та Ісус спитав: «Про що це ти говориш?» А вони кажуть: «Про те, що сталося з Ісусом з Назарета. То був Чоловік, Який виявився пророком, могутній ділом і словом, перед Богом і всіма людьми.
І рече їм: Що ж таке? Вони ж сказали Йому: Про Ісуса Назарянина, що був муж пророк, сильний дїлом і словом перед Богом і всїм народом,
І як наші головні священики й вожді віддали Його, щоб присудити до страти і розіп’яття на хресті.
як видали Його архиєреї та князї наші на суд смертний і розпяли Його.
Ми сподівалися, що це був саме Той, Котрий збирався визволити Ізраїль. Але попри все, сьогодні, третього дня відтоді, як Його було страчено,
Ми ж уповали, що се Він, що має збавити Ізраїля; а до всього того третїй се день іде сьогоднї, як се стало ся;
деякі наших жінок приголомшили нас: рано вранці вони пішли до могили, де Його було поховано, але не знайшли там Його тіла.
тільки ж і жінки деякі з наших налякали нас, бувши рано при гробі,
Вони прийшли й розповіли нам, що їм було видіння — вони бачили Ангелів. І Ангели сказали їм, що Ісус живий.
і, не знайшовши тїла Його, прийшли оповідуючи, що явленнє ангелів бачили, котрі глаголють, що Він живий.
Тоді дехто з тих, хто був з нами, пішли до могили. Вони знайшли все точно так, як жінки розповіли, але не побачили Його».
І пійшли деякі з наших до гробу, й знайшли так, як і жінки казали; Його ж не бачили.
Тоді Ісус сказав їм: «Ви такі нерозумні! І як тяжко вам повірити у те, про що говорили пророки!
І рече Він до них: о безумні і лїниві серцем вірувати всьому, що промовили пророки!
Чи не мусив Христос прийняти ці страждання, а потім увійти у Славу Свою?»
Чи не мусїв се терпіти Христос і ввійти в славу свою?
І так, починаючи з Мойсея, зупиняючись на кожному з пророків, Ісус пояснив тим двом Своїм учням те, що сказано про Нього в усьому Святому Писанні.
І, почавши від Мойсея і від усїх пророків, виясняв їм у всїх писаннях про Него.
Вони підійшли до містечка, до якого прямували, та Ісус удав, ніби хоче йти далі.
І наближились до села, куди йшли, й Він зробив, нїби хоче йти далїй.
Але вони дуже вмовляли Його: «Зостанься з нами, бо день майже закінчився й вже вечоріє». Тож Він погодився й залишився з ними.
Вони ж удержували Його, кажучи: Зостань ся з нами; бо вже надвечір, і нахилив ся день. І ввійшов, щоб зостатись із ними.
Коли вони сіли за стіл, Ісус узяв хліб і віддав дяку, а потім розломив його й роздав їм.
І сталось, як сидїв Він за столом з ними, взявши хлїб, благословив, і переломивши, подав їм.
І тут їхні очі відкрилися, й вони впізнали Ісуса, але Він зник.
Їм же відкрились очі, й пізнали вони Його; й став ся Він невидимий їм.
І один із учнів сказав другому: «Чи не горіли наші серця в грудях, коли Він говорив з нами по дорозі, пояснюючи нам Святе Писання?»
І казали вони один до одного: Хиба ж серце наше не горіло в нас, як промовляв до нас у дорозї, і як розкривав нам писання?
Тієї ж миті вони підвелися й пішли назад до Єрусалиму. Вони знайшли одинадцятьох апостолів і інших учнів Христа, котрі зібралися разом з ними.
І, вставши тієї ж години, вернулись у Єрусалим і знайшли згромаджених одинайцять, і тих, що були з ними,
Апостоли та інші учні сказали: «Господь справді воскрес! Він з’явився Симонові».
як говорили: Що встав Господь справдї і явив ся Симонові.
Тоді ті двоє учнів розповіли про все, що з ними сталося на дорозі, і як вони впізнали Ісуса, коли Він розломив хліб.
І розповіли вони, що сталось у дорозї, і як пізнали Його в ламанню хлїба.
Коли вони все це розповідали, Сам Ісус став між ними, сказавши: «Мир вам!»
Як же се вони говорили, сам Ісус став посеред них, і рече їм: Упокій вам.
Але їх охопив страх. Вони затремтіли, бо подумали, що бачать привід.
Вони ж, полякавшись і перестрашившись, думали, що духа бачять.
Але Він сказав їм: «Чого ви так стривожилися? Чому сумніви заворушилися в ваших серцях?
І рече їм: Чого стрівожились? і чого думки встають у серцях ваших?
Погляньте на Мої руки й ноги. Ви ж бачите: це справді Я. Торкніться Мене й подивіться на Мене. Привиди не мають м’яса й кісток. Як ви бачите — Я маю».
Дивіть ся на руки мої і ноги мої, що се сам я. Дотикайтесь мене й вбачайте; бо дух тїла й костей не має, як бачите, що я маю.
Поки вони ще не вірили, і дивувалися, і раділи, Ісус спитав їх: «Чи маєте ви тут щось поїсти?»
Ще ж як не поняли вони віри з радощів та дивувались, рече їм: Маєте що їсти тут?
Апостоли дали Йому шмат печеної риби.
Вони ж Йому подали риби печеної частину та медового стільника (крижку).
І сказав їм Ісус: «Це слова, що казав Я вам, коли ще був із вами: все сказане про Мене в Законі Мойсеєвім, у пророків і в псалмах — мусить збутися».
Рече ж їм: Оце ж слова, що глаголав я до вас, ще бувши з вами, що мусить справдити ся все, писане в законї Мойсейовому, й пророках, і псальмах про мене.
І Він розкрив їх розум, щоб вони могли розуміти Святе Писання.
Тодї розкрив їм розум розуміти писання,
І промовив Ісус: «Так сказано у Святому Писанні: Христос страждатиме й воскресне з мертвих на третій день.
і рече їм: Що так написано й так треба було терпіти Христу й воскреснути з мертвих третього дня;
Ви — свідки цих подій. Ви повинні проповідувати покаяння для прощення гріхів усім народам, починаючи з Єрусалиму.
і проповідуватись в імя Його покаянню і відпущенню гріхів між усїма народами, почавши від Єрусалиму.
Ви ж сьвідки сього.
Пам’ятайте, що Я пошлю вам Того, Кого обіцяв Отець Мій, але залишайтеся в місті, аж доки ви одержите силу з Небес».
І ось я посилаю обітуваннє Отця мого на вас; ви ж сидїть у городї Єрусалимі, поки одягнетесь силою звиш.
Потім Ісус вивів учнів Своїх із Єрусалиму, та повів аж до Віфанії, а опісля, піднявши руки, благословив їх.
І вивів їх геть аж до Витаниї, і, знявши руки свої, благословив їх.
Благословляючи, Ісус залишив їх і був вознесений на Небо.
І сталось, як благословляв їх, одступив од них і вознїс ся на небо.
Апостоли вклонилися Йому, а потім повернулися до Єрусалиму, сповнені великої радості.
Вони ж, поклонившись Йому, вернулись у Єрусалим, з радощами великими;