Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Сучасний переклад
Переклад Хоменка
Ще до існування світу було Слово,[1] і Слово було з Богом, і Слово було Бог.
Споконвіку було Слово, і з Богом було Слово, і Слово було — Бог.
Все було створене через Нього, і ніщо не було створене без Нього.
Ним постало все, і ніщо, що постало, не постало без нього.
В Ньому було життя, і воно було Світлом [2] для людей.
У ньому було життя, і життя було — світло людей.
Світло сяє в пітьмі, й темрява не здолала [3] світла.
І світло світить у темряві, і не пойняла його темрява.
Був coбі чоловік, посланець Божий, на ймення Іоан.
Був чоловік, посланий Богом, ім'я йому — Йоан.
Він прийшов свідчити про Світло, щоб через нього всі змогли почути й повірити у Нього.
Прийшов він свідком — свідчити світло, щоб усі з-за нього увірували.
Сам він не був Світлом, а прийшов, щоб свідчити про Нього,
Не був він світло — був лише, щоб свідчити світло.
про справжнє Світло, Яке приходить у світ і світить кожній людині.
Справжнє то було світло — те, що просвітлює кожну людину. Воно прийшло у цей світ.
Слово вже було в світі, і світ через Нього почався, та світ не впізнав Його.
Було у світі, і світ ним виник — і світ не впізнав його.
Він прийшов у світ, що належав Йому, та Його власний народ не прийняв Його.
Прийшло до своїх, — а свої його не прийняли.
Але всім тим, хто прийняв Його й повірив у Нього, Він дав право стати дітьми Божими.
Котрі ж прийняли його — тим дало право дітьми Божими стати, які а ім'я його вірують;
Вони не народжуються, як немовлята, за бажанням чи волею батьків їхніх. Вони народжуються від Бога.
які не з крови, ані з тілесного бажання, ані з волі людської, лише — від Бога народилися.
І Слово стало Людиною й оселилося серед нас. Ми побачили Його Божественну Велич, Велич Єдиного Сина Отця Свого. Він був сповнений благодаті і правди.
І Слово стало тілом, і оселилося між нами, і ми славу його бачили — славу Єдинородного від Отця, благодаттю та істиною сповненого.
Іоан свідчить про Нього, проголошуючи: «Це саме Той, про Кого я казав: „Той, Хто йде за мною — величніший за мене, бо Він був і до мене”.
Свідчить про нього Йоан, і проголошує, промовляючи: «Ось той, про кого я говорив: Той, що йде за мною, існував передо мною, був раніше за мене.»
Від повноти Його правди й благодаті ми приймали одну благодать за іншою, бо Закон був нам даний через Мойсея, але благодать і правда прийшли через Христа.
Від його повноти прийняли всі ми — благодать за благодать.
Закон бо був даний від Мойсея, благодать же й істина прийшла через Ісуса Христа.
Ніхто й ніколи не бачив Бога, лише Єдиний Син, Який і є Богом, Tой, Xто найближчий до Отця, Він показав нам, який Бог є».[4]
Ніхто й ніколи Бога не бачив. Єдинородний Син, що в Отцевому лоні, — той об'явив.
Коли юдеїські лідери з Єрусалиму послали священиків і левитів запитати: «Хто ти такий?» Іоан признався щиро, не уникаючи відповіді: «Я не Христос».
Ось Йоанове свідчення, коли то юдеї були до нього послали з Єрусалиму єреїв та левітів, спитати його: «Хто ти?»
А він зізнався, не заперечив; зізнався: «Я — не Христос.»
«То хто ж ти такий? — спитали вони, — Ілля?» «Ні», — відповів він. «Може, пророк [5]?» Він знову відповів: «Ні».
То вони спитали його: «Що ж — Ілля ти?» — «Ні», мовив він. «Пророк ти?» — «Ні», відказав він.
Тоді вони мовили до нього: «Скажи нам, хто ти, щоб ми могли розповісти тим, хто нас послав сюди. Що ти скажеш про себе?»
Тоді вони йому: «То хто ж ти такий — щоб відповісти тим, які нас вислали, що сам про себе кажеш?»
Іоан сказав словами пророка Ісаї:
«Я голос Того, хто гукає в пустелі: „Зробіть прямим шлях для Господа”».
«Я голос Того, хто гукає в пустелі: „Зробіть прямим шлях для Господа”».
Промовив: «Я — голос вопіющого в пустині: Вирівняйте путь Господню, — як ото пророк Ісая сказав.»
Тож вони знову запитали його: «Якщо ти не Христос, не Ілля, не пророк, то чому ти хрестиш людей?»
Отож спитали його, мовивши до нього: «Чого ж бо христиш, коли єси ні Христос, ані Ілля, ані пророк?»
У відповідь він сказав: «Я хрещу людей водою, та серед вас є Той, Невідомий вам, Хто прийде після мене. Я ж не гідний навіть бути рабом, який схиляється, щоб розв’язати ремінці Його сандалій».
Йоан же їм у відповідь: «Водою я хрищу. Той же стоїть серед вас, якого ви не знаєте;
він наступить після мене, а я йому не гідний розв'язати й ремінця сандалі.»
Все це сталося у Віфанії, по той бік ріки Йордан, де Іоан хрестив людей.
Сталося те у Витанії, по той бік Йордану, де Йоан христив.
Наступного дня, побачивши, що до нього йде Ісус, Іоан промовив: «Он гляньте, це Ягня Боже, Яке забирає на себе гріх світу.
Тож наступного дня бачить він Ісуса, що йде до нього, та й каже: «Ось Агнець Божий, який світу гріх забирає.
Це Він, про Кого я казав: „За мною йде Той, Хто величніший за мене, бо Він був і до мене.
Це той, що про нього повідав я: За мною наступить муж, сущий передо мною, був бо раніш за мене.
Навіть я не знав Його, але я прийшов хрестити людей водою, щоб народ ізраїльський знав, що Він — Христос”».
І не знав я його. Та я на те прийшов, водою христивши, щоб Ізраїлеві об'явлений був він.»
І ось іще що сказав Іоан: «Я бачив Духа, що сходив до Нього з неба в подобі голуба і залишався на Ньому.
Тож Йоан свідчив, промовляючи: «Бачив я Духа, що, мов той голуб, з неба сходив і перебував над ним.
Навіть я не знав Його, але Той, Хто послав мене хрестити людей водою, сказав мені: „Ти побачиш Духа, що зійде і залишиться з Чоловіком. Він і є Той, Хто хреститиме Духом Святим”.
І не знав я його, але той, хто послав мене водою христити, сказав був мені: Над ким побачиш Духа, який сходить і над ним перебуває, — той і христить Святим Духом.
Наступного дня Іоан знову був там з двома своїми учнями.
Другого дня знову стояв Йоан там, ще й двоє з його учнів.
Побачивши Ісуса, Який проходив повз них, він сказав: «Погляньте, ось Ягня Боже».
Угледівши ж Ісуса, який надходив, — мовив: «Ось Агнець Божий.»
Двоє його учнів почули це й послідували за Ісусом.
Почули двоє учнів, як він оте сказав, та й пішли за Ісусом.
Ісус обернувся і, побачивши, що вони йдуть за Ним, запитав: «Чого вам треба?» А ті відповіли: «Равві! Де Ти живеш?» («Равви» означає «Вчитель»).
Обернувшися ж Ісус і побачивши, що вони йдуть, мовив до них: «Чого шукаєте?» Ті ж йому: «Равві, — що в перекладі означає: Учителю, — де перебуваєш?»
«Ходімо, побачите», — відповів Ісус. Тож вони пішли й побачили, де Він живе, і залишилися в Нього аж до вечора. І було то близько четвертої години.
Відрік він їм: «Ходіть та подивіться.» Пішли, отже, і побачили, де перебуває, і того дня залишилися в нього. Було ж близько десятої години.
Почувши те, що сказав Іоан про Нього, вони пішли за Ісусом. Одного з тих двох, звали Андрієм, і був він братом Симона, якого ще звали Петром.
Андрій, брат Симона Петра, був одним із тих двох, що, почувши Йоана, пішли за ним.
Насамперед він знайшов свого брата Симона і сказав йому: «Ми знайшли Месію». (Це слово означає «Христос»).
Зустрів він спершу брата свого Симона й мовив до нього: «Ми знайшли Месію, — що у перекладі означає: Христос.»
Тоді Андрій привів Симона до Ісуса, та подивившись на нього, Він мовив: «Ти, Симон, син Йони, зватимешся Кифою[7]».
І привів його до Ісуса. Ісус же, глянувши на нього, сказав: «Ти — Симон, син Йони, ти зватимешся Кифа», — що у перекладі означає: Петро (Скеля).
Наступного дня Ісус вирішив іти до Ґалилеї. Зустрівши Пилипа, Ісус звернувся до нього: «Йди за Мною».
Другого дня вирішив піти в Галилею; і знайшовши Филипа, мовив до нього: «Іди за мною.»
Пилип був родом із Вефсаїди, того ж самого міста, що і Андрій та Петро.
А був Филип з Витсаїди, з міста Андрієвого та Петрового.
Коли Пилип зустрів Нафанаїла,[8] то сказав йому: «Ми знайшли Того, про Кого Мойсей писав у Законі і про Кого писали пророки. Це Ісус із Назарета, Йосипів Син».
Зустрів Филип Натанаїла і сказав до нього: «Ми знайшли того, про кого Мойсей у законі писав і пророки, — Ісуса Йосифового сина, з Назарету.»
Нафанаїл запитав Пилипа: «Чи може щось добре прийти з Назарета?» А Пилип відповів: «Ходімо, сам переконаєшся».
Натанаїл же йому на те: «А що доброго може бути з Назарету?» Мовив до нього Филип: «Прийди та подивися.»
Побачивши, що Нафанаїл іде до Нього, Ісус сказав: «Ось справжній ізраїльтянин, який зовсім не має лукавства[9]».
Побачивши Ісус, що Натанаїл надходив до нього, сказав про нього: «Ось справжній ізраїльтянин, що нема в ньому лукавства.»
«Звідки Ти знаєш мене?» — спитав Нафанаїл. Ісус відповів: «Перш ніж тебе покликав Пилип, Я бачив тебе, коли ти сидів під фіґовим деревом».
Натанаїл же йому: «Звідкіль знаєш мене?» Сказав Ісус, промовивши до нього: «Перше, ніж Филип закликав тебе, бачив я тебе, як був єси під смоковницею.»
«Равві, Ти — Син Божий, Цар Ізраїлю», — сказав Нафанаїл. Ісус же відповів йому на те:
Відповів же йому Натанаїл: «Учителю, ти — Син Божий, ти — цар Ізраїлів.»
«Ти повірив у Мене, бо Я сказав, що бачив тебе під фіґовим деревом? Та ти побачиш іще більші дива».
Ісус відказав, мовивши до нього: «Тому, що я повідав тобі: Бачив я тебе під смоковницею, — то й віриш! Бачитимеш більше, ніж те.»