Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Сучасний переклад
Переклад Хоменка
Ісус сказав: «Істинно кажу вам: хто заходить до овечого загону не через хвіртку, той злодій і грабіжник, бо він хоче покрасти овець.
«Істинно, істинно говорю вам: Хто не дверима в кошару овечу входить, а деінде влізає, — злодюга той, розбійник!
Сторож відчиняє йому ворота, а вівці слухаються його голосу. Він кличе кожну свою вівцю по імені і виводить їх із загону.
Йому одвірний відчиняє, і вівці слухаються його голосу, і кличе він своїх овець на ім'я, і виводить їх.
Коли ж виведе, то йде попереду, а вівці йдуть слідом, бо знають його голос.
А коли виведе всіх своїх овець, то йде поперед них, і вівці слідують за ним, бо голос його знають.
Та ніколи вони не підуть за незнайомцем, швидше повтікають від нього, не знаючи його голосу».
Не підуть за чужим вони — втечуть вони від нього, бо не знають голосу чужих.»
Ісус розповів їм цю притчу, та ніхто не зрозумів, що Він казав.
Сказав ото їм Ісус цю притчу, та вони не второпали того, про що він казав їм.
І знову Ісус мовив: «Істинно кажу вам: Я і є ті ворота для овець.
Тож Ісус іще раз промовив до них: «Істинно, істинно говорю вам: Я — двері для овець.
Всі ж, хто приходив до Мене — то злодії і грабіжники. Але вівці їх не слухалися.
Усі, скільки їх передо мною прийшло, — злодії, розбійники. Вівці й не слухали їх.
Я і є ті ворота, і якщо хтось увійде через Мене, то матиме спасіння. Він увійде і вийде, знайшовши те, що йому потрібно.
Я — двері. Хто ввійде крізь мене — спасеться. Увійде він, вийде — і знайде пасовисько!
Злодій приходить, щоб грабувати, вбивати й руйнувати. Я ж прийшов, щоб люди мали життя і мали його вдосталь.
Не приходить злодій, хіба щоб красти, вбивати, вигублювати. Я прийшов, щоб мали життя — щоб достоту мали.
Я — добрий пастух. А добрий пастух і життя віддасть за овець.
Я — добрий пастир. Добрий пастир життя своє за овець покладе.
Наймит — то не пастух, і вівці не належать йому. Побачивши вовка, він кидає овець і тікає геть. Вовк нападає на отару, й вівці кидаються врозтіч.
Наймит, що не є пастир, якому вівці не належать, — бачить вовка, що надходить, та й полишає вівці і біжить геть. А вовк хапає їх і розполохує.
Наймит тікає, бо його просто найняли, і йому однаково, що станеться з вівцями.
Бо він — наймит і не турбується вівцями.
Я — добрий пастух. Я знаю своїх овець, і вони знають Мене.
Я ж — добрий пастир і знаю своїх, а мої мене знають.
Так само, як Отець знає Мене, а Я знаю Отця Свого, і життя Своє Я віддам за овець.
Як Отець мій мене знає, і я знаю Отця, і життя своє кладу я за моїх овець.
Я маю ще й інших овець, що не з цієї отари. І Я маю привести їх сюди, щоб вони чули голос Мій і стали єдиною отарою з одним пастухом. [36]
Ще й інші вівці я маю, що не з цієї кошари. Я і їх мушу привести, і вчують вони мій голос, — і буде одне стадо й один пастир!
Через те Отець і любить Мене, що Я віддаю життя Своє, щоб потім здобути його знову.
За те Отець мій мене й любить, бо я кладу моє життя, щоб знову його взяти.
Ніхто не забирає його в Мене, Я Сам віддаю його з власної волі. Я маю владу віддати життя й одержати його знову, бо маю заповідь таку від Отця Свого».
Ніхто його в мене не забирає, бо я сам кладу його від себе. Владу бо маю його покласти і владу маю назад його забрати; від Отця мого прийняв я цю заповідь.»
Після цих слів юдеї знову розділилися в суперечці.
Тож знову точилися суперечки між юдеями з-за тих слів.
Багато хто з них казав: «Він навіжений, то біс змусив Його втратити глузд. Навіщо ви Його слухаєте?»
Численні з них мовили: «Навіжений він і з глузду з'їхав. Навіщо його слухаєте?»
Інші заперечували: «То не навіженого слова. Чи може навіжений сліпого зробити зрячим?»
Інші ж: «То не навіженого слова. Чи навіжений спроможен очі сліпим зрячими робити?»
Тим часом прийшло в Єрусалим свято Відновлення.[37] Стояла зима.
Відбували тоді Обновлення в Єрусалимі. Зима була.
Ісус походжав у Храмі по Соломоновому ґанку.
Ісус проходжувався у храмі Соломоновим присінком.
Навколо Нього зібралися юдеї, та почали казати: «Як довго Ти триматимеш нас у непевності? Якщо Ти Христос, то скажи нам відверто».
Обступили його юдеї і йому кажуть: «Докіль же нас отак триматимеш у ваганні? Коли Христос ти, то відверто скажи нам!»
Ісус відповів: «Я вам уже казав, але ви не повірили. Все, що Я здійснюю в ім’я Отця Свого, свідчить на Мою користь.
Ісус же їм: «Казав я вам, та ви не віруєте. Дії, що чиню їх в ім'я Отця мого, — вони свідчать за мене.
Ті ж, хто належить, слухаються голосу Мого. Я знаю їх, і вони йдуть за Мною.
Вівці мої голосу мого слухаються і я їх знаю: вони за мною слідують,
І дарую Я їм вічне життя. Вони ніколи не помруть, і ніхто їх не вирве з рук Моїх.
і даю я їм життя вічне, і не пропадуть вони повіки, і ніхто не вирве їх із рук моїх.
Мій Отець, Який дав їх Мені, — величніший за всіх.[38] Тож ніхто не зможе вкрасти тих, хто йде за Мною з рук Отця Мого.
Отець мій, який мені їх дав, більший від усіх, і ніхто не вирве їх з рук Отця мого!
Знову юдеї почали братися за каміння, щоб побити Його.
Юдеї знов ухопили за каміння, щоб каменувати його.
А Ісус мовив: «Багато добрих справ зробив Я перед очима вашими в ім’я Отця Мого. За котру ж із тих добрих справ ви хочете побити Мене камінням?»
Тоді мовив до них Ісус: «Багато добрих діл появив я вам від Отця мого. За котре з тих діл каменуєте ви мене?»
Тоді юдеї відповіли Йому: «Не за добрі вчинки ми хочемо побити Тебе камінням, а за те, що ганьбиш Бога, за те, що Ти, простий смертний, намагаєшся Себе за Бога видати».
А юдеї відповіли йому: «За добре діло ми тебе не каменуємо, але — за богохульство! За те, що, людиною бувши, Бога з себе робиш!»
І сказав Ісус: «Хіба не написано у вашому Законі: „Я сказав, що ви боги?”
Озвався до них Ісус: «Хіба не написано в законі вашім: Я сказав: ви — боги?
Отже, тих, до кого прийшло слово Боже, Він назвав „богами”, а Святе Писання не відкинеш. Ви ж на Того, Кого Отець освятив і послав у світ, кажете: „Ти ганьбиш Бога”. І то лише тому, що Я сказав: „Я — Син Божий”.
Коли закон, отже, богами тих зве, до кого слово Боже було, — а Писання годі усунути! —
то до того, кого Отець освятив і у світ послав, говорите ви: Ти богохульство вирікаєш, — бо я сказав, що я — Син Божий?
Якщо Я не роблю того, що Отець Мій звелів Мені робити, тоді не вірте Мені.
Не вірте мені, якщо я не роблю діл Отця мого!
Навіть якщо ви не вірите в Мене, то повірте хоча б у діла Мої. Так ви дізнаєтесь і зрозумієте, що Отець Мій — у Мені, а Я — в Отці Своєму».
Коли ж роблю, то, мені не віривши, ділам бодай вірте, щоб спізнали ви й увірували, що Отець у мені, і я в Отці.»
Юдеї знову хотіли схопити Його, та не змогли цього зробити, бо Ісус не дався їм у руки.
І знову бажали вони його схопити, та уник він їхніх рук.
Ісус знову вирушив на інший бік Йордану, на те місце, де раніше Іоан хрестив людей. Він залишався там, і
І пішов знову на той бік Йордану, на місце, де Йоан спершу христив, — і перебував там.
багато людей приходило до Нього, кажучи: «Іоан не здійснював ніяких чудес, та все, що казав він про цього Чоловіка — правда!»
Багато людей посходилось до нього і казали: «Не вчинив Йоан ані одного чуда, та все, що Йоан говорив про нього, — була істина.»