Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Сучасний переклад
Синодальный перевод
У місті Віфанії, де жили Марія та її сестра Марта, мешкав собі чоловік на iм’я Лазар, який захворів.
Был болен некто Лазарь из Вифании, из селения, где жили Мария и Марфа, сестра её.
Марія була тією самою жінкою, яка помазала мирром [39] Господа і волоссям своїм обтерла Йому ноги. Хворий Лазар був її братом.
Мария же, которой брат Лазарь был болен, была та, которая помазала Господа миром и отёрла ноги Его волосами своими.
Сестри послали переказати Ісусу: «Господи, Твій близький друг хворіє».
Сёстры послали сказать Ему: Господи! вот, кого Ты любишь, болен.
Почувши це, Він сказав: «Ця хвороба не смертельна, вона — для Слави Божої, щоб Син Божий прославився через неї».
Иисус, услышав то, сказал: эта болезнь не к смерти, но к славе Божией, да прославится через неё Сын Божий.
Довідавшись, що Лазар занедужав, Він побув іще два дні там, де застала Його ця звістка, а потім сказав Своїм учням: «Ходімо знову в Юдею».
Когда же услышал, что он болен, то пробыл два дня на том месте, где находился.
После этого сказал ученикам: пойдём опять в Иудею.
Тоді учні звернулися до Нього: «Вчителю, юдеї тільки-но хотіли побити Тебе камінням, а Ти знову йдеш туди?»
Ученики сказали Ему: Равви! давно ли Иудеи искали побить Тебя камнями, и Ты опять идёшь туда?
На те Ісус відповів: «Хіба не дванадцять годин має день? Якщо людина вдень ітиме дорогою, то не спотикатиметься, бо їй світитиме світло світу цього.[40]
Иисус отвечал: не двенадцать ли часов во дне? кто ходит днём, тот не спотыкается, потому что видит свет мира сего;
Якщо ж уночі ітиме, то спотикатиметься, бо немає світла, яке б допомогло цій людині бачити».
а кто ходит ночью, спотыкается, потому что нет света с ним.
Сказавши так, Ісус додав: «Наш друг Лазар заснув, та Я піду й розбуджу його».
Сказав это, говорит им потом: Лазарь, друг наш, уснул; но Я иду разбудить его.
Учні Його відповіли: «Господи, якщо він заснув, то буде все гаразд, і він видужає».
Ученики Его сказали: Господи! если уснул, то выздоровеет.
Але Ісус говорив про смерть Лазаря, а вони думали, що Він каже про звичайний сон.
Иисус говорил о смерти его, а они думали, что Он говорит о сне обыкновенном.
Я ж радий, що Мене там не було. І Я радий за вас, бо зможете тепер піти туди й пересвідчитися, й повірити в Мене. А зараз ходімо до нього».
и радуюсь за вас, что Меня не было там, дабы вы уверовали; но пойдём к нему.
Тоді Хома, на прізвисько Близнюк, звернувся до всіх учнів: «Ходімо й ми разом з Ісусом і помремо з Ним разом».
Тогда Фома, иначе называемый Близнец, сказал ученикам: пойдём и мы умрём с ним.
Прийшовши до Віфанії, Ісус довідався, що Лазар уже чотири дні лежав у могилі.
Иисус, придя, нашёл, что он уже четыре дня в гробе.
Віфанія розташована кілометрів за три [41] від Єрусалиму, й багато юдеїв прийшло до Марти й Марії, щоб розділити з ними печаль з приводу смерті брата та втішити їх.
Вифания же была близ Иерусалима, стадиях в пятнадцати;
и многие из Иудеев пришли к Марфе и Марии утешать их в печали о брате их.
Почувши, що прийшов Ісус, Марта пішла Його зустрічати, а Марія в цей час залишалася вдома.
Марфа, услышав, что идёт Иисус, пошла навстречу Ему; Мария же сидела дома.
І сказала Марта Ісусові: «Господи, якби Ти був тут, то мій брат не помер би.
Тогда Марфа сказала Иисусу: Господи! если бы Ты был здесь, не умер бы брат мой.
Я знаю, що навіть зараз, хоч би чого б Ти попросив у Бога, Він дасть Тобі».
Но и теперь знаю, что чего Ты попросишь у Бога, даст Тебе Бог.
Марта тоді каже: «Я знаю, що він повстане у воскресіння останнього дня».
Марфа сказала Ему: знаю, что воскреснет в воскресение, в последний день.
«Я є воскресіння і життя! — Сказав Ісус. — Хто вірить у Мене, хоч і вмре, буде жити.
Иисус сказал ей: Я есмь воскресение и жизнь; верующий в Меня, если и умрёт, оживёт.
І жоден, хто живе й вірить у Мене, не помре ніколи. Чи ти віриш цьому?»
И всякий, живущий и верующий в Меня, не умрёт вовек. Веришь ли сему?
«Так, Господи! — сказала вона. — Я вірю, що Ти Христос, Син Божий, Котрий мав прийти у світ».
Она говорит Ему: так, Господи! я верую, что Ты Христос, Сын Божий, грядущий в мир.
Промовивши це, вона пішла й покликала свою сестру Марію і сказала їй нишком: «Учитель уже тут, Він тебе кличе».
Сказав это, пошла и позвала тайно Марию, сестру свою, говоря: Учитель здесь и зовёт тебя.
Почувши це, Марія відразу підвелася й пішла до Нього.
Она, как скоро услышала, поспешно встала и пошла к Нему.
На той час Ісус іще не прийшов до селища, а був там, де Марта зустріла Його.
Иисус ещё не входил в селение, но был на том месте, где встретила Его Марфа.
Юдеї, які були в домі і втішали її, побачивши, що Марія швидко встала й вийшла, подумали, що йде вона до могили плакати, й пішли за нею.
Иудеи, которые были с нею в доме и утешали её, видя, что Мария поспешно встала и вышла, пошли за нею, полагая, что она пошла на гроб — плакать там.
Прийшовши на те місце, де був Ісус, і побачивши Його, Марія впала до ніг Його і сказала: «Господи, якби Ти був тут, то мій брат не помер би».
Мария же, придя туда, где был Иисус, и увидев Его, пала к ногам Его и сказала Ему: Господи! если бы Ты был здесь, не умер бы брат мой.
Ісус був глибоко схвильований її горем, тим, як вона побивається і як плачуть юдеї, які прийшли разом з нею.
Иисус, когда увидел её плачущую и пришедших с нею Иудеев плачущих, Сам восскорбел духом и возмутился
Ісус запитав: «Де ви його поклали?» «Господи, — відповіли Йому, — йди подивись»
и сказал: где вы положили его? Говорят Ему: Господи! пойди и посмотри.
Тоді юдеї почали казати: «Подивіться, як Він любив Лазаря!»
Тогда Иудеи говорили: смотри, как Он любил его.
Та деякі обізвалися: «Цей Чоловік, Який зробив сліпого зрячим, чи не міг би Він й Лазаря захистити від смерті?»
А некоторые из них сказали: не мог ли Сей, отверзший очи слепому, сделать, чтобы и этот не умер?
І знову Ісус, зворушений до глибини душі, пішов до могили. То була печера, вхід до якої був завалений каменем.
Иисус же, опять скорбя внутренно, приходит ко гробу. То была пещера, и камень лежал на ней.
Ісус сказав: «Заберіть цей камень». Та Марта, сестра померлого відповіла Йому: «Господи, зараз уже відгонить, бо пройшло чотири дні, як він помер».
Иисус говорит: отнимите камень. Сестра умершего, Марфа, говорит Ему: Господи! уже смердит; ибо четыре дня, как он во гробе.
Ісус промовив: «Хіба не казав Я тобі, що якщо повіриш, то бачитимеш Божу Славу?»
Иисус говорит ей: не сказал ли Я тебе, что, если будешь веровать, увидишь славу Божию?
Тож вони відкотили камінь. Ісус, підвівши очі вгору, мовив: «Отче, дякую Тобі, що почув Мене.
Итак, отняли камень от пещеры, где лежал умерший. Иисус же возвёл очи к небу и сказал: Отче! благодарю Тебя, что Ты услышал Меня.
Я знаю, що Ти завжди чуєш Мене, та Я казав це заради людей, які стоять навколо, щоб вони повірили, що саме Ти послав Мене».
Я и знал, что Ты всегда услышишь Меня; но сказал сие для народа, здесь стоящего, чтобы поверили, что Ты послал Меня.
Мовивши так, Він голосно покликав: «Виходь, Лазарю!»
Сказав это, Он воззвал громким голосом: Лазарь! иди вон.
І вийшов померлий, і руки й ноги його були сповиті полотном, і обличчя загорнуте. Тоді Ісус звернувся до всіх: «Розповийте його, і нехай собі йде».
И вышел умерший, обвитый по рукам и ногам погребальными пеленами, и лицо его обвязано было платком. Иисус говорит им: развяжите его, пусть идёт.
Багато юдеїв, які прийшли до Марії, побачивши, що Ісус здійснив, повірили в Нього.
Тогда многие из Иудеев, пришедших к Марии и видевших, что сотворил Иисус, уверовали в Него.
Та деякі пішли до фарисеїв і розповіли їм про все, що зробив Ісус.
А некоторые из них пошли к фарисеям и сказали им, что сделал Иисус.
Тоді первосвященики й фарисеї, зібравши Синедріон сказали: «Що нам робити? Цей Чоловік творить багато чудес!
Тогда первосвященники и фарисеи собрали совет и говорили: что нам делать? Этот Человек много чудес творит.
Якщо ми дозволимо Йому діяти так і далі, то всі повірять у Нього, і прийдуть римляни, зруйнують наш Храм і знищать народ».
Если оставим Его так, то все уверуют в Него, и придут Римляне и овладеют и местом нашим, и народом.
Але один із них, на ім’я Каяфа, котрий у той рік був первосвящеником, мовив: «Ви нічого не знаєте,
Один же из них, некто Каиафа, будучи на тот год первосвященником, сказал им: вы ничего не знаете,
і не розумієте, що для вас буде краще, якщо один Чоловік загине за людей, ніж якщо весь народ буде знищено».
и не подумаете, что лучше нам, чтобы один человек умер за людей, нежели чтобы весь народ погиб.
І сказав це він не від себе. Оскільки Каяфа був первосвящеником того року, він пророкував, що Ісус помре за людей, і не лише заради юдейського народу, а щоб об’єднати всіх дітей Божих, розкиданих по світу.
Сие же он сказал не от себя, но, будучи на тот год первосвященником, предсказал, что Иисус умрёт за народ,
и не только за народ, но чтобы и рассеянных чад Божиих собрать воедино.
І з того самого дня юдейські лідери стали шукати зручну нагоду, щоб убити Ісуса.
С этого дня положили убить Его.
Тоді Він перестав відкрито ходити серед юдеїв, а подався звідти до міста Єфраїма, розташованого неподалік від пустелі, і залишався там зі Своїми учнями.
Посему Иисус уже не ходил явно между Иудеями, а пошёл оттуда в страну близ пустыни, в город, называемый Ефраим, и там оставался с учениками Своими.
Надходило свято юдейської Пасхи, і багато людей з усіх країв подалося до Єрусалиму, щоб виконати обряд очищення перед Пасхою.
Приближалась Пасха Иудейская, и многие из всей страны пришли в Иерусалим перед Пасхою, чтобы очиститься.
Вони шукали Ісуса і питали один одного, стоячи в Храмі: «Як ви вважаєте, чи прийде Він на свято?»
Тогда искали Иисуса и, стоя в храме, говорили друг другу: как вы думаете? не придёт ли Он на праздник?