Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Сучасний переклад
Cовременный перевод WBTC
У місті Віфанії, де жили Марія та її сестра Марта, мешкав собі чоловік на iм’я Лазар, який захворів.
В городе Вифании, где жила Мария со своей сестрой Марфой, был один очень больной человек по имени Лазарь.
Марія була тією самою жінкою, яка помазала мирром [39] Господа і волоссям своїм обтерла Йому ноги. Хворий Лазар був її братом.
Мария же была та самая женщина, которая умастила ноги Господа благовониями и осушила их своими волосами; болен же был Лазарь, брат Марии.
Сестри послали переказати Ісусу: «Господи, Твій близький друг хворіє».
Сёстры послали сказать Иисусу: "Господи, Твой близкий друг болен".
Почувши це, Він сказав: «Ця хвороба не смертельна, вона — для Слави Божої, щоб Син Божий прославився через неї».
Услышав это, Иисус сказал: "Эта болезнь не смертельна, она послана Лазарю во славу Божью, чтобы Сын Божий обрёл славу".
Довідавшись, що Лазар занедужав, Він побув іще два дні там, де застала Його ця звістка, а потім сказав Своїм учням: «Ходімо знову в Юдею».
Услышав, что Лазарь болен, Он оставался там, где был, ещё два дня,
а затем сказал Своим ученикам: "Давайте вернёмся в Иудею".
Тоді учні звернулися до Нього: «Вчителю, юдеї тільки-но хотіли побити Тебе камінням, а Ти знову йдеш туди?»
Но ученики сказали: "Учитель, только что иудеи пытались побить Тебя камнями, и Ты хочешь возвратиться туда?"
На те Ісус відповів: «Хіба не дванадцять годин має день? Якщо людина вдень ітиме дорогою, то не спотикатиметься, бо їй світитиме світло світу цього.[40]
Иисус ответил: "Разве в дне не двенадцать часов? Если человек идёт по дороге днём, то не спотыкается и не падает, ибо видит дневной свет.
Якщо ж уночі ітиме, то спотикатиметься, бо немає світла, яке б допомогло цій людині бачити».
Если же он идёт ночью, то спотыкается, ибо нет света, помогающего ему видеть".
Сказавши так, Ісус додав: «Наш друг Лазар заснув, та Я піду й розбуджу його».
Сказав так, Он добавил: "Наш друг Лазарь уснул, но Я пойду и разбужу его".
Учні Його відповіли: «Господи, якщо він заснув, то буде все гаразд, і він видужає».
Ученики ответили на это: "Господи, если он сумел уснуть, то поправится".
Але Ісус говорив про смерть Лазаря, а вони думали, що Він каже про звичайний сон.
Иисус говорил о смерти Лазаря, а они подумали, что Иисус говорит о том, что тот просто заснул.
Я ж радий, що Мене там не було. І Я радий за вас, бо зможете тепер піти туди й пересвідчитися, й повірити в Мене. А зараз ходімо до нього».
И Я рад за вас, что Меня там не было, ибо теперь вы сможете уверовать. Теперь пойдёмте к нему".
Тоді Хома, на прізвисько Близнюк, звернувся до всіх учнів: «Ходімо й ми разом з Ісусом і помремо з Ним разом».
Тогда Фома, по прозванию Близнец, сказал другим ученикам Иисуса: "Пойдёмте с Учителем и умрём вместе с Ним".
Прийшовши до Віфанії, Ісус довідався, що Лазар уже чотири дні лежав у могилі.
Когда Иисус пришёл в Вифанию, то узнал, что Лазарь уже четыре дня лежит в гробнице.
Віфанія розташована кілометрів за три [41] від Єрусалиму, й багато юдеїв прийшло до Марти й Марії, щоб розділити з ними печаль з приводу смерті брата та втішити їх.
Вифания была километрах в трёх от Иерусалима,
и многие иудеи пришли к Марфе и Марии, чтобы утешить их в печали о смерти брата.
Почувши, що прийшов Ісус, Марта пішла Його зустрічати, а Марія в цей час залишалася вдома.
Марфа, услышав, что Иисус пришёл, вышла к Нему навстречу, Мария же оставалась в доме.
І сказала Марта Ісусові: «Господи, якби Ти був тут, то мій брат не помер би.
И сказала тогда Марфа Иисусу: "Господи, если бы Ты был здесь, мой брат не умер бы.
Я знаю, що навіть зараз, хоч би чого б Ти попросив у Бога, Він дасть Тобі».
Но и теперь я знаю, что Бог даст Тебе всё, что Ты попросишь".
Марта тоді каже: «Я знаю, що він повстане у воскресіння останнього дня».
Марфа ответила: "Я знаю, что он воскреснет, когда люди будут воскресать в последний день".
«Я є воскресіння і життя! — Сказав Ісус. — Хто вірить у Мене, хоч і вмре, буде жити.
Иисус сказал ей: "Я — воскресение и жизнь. Кто уверует в Меня, будет жить и после смерти,
І жоден, хто живе й вірить у Мене, не помре ніколи. Чи ти віриш цьому?»
и всякий, кто живёт и верует в Меня, никогда не умрёт. Веришь ли ты в это?"
«Так, Господи! — сказала вона. — Я вірю, що Ти Христос, Син Божий, Котрий мав прийти у світ».
Она ответила: "Да, Господи! Я верую, что Ты Христос, Сын Божий, Тот, Кто должен был прийти в мир".
Промовивши це, вона пішла й покликала свою сестру Марію і сказала їй нишком: «Учитель уже тут, Він тебе кличе».
Сказав так, Марфа вернулась к своей сестре Марии и тайно сказала ей: "Учитель здесь и зовёт тебя".
Почувши це, Марія відразу підвелася й пішла до Нього.
Услышав это, Мария сразу же поднялась и пошла к Нему.
На той час Ісус іще не прийшов до селища, а був там, де Марта зустріла Його.
Иисус в это время ещё не вошёл в селение, но был там, где Его встретила Марфа.
Юдеї, які були в домі і втішали її, побачивши, що Марія швидко встала й вийшла, подумали, що йде вона до могили плакати, й пішли за нею.
Иудеи, которые были в доме вместе с Марией и утешали её, увидев, что Мария поспешно поднялась и вышла, последовали за ней, думая, что она пошла к гробнице, чтобы там оплакивать брата.
Прийшовши на те місце, де був Ісус, і побачивши Його, Марія впала до ніг Його і сказала: «Господи, якби Ти був тут, то мій брат не помер би».
Когда Мария пришла туда, где был Иисус, и увидела Его, она пала Ему в ноги и сказала: "Господи, если бы Ты был здесь, мой брат не умер бы".
Ісус був глибоко схвильований її горем, тим, як вона побивається і як плачуть юдеї, які прийшли разом з нею.
Увидев, как она рыдает, и как рыдают иудеи, пришедшие с ней, Иисус глубоко опечалился и взволновался.
Ісус запитав: «Де ви його поклали?» «Господи, — відповіли Йому, — йди подивись»
Он спросил: "Где вы его положили?". Они сказали Ему: "Господи, пойди посмотри".
Тоді юдеї почали казати: «Подивіться, як Він любив Лазаря!»
Тогда иудеи стали говорить: "Смотрите, как Он любил Лазаря".
Та деякі обізвалися: «Цей Чоловік, Який зробив сліпого зрячим, чи не міг би Він й Лазаря захистити від смерті?»
Другие же сказали: "Этот Человек, который дал зрение слепому, мог бы охранить Лазаря от смерти?"
І знову Ісус, зворушений до глибини душі, пішов до могили. То була печера, вхід до якої був завалений каменем.
Иисус, опять скорбя в душе, пошёл к гробнице Лазаря. Она находилась в пещере, вход в которую преграждал камень.
Ісус сказав: «Заберіть цей камень». Та Марта, сестра померлого відповіла Йому: «Господи, зараз уже відгонить, бо пройшло чотири дні, як він помер».
Иисус сказал: "Уберите камень". Сестра умершего, Марфа, сказала: "Господи, там теперь тяжёлый дух, ибо прошло уже четыре дня, как он умер".
Ісус промовив: «Хіба не казав Я тобі, що якщо повіриш, то бачитимеш Божу Славу?»
Иисус сказал ей: "Разве не сказал Я тебе, что если уверуешь, то увидишь славу Божью?"
Тож вони відкотили камінь. Ісус, підвівши очі вгору, мовив: «Отче, дякую Тобі, що почув Мене.
Тогда они отвалили камень; Иисус возвёл глаза к небу и сказал: "Отец, благодарю Тебя за то, что Ты услышал Меня.
Я знаю, що Ти завжди чуєш Мене, та Я казав це заради людей, які стоять навколо, щоб вони повірили, що саме Ти послав Мене».
Я знаю, что Ты всегда слышишь Меня, но Я сказал это для народа, окружавшего Меня, чтобы поверили они, что Ты послал Меня".
Мовивши так, Він голосно покликав: «Виходь, Лазарю!»
Сказав это, Он воззвал громким голосом: "Лазарь, выходи!"
І вийшов померлий, і руки й ноги його були сповиті полотном, і обличчя загорнуте. Тоді Ісус звернувся до всіх: «Розповийте його, і нехай собі йде».
И вышел умерший, руки и ноги его были в погребальных пеленах, а лицо его было покрыто куском ткани. Иисус сказал им: "Освободите его от погребальных пелен и дайте ему уйти".
Багато юдеїв, які прийшли до Марії, побачивши, що Ісус здійснив, повірили в Нього.
И тогда многие иудеи, которые пришли навестить Марию и увидели, что совершил Иисус, уверовали в Него.
Та деякі пішли до фарисеїв і розповіли їм про все, що зробив Ісус.
А некоторые из них пошли к фарисеям и рассказали им, что сделал Иисус.
Тоді первосвященики й фарисеї, зібравши Синедріон сказали: «Що нам робити? Цей Чоловік творить багато чудес!
Тогда первосвященники и фарисеи собрали синедрион и сказали: "Что нам делать? Этот Человек творит множество чудес.
Якщо ми дозволимо Йому діяти так і далі, то всі повірять у Нього, і прийдуть римляни, зруйнують наш Храм і знищать народ».
Если дадим Ему и дальше делать это, то все уверуют в Него, и придут римляне, разрушат наш храм и уничтожат наш народ".
Але один із них, на ім’я Каяфа, котрий у той рік був первосвящеником, мовив: «Ви нічого не знаєте,
Один из них, некто Каиафа, который в тот год был первосвященником, сказал им: "Вы ничего не знаете
і не розумієте, що для вас буде краще, якщо один Чоловік загине за людей, ніж якщо весь народ буде знищено».
и не понимаете, что для вас будет лучше, если один человек погибнет во имя людей, чем если погибнет целый народ".
І сказав це він не від себе. Оскільки Каяфа був первосвящеником того року, він пророкував, що Ісус помре за людей, і не лише заради юдейського народу, а щоб об’єднати всіх дітей Божих, розкиданих по світу.
Каиафа сказал это не от себя, но, будучи первосвященником в тот год, предсказал, что Иисус умрёт ради спасения людей,
и не только ради иудейского народа, но и ради того, чтобы объединить всех детей Божьих, рассеянных по всему свету, чтобы они стали единым народом.
І з того самого дня юдейські лідери стали шукати зручну нагоду, щоб убити Ісуса.
И с того самого дня они стали стремиться погубить Иисуса.
Тоді Він перестав відкрито ходити серед юдеїв, а подався звідти до міста Єфраїма, розташованого неподалік від пустелі, і залишався там зі Своїми учнями.
Тогда Он перестал открыто ходить между иудеями и оттуда пошёл в город Ефраим, на краю пустыни, и там оставался со Своими учениками.
Надходило свято юдейської Пасхи, і багато людей з усіх країв подалося до Єрусалиму, щоб виконати обряд очищення перед Пасхою.
Приближался иудейский праздник Пасхи, и многие со всех концов страны отправились в Иерусалим, чтобы пройти перед Пасхой обряд очищения.
Вони шукали Ісуса і питали один одного, стоячи в Храмі: «Як ви вважаєте, чи прийде Він на свято?»
Они стали искать Иисуса и, стоя в храме, спрашивали друг у друга: "Как ты думаешь, не придёт ли Он на праздник?"